Трипільське поселення Кам’янець-Подільський, ур. Татариська досліджується спільною експедицією Інституту археології Національної академії наук України та Інститутом археології і етнології Польської академії наук в рамках фінансованого Національним науковим центром Республіки Польща проекту «Динаміка преісторичної культури: комплексний аналіз джерел Центральної та Південно-Східної Європи» (Івона Собковяк-Табака, керівник проекту; Олександр Дяченко, співкерівник проекту). В роботі експедиції беруть участь співробітники Кам’янець-Подільського державного історико-культурного заповідника та студенти Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Роботі експедиції сприяють голова місцевої ОТГ М. Желізник і фермер В. Громніцький.

Diachenko_Exp_2019_1.jpg

Поселення, що попередньо датується в межах 4000 – 3900 рр. до н.е., відоме ще з 1920-х років, проти розкопки тут проводяться вперше. Між тим, уже перший польовий сезон приносить надзвичайно важливі та цікаві результати. В одній із частин поселення досліджуються залишки двоповерхового житла. В іншій частині пам’ятки розкопано залишки двох гончарних печей. Особливості конструкції однієї з них дають змогу відтворити важливі аспекти розвитку гончарного виробництва давніх землеробів Південно-Східної Європи, а конструкція другої печі є унікальною для трипільського світу. Аналогів останній на сьогодні не знайдено.

Окремі фрагменти керамічного посуду та знаряддя праці з кременю вказують на контакти «трипільців», які мешкали поблизу Кам’янця-Подільського, з населенням малицької або люблінсько-волинської культури, східна межа яких сягає Галичини та Західної Волині. Можливо, саме високоякісний кремінь з Волині стимулював взаємовідносини між культурно різними групами населення, що проживали на такій далекій відстані одна від одної.

Розкопки тривають і будуть продовжені наступного року. Серед іншого, їх результати дають змогу зрозуміти динаміку складних історичних і культурних процесів у преісторичній Європі початку IV тис. до н.е. Матеріали досліджень будуть передані до Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.