В рамках чотирьохсторонньої Угоди про міжнародне співробітництво між Інститутом археології НАН України, Національним науково-дослідним інститутом культурних цінностей Нари (NABUNKEN, Японія), Вільнюським університетом (Литва) та Інститутом археології та етнології Польської академії наук, 16—20 лютого 2026 року у Варшаві відбувся Міжнародний семінар "Функціонування археологічних сховищ та реагування на пошкодження внаслідок війни / Operation of Archaeological Storage Facilities and Response to War Damage". Цей захід став продовженням міжнародного проєкту, спрямованого на підтримку в облаштуванні фондосховищ наукових інституцій України з метою покращення умов зберігання археологічних та біоархеологічних колекцій під час російської агресії. Подія об'єднала фахівців з Польщі, України, Японії та Литви для обміну досвідом та обговорення практичних рішень щодо управління та охорони археологічних колекцій, зокрема в контексті воєнних загроз та руйнувань. Ініціатива проєкту належить д-ру Шин’я Шоді, голові сектору міжнародної спадщини NABUNKEN; д-ру Гієдре Мотузайте Матузевічуте, проф. Вільнюського університету та к. і. н. Сергію Теліженку, ученому секретарю Інституту археології НАН України. Гостинною платформою для реалізації задуму виступив Інститут археології та етнології Польської академії наук. Організаційні питання взяла на себе команда ІАЕ ПАН на чолі з д-ром Альфредом Твардецьким, який виступив в якості модератора протягом всіх трьох робочих днів семінару. Матеріально-технічний бік проєкту реалізується компанією Daiichi Gosei Co., Ltd. 第一合成株式会社 (Японія).

Інститут археології НАН України в цьому році було представлено делегацією у складі: директора Інституту, член-кореспондента НАН України Віктора Чабая; ученого секретаря Інституту архнології, к. і. н. Сергія Теліженка; старшої наукової співробітниці відділу біоархеології, к. і. н. Олександри Козак; наукової співробітниці сектору наукові фонди відділу «Археологічний музей», к. і. н. Людмили Мироненко; завідувачки наукового архіву Інституту археології Олександри Бузько; молодшої наукової співробітниці відділу біоархеології Юлії Ушкової та молодшої наукової робітниці сектору наукові фонди відділу «Археологічний музей» Майї Хоружої.

Сесія 17 лютого була присвячена обговоренню поточної ситуації в фондосховищах українських інституцій. Проблеми із зберіганням археологічних та біоархеологічних колекцій Інституту археології НАН України, в першу чергу пов’язані із аварійним проривом системи опалення на початку року, були представлені Людмилою Мироненко та Юлією Ушковою. Про роботу фондосховища археологічного музею Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна та результатами проєкту з оцифрування археологічних колекцій поділилася Ірина Шрамко. Загрози для Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія», що несуть бойові дії, висвітлили Алла Буйських та очільниця заповідника Тетяна Шевченко. Поточне становище колекцій Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича (м. Львів) було представлене Яною Яковишиною. Олександрою Бузько були презентовані результати проєктів з оцифрування колекцій Наукового архіву Інституту археології. Доповідь Сергія Тєліженка була присвячена впливу повномасштабної війни на українську культурну та наукову спадщину, Майя Хоружа зробила доповідь про результати діяльності Сумського загону Моніторингової археологічної експедиції Інституту археології з фіксації впливу війни на археологічну спадщину.

Виступ директора ІАЕ ПАН проф., д-ра хаб. Маріана Рембковського

Виступ д-ра Альфреда Твардецького

Виступ д-ра Шин'я Шода

Презентація к. і. н. Людимили Мироненко

 

Презентація Юлії Ушкової

Презентація к. і. н. Сергія Тєліженка

 

Виступ к. і. н. Яни Яковишиної

Виступ Олександри Бузько

Дискусія. Виступає директор ІА НАН Україїни, член-коркспондент НАН України Віктор Чабай

Дискусія. Виступає д-р Альфред Твардецький

Дискусія. Виступає д-р  Шинья Шода 

18 лютого завдяки доповіді Такаші Ямакамі українські спеціалісти мали змогу ознайомитися з продукцією Daiichi gosei.

Презентація Такаші Ямакамі. Перекладач Францишек Слюсарчик

Після цього японськими спеціалістами було презентовано систему TagSwift на основі RFID для організації фондосховищ.

Презентація Такаші Ямакамі. Перекладач Францишек Слюсарчик

Йошитаке Мічігамі, NABUNKEN

 

Коментар Акіхідо Хашідо, RF Locus Inc.

Після чого для українських спеціалістів відбувся інструктаж з монтажу ящиків для зберігання колекцій (DAMPRA Boxes).

19 лютого відбувся тренінг з використання системи TagSwift. 

 

Після чого д-ром Гієдре Мотузайте-Матузевічуте було представлено рекомендації щодо покращення організації менеджменту фондосховищ. Зокрема, нею наголошено на важливості ознайомлення українських інституцій з рекомендаціями UNESCO, ICOM, ICCROM, Blue Shield International та інших міжнародних організацій щодо риск-менеджменту культурної спадщини, зокрема в умовах війни, та розробки планів дій у різних форс-мажорних ситуаціях на основі цієї документації.

Серед важливих для ознайомлення джерел були названі наступні:
Тандон, А. 2022. Спадщина у небезпеці. Екстрена евакуація культурних цінностей
Managing Disaster Risks for World Heritage
Stovel, H. 1998. Risk Preparedness: A Management Manual for World Cultural Heritage
Emergency Management Resources for Cultural Heritage in Conflict, Disaster and Crisis
Guidelines for Disaster Preparedness in Museums
Emergency Preparedness and Response
Practical advice for the protection of cultural property in the event of armed conflict – Guidelines
De Marco, L., Hadžimuhamedović, A., Kealy, L. 2023. ICOMOS-ICCROM guidance on post-disaster and post-conflict recovery and reconstruction for heritage places of cultural significance and World Heritage cultural properties

Останній день (20 лютого) був присвячений обговоренню вдосконалень системи менеджменту фондосховищ та перспектив майбутньої співпраці. 

Записи вибраних сесій семінару доступні для ознайомлення за посиланням.

За результатами обговорення, Інститут археології НАН України отримав наступну допомогу від Daiichi gosei:
1. Ящики для збереження/евакуації археологічних і антропологічних матеріалів (DAMPRA Boxes);
2. Хімічні грілки для тіла для роботи у фондах в осінньо-зимовий період в умовах відсутності опалення;

Матеріали для герметичного зберігання артефактів:
3. Пакети для герметичного зберігання
4. Поглиначі кисню
5. Індикатори кисню
6. Пристрій для герметизації пакетів

Ящики для збереження/евакуації археологічних і антропологічних матеріалів (DAMPRA Boxes)

Хімічні грілки для тіла для роботи у фондах в осінньо-зимовий період в умовах відсутності опалення

Матеріали для герметичного зберігання артефактів

Інститут археології щиро вдячний партнерам з Японії, Литви та Польщі за організацію семінару та надану допомогу і сподівається на подальшу співпрацю.