В липні — серпні 2017 року Волино-Подільська експедиція ІА НАН України провела дослідження на території Литовського замку у Старому місті. Було зібрано залишки матеріальної культури ХІІІ—ХVІІ ст. та трипільського часу, а також відкрито дві споруди трипільського і давньорусько-золотоординського часів.


21—23 вересня 2017 р. на базі Державного історико-культурного заповідника „Межибіж” (м. Меджибіж) відбудеться Міжнародна наукова конференція до 90-ліття В. Д. Барана «Культурний та історичний розвиток слов’янських племен у І тис. н.е.».


10 та 11 жовтня 2017 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України.


6 вересня в Археологічному музеї Інституту археології НАН України відбулася презентація монографії «Хотівське городище».


7 вересня 2017 року підписано договір "Про творче та наукове співробітництво між Інститутом археології Національної академії наук України та Управлінням культури, національностей та релігій Луганської обласної державної адміністрації".


2 вересня 2017 року на сайті видання "Укрінформ" опубліковано інтерв'ю із заступником директора Інституту археології НАНУ, член-кореспондентом НАНУ, доктором історичних наук, головою "Спілки археологів України" Глібом Юрійовичем Івакіним. Говорили на актуальну тему приватних колекцій та т.зв. "чорної археології".


З початком навчального року))) в Науковій бібліотеці Інституту археології підготували виставку нових надходжень.


З 1 по 30 серпня 2017 р. поблизу с. Пушкарі (Новгород-Сіверскького р-ну Чернігівської обл.) працювала Пушкарівська палеолітична експедиція «Археологічного музею» ІА НАНУ.


Цього року, після майже 20-річної перерви, відновила роботу Пастирська експедиція. Об‘єктом її досліджень є відома пам'ятка раннього середньовіччя – Пастирське городище, яке було значним військово-адміністративним, ремісничим та торгівельним центром VII – першої половини VIII ст. н.е.


Влітку 2017 р. Волинська археологічна експедиція ІА НАН України продовжила систематичні дослідження на узбережжі Хрінницького водосховища, започатковані заступником директора ІА НАНУ, д.і.н., проф. Д.Н. Козаком у 1993 р. (експедиція створена у 1992 р.).


В цьому році 15 серпня 2017 року Гінцівська українсько-французька експедиція Інституту археології НАНУ (кер. Л.А. Яковлєва та Ф. Джінджан) урочисто відзначила 25 років сучасних міждисциплінарних розкопок Гінцівської стоянки*, цієї унікальної пам'ятки світового значення, перлини українського палеоліту.


Більська археологічна експедиція ІА НАНУ завершила польовий сезон 2017 року. Було виконано всі поставлені завдання:


Берег р. Уборть в Олевську як вибір місця моделювання стародавніх водних транспортних засобів не випадковий. Саме у таких місцях – на берегах маленьких річок, приток більших річок, які впадають у Дніпро, вироблялися в давнину заготовки для великих річкових суден – лодій та чайок.


Не зважаючи на те, що тема Криму не сходить з головних шпальт української преси, маємо зауважити, що українці сприймають свій півострів здебільшого як курортну зону. Але ж насамперед Крим - це унікальний туристичний об"єкт і одна велика пам'ятка археології, історії і культури, об'єкт культурної спадщини, що належить всьому людству.


У липні-серпні Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАН України (нач. експедиції д.і.н. С.О.Біляєва) були продовжені розкопки на о. Тягин біля с. Тягинка Бериславського району Херсонської області.


Дорогі колеги, шановна археологічна спільнота!

Маю честь привітати усіх з професійним святом — Днем археолога!


«Крим – це одна величезна археологічна пам’ятка. Звісно, речі, як викопуються й вивозяться звідти, варто буде повертати. Але першочергове завдання – це вивчення правдивої історії Криму», – говорить кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Е.Кравченко.


Інститут археології НАН України висловлює свою офіційну позицію щодо досліджень об‘єкта археологічної спадщини — вітрильника «Патрокл» (акваторія о. Зміїний).