Станиціна Г.О.

Про науковий архів Інституту археології НАН України

Матеріали Наукового архіву Інституту археології НАН України відображають діяльність археологічних та музейних структур, що діяли на території України починаючи від 19 ст. Їхня діяльність безпосередньо пов’язана із становленням та розвитком попередників Інституту археології. Історія Інституту в межах Української Академії наук починається від 1919 р. Архівні документи від цього часу накопичувалися в канцеляріях відповідних установ. Створений у 1921 р. Кабінет антропології та етнології ім. Ф. Вовка мав виокремлений пам’ятковий відділ.
На початку 1933 р, за постановою секретаріату ІІ-го відділу ВУАН, було утворено Секцію історії матеріальної культури (СІМК). Вона складалася з ВУАКу (Всеукраїнського археологічного комітету), Кабінету антропології, Етнографічної комісії, Музею етнографії, Комісії близького сходу, Кабінету українського мистецтва, Археологічного музею та Кафедри праісторії. [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104.]
Науковий архів та діловодство, які також передавались до СІМКу, були перевезені до приміщення на вул. Короленка 54 (нині Володимирська). [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 106].
СІМК була тимчасовою, перехідною установою, на базі якої у 1934 р. був утворений Інститут історії матеріально культури (з 1938 р. — Інститут археології Академії Наук УРСР).
Крім архівних матеріалів попередників Інституту археології до фондів Наукового архіву увійшли архівні матеріали Музею старожитностей київського Університету Св. Володимира, особові архівні фонди та інші документи і матеріали.
Хто був відповідальний за архів після його передачі до СІМКу та при організації Інституту археології — остаточно з’ясувати не вдалося. У звітній статті за 1936 р. тодішнього директора Інституту археології М.І. Ячменьова та вченого секретаря В.П. Телічка про науковий архів згадується таке: "При інституті, як і в минулі роки, була хемічно-технологічна лабораторія, фотолабораторія, науковий архів і бібліотека” [НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 614, арк. 3].
Можливо, певний час за збереження архівних матеріалів відповідав І.М. Фещенко. Збереглось кілька Актів передачі архівних документів, де він виступав приймаючою стороною. Наприклад: "Акт / 1938 року, Січня 21 дня. Складено цього акта в тому, що цього числа т. Левицький Ф.В. передав, а Фещенко І.М. прийняв щоденники та реєстр Поліської історико-технічної експедиції та археологічної за 1936 рік, а саме: ...” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 88]. Збереглось також кілька актів, в яких архівні матеріали передає Є.О. Дзбановський (який, можливо, вже став зав. архівом, поєднуючи завідування разом бібліотекою і архівом, оскільки вони знаходились в одному приміщенні), а приймає І.М. Фещенко, в деяких випадках разом з В.А. Грінченко. Наприклад: "Акт / цей складено 20 березня 1938 р. в тім, що Дзбановський Є. передав, а Грінченко В. і Фещенко І. Прийняли нижчезазначені архівні матеріали з Наук. Архіву ІІМК: ...” (є підписи Дзбановського і Фещенко). [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 94].
Серед архівних документів зберігаються такі, що несуть в собі відголоси далеких трагічних часів і водночас проливають світло на шляхи появи в архіві деяких матеріалів:
„Акт 1938 року серпня 14 дня ми, нижчепідписані, вчений секретар І-ту Археології Харитонов М.К. та співробітники І-ту Фещенко І.М. і Филонова В.Я. склали цього акта в тому, що забрано у Мовчанівського М.Т. на квартирі, арестованого органами НКВС, такі матеріали Інституту: 1. Щоденник керівника Вишгородської Археологічної експедиції за 1935 рік на 35 аркушів – один ...” Далі йде перелік архівних матеріалів та книг з Бібліотеки Інституту. [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 102—106 ].
Часом непрофільні для Інституту археології архівні матеріали передавались до профільних установ. Так у 1940 році 90 папок матеріалів було передано до Інституту фольклору: „Акт / складений цей 11 червня 1940 р. в тім, що ми, нижчепідписані, зав. Бібліотеки і Архіву Інституту Археології АН УРСР, т. Дзбановський Є.О. за розпорядженням Директора Інституту археології АН УРСР передав, а т. Т. Біловод С.А. і Яновські Г.П. на підставі мандата Інституту Фольклору 29/V–40 р. № 295 прийняли 90 папок архівних фольклорних матеріалів за списком, що до цього додається” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 127].
Великої шкоди було завдано Науковому архіву під час Другої світової війни. Невелику частину співробітників Інституту археології АН УРСР було евакуйовано до Уфи, але в Києві залишилась не тільки частина молодих наукoвців, але також і Науковий архів, Бібліотека, археологічні знахідки та все майно Інституту. На жаль, все діловодство Інституту (від 1936 р.) та всі особові справи співробітників перед евакуацією Інституту в Уфу в 1941 р. було знищено згідно з наказом Уряду – спалено у дворі Інституту, щоб не дістались ворогам. [В.М. Корпусова, Г.О. Станиціна „Документи В.П. Петрова в Науковому архіві Інституту археології НАН України” // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія. — 2005. — №№ 73—75. — С. 25]. Тепер цих документів дуже бракує.
Окупантам сподобалось приміщення Інституту на Бульварі Шевченка, 14 і вони почали його „звільняти” від того, що їм було не потрібно. В Акті № 9, складеному співробітниками Інституту археології 1 вересня 1944 року, про ці події сказано: „Из помещения Института выбросили книги, археологические коллекции, научные приборы, оборудование и прочие виды имущества. Перестроив помещение, в котором находился Институт, немцы разрушили реставрационную, фотолабораторию. Сохранившуюся часть имущества немцы вывезли в Германию. Вывозкой археологических коллекций, литературы, научного архива руководил присланный из Германии археолог — д-р Рудольф Штампфусс” [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 13, арк. 1 зворот].
Більшість викинутих німцями архівних матеріалів врятували співробітники Інституту археології, що залишились в Києві силою обставин: Є.Ф. Покровська, Є.В. Махно, І.О. Іванцов та інші. Вони підбирали викинуті матеріали, переносили їх дворами і ховали у приміщенні музею по вул. Володимирській (нинішній Будинок вчителя).
Очевидно, саме ці матеріали опинились потім у складі Краєвого Інституту До та Ранньої історії. В 1944 році, після звільнення Києва, архів цього Інституту було поділено між Інститутом археології АН УРСР та Центральним Історичним музеєм. У фонді Діловодство зберігається такий документ:
«Інститут археології АН УРСР одержав внаслідок розбору Центральним Історичним Музеєм і Інститутом археології архівних матеріалів після “Краєвого Інституту До та Ранньої історії” 1—13 квітня 1944 року» такі матеріали:
1. Наукові археологічні, етнографічні, антропологічні матеріали, фотовідбитки, фотовідбитки [ фотонегативи?] – 430 папок і пакунків.
2. Наукові матеріали, листування тощо особистих архівів (Хв. Вовка – 140 папок і пакунків, [В.В.] Хвойки – 3, [С.С.] Гамченка – 3. [Д.М.] Щербаківського – 49, [А.П.] Новицького – 4, [О.В.] Бодянського 249, Бєлозерського – 99, Літвінової – 9, [А.Є.] Кримського – 8 (всього 607 папок і пакунків)
3. Науково-організаційне листування і матеріали Інституту археології та раніших археологічних, етнографічних установ УАН (551 папок і пакунків).
4. Картографічні матеріали, плани, кресленики – 42 папок і пакунків.
5. Картотека: бібліографічні шухляди з бібліотечними і бібліографічними картками – 22 штук.
6. Історико-географічна картотека шухляд – 7 штук.
[НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 11, арк. 1].
До початку 50-х років бібліотека та архів продовжували існувати як одна структура. В документах за 1953 р. читаємо: „Акт / Составлен 15 февраля 1953 г. в том, что Л.М. Славин сдал, а заведующий архивом-библиотекой Института Археологии АН УССР Е.А. Дзбановский принял следующие архивные материалы ольвийской экспедиции 1928 года. ...” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945 - 1968 роки, арк. 50].
Науковий архів виділився зі складу Бібліотеки, в червні 1956 р. про що відомо зі звіту Наукового архіву за 1956 р.: "Научный Архив Ин-та Археологии получил отдельное помещение в июне месяце 1956 г. Тогда же в нем была начата работа по разборке архива Ф. Вовка. В ноябре месяце 1956 г. туда же были перенесены из Библиотеки Ин-та 3 шкафа с материалами ВУАК’а, отчетами археологических экспедиций и научными работами, в основном за 1924—1941 гг. К Архиву были присоедены также и 2 шкафа с материалами экспедиций, находящиеся в славянском отделе.
Таким образом, научный архив сосредоточил в себе все материалы до 1945 г.
За отчетный период с июня месяца 1956 г. при наличии одного сотрудника (С.М. Кузнецовой с июля мес.), двух внештатных сотрудников (Н.В. Линка – 2,1/2 мес. И.В. Денисовой с 17.XII), при частичном участии С.С. Березанской была проделана под моим руководством следующая работа: 1. Произведена предварительная разборка и систематизация всех архивных материалов за все годы до 1945 г. из них: ..." Підпис Марії Вязьмітіної, яка у той рік керувала роботою архіву. [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 1, 2.].
У 1956 р. був окремо виділений також і фотоархів, як про це сказано в Звіті про науково-дослідну діяльність Інституту археології АН УРСР за 1956 рік: "В 1956 г. был организован Фотоархив Института и начата работа по упорядочению негативов довоенных раскопок Института.
Все негативы разобраны и распределены по разделам – палеолит, неолит, трипольская культура, Днепрогэсовские экспедиции, Ольвия, Боспор, Киевская Русь. Выделены также отдельные фотоматериалы архива Ханенко, Хвойка и Вовка.
Выделены фотоматериалы поздних памятников архитектуры Украины по искусству и этнографии, которые были переданы Академии архитектуры и строительства УССР и Институту искусствоведения, фольклору и этнографии АН УССР.
Закончена работа по приведению в порядок фотоматериалов экспедиции Днепрогэса.
За отчетный период обработано 4500 негативов
Начата работа по упорядочению фотоархива Отдела античной и средневековой археологии Крыма, насчитывающего несколько тысяч единиц. Произведена разборка материала, его классификация и составлена общая опись коллекций" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 11, арк. 29, 30].
У Науковому архіві зберігається також і звіт працівників Фотоархіву С.Н. Одинцової та А.І. Фурманської, з якого можна отримати свідчення про діяльність архіву на той час:
"Отчет о проделанной работе в течение 1956 г. по упорядочению фотоархива Института археологии АН УССР. 4 января 1956 г. приступили к упорядочению фотоархива по распоряжению дирекции Института. В течение 1956 г. была проведена следующая работа: ..." Далі йде перелік виконаної роботи [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 3, 4].
В 1958—1960 роках відповідальною за фотоархів була А.І. Фурманська. [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 13, арк. 23, № 14, арк. 34 № 15, арк. 28]. З нею разом у Фотоархіві працювала С.Н. Одинцова [НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 393, арк. 3].
З кінця 1957 р. завідувачем архівом, очевидно, стає В.П. Петров, який з 1 грудня 1956 р. був переведений з Інституту історії матеріальної культури Академії наук СРСР до Інституту археології АН УРСР, спочатку як виконуючий обов’язки старшого наукового співробітника Відділу слов’янської археології. Його і призначили завідувати архівом на громадських засадах. Про це свідчать кілька документів, найбільш ранній — Доповідна записка В.П. Петрова до Дирекції, датована 19.10.1957 р. щодо фотографій з картин Т.Г. Шевченка, знайдених в архіві Я.П. Новицького [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—968-ті рр. арк. 64].
В цей час — у кінці 50-х років ХХ ст. з Наукового архіву було передано також значну кількість непрофільних матеріалів, які, скоріш за все, потрапили до нього в результаті розподілу матеріалів, що розбиралися після окупації. На цих актах передачі В.П. Петров також вказаний як завідувач. [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945- 1968-ті рр. арк. 67, 68; НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 12].
Про справи Наукового архіву в 1960 році та його проблеми свідчить заява В.П. Петрова до Дирекції Інституту археології від 11 квітня 1960 року:
"Дирекции Института археологии АН УССР / Зав научным архивом В.П. Петрова / Заявление.
4.IV. 1960 года работники научного архива Института получили распоряжение ученого секретаря Р.И. Выезжева о временном прекращении работы над составлением картотеки для «Археологической карты УССР» с тем, чтобы переключиться исключительно на проверку фонда экспедиций за 1945—1956 гг.
Проверка указанного фонда является чрезвычайно трудоемкой работой, т.к. по сути сводится к полной его переинвентаризации. Научный архив, как особое научное учреждение в системе ИА АН УССР, был организован лишь в конце 1956 г. Регистрация материалов до 1956 г., особенно в первые послевоенные годы, велась не всегда планомерно. Многие материалы вовсе не заинвентаризованы, не пронумерованы, не пропагинированы, иллюстративные материалы не всегда проштампованы, в папках отсутствуют описи, картотека требует полной замены новыми карточками.
В этой связи прошу внести соответствующие изменения в план-карты сотрудников института археологии Н.В. Линки и С.М. Кузнецовой, ограничив сроки работы над составлением научно-учетных карточек для «Археологической карты УССР» и перенеся начало работы по п. 2 план-карт Н.В. Линки и С.М. Кузнецовой на время после проверки архивных фондов. 11. IV. 60 г. (підпис В.П. Петрова)” [НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945- 1968 рр. арк. 113].
У 1960 р. Інститут археології було перевезено з Бульвару Шевченка, 14 у приміщення на вул. Кірова, 4 (сучасна Грушевського) . У Звіті Інституту археології про Науковий архів (ще під керівництвом В.П. Петрова) сказано таке: "... Проведена упаковка и перевозка фондов архива и размещение их в новом помещении" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 27.]
В той же час було перевезено і Фотоархів, за який продовжувала відповідати А.І. Фурманська: "Продолжалась работа по упорядочению негативов довоенных экспедиций Института и инвентаризация негативов. Внесены в инвентарные книги 2000 негативов и составлено 150 библиографических картотек (географических и авторських).
Проведена упаковка фондов фотоархива и перевозка в новое помещение" [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 28.]
В 1961 році за Науковий архів відповідала уже Н.В. Лінка, а за фотоархів — С.М. Кузнєцова [НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 51, арк. 25].
У 1963 р. в Інституті археології була проведена реорганізація структури та скорочення штатів. В результаті з п’яти раніше існуючих відділів було утворено всього три (відділ первіснообщинної археології, відділ скіфо-античної з групою в м. Сімферополі та заповідником „Ольвія” та відділ слов’янської археології). Науковий архів та фотоархів було об’єднано під загальним керівництвом Г.Ю. Авксентьєвої. (НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 52, арк. 32.).
У 1974 році Інститут археології було переведено з вул. Кірова, 4 на територію Видубецького монастиря за адресою вул. Видубицька, 40. На цей час (1966—1975 рр.) відповідальною за Науковий архів була І.М. Шарафутдинова.
В кінці жовтня 1975 р. на посаду молодшого наукового співробітника Інституту археології та завідуючої Науковим архівом на громадських засадах була переведена з Центрального державного історичного архіву О.М. Франко, яка керувала архівом до 1990 р. З листопада 1990 р на посаду завідуючої архівом була призначена його співробітниця Ж.О. Кононенко, яка працювала на цій посаді до 1996 р. Відтоді до 2012 р. архівом керувала Г.О. Станіцина.
З 1996 р. розпочався черговий переїзд Інституту археології з Видубецького монастиря на Оболонь (проспект Героїв Сталінграда, 12). На жаль, такі переїзди не йдуть на краще документам та матеріалам архівного фонду, тим більше, що зазвичай архіву доводиться переїжджати у недостатньо пристосоване для зберігання паперових документів та фотопластин приміщення.
З 2012 до 2018 р. роботою Наукового архіву керував О.В. Каряка. З кінця 2018 р. архівом завідує О.В. Бузько.
Науковий архів постійно поповнюється архівними документами. Це і наукові звіти, і дисертації, і особові фонди та інші матеріали.
Станом на кінець 2018 р. у Науковому архіві зберігається 74 фонди.

Список використаних архівних документів:

НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, №№ 1, 1/1 — 1/12; №№ 3—447.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 104 зворот, арк. 105.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 106.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 481, арк. 105.
НА ІА НАНУ, ф. ВУАК, № 614, арк. 3.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 87.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 94.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 102 - 106.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за довоєнні роки, арк. 127.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 13, арк. 1 зворот.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 11, арк. 1.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968 роки, арк. 50.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 1, 2.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 11, арк. 29, 30.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, № 290, арк. 3, 4.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 13, арк. 23, № 14, арк. 34 № 15, арк. 28.
НА ІА НАНУ, ф. Діловодство, опис 1, справа 393, арк. 3.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 64.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 67.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968-ті рр. арк. 68.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 12.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 11.
НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Фотоархів. Акти передачі за 1956—1960 роки, арк. 13.
(НА ІА НАНУ, Облікові документи Наукового архіву, Акти передачі за 1945—1968 рр. арк. 113.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 27.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 15, арк. 28.
НА ІА НАНУ, ф. Адм. № 52, арк. 32.