Інститут археології Національної академії наук України щороку проводить прийом абітурієнтів до аспірантури з відривом та без відриву від виробництва за спеціальностями:

• археологія;
• історична антропологія

КОНКУРС ДО АСПІРАНТУРИ

Для участі в конкурсі до аспірантури подаються такі документи:

Обов’язкові:
1. Заява на ім’я директора інституту.
2. Реферат з обраної наукової спеціальності (до 30 с.).
3. Відгук на реферат (з оцінкою спеціаліста профільного відділу).
4. Особовий листок з обліку кадрів (береться у відділі кадрів Інституту археології).
5. Копія диплома про закінчення вищого навчального закладу із кваліфікацією спеціаліста або магістра.
6 Медична довідка про стан здоров’я (загальна, видається на вимогу медичними закладами, наприклад для отримання водійськиого посвідчення тощо).
7. Фотокартки 3 х 4 (3 шт.).
8. Інформація про абітурієнта (у друкованому вигляді) ПІБ, актуальний e-mail, тел., актуальна поштова адреса для зв’язку, додатковий контакт довіреної особи.

За наявності додатково подаються:
9. Посвідчення про складання кандидатських іспитів з іноземної мови, філософії, спеціальності
10. Рекомендація ВНЗ до аспірантури.
11. Копія трудової книжки.
12. Список опублікованих наукових праць.

Для участі в конкурсі до цільової аспірантури, крім зазначених вище документів, необхідно клопотання ВНЗ, установи чи організації про направлення до аспірантури з гарантією про оплату за навчання відповідно до укладеного договору.

Інститут також здійснює підготовку аспірантів на контрактних засадах.

ОСВІТНЬО-НАУКОВА ПРОГРАМА

ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ 03 – ІСТОРИЧНІ НАУКИ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 032 — ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ
РІВЕНЬ ОСВІТИ ТРЕТІЙ (ОСВІТНЬО-НАУКОВИЙ)

 

Профіль програми
Доктор філософії в області археології та антропології

Тип диплома та обсяг робіт Диплом доктора філософії, перший науковий ступінь, 4 академічних роки, 37 кредитів ЕКТС
Наукова установа Інститут археології НАН України, м. Київ
Акредитуюча інституція

Міністерство освіти і науки України, Україна,
пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135

Період акредитації 2017 рік
Рівень програми

QF for EHEA – третій цикл, EQF for LLL – 8 рівень;
НРК України – 8 рівень

 
А Мета програми
  Забезпечити, на основі ступеня магістра, підготовку наукових і науково-педагогічних кадрів у сфері економіки шляхом здобуття ними компетентностей, достатніх для виконання оригінальних наукових досліджень, результати яких мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення, а також їх підтримку в ході підготовки та захисту дисертації.
 
В Характеристика програми
1

Предметна область
(галузь знань)

Історичні науки
032 — історія та археологія

2

Фокус 
програми:
загальний/
спеціальний

Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти за Законом України «Про вищу освіту», восьмий кваліфікаційний рівень Національної рамки кваліфікацій.

Загальний.
Дослідження:

  • історії розвитку соціально-економічних та історичних процесів,
  • концептуальних засад охорони археологічної спадщини;
  • реконструкції етнокультурної історії населення сучасної України;
  • деталізація давньої історії України,
  • стратегічних напрямів удосконалення методики проведення археологічних досліджень;
  • виявлення локальних особливостей розвитку окремих регіонів України у доісторичний період;
  • аналіз антропологічного складу населення України у різні історичні періоди;
  • побуту та умов життя давнього населення від появи людини на території сучасної України до ХХ ст.;
  • міграційних тенденцій у давнину на території сучасної Україні та їх комплексний аналіз;
  • розвиток продуктивних сил давніх суспільств;
  • світогляду давніх суспільств за даними археологічних досліджень;
  • системи заселення території сучасної України у різні історичні періоди та виявлення закономірностей;
  • розвитку матеріальної культури давніх суспільств, що мешкали на території сучасної України від появи людини на території сучасної України до ХХ ст..

Спеціальний.

Дослідження:

  • методологічних питань вивчення давньої історії за матеріальними залишками;
  • використання природничих методів дослідження для комплексної характеристики давніх суспільств;
  • розвитку сільського господарства протягом часу існування відтворювальної економіки на теренах України;
  • пріоритетних напрямів реформування системи освіти та науки;
  • історії та ролі металургії давніх суспільств;
  • напрямів удосконалення технологій давніх виробництв (обробки каменю, кістки, скла тощо);
  • проблеми первiсного заселення територiї України;
  • становлення відтворюючої економіки на Україні;
  • емпіричного рівня пізнання археології;
  • проблеми теоретизації наукового знання в археології;
  • вивчення соціально-історичного процесу;
  • межі пізнання в археології;
  • становлення та розвитку української археології;
  • реконструкції господарських структур давніх суспільств;
  • методологічні принципи дослідження соціальної сфери суспільного життя у археології;
  • давнього ремесла по археологічним даним;
  • методології пізнання антропогенезу;
  • проблеми періодизації історичного процесу.
  • міграційні тенденції давнини на території сучасній Україні та їх комплексний аналіз;
  • дослідження міграції з території сучасної України (виділення критеріїв для їх виявлення та визначення їх масштабів);
  • впливу міграцій на історичний розвиток давніх суспільств;
  • етнічного складу населення різних регіонів на території сучасної України від появи людини до ХХ ст.;
  • імміграції в Україну та інтеграції іммігрантів;
  • народжуваності, таїї еволюції в Україні від появи людини до XVIII ст.;
  • соціальної структури населення України за доби бронзи;
  • сім’ї та шлюбу: закономірностей еволюції шлюбно-сімейних відносин, зміни структури, розміру, типу сімейних об’єднань від появи людини до XVIII ст.;
  • державний устрій античних держав Північного Причорномор’я;
  • містобудування та архітектуру;
  • мистецтво населення давнього населення території сучасної України від пізнього палеоліту до XVIII ст.;
  • тривалості життя: комплексне дослідження, спрямоване на визначення чинників у давніх суспільствах на тривалість життя;
  • релігії населення території сучасної України від пізнього палеоліту до до XVIII ст.;
  • військову справу стародавніх суспільств від формування людини сучасного антропологічного типу до Нового часу (дослідження археологічних та антропологічних матеріалів);
  • епіграфічні джерела для вивчення давньої історії України.
3 Орієнтація програми Дослідницька і прикладна. Наукові фундаментальні та прикладні дослідження в галузі  давньої історії, археології, антропології, що матимуть широке практичне застосування.
4 Особливості програми Програма орієнтує на розширення та поглиблення теоретико-методологічного та науково-методичного комплексу розвитку археологічного пізнання, оволодіння практичним інструментарієм наукових досліджень в сфері давньої історії та орієнтує на співробітництво із закладами системи Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, міжнародними організаціями, закордонними науковими установами та навчальними закладами.
 
С Працевлаштування та продовження освіти
1 Працевлаштування

Наукова та викладацька діяльність у сфері економіки.
Наукова, адміністративна та управлінська діяльність в закладах науки, освіти, в органах влади усіх рівнів та бізнес-секторі.
Посади згідно класифікатору професій України:
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі). Керівники підприємств, установ, організацій (12): керівники підприємств, установ, організацій (директор) (1210.1),керівники різних основних підрозділів (начальник) (1229.1), керівники функціональних підрозділів (начальник) (1231). Керівник науково-дослідного підрозділу (1237), головний фахівець науково-дослідного підрозділу (1237.1), начальник (Завідувач) науково-дослідного підрозділу (1237.2), керівник проектів та програм (1238), керівник інших функціональних підрозділів (1239), керівник малих підприємств (директор) (13), менеджери (управителі) у сфері культури, відпочинку та спорту (1492).
Професіонали: викладачі вищих навчальних закладів (2310): докторант, доцент, професор кафедри (2310.1), асистент, викладач вищого навчального закладу (2310.2).
Інші професіоналі (24): професіонали в галузі археографії, археології, географії, кримінології, палеографії та соціології (2442): наукові співробітники (археографія, археологія, географія, кримінологія, палеографія, соціологія) (2442.1), археографи, археологи, географи, кримінологи, палеографи та соціологи (2442.2).
Місця працевлаштування. Посади у відділах та лабораторіях наукових установ, профільних кафедрах університетів. Відповідні робочі місця (наукові дослідження та управління) підприємств, установ та організацій.

     
2 Продовження освіти

Навчання впродовж життя для розвитку і самовдосконалення в науковій та професійній сферах діяльності, а також  в інших споріднених галузях наукових знань:
- підготовка на 9-ому  кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій в галузі соціальних та поведінкових наук;
- навчання на 8-ому кваліфікаційному рівні Національної рамки кваліфікацій в споріднених спеціальностях;
- освітні програми, дослідницькі гранти та стипендії, що містять додаткові наукові та освітні компоненти.

D Стиль та методика навчання
1

Підходи до викладання
та навчання

Основними підходами до викладання та навчання аспірантів є:
- використання лекційних курсів, семінарів та консультацій із запланованих дисциплін;
- самостійну роботу з джерелами інформації у бібліотеці Інституту та у наукових бібліотеках України;
- використання дистанційних курсів навчання та електронних ресурсів за допомогою мережі Інтернет;
- індивідуальні консультації фахівців Інституту, інших установ НАН України, профільних вищих навчальних закладів;
- залучення до консультування аспірантів провідних фахівців профільної галузі;
- інформаційна підтримка участі аспірантів в конкурсах на отримання наукових стипендій і грантів;
- активна робота аспірантів у складі проектних команд, при виконанні держбюджетних та госпдоговірних тем, участь у розробці звітних матеріалів, реєстраційних та облікових документів, оформленні патентів та авторських свідоцтв.

2 Система оцінювання

Система оцінювання знань освітньої програми передбачає здійснення поточного та підсумкового контролю.
Поточний контроль проводиться у формі тестів, роботи на практичних заняттях, виступів на семінарах та конференціях, підготовки наукових звітів.
Підсумковий контроль передбачає диференційований залік або усний іспит. Аспірант вважається допущеним до підсумкового контролю з дисциплін освітньо-наукової програми, якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом з цієї дисципліни.

3

Форма контролю успішності навчання аспірантів/
здобувачів

Аспіранти/здобувачі проходять щорічну атестацію шляхом звітування на засіданні профільного відділу та Вченої ради Інституту про хід виконання освітньо-наукової програми та індивідуального плану, включаючи опубліковані наукові статті та виступи на конференціях.
Остаточним результатом навчання аспірантів/здобувачів є повне виконання освітньо-наукової програми, необхідний перелік опублікованих за результатами досліджень наукових праць, у тому числі в зарубіжних виданнях та таких, що індексуються у наукометричних базах, апробація результатів на наукових конференціях, належним чином оформлений рукопис дисертації та представлення її на спільне засідання відділів Інституту або до розгляду в спеціалізовану вчену раду для отримання наукового ступеня доктора філософії в галузі 03 – історичні? науки, зі спеціальності 032 –історія та археологія.

E   Програмні компетентності
1

Загальні
(універсальні)

 

 

 

 

 

 

  • Аналіз та синтез. Здатність до аналізу та синтезу на основі логічних аргументів та перевірених фактів.
  • Гнучкість мислення. Набуття гнучкого мислення, відкритість до застосування фізичних знань та компетентностей в широкому діапазоні можливих місць роботи та повсякденному житті.
  • Групова робота. Здатність виконувати дослідження в групі під керівництвом лідера, подібні навички, що демонструють здатність до врахування строгих вимог дисципліни, планування та управління часом.
  • Комунікаційні навички. Здатність до ефективної комунікації та до представлення складної комплексної інформації у стислій формі усно та письмово, використовуючи інформаційно-комунікаційні технології та відповідні технічні терміни.
  • Популяризаційні навички. Уміння спілкуватися із нефахівцями, певні навички викладання.
  • Етичні установки. Дотримання етичних принципів як з точки зору професійної чесності та порядності.
2

Фахові

 

  • Глибокі знання та розуміння: здатність аналізувати явища та процеси суспільного життя, з точки зору фундаментальних загальнонаукових принципів і знань а також на основі спеціальних методів дослідження соціально-економічних та демографічних процесів і явищ.
  • Розв’язання проблем. Здатність розв’язувати широке коло проблем та задач шляхом розуміння їх фундаментальних основ та використання як теоретичних, так і експериментальних методів, засвоєних з освітньо-наукової програми.
  • Обчислювальні навички. Здатність використовувати відповідне програмне забезпечення (мови програмування, пакети тощо) та великі масиви статистичної інформації для здійснення досліджень та моделювання соціально-економічних та демографічних процесів.
  • Здатність до навчання. Здатність шляхом самостійного навчання освоїти нові області, використовуючи здобуті фахові знання.
F Програмні результати навчання
 
  • Знання іноземної мови, на рівні достатньому для презентації наукових результатів в усній та письмовій формах, розуміння фахових наукових та професійних текстів, вміння та навики спілкуватися в іншомовному науковому і професійному середовищі.
  • Знання методів наукових досліджень та вміння їх використовувати на належному рівні; вміння розшукувати, опрацьовувати, аналізувати та синтезувати отриману інформацію (наукові статті, науково-аналітичні матеріали, бази даних тощо).
  • Знання теорії і розуміння методології системного аналізу, принципів застосування системного підходу при дослідженні соціально-економічних процесів та явищ, вміння використовувати методологію системного аналізу в сфері економіки;
  • Знання змісту і порядку розрахунків основних кількісних наукометричних показників ефективності наукової діяльності (індекс цитування, індекс Гірша (h-індекс), імпакт-фактор (ІФ, або ІF)); вміння працювати з сучасними бібліографічними і реферативними базами даних, а також наукометричними платформами.
  • Знання і вміння використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології, комп’ютерні засоби та програми при проведенні наукових досліджень.
  • Вміння та навики працювати з сучасними бібліографічними і реферативними базами даних, а також наукометричними платформами (наприклад, Sсорus, Web оf Sсіеnсе, Index Copernicus, Wеb оf Knowledge, РubМеd, Маthеmatics, Sрrіngеr, Аgrіs, GeoRef та ін.).
  • Знання, розуміння, вміння та навики використання правил цитування та посилання на використані джерела, правил оформлення бібліографічного списку, розуміння змісту і порядку розрахунків основних кількісних наукометричних показників ефективності наукової діяльності (індекс цитування, індекс Гірша (h-індекс), імпакт-фактор (ІФ, або ІF).
  • Знання історії розвитку соціально-економічних та історичних процесів; концептуальних засад охорони археологічної спадщини; реконструкції етнокультурної історії населення сучасної України; деталізація давньої історії України; стратегічних напрямів удосконалення методики проведення археологічних досліджень.
  • Спеціальний.
  • Знання у виявленні локальних особливостей розвитку окремих регіонів України у доісторичний період; антропологічного складу населення України у різні історичні періоди; побуту та умов життя давнього населення від появи людини на території сучасної України до ХХ ст.; міграційних тенденцій у давнину на території сучасної Україні та їх комплексний аналіз;
  • Знання закономірностей розвитку продуктивних сил давніх суспільств; світогляду давніх суспільств за даними археологічних досліджень; системи заселення території сучасної України у різні історичні періоди та виявлення закономірностей; розвитку матеріальної культури давніх суспільств, що мешкали на території сучасної України від появи людини на території сучасної України до ХХ ст.
  • Вміння класифікувати типи матеріальної культури давніх суспільств; використання природничих методів дослідження для комплексної характеристики давніх суспільств; реконструювати господарські структури давніх суспільств та хід соціально-історичного процесу; визначати пріоритетні напрямки реформування системи освіти та науки.
  • Знання методологічних питань вивчення давньої історії за матеріальними залишками; розвитку сільського господарства протягом часу існування відтворювальної економіки на теренах України; історії та ролі металургії давніх суспільств; напрямів удосконалення технологій давніх виробництв (обробки каменю, кістки, скла тощо);
  • Знання проблеми первiсного заселення територiї України; становлення відтворюючої економіки на Україні; емпіричного рівня пізнання археології; проблеми теоретизації наукового знання в археології; межі пізнання в археології; становлення та розвитку української археології;
  • Вміння будувати демографічні моделі моделі розвитку різного роду суспільств минулого (кочовики. землероби тощо); проводити кластерний та факторний аналіз даних для виявлення спорідненості давніх людських об’єднань.
  • Знання методологічні принципи дослідження соціальної сфери суспільного життя у археології; давнього ремесла по археологічним даним; методології пізнання антропогенезу; основних індикаторів різних шляхів політогенезу; основних ознак міграцій давніх племен.
  • Знання основних сучасних методологій та підходів археологічного дослідження; теоретико-методологічних основ реконструкції давньої історії за матеріальними залишками вміння визначати специфічні риси різного типу соціумів давнини; обґрунтовувати перспективні  напрями модернізації методів археологічного дослідження.

 

Телефон для довідок: 418-61-02