11 вересня – лекція-екскурсія до Національного Історико-етнографічного заповідника «Переяслав» «Археологічні скарби Переяслава». Вестиме екскурсію канд. іст. наук Олександр Колибенко.
В ході екскурсії планується оглянути низку локацій заповідника із археологічними речами і об'єктами – Музей давньоруської архітектури із залишками фундаменту Михайлівської церкви, Музей трипільської культури і Музей народної архітеркути і побуту Середньої Наддніпрянщини, де основною метою огляду стане одна із найбільших в Україні колекцій кам'яних стелл і поховальних конструкцій у лапідарії музею, ями із кістками мамонта, монолітом перевезені із Добраничівки, реконструкції жител, тощо.
2 жовтня – лекція канд. іст. наук, наукового співробітника Інституту археології НАН України Валерія Манька «Міграції у неоліті» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Неоліт став епохою, коли людство збагатилося величезною кількістю нових технології у сферах обробки каменю, виготовлення кераміки, веденнія господарства. Уі ці інноваційні технології виникли на Близькому та Середньому Сході, а згодом поширилися на території Східної Європи. Таке поширення було наслідком серії міграцій населення. Особливу роль у процесі міграцій відігравали Закавказзя, Мала Азія, Балкани.
Початок неоліту на території України також був пов'язаний з поширенням інновацій у матеріальній культурі та у методах ведення господарства, що виникли на Близькому й Середньому Сході. Лекція присвячена розгляду міграціних потоків населення з території Анталії, Західноїї Грузії, Ірану, Іраку на територію України.
20 листопада – лекція канд. іст. наук, головного спеціаліста управління культури та туризму Чернігівської міської ради Олександра Бондаря «Замки часів Речі Посполитої на Чернігівщині: історія та археологія» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Замкове будівництво на Чернігівщині за часів Речі Посполитої на сьогодні залишається однією з найменш досліджених тем історії та археології. Воно розділяється на два періоди: перший з другої половини XVI ст. до початку XVII ст., коли лише невелика частина Чернігівщини входила до складу Польсько-Литовської держави; другий з 1618 до 1648 рр., коли уже уся Чернігівщина входила до її складу. Утім, за останнє століття залишки замків того періоду ставали неодноразово об'єктами археологічного вивчення, хоча і в контексті дослідження інших періодів. Накопичення матеріалів з даної проблематики на сьогодні вже дозволяє зробити певні висновки та проаналізувати їх топографію, фортифікацію, влаштування, матеріальну культуру та їх вплив на подальші урбаністичні процеси на Чернігівщині.
18 грудня – лекція-воркшоп канд. іст. наук, молодшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Оксани Вотякової «Як обробляли камінь в середньому палеоліті (реконструкція за матеріалами стоянки Рубань, Закарпаття)» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Давні технології виробництва є важливою темою для будь-якого періоду в археології. Від змін технологій, інновацій або занепаду залежить розвиток людства. Технологія кам’яного виробництва - це основне джерело для вивчення історичних процесів, що відбувалися протягом середнього палеоліту – часу існування неандертальців у Центральній Європі. Аби відтворити ці процеси на території Закарпаття у період 75 000-65 000 років тому проведено комплексне дослідження, значна частина якого присвячена технологічному аналізу та ремонтажу. Наразі розпочаті роботи по експериментальному розколюванню.
В результаті ми можемо відтворити модель обробки каменю на стоянці Рубань, що базувалась на експлуатації місцевої сировини, розколюванні непідготовлених нуклеусів для отримання відщепу поперечних пропорцій, виготовленні знарядь з опуклим робочим краєм, що має специфічне оформленя. Мешканці стоянки провадили простий технологічний підхід до отримання заготовки без попередньої підготовки, в будь-який момент з будь-якого артефакту задіяного в ньому, в тому числі сколів і знарядь. Простота та універсальність підходу давніх майстрів до використання сировини відображається у зворотному технологічному зв’язку між об’єктами розколювання (нуклеусами), знаряддями розколювання (відбійниками) та виробами з вторинною обробкою (знаряддями).
Реконструкція буде проілюстрована експериментальним розколюванням каменю.
15 січня – лекція канд. іст. наук, наукового співробітника Інституту археології НАН України Ярослава Володарця-Урбановича «Слов’янські скарби кола Мартинівки та маловідомі сторінки історії Подніпров’я» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
В період V-VII ст. на історичній арені з’являються слов’яни і розпочинається їх Велике розселення в Європі. В писемних джерелах вони відомі як анти та склавіни. Археологічним еквівалентом склавинів є празька культура, антів — пеньківська та, можливо, колочинська культури.
Унікальним явищем цього періоду стала поява скарбів кола Мартинівки чи «старожитностей антів». Їх ареал частково співпадає із ареалами пеньківської та колочинської культур. Прикраси із їх складу датуються другою половиною VI — кінцем VII ст., а «заховання» припадає на період середини – третьої чверті VII ст. Поява скарбів пов’язана із військово-політичним племінним об’єднанням слов’ян у Середньому Подніпров’ї та Дніпровському Лівобережжі. Прикраси в цих скарбах представлені деталями як чоловічого, так і жіночого вбрання. Включають вони і незначну кількість речей побутового характеру. Ці комплекси могли належати ювелірам, сім’ям воїнів-дружинників, представникам племінної верхівки. Причини «заховання» цих комплексів можуть відображати досить буремні воєнно-політичні події другої половини VII ст. Хоча не слід виключати й інші мотиви їх «заховання».
19 лютого – лекція докт. іст. наук, провідного наукового співробітника Інституту археології НАН України Якова Гершковича «Археологія під маскою сенсацій: фальсификації vs наука» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Історія археології повна вигаданих сенсацій. З вражаючою регулярністю вони з’являються у різних куточках світу. Авторами таких сенсацій подекуди постають не тільки різного штибу авантюристи, але й історики та археологи. Аналіз та критика цього соціального явища було й залишається актуальним завданням для захисту засад наукового дослідження та професійної етики вчених.
19 березня – лекція канд. іст. наук, старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Евеліни Кравченко «Рання залізна доба Північного Причорномор’я» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Рання залізна доба – це початок формування основних засад сучасного суспільства, де колискою, моральним та ідеологічним орієнтиром виступає європейська цивілізація. Проте Європа сформувала свої основні принципи і норми життя не відразу і не винятково у власному середовищі. Північне Причорномор’я – це контактна зона Східної і Центральної Європи, де відповідні процеси формували специфіку регіона і дали старт розвитку місцевих племен, розпочали урбаністичні процеси, структурували економіку. Ці та інші питання будуть висвітлені у лекції.
16 квітня – лекція канд. іст. наук, старшого наукового співробітника НЗ «Софія Київська» Тимура Бобровського «Монастирські печерні комплекси середньовічного Києва» (12.00, Археологічний музей ІА НАНУ, вул. Богдана Хмельницького, 15, цокольний поверх Природничого музею, М Театральна).
Печерні споруди київських монастирів, овіяні ореолом таємничих легенд та християнської святості, віддавна привертали увагу місцевих мешканців і гостей міста. Натомість вони лишаються маловідомими як археологічні пам'ятки, не дивлячись на майже двохсотрічну історію їх вивчення. Старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська" к.і.н. Тимур Бобровський пропонує здійснити своєрідну подорож у підземний світ стародавнього Києва, спираючись саме на результати археологічних досліджень середньовічних печер міста. У лекції будуть представлені археологічні матеріали, пов'язані з виникненням і розвитком не лише загальновідомих підземель Києво-Печерської лаври, але також низки монастирських пам'яток, відкритих автором та іншими археологами впродовж останнього століття - Звіринецьких та Гнілецьких печер, підземних комплексів Кирилівського і Видубицького монастирів та інших. Крім того, під час лекції можна буде ознайомитися зі специфічними методами датування печерних комплексів, виявленими закономірностями у формуванні складних підземних лабіринтів, винятковими артефактами, знайденими під час археологічних розкопок, а також загальною історією розвитку чернецького печерництва в Середньому Придніпров'ї впродовж ХІ - XV століть.
травень – планується екскурсія (пропозиції вітаються)
У плані заходів можливі зміни у зв’язку із карантинними обмеженнями COVID-19. Стежте за сторінкою лекторію у fb: https://www.facebook.com/ukrarchaeology