Сергій Анатолійович Скорий

 

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу

Відділ археології раннього залізного віку
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
12 поверх, кімната 1207

Тел.: +380 (44) 278-44-05

E-mail: 

ORCID0000-0002-7842-890X

Скорий 

Профіль

Наукові інтереси:
Скіфській час на теренах Середньої Європи. Етнокультурна історія населення доскіфської та скіфської доби лісостепової зони Східної Європи. Кіммерійці, скіфи. Крим в скіфську епоху.

Поточні дослідження й проекти:
„Ранній залізний вік в Україні: новітні дослідження та архивні матеріали (2022-2026)”. Розділ: „Ранньоскіфські кургани біля селища Караван в басейні Сіверського Донця (Лісостеп Лівобережної України)”.

Експедиційна діяльність:
2021 — Науковий консультант Скіфської Лісостепової експедиції ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки курганів Люботинського курганного могильнику скіфської доби в басейні Сіверського Дінця (Дніпровський Лівобережний Лісостеп).
2020 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції ІА НАН України; розкопки курганів в басейні Тясмину (Дніпровський Правобережний Лісостеп).
2019 — Керівник Скіфської Середньодніпровської експедиції та науковий консультант археологічної експедиції Історико-культурного заповіднику „Більськ”.
2018 — Керівник Кіровоградської археологічной експедиції ІА НАНУ.
2017 начальник Кіровоградської експедиції ІА НАНУ. Розкопки курганів на півдні Кіровоградщині.
2016 науковий консультант експедиції «Слобожанської археологічної служби» (м. Харків). Начальник експедиції В.М. Окатенко. Розкопки кургану скіфської еліти Турецька Могила.
2010–2017 науковий консультант експедиції Істориико-культурного заповіднику «Більск». Масштабні розвідки в межах Великого укріплення Більского городища, на теренах Полтавщини і Сумщини. Розвідки в Сумській області.
2000–2009 науковий консультант Полтавської археологічної експедиції (начальник к.і.н. Супруненко). Розкопки курганів різного часу (в тому числі – скіфських) на півдні Полтавської області, біля м.Горішні Плавні.
2000-2002 начальник спільної Українсько-Польскої експедиції «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’тки скіфської еліти кургану Скіфська Могила, низки інших курганів Мотронинського могильника.
1999--2006. начальник загону спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбургзького університету. Розкопки на селищі скіфського часу Лісовий Кут, в межах Великого укріплення Більского городища на Полтавщині-Сумщині.
1995–1998 начальник спільної Українсько-Польскої експедиії «Мельники-Холодний Яр» ІА НАНУ і Інституту археології Ягелонського університету (з польского боку – начальник проф. Я. Хохоровські). Розкопки поховальної пам’ятки скіфської еліти Великого Рижанівського кургану. Відкриття непограбованного поховання скіфського вождя.
1996 — участь у дослідженні курганого могильнику античного міста Аргамум (Добруджа, Румунія). Начальник експедиції В.Лунгу.
1994-1995 — сташий науковий співробітник спільної Українсько-Німецької експедиції ІА НАН України і Гамбугзького університету. Розкопки курганів скіфського часу на Більскому городищі (могильник „Б”) та в урочищі Перещепино, в межах Полтавської області
1988–1994 — заступник начальника експедиції „Холодний Яр” ІА АН УРСР. Розкопки в Черкаській області: на Мотронинському городищі і курганному могильнику скіфського часу.
1987 — заступник начальника Скіфського загону новобудовної експедиції „Дністр-II” ІА АН УРСР . Розкопки поселення доскіфського часу біля с.Козлів Вінницької області, на Середньому Дністрі.
1983–1986 — замначальника Лісостепової Правобережної експедиції ІА АН УРСР. Масштабні археологічні дослідження — розвідки на багатьох городищах Правобережного Лісостепу, розкопки курганів в Київській, Черкаській областях (біля сс. Іванівка, Цвітково, Яснозір’я тощо).
1980–1981 — молодший науковий співробітник Акташської експедиції ІА АН УРСР; дослідження скіфських курганів в Східному Криму.

Наукові організації та товариства:
1997 — Member of Funerary Archaeology Studies Assosiation;
2005 –Член міжнародної Консультативної Ради “Corpus Tumulorum Scythicorum et Sarmaticorum”.

Відзнаки:
Ювілейна почесна грамота Президії НАН України (2018 р.).

Дисертаційні дослідження:
1997 — «Кочевники предскифской и скифской поры в Днепровской Правобережной Лесостепи (вопросы этнокультурной истории)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».

1982 — «Вооружение скифского типа в Средней Европе (к вопросу о связях Скифии с населением Средней Европы)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія». Науковий керівник к.і.н. Черненко Є.В.

Освіта:
1975–1979 — Сімферопільський державний університет ім. М. В. Фрунзе (нині Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського), історичний факультет, спеціальність «музеєзнавство та археологія».