2020–2024 рр.
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме:Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

2017–2019 рр.
«Культурно–хронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

«Технологія розколювання каменю в палеоліті» (к.і.н. В. І. Усик).
Реконструкція технології обробки каменю ранньо- та середньопалеолітичних шарів багатошарової стоянки Королево. Дослідження проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту за матеріалами розкопок в Закарпатті.

«Пам’ятки шарантскього типу в середньому палеоліті Закарпаття» (м.н.с. О. Л. Вотякова).
Джерельною базою дослідження є кам’яні колекції палеолітичних стоянок: Королево І, ІІ, Рубань, Малий Раковець. Основна увага приділяється всебічному аналізу кам’яних колекцій (методичні підходи опрацювання матеріалу, класифікація, ремонтаж, технологія кам’яного виробництва, тощо). Наразі аналізується техніко–типологічна специфіка пам’яток, визначається їх місце у середньому палеоліті регіону.

«Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України» (м.н.с. П. М. Васильєв).
В рамках дослідження опрацьовуються колекції та ведуться археологічні дослідження поселень Пушкарі І, Погон та Клюси. Метою даного дослідження є інтерпретація пам’яток пушкарівського типу у контексті палеоліту України та Східної Європи і цілому.

«Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України» (м.н.с. О. М. Кононенко).
Джерельною базою дослідження є кам’яна колекція верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І (м. Радомишль, Житомирська область). Основною увага приділяється техніко–типологічній характеристиці комплексу (термінологія, методичні підходи опрацювання колекцій, технологія кам’яного виробництва, тощо). За новими сучасними підходами, із залученням даних суміжних природничих дисциплін (археозоологія, палеогеографія), визначена структура цього поселення. Наразі основна увага зосереджена на питаннях інтерпретації пам’ятки, визначенню її місця у верхньопалеолітичному просторі України та суміжних територій.

«Кераміка бондарихинської культури» (к.і.н. А. В. Корохіна).
Дослідження має на меті упорядкування керамічного комплексу бондарихинської культури заключного періоду доби пізньої бронзи та визначення його можливостей як джерела для культурно–хронологічної інтерпретації. Увага приділяється спеціальним методам дослідження кераміки (аналіз технології, морфології, орнаментації). На інтерпретаційному рівні розроблюються питання хронології, контактів із навколишнім культурним середовищем та витоків бондарихинської керамічної традиції.

2014–2016 рр.
«Археологічні пам’ятки України: культурно–хронологічна атрибуція (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Основною метою та завданням є всебічний науковий (типологічний, хронологічний) аналіз колекцій відділу «Археологічний музей». Ця робота передбачає класифікацію пам’яток (стоянка, поселення, могильник, курган тощо) в хронологічному порядку, типологічну класифікацію артефактів, підготовку історіографічної довідки (автор, рік розкопок, архівні дані, основні публікації), географічного покажчика та довідки про місця зберігання колекцій. Все це дасть змогу уточнити та доповнити єдиний реєстр наявних у відділі колекцій, а також провести більш детальну культурно–хронологічну атрибуцію колекцій науково–допоміжного фонду відділу, зокрема, з палеоліту, енеоліту, епохи бронзи.