Експедицію було створено у 2003 році з метою досліджень куща пам’яток пізньоримського та гунського часу біля м. Комсомольск Полтавської області. За період її діяльності було проведено стаціонарні дослідження на поселеннях Дмитрівка ІІІ (20032004, 20072010), Барбара І (20052006, 2011, 2013, 2016), Василенки IV (2007). Проведено розвідки в цьому регіоні, відкрито ряд нових пам’яток різних часів.

Експедицію очолює молодший науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян і регіональних польових досліджень ІА НАН України Юрій Башкатов.

В різні роки в її роботі приймали участь О. В. Гопкало, Є. В. Синиця, ще студентами починали працювати співробітники відділу О. С. Милашевський, Т. В. Бітковська. Протягом багатьох років експедиція стала базою для проходження археологічної практики студентами Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.

Підчас робіт отримано надзвичайно важливі матеріали, які дозволили по новому розглянути етнокультурну ситуацію на території Дніпровського Лівобережжя, проблеми його заселення в пізньоримський та гунський час, переосмислити роботи попередніх дослідників, зокрема на могильнику Компанійці (Є. В. Махно).

Поселення Дмитрівка ІІІНа поселенні Дмитрівка ІІІ було досліджено матеріали неоліту, середньої (зрубна культурноісторична спільнота) та пізньої бронзи (сабатинівська культура), два різночасових будівельних горизонти черняхівської культури та невелику кількість давньоруської кераміки. Крім кераміки до доби бронзи відноситься ґрунтове поховання. Всі інші об’єкти відносяться до черняхівської культури. До більш раннього часу (перша половина IV ст.) відносяться кілька заглиблених жител та дві господарські будівля. Об’єкти гунського часу (остання чверть IV — перша половина V ст.) представлені більш широко. До них можна віднести залишки шести наземних жител, кілька великих зернових ям. Шар пізньоримського часу досить бідний. За ліпною керамікою населення було пов’язано з пізньоскифським населенням півдня. Матеріали, що відносяться до гунського часу набагато більш різноманітні. Знайдено більше десятка римських срібних денаріїв, фрагменти імпортного червонолакового посуду, велика кількість фрагментів амфор. З поселення походить знахідка бойової сокири, кількох вістрів списів, вістря гунської стріли (тип 3в за Засецькою). Датування встановлено за фібулами, фрагментом дзеркала (срібного ?), вістрям гунської стріли. Цікавим був склад населення, що одночасно мешкало на поселення в гунський час. В житлі було знайдено розвал рустованого горщика який може бути пов’язаний з вельбарською культурою, в зернових ямах та житлах була кераміка пізньоскифосарматського кола, а на краю поселення було знайдено розвал до якого входив повний «сервіз» київської культури. Останній був особливо цікавим. По-перше, в нього входив посуд від столових горщиків до тарних сосудів, по-друге, деякі з них мали сліди впливу південно-західних традицій (рустована поверхня, формування денця). Підсумовуючи вище сказане можна стверджувати, що на поселенні Дмитрівка ІІІ в гунський час одночасно проживали представники північнозахідної традиції (традиційно пов’язуємої з германцями), південної (осіле населення степу та Причорномор’я) та північної (ранньослов’янської).

Поселення Барбара ІПоселення Барбара І також багатошарове. На ньому були знайдені матеріали енеоліту, середньої бронзи (зрубна культурно-історична спільнота), черняхівської культури, доби пізнього середньовіччя. Найцікавішими стали знахідки пізньоримського часу. Головним чином це пов’язано з тим, що відповідно до стратиграфії та спостереженнями за поширенням матеріалів, можна дійти до висновку, що пам’ятка існувала недовго (приблизно до 20 років). Досліджено велике наземне житло, кілька кам’яних вогнищ, господарча будівля. Матеріали свідчать, що на поселенні одночасно проживали представники північнозахідної традиції та південної. З житла ліпна кераміка обох груп походить у приблизно рівних частинах. Також на поселенні було знайдено скляні гральні римські жетони, кілька сердолікових намистин, залізні двочасні вудила, значну кількість фрагментів амфор. Датування поселення за знахідками двох фібул, вудил, амфорного матеріалу кінець ІІІ — середина ІV ст. н.е.