Аспірантура

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ АСПІРАНТУРИ ТА ПІДГОТОВКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ СТУПЕНЯ ДОКТОРА ФІЛОСОФІЇ

Увага!

З 2025 р. набір вступників для здобуття ступеня доктора філософії здійснюється на спеціальність В9 – історія та археологія.

Підстава: Постанова Кабінету міністрів України від 30 серпня 2024 р. № 1021 Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти.

Набір до аспірантури Інституту археології у 2018—2022 р. здійснювався відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261 Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах).

У 2025 р. здійснюється процедура подання документів ОНП «Доктор філософії в області археології та антропології» до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти освіти з метою акредитації програми та подальшого захисту дисертаціїй на здобуття ступеня доктора філософії тими здобувачами, хто вступав на спеціальність 032 – історія та археологія.

Спеціальність 032 – історія та археологія

Спеціальність 032 – історія та археологія

Увага!

Набір до аспірантури Інституту археології у 2018—2022 р. здійснювався відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 23 березня 2016 р. № 261Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах).

Правила прийому до аспірантури Інституту археології НАН України

Освітньо-наукова програма «Доктор філософії в області археології та антропології» — 2017 р.

Освітньо-наукова програма «Доктор філософії в області археології та антропології» — 2022 р.

Навчальні плани до ОНП «Доктор філософії в області археології та антропології») по роках

Звітність аспіранта:

Спеціальність В9 – історія та археологія

Спеціальність В9 – історія та археологія

Увага!

Акредитація освітньо-наукової програми «археологія та антропологія» запланована на 2027 р.

Правила прийому до аспірантури Інституту археології НАН України у 2025 р.

Освітньо-наукова програма «археологія та антропологія»

Навчальний план до ОНП «археологія та антропологія»

Профіль освітньо-наукової програми
«Археологія та антропологія»
зі спеціальності B9 – історія та археологія

1. Загальна інформація
Повна назва закладу вищої освіти та структурного підрозділу		Інститут археології Національної академії наук України
Структурний підрозділ, відповідальний за реалізацію ОП		Відділи: археології Кам’яної доби, археології енеоліту-бронзової доби, археології раннього залізного віку, античної археології, біоархеології.
Інші навчальні структурні підрозділи (відділ або інші підрозділи), залучені до реалізації ОП		Відділи: археології раннього залізного віку, археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я, археології ранніх слов’ян, давньоруської та середньовічної археології.
Ступінь вищої освіти та назва освітньої кваліфікації мовою оригіналу		Третій освітньо-науковий рівень Доктор філософії (PhD) Освітньо-наукова кваліфікація: Доктор філософії (PhD) з історії та археології
Офіційна назва освітньої програми		Галузь знань: В - культура, мистецтво та гуманітарні науки. Спеціальність – B9 – історія та археологія
Тип диплома та обсяг освітньої програми		Диплом доктора філософії, перший науковий ступінь, 4 академічних роки, 231 кредит ЄКТС, у тому числі освітня складова - 51 кредити ЄКТС (навчальні заняття), наукова складова – 180 кредитів ЄКТС.
Інституція, що здійснює акредитацію		Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО)
Період акредитації		2027 рік
Цикл/ рівень програми		QF of ENEA – третій цикл; EQF for LLL – 8 рівень; НРК України – 8 рівень.
Передумови		Наявність ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста). Для осіб, які мають диплом магістра з іншої галузі знань (спеціальності) - Програма вступних фахових випробувань містить перелік питань щодо перевірки якості знань з набуття компетентностей в межах напряму археології та антропології.
Мова викладання		українська
Термін дії освітньої програми		До завершення повного циклу навчання
Інтернет-адреса постійного розміщення опису освітньої програми		https://www.iananu.org.ua/diyalnist/pidgotovka-kadriv/aspirantura
2. Мета освітньо-наукової програми
Забезпечити, на основі ступеня магістра (освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста), висококваліфіковану підготовку фахівця ступеня доктора філософії у галузі археології та антропології, шляхом здобуття ним компетентностей, достатніх для виконання оригінальних наукових досліджень, результати яких мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення, а також підтримку здобувача у ході підготовки та захисту дисертації.
3. Характеристика освітньо-наукової програми
1	Предметна область (галузь знань, спеціальність)	Об’єкт діяльності (дослідження): теоретично-прикладні (методологічні) засади функціонування й розвитку складних суспільно-історичних систем різного рівня в поєднання з давніми організаційно-економічними та соціально-економічними складовими. Цілі навчання: набуття системних теоретичних знань про закономірності функціонування складних соціально-історичних систем і формування на цій підставі засад творчого мислення, необхідного для ефективного створення нового знання та розробки успішних стратегій і концепцій національного розвитку на мікро- та макросоціальному рівнях. Теоретичний зміст предметної області: утворення, динаміка розвитку та трансформації давніх культурно-історичних спільнот періодів від кам’яної доби, до ранньої залізної доби та історико-соціальних організмів давнини, періоду раннього, розвиненого, пізнього середньовіччя, та ранньої модерної доби. Процеси культурної, територіальної, економічної трансформації як підґрунтя виникнення та організації господарської діяльності; загальні закони, закономірності й тенденції соціально-історичного розвитку давніх суспільств. Реконструкції історичних процесів давнини. Методи, методики та технології: методи історичної реконструкції, синтезу та порівняльно-історичного аналізу, кількісного та якісного статистичного аналізу, комп’ютерного моделювання, прогнозування, використання цифрових технологій та методів міждисциплінарного аналізу тощо. Інструментарій та обладнання: здатність до абстрактно-логічного креативного мислення, підкріплена належними для виконання наукових досліджень у сфері археології та антропології гео-інформаційнми системами, спеціалізованими геодезичними, програмними приладами та обладнанням.
2	Орієнтація освітньої програми	Дослідницька орієнтація програми: наукові фундаментальні та прикладні дослідження в галузі давньої історії, археології, антропології, спрямовані на критичне переосмислення усталених та формування нових теоретичних підходів щодо визначення процесів розвитку давніх історичних суспільств, що матимуть широке практичне застосування, оскільки прямо впливають на формування національної ідентичності. Базова орієнтація програми спрямована на дослідження: • історії розвитку соціально-економічних та історичних процесів; • реконструкції етнокультурної історії населення сучасної України; • деталізації давньої історії України; • стратегічних напрямів удосконалення методики проведення археологічних досліджень; • виявлення локальних особливостей розвитку окремих регіонів України у доісторичний період; • аналіз антропологічного складу населення України у різні історичні періоди; • побуту та умов життя давнього населення від появи людини на території сучасної України до XVIIIст.; • міграційних процесів у давнину на території сучасної України та їх комплексний аналіз; • розвиток продуктивних сил давніх суспільств; • світогляду давніх суспільств за даними археологічних досліджень; • системи розселення на території сучасної України у різні історичні періоди та виявлення закономірностей розвитку історико-соціальних організмів давнини; • розвитку матеріальної культури давніх суспільств, що мешкали на території сучасної України від появи людини на території сучасної України до XVIIIст.; • концептуальних засад охорони та збереження археологічної спадщини; Спеціальна орієнтація програми спрямована на дослідження: • методологічних питань вивчення давньої історії за матеріальними залишками; • використання природничих та міждисциплінарних методів дослідження для комплексної характеристики давніх суспільств; • розвитку сільського господарства протягом часу існування відтворювальної економіки на теренах України; • пріоритетних напрямів формування та розвитку наукової думки, концепцій та системи освіти та науки; • історії та ролі металургії давніх суспільств; • напрямків удосконалення технологій давніх виробництв (обробки каменю, кістки, скла, металу тощо); • проблем первісного заселення території України; • емпіричного рівня пізнання археології; • проблем теоретизування наукового знання в археології; • вивчення соціально-історичного процесу; • межі пізнання в археології; • становлення та розвитку української археології; • реконструкції соціально-історичних спільностей давніх культур; • методологічні принципи дослідження соціальної сфери суспільного життя у археології; • давнього ремесла за археологічними дослідженнями; • методології пізнання антропогенезу; • проблем періодизації історичного процесу; • дослідження міграцій з/ на територію сучасної України (виділення критеріїв для їх виявлення та визначення їх масштабів); • впливу міграцій на історичний розвиток давніх суспільств; • етнічного складу населення різних регіонів на території сучасної України від появи людини до ХХІ ст.; • імміграції в Україну та інтеграції іммігрантів в усі історичні епохи; • народжуваності, та її еволюції в Україні від появи людини до XVIII ст.; • соціальної структури населення України у різні історичні епохи; • сім’ї та шлюбу: закономірностей еволюції шлюбно-сімейних відносин, зміни структури, розміру, типу сімейних об’єднань від появи людини до XVIII ст.; • державного устрою, історії та культури античних держав Північного Причорномор’я; • містобудування та архітектури міст доби раннього, розвиненого, пізнього середньовіччя та ранньої модерної доби; • мистецтва давнього населення території сучасної України від пізнього палеоліту до до XVIII ст.; • тривалості життя: комплексне дослідження, спрямоване на визначення чинників у давніх суспільствах на тривалість життя; • релігійних вірувань населення території сучасної України від пізнього палеоліту до до XVIII ст.; • військової справи стародавніх суспільств від формування людини сучасного антропологічного типу до Нового часу (дослідження археологічних та антропологічних матеріалів); • наративних та епіграфічних джерел для вивчення давньої історії України
3	Основний фокус освітньої програми та спеціалізації	Спеціальна освіта у галузі культура, мистецтво та гуманітарні науки. Спеціальність – B9 – історія та археологія. Ключові слова: археологія, давня історія, історична антропологія, етногенез, культурно-історичні спільності, історична епоха, джерела, палеодемографія, археологічна спадщина, моделювання соціально-історичних процесів, давні суспільства, історіографія.
4. Працевлаштування випускників та продовження освіти
1	Працевлаштування випускників	Передбачається працевлаштування на посадах наукових і науково-педагогічних працівників в наукових установах і закладах вищої освіти, на інших посадах, що потребують кваліфікації доктора філософії з історії та археології, зокрема на посадах наукових консультантів, експертів, аналітиків у дослідницьких установах і підрозділах підприємств, установ, організацій. Здобувач третього (освітньо-наукового) рівня ОНП «історія та археологія» здатний виконувати професійну роботу за Національним класифікатором України «Класифікатор професій» ДК 003:2010 (КП) чинний, зі змінами, внесеними 13.12.2024 р. (додаток А до ОНП). Місця працевлаштування. Посади у відділах та лабораторіях наукових установ, профільних кафедрах закладів вищої освіти. Відповідні робочі місця (наукові дослідження та управління) підприємств, установ та організацій.
2	Продовження освіти	Навчання впродовж життя для розвитку і самовдосконалення у науковій та професійній сферах діяльності, а також в інших споріднених галузях наукових знань: • підготовка на 8-му кваліфікаційному рівні Національної рамки кваліфікацій в галузі соціальних та поведінкових наук, у галузях споріднених спеціальностей; • освітні програми, дослідницькі гранти та стипендії, що містять додаткові наукові та освітні компоненти.
5. Викладання та оцінювання
1	Викладання та навчання	Форми навчання: • лекції, семінари, практичні заняття, що вирізняються порівняно високою наукоємністю; • консультації; • елементи дистанційного (on-line, електронного) навчання; • науково-дослідна та педагогічна практика; Способи навчання: • робота з викладачем; • самостійна робота з джерелами інформації у бібліотеці та науковому архіві Інституту археології та у наукових бібліотеках України; • використання дистанційних курсів навчання та електронних ресурсів за допомогою мережі Інтернет; • індивідуальні консультації профільних фахівців Інституту, інших установ НАН України, профільних закладів вищої освіти; • інформаційна підтримка участі аспірантів у конкурсах на здобуття наукових стипендій і грантів; • активна робота аспірантів у складі проєктних команд, при виконанні держбюджетних та госпдоговірних тем, участь у розробці звітів про польові археологічні дослідження, реєстраційних та облікових документів на об’єкти археологічної спадщини.
2	Оцінювання	Система оцінювання охоплює кількісно-якісну атестацію результатів навчання здобувачів освіти. Види контролю знань: Попередній контроль. Діагностика початкового рівня знань аспірантів застосовується перед затвердженням індивідуального навчального плану як передумова для успішного планування і керування навчальним процесом. Поточний контроль знань є засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу та здійснюється у формі роботи на практичних заняттях, виступів на семінарах та конференціях регіонального, всеукраїнського рівня, виступів на засіданнях ради молодих вчених Інституту археології НАН України, при підготовці наукових звітів про результати польових археологічних досліджень. Рубіжний контроль знань передбачає, що до індивідуального навчального плану аспіранта (ад’юнкта) третього року підготовки денної форми здобуття освіти включається єдиний державний залік з української та іноземної мов для академічних цілей як обов’язковий підсумковий контроль з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, який проводиться в порядку, визначеному МОН. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 р. № 426. Підсумковий контроль знань передбачає іспит або диференційований залік з урахуванням накопичених студентом балів за шкалою ЄКТС. Аспірант вважається допущеним до підсумкового контролю з дисциплін освітньо-наукової програми, якщо він виконав всі види навчальних робіт, передбачені робочою програмою з цієї дисципліни. Оцінювання якості результатів дисертаційного дослідження здійснюється у процесі творчої взаємодії аспіранта з науковим керівником, через зовнішнє наукове рецензування, за результатами доповіді і обговорення на засіданні відповідного профільного відділу, в ході публічного захисту в разовій спеціалізованій вченій раді із захисту дисертацій. Форми контролю знань: Аспіранти/здобувачі проходять щорічну атестацію шляхом звітування на засіданні профільного відділу та Вченої ради Інституту про хід виконання освітньо-наукової програми та індивідуального плану, включаючи опубліковані наукові статті та виступи на конференціях та підготовку щорічного звіту аспіранта. Остаточним результатом навчання аспірантів є повне виконання освітньо-наукової програми, необхідний перелік опублікованих за результатами досліджень наукових праць, у тому числі у виданнях, що індексуються у наукометричних базах, апробація результатів на наукових конференціях, належним чином оформлений рукопис дисертації та представлення її на обговорення на засіданні відповідного профільного відділу або спільних засіданнях відділів, в ході публічного захисту в разовій спеціалізованій вченій раді із захисту дисертацій для отримання наукового ступеня доктора філософії в галузі культура, мистецтво та гуманітарні науки за спеціальністю B9 – історія та археологія.
6. Програмні компетентності
1	Інтегральна компетентність	Здатність продукувати нові ідеї, розв'язувати комплексні проблеми у сфері давньої історії, археології та антропології, а також проводити власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення, що передбачає глибоке переосмислення наявних та створення нових цілісних знань та/ або професійної практики.
2	Загальні компетентності	• ЗK01. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу. • ЗK02. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел. • ЗK03. Здатність працювати в міжнародному контексті. • ЗK04. Здатність генерувати нові ідеї (креативність). • ЗК05. Здатність розв’язувати комплексні проблеми археології на основі системного наукового світогляду та загального культурного кругозору із дотриманням принципів професійної етики та академічної доброчесності.
3	Спеціальні (фахові) компетентності	• СК 01. Здатність виконувати оригінальні дослідження, досягати наукових результатів, які створюють нові знання в археології та дотичних до неї міждисциплінарних напрямах і можуть бути опубліковані у провідних наукових виданнях з історії, археології, антропології та суміжних галузей. • СК 02. Розв’язання проблем. Здатність розв’язувати широке коло проблем та задач шляхом розуміння їх фундаментальних основ та використання як теоретичних, так і експериментальних методів, засвоєних з освітньо-наукової програми. • СК 03. Обчислювальні навички. Здатність використовувати відповідне програмне забезпечення (статистичне, гео-інформаційні технології, геодезичне обладнання тощо) та обробляти значні масиви статистичної інформації для здійснення досліджень та моделювання соціально-історичних процесів давнини. • СК 04. Здатність ініціювати і розробляти комплексні наукові проєкти в археології та у дотичних до неї науках застосовуючи міждисциплінарні підходи, проявляти лідерство та відповідальність при їх реалізації; комерціалізувати результати наукових досліджень та забезпечувати дотримання прав інтелектуальної власності. • СК 05. Здатність виявляти, поглиблено аналізувати та вирішувати проблеми дослідницького характеру у сфері археології з врахуванням соціальних, економічних ризиків та можливих соціально-економічних наслідків, оцінювати та забезпечувати якість виконуваних досліджень. • СК 06. Здатність здійснювати науково-педагогічну діяльність у закладах вищої освіти. • СК 07. Здатність до навчання. Здатність шляхом самостійного навчання освоїти нові області, використовуючи здобуті фахові знання.
7. Нормативні результати навчання
• РН 01. Знання іноземної мови, на рівні достатньому для презентації наукових результатів в усній та письмовій формах, розуміння фахових наукових та професійних текстів, вміння та навички спілкування в іншомовному науковому і професійному середовищі. • РН 02. Знання методів наукових досліджень та вміння їх використовувати на належному рівні; вміння вишукувати, опрацьовувати, аналізувати та синтезувати отриману інформацію (архівні джерела, наукові статті, науково-аналітичні матеріали, бази даних тощо). • РН 03. Знання теорії і розуміння методології системного аналізу, принципів застосування системного підходу при дослідженні соціально-економічних процесів та явищ, вміння використовувати методологію системного аналізу у сфері археології та антропології; • РН 04. Знання змісту і порядку розрахунків основних кількісних наукометричних показників ефективності наукової діяльності (індекс цитування, індекс Гірша (h-індекс), імпакт-фактор (ІF). • РН 05. Знання і вміння використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, комп’ютерні засоби та програмне забезпечення при проведенні археологічних та антропологічних наукових досліджень. • РН 06. Вміння та навики працювати з сучасними бібліографічними і реферативними базами даних, а також наукометричними платформами (Sсорus, Web оf Sсіеnсе, Index Copernicus, Wеb оf Knowledge, GeoRef та ін.). • РН 07. Знання, розуміння, вміння та навички використання правил цитування та посилання на використані джерела, правил оформлення бібліографічного списку, розуміння змісту і порядку розрахунків основних кількісних наукометричних показників ефективності наукової діяльності. • РН 08. Знання історії розвитку соціально-економічних та історичних процесів; концептуальних засад охорони археологічної спадщини; реконструкції етнокультурної історії населення сучасної України; деталізація давньої історії України; стратегічних напрямів удосконалення методики проведення археологічних досліджень. • РН 09. Знання у виявленні локальних особливостей розвитку окремих регіонів України у доісторичний період; антропологічного складу населення України у різні історичні періоди; побуту та умов життя давнього населення від появи людини на території сучасної України до ХХІ ст.; міграційних тенденцій у давнину на території сучасної Україні та їх комплексний аналіз; • РН 10. Знання закономірностей розвитку продуктивних сил давніх суспільств; світогляду давніх суспільств за даними археологічних досліджень; системи розселення та функціонування соціально-історичних організмів давнини на території сучасної України у різні історичні періоди та виявлення закономірностей; розвитку матеріальної культури давніх суспільств, що мешкали на території сучасної України від появи людини на території сучасної України до ХХІ ст. • РН 11. Вміння класифікувати типи матеріальної культури давніх суспільств; використання природничих методів дослідження для комплексної характеристики давніх суспільств; реконструювати господарські структури давніх суспільств та хід соціально-історичного процесу; визначати пріоритетні напрямки розвитку історичної науки. • РН 12. Знання методологічних питань вивчення давньої історії за матеріальними залишками; розвитку сільського господарства протягом часу існування відтворювальної економіки на теренах України; історії та ролі металургії давніх суспільств; напрямів удосконалення технологій давніх виробництв (обробки каменю, кістки, шкіри, дерева, виробництва скла тощо); • РН 13. Знання проблеми первiсного заселення територiї України; становлення відтворюючої економіки на Україні; емпіричного рівня пізнання археології; проблем теоретизування наукового знання в археології; меж пізнання в археології; становлення та розвитку української археології; • РН 14. Вміння будувати демографічні моделі розвитку відмінних типів суспільств минулого (кочовики, землероби тощо); проводити кластерний та факторний аналіз даних для виявлення спорідненості давніх людських об’єднань. • РН 15. Знання методологічних принципів дослідження соціальної сфери суспільного життя у археології; давнього ремесла за археологічними даними; методології пізнання антропогенезу; основних індикаторів різних шляхів генезису та розвитку політичних підсистем у давніх суспільствах; основних ознак міграцій давніх племен. • РН 16. Знання основних сучасних методик та підходів археологічного дослідження; теоретико-методологічних основ реконструкції давньої історії за матеріальними залишками; вміння визначати специфічні риси різного типу соціумів давнини; обґрунтовувати перспективні напрями модернізації методів археологічного дослідження та концепцій національної ідентичності.
8. Ресурсне забезпечення реалізації програми
1	Кадрове забезпечення	Кадрове забезпечення освітньо-наукової програми узгоджено із загальною кадровою політикою Інституту археології, яка здійснюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад наукових співробітників. Кандидати на заміщення вакантних посад наукових співробітників проходять процедуру конкурсного відбору, який здійснює утворена Наказом директора Інституту археології конкурсна комісія на засадах відкритості, колегіальності, незалежності, об’єктивності та обґрунтованості прийняття рішень. Під час оцінювання відомостей, наданих учасником конкурсу, враховуються: актуальність, практичне значення наукової діяльності; наукова новизна та обґрунтованість одержаних результатів досліджень; належний ступінь володіння сучасною методологією, методами наукових досліджень та особистий внесок у їх розроблення; участь в редколегіях наукових видань, членство у провідних фахових товариствах; наявність Державних премій України в галузі науки і техніки, премій НАН України, інших наукових (у тому числі міжнародних) відзнак тощо. При підборі викладачів для участі у освітньо-науковій програмі підготовки докторів філософії за спеціальністю B9 – історія та археологія враховується спеціальність наукового співробітника, наявність наукового ступеня і вченого звання, кількість і якість наукових публікацій згідно з профілем відповідної навчальної дисципліни освітньої програми, досвід успішного виконання завдань науково-дослідницьких робіт та досвід науково-педагогічної роботи.
2	Матеріально-технічне забезпечення	Інститут археології забезпечує необхідні організаційні умови для ефективного здійснення освітнього-наукового процесу за освітньою програмою. Надає можливість безоплатного (в межах, окреслених Законами та нормативними актами України) і безпечного доступу аспірантів до матеріально-технічних ресурсів та інфраструктури для успішного досягнення визначених цілей і програмних результатів навчання. А саме: надає доступ до відповідної наукової інформації за допомогою вільного користування фондами Наукової бібліотеки Інституту археології, Науковим архівом та Науковими фондами Археологічного музею, забезпечення безкоштовного доступу до інтернет-мережі; на підґрунті формування індивідуального навчального плану уможливлює процес вибору навчальних дисциплін за спеціальністю В9 – історія та археологія, ОНП «археологія та антропологія» в межах, передбачених освітньою програмою; мотивує здобувачів вищої освіти брати участь у науково-дослідній діяльності, наукових конференціях і конкурсах; сприяє академічній мобільності аспірантів, у тому числі міжнародній; забезпечує аспірантам отримання місць у гуртожитках у межах наявності відповідного житлового фонду НАН України, отримання академічних соціальних стипендій у встановленому чинним законодавством порядку; забезпечує право на академічну відпустку, поновлення, переведення до іншого закладу вищої освіти згідно із чинним законодавством України. Доступ до зазначених ресурсів, а також навчально-методичне забезпечення освітнього процесу, основні компоненти якого визначені в робочих програмах навчальних дисциплін, допомагають здобувачам вищої освіти належним чином досягти визначених освітньою програмою цілей та програмних результатів навчання.
3	Інформаційне та навчально-методичне забезпечення	Інформаційне забезпечення: Наукова бібліотека Інституту археології - читальна зала, Науковий архів Інституту археології – читальна зала, Наукові фонди Інституту археології - приміщення для роботи з археологічним матеріалом, Археологічний музей – приміщення для роботи, навчальне приміщення, точки бездротового доступу до мережі Інтернет, корпоративна пошта. Навчально-методичне забезпечення включає: робочі програми навчальних дисциплін та методичні матеріали з їх вивчення, монографії, підручники, навчальні посібники, матеріали лекцій, презентацій, завдання для практичних та семінарських занять, завдання для індивідуальної роботи, тести, електронні видання тощо. Здобуття науково-дослідної польової археологічної практики в рамках роботи з науковим керівником або в інших археологічних експедиціях Інституту археології НАН України.
9. Академічна мобільність
1	Національна кредитна мобільність	Національна кредитна мобільність може здійснюватися згідно з вимогами чинного законодавства та за наявності відповідних укладених договорів з науковими установами та закладами вищої освіти. Станом на 01.06.2025 р. Інститут археології має укладені договори з закладами вищої освіти за різними напрямками співпраці (підвищення кваліфікації, проведення студентської археологічної практики, загального напрямку) (Додаток В до ОНП).
2	Міжнародна кредитна мобільність	Міжнародна кредитна мобільність може здійснюватися згідно з вимогами чинного законодавства та за наявності відповідних укладених договорів з науковими установами та закладами вищої освіти. Станом на 01.06.2025 р. Інститут археології має укладені договори з науковими установами та закладами вищої освіти Європи та Світу за різними напрямками співпраці (Додаток В до ОНП).
3	Навчання іноземних здобувачів вищої освіти	Навчання іноземних здобувачів вищої освіти може здійснюватись згідно з вимогами чинного законодавства. На даний час Інститут не має ліцензії на надання освітніх послуг іноземцям.