14 червня 2017 року о 16-00 Національний музей історії України, Вишгородський історико–культурний заповідник та Інститут археології НАН України відкриють музейну експозицію: «КНЯЗІ ТА ГОНЧАРІ. Археологічні дослідження Вишгородського гончарного посаду (2013–2016 рр.)», присвячену 70-річчю археологічних досліджень вишгородського гончарного посаду Василем Йосиповичем Довженком

Відкриття виставки відбудеться у Національному музеї історії України,
за адресою: вул. Володимирська, 2
Kyiv, Ukraine 01001

Концепція виставки

МЕТА

- сприяти популяризації дослідницької діяльності археологів;

- засвідчити загальнокультурну цінність музейних археологічних збірок;

- привернути увагу до вишгородської історії, яка складає невід’ємну частину вітчизняної, європейської та світової історії.

- підтвердити значення джерелознавчого аспекту археологічної спадщини для достовірної інтерпретації історичних подій;

ЗАВДАННЯ

- познайомити відвідувачів з результатами польових досліджень Вишгородської археологічної експедиції, які були здійснені протягом 2013–2016 рр. на території гончарного посаду давньоруського міста;

- з залученням матеріалів з розкопок репрезентувати сторінки з історії Вишгорода у давні часи;

- презентувати роботу археологів у польових та кабінетних умовах за допомогою новітніх методико-технологічних засобів;

АУДИТОРІЯ

Кияни та гості міста різної вікової категорії.

МАТЕРІАЛИ ВИСТАВКИ

Виставка презентує матеріали археологічних сезонів 2013–2016 років Вишгородської археологічної експедиції з залученням матеріалів попередніх років дослідження. Основою виставки є знахідки давньоруської епохи, знайдені на території вишгородського гончарного посаду.

Вишгородський гончарний посад кінця Х – першої чверті ХІІ ст. знаходився в урочищі «Гончарі», на південь та південний захід від городища, між р. Монашка та колишньою протокою Дніпра Коноплянкою. Відкриття археологами цієї частини міста відбулося у 1936–1937 рр., коли на схилах яру біля сучасного собору Вишгородської Богородиці було розкопано перші три гончарні горна та виявлено ще більше десятка плям випаленої глини. Незначні дослідження відбувалися в 1947 та 1960 рр. Найбільш масштабні роботи на посаді проводились упродовж 1990–1992 р., коли охоронними роботами кооперативу «Археолог» та Р. С. Орлова на площі близько 2000 м2 було розкопано 50 м вулиці з розташованими обабіч садибами гончарів.

У 2013–2015 рр. на Старосільському провулку, 42 (центральна частина посаду, неподалік від сучасного Музею гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника) силами Вишгородської археологічної експедиції ІА НАНУ проводилися науково-рятівні дослідження відведеної під забудову ділянки. На площі близько 500 м2 вдалося прослідкувати залишки чотирьох садиб (однієї з них – практично повною площею) з цілою низкою житлових, виробничих та господарських споруд кінця Х – першої чверті ХІІ ст. З культурного шару та заповнення об’єктів походить численний та різноманітний археологічний матеріал. Виставка «Князі та Гончарі» презентує предмети, знайдені за чотири польові сезони археологічних робіт на гончарному посаді давньоруського Вишгорода.

ДЖЕРЕЛА

Івакін В.Г., Бібіков Д.В., Зоценко І.В., Оленич А.М., 2016, Гончарний посад давньоруського Вишгорода за матеріалами археологічних досліджень 2013–2015 рр.  Выпуск 8, том 1, Брянск: РИО БГУ, с. 74-88.

Івакін В.Г., Бібіков Д.В., Зоценко І.В., Баранов В.І., 2016, Торгівля та обмін населення давньоруського Вишгорода, Південноруське місто у системі між цивілізаційних контактів – Археологія і Давня історія України, 4 (21), с. 25-36.

Івакін В.Г., Бібіков Д.В., Оленич А.М., 2016, Нові данні про ремесло і торгівлю давньоруського Вишгорода (за матеріалами досліджень 2013–2015 рр.), Дослідження Київського Полісся. – Археологія та давня історія України, 4(21), с. 160-167.

Бібіков Д.В., 2016, Роль князівської адміністрації в організації гончарного виробництва давньоруського Вишгорода, Середньовічні та ранньомодерні старожитності Центрально-Східної Європи. Матеріали ХV Міжнародної студентської наукової археологічної конференції (Чернігів, 22–24 квітня 2016 р.), Чернігів, Інститут археології НАН України, Чернігівський національний педагогічний інститут ім. Т.Г. Шевченка, с. 12-15.