Олександр Володимирович Симоненко

 

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
13 поверх, кімната 1307

Тел.: +380 (44) 418 27 75

E-mail: 

ORCID: 0000-0001-6878-556X

 Симоненко 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія та історія сарматської доби (сармати, пізні скіфи та їхні сусіди). Військова справа кочовиків сарматської доби. Римський імпорт у сарматів та пізніх скіфів. Пізньоскіфська культура Низового Дніпра.

Поточні дослідження й проекти:
Етнокультурні процеси на території України за доби раннього заліза", реєстраційний номер 0116U006928, підрозділ "Пізньоскіфське населення Низового Дніпра".

Програми міжнародної співпраці:
2000-2002, Римський імпорт у сарматів Північного Причорномор'я, Германський археологічний інститут (ФРН), Берлін-Київ;
2004-дотепер, Археологія України, Університет Пенсильванії (США), Філадельфія-Київ.

Стипендії та гранти:
2022 — стипендія Єврейського університету (Ієрусалим)
2017 — стипендія DAAD (Берлін, Німецький археологічний інститут);
2011–2012 — W.F. Albright Institute of Archaeological Research, Jerusalem, Glassman Holland Fellow;
2009–2010 — Institute for the Study of Ancient World, New York, NY, Visiting Research Scholar;
2008 — Institute for Advanced Study, Princeton, NJ, Member;
2004–2005 — University of Pennsylvania, Philadelphia, PA, Fulbright Visiting Scholar.

Експедиційна діяльність:
2016 – дотепер — начальник Херсонської експедиції ІА НАН України; дослідження археологічних пам'яток в зоні новобудов на Херсонщині;
2011 – дотепер — начальник Пізньоскіфської експедиції ІА НАН України; дослідження пізньоскіфських грунтових могильників та городищ на Херсонщині.
1994–1997 — учасник археологічних експедицій в Угорщині: дослідження сарматських пам'яток поблизу м. Вац;
1994 — заступник начальника експедиції КАЄ; дослідження античного святилища під Ольвією;
1993 — археологічна розвідка в Калмикії;
1990–1992 — заступник начальника Миколаївської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Миколаївській області;
1984–1989 — керівник загону Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1983 — заступник начальника Черкаської Лівобережної експедиці їІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1981–1982 — керівник Приморського загону Краснознам'янської археологічної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів на півдні Херсонщини;
1980 — заступник начальника Черкасько–Полтавської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській та Полтавські областях;
1979 — старший лаборант Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Черкаській області;
1978 — керівник Черкаської Лівобережної експедиції ІА АН УРСР; дослідження кургану «Роблена Могила» в Черкаській області;
1976–1978 — старший лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1975 — лаборант Астахівського загону ІА АН УРСР; дослідження курганів на Донбасі;
1973–1974 — лаборант Херсонської експедиції ІА АН УРСР; дослідження курганів в Херсонській області;
1972–1973 — лаборант Київської експедиції ІА АН УРСР; дослідження на території Києва (Верхній город, Поділ).

Педагогічна діяльність:
2012 – 2018 — професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського;
2007 — професор кафедри археології Національного університету «Києво–Могилянська академія».

Наукові організації й товариства:
Член-кореспондент Німецького археологічного інституту (Берлін) з 1998 р.;
Спілка археологів України;
Funerary Archaeology Studies Association;
UISSP 30th Commission: Mortuary Practices in Prehistory and Protohistory.

Відзнаки:
2012 — Who is Who in the World 2012 (29th ed.);
2011 — 2000 Outstanding Intellectuals of the XXI Century (Cambridge).

Дисертаційні дослідження:
1999 — «Сарматы Северного Причерноморья: хронология, периодизация, этно–политическая история», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1987 — «Военное дело степного населения Северного Причерноморья в ІІІ в. до н. э. — ІІІ н. э.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — к. і. н. Є. В. Черненко.

Освіта:
1971–1977 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».