- Категорія: Періодичні
Випуск присвячений пам’яті видатного антрополога Світлани Іванівни Круц. Він містить результати сучасних досліджень українських та зарубіжних вчених з проблематики історичної антропології та біоархеології. У ньому висвітлено питання походження, антропологічного складу та генетичних зв’язків населення території України від епохи енеоліту до доби козацтва, розглянуто особливості його демографії, адаптації до навколишнього середовища, захворювань та господарської діяльності.
Для істориків, антропологів, археологів, викладачів, студентів і всіх, кого цікавить історія населення нашої Вітчизни.
ЗМІСТ
Вступ-присвята (І. Д. Потєхіна) — 5
Список друкованих праць Світлани Іванівни Круц (укладач С. В. Полін) — 10
В. В. Отрощенко. Погляд антрополога (спогади про Світлану Іванівну Круц) — 14
M. Schultz. Zur Geschichte der Krankheiten | М. Шульц. До історії захворювань — 16
І. Д. Потєхіна, Т. І. Слободян. Трипільські кремаційні поховання на території України: перша антропологічна експертиза — 38
Л. В. Литвинова. Демографічна структура скіфської популяції за матеріалами могильника Мамай-Гора — 46
О. П. Журавльов, Л. В. Сичова. Кісткові рештки ссавців з античного поселення Чортувате VІІ — 52
О. В. Гопкало, Т. О. Рудич. Напутня м’ясна їжа з поховань культури Черняхів — Синтана-де-Муреш — 61
Т. О. Назарова. Населення ранньосередньовічного Херсонесу за даними антропології — 70
Т. О. Рудич. Антропологічний матеріал із розкопок могильника давньоруської доби біля с. Козаровичі — 78
J. Piontek. Etnogeneza Słowian jako obszar badań interdyscyplinarnych — punkt widzenia antropologii fizycznej — 92
М. В. Кублій. Археозоологічний комплекс періоду Київської Русі з пам’ятки Огрінь 8 — 103
Ю. В. Долженко. Краніологія чоловічих поховань Золотоординського часу з пониззя р. Псел — 108
І. Д. Потєхіна. Краніологічний комплекс мешканців містечка Стайки XVII ст. і його походження — 125
Ю. В. Ушкова. До питання про ознаки вершництва на антропологічному матеріалі — 140
О. Д. Козак. Поховання чи захоронення? — 154
Методичні рекомендації з польової антропології — 161
Випуск можна придбати, звернувшись до Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України:
або до редколегії: (Ушкова Юлія).
- Категорія: Наукові монографії
Козак, Д. Н. 2016. Хрінники (Шанків Яр) — пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження 2010—2014 рр. Київ.
Монографія присвячена висвітленню результатів роботи Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України у 2010—2014 рр. на багатошаровому поселенні в урочищі Шанків Яр біля с. Хрінники під керівництвом Д. Н. Козака. У книзі проаналізовані поселення доби енеоліту—бронзового віку, ранньозалізного часу. Детально розглянуті матеріали вельбарської культури, творцями якої були готи — східногерманське племінне об’єднання, що прибуло на землі Волині з території північно–східної Польщі. Проаналізовано також матеріали поселень слов’яно-руської доби — празької та райковецької культур, об’єкти литовсько–польскої доби.
ЗМІСТ
Передмова — З
Вступ — 5
РОЗДІЛ 1. ДОБА ЕНЕОЛІТУ—БРОНЗИ
1. ДОБА ЕНЕОЛІТУ — 9
2. ДОБА БРОНЗИ — 10
Таблиці матеріалів — 11
РОЗДІЛ 2. РАННЬОЗАЛІЗНИЙ ЧАС
1. ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА —13
2. ПОМОРСЬКА КУЛЬТУРА — 17
3. ЯСТОРФСЬКА КУЛЬТУРА — 17
Таблиці матеріалів — 20
РОЗДІЛ 3. РАННЬОРИМСЬКИЙ ЧАС
ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА — 25
Таблиці матеріалів — 42
РОЗДІЛ 4. СЛОВ'ЯНО-РУСЬКА ДОБА
1. ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА — 61
2. РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА — 64
Таблиці матеріалів — 69
РОЗДІЛ 5. ДОБА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА — 77
Таблиці матеріалів — 87
Додатки
ДОДАТОК 1. СЕРГЄЄВА М. С. Техніка обробки рогу (за матеріалами житла-майстерні 121) — 99
ДОДАТОК 2. ЖУРАВЛЬОВ О. П., БІТКОВСЬКА Т. В. Остеологічні визначення матеріалів 2009—2015 рр — 105
- Категорія: Наукові монографії
Толочко, О. П. (відп. ред.). 2017. Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. Київ: Лаурус. 496 с.
Книга являє собою збірку статей, підготовлену колегами, учнями і друзями відомого українського археолога, дослідника середньовічних старожитностей Києва, члена-кореспондента Національної Академії наук України Гліба Юрійовича Івакіна з нагоди його сімдесятилітнього ювілею.
ЗМІСТ
До 70-ліття Гліба Юрійовича Івакіна. П. П. Толочко — 7
Айбабин А. И. Архонтии, климаты и крепости в Юго-Западном Крыму в VIІ веке — 13
Андрощук Ф. А. Скандинавские подражания византийским монетам (995—І035) — 24
Белецкий С. В. Геральдическая подвеска № 136 и трезубец Владимира Святославича — 38
Беляев Л. А. Европейские технологии и злементьі иконографии в Новом Иерусалиме: материалы исследований 2009—2016 годов — 51
Бобровський Т. А. Нові дослідження культурного шару у садибі Софійського собору в Києві — 70
Ениосова Н. В. «Жили в лесу, молились колесу...» (о новой находке скандинавского амулета из Гнездова) — 88
Ёлшин Д. Д. Киевская плинфа X—XI11 веков: опыт типологии — 98
Завьялов В. И., Терехова Н. Н. Особенности древнерусской модели кузнечного производства — 129
Зыков П. Л. Материалы к реконструкии Десятинной церкви в Києве на оснований археологических исследований — 134
Івакін В. Г., Бібіков Д. В., Оленич А. М. Нові дані до соціально-економічної характеристики посаду давньоруського Вишгорода — 150
Иванов С. А. Славяне как «избранный народ» Юстиниана II — 164
Іванченко Л. І., Моця О. П. Ранні міські центри у зоні Степового кордону Європи — 170
Кирпичников А. Н. Необьічная средневековая крепость в г. Порхов Новгородской земли — 183
Коваль В. Ю., Бадеев Д. Ю. Псевдовавилоны —187
Комовськии А. О. Садиба XVI — початку XVII століття на території Верхнього Києва — 200
Козубовський Г. А. Про одну київську монету XIV століття — 217
Комар А. В. Усеченные слитки из клада 1997 года на усадьбе Михайловского Златоверхого монастиря — 234
Коренюк Ю. О., Гуцуляк Р Б., Шевченко Н. О. Періодизація частин монументального ансамблю Софії Київської у світлі останніх досліджень мозаїк та фресок її підкупольного простору — 253
Крамаровский М. Г. Солхат-Крым в XIII—XV веках: религиозные общины и феномен городской культури по данным археологии и истории — 275
Леонтьев А. Е., Пушкина Т. А. Ростовские находки скандинавских вешей 299
Михаилина Л. П., Пивоваров С. В. Коригування хронології середньовічної та ранньомодерної кераміки Буковини нумізматичними матеріалами — 307
Назаренко А. В. Изгнанный печерский игумен в Выдубицком монастыре, или Когда и почему в Києве возникли монастыри Святослава и Всеволода Ярославичей —317
Носов Е. Н. От Городища к Новгороду или все же от Новгорода к Городищу? (к истории названия центра Северной Руси) — 330
Плавінскі М. А. Сярэднявечны могільнік Гаравец у вярхоуях Бярэзіны — 337
Ричка В. М. Градобудівництво князя Володимира: політика найменувань — 355
Рябцева С. С, Дергачёва Л. В. Этнокультурная атрибуция серии находок из цветных металлов с территории Республики Молдова и из Украины — 362
Сергєєва М. С. До питання про косторізне ремесло в Києві ХІІІ—XVIII століть — 377
Ставиский В. И. «Лють бо бѣ бои оу Чернигова» — 388
Тарасау С. В. Археалагічнае вывучэнне беларускіх гарадоў: праблема захавання археалагічнай спадчыны — 397
Толочко П. П. Об авторстве предсмертньїх княжеских молитв — 407
Толочко О. П. Як починався Галицько-Волинський літопис? — 414
Иоаннисян О. М., Черненко Е. Е. Спасо-Преображенский собор в Чернигове в свете последних архитектурно-археологических исследований — 423
Храпунов Н. И. Между Византией и Русью: история и археология Крыма глазами интеллектуалов конца XVIII — начала XIX века — 448
Чернецов А. В. К интерпретации одного рельефа Лаврской типографии — 464
Список наукових праць члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Гліба Юрійовича Івакіна — 471
- Категорія: Наукові монографії
Скиба, А. В. 2016. Поясні набори слов’ян: геральдичний стиль. Київ: Інститут археології НАН України.
Серед слов'янської металопластики 7 ст. чільне місце належить поясним наборам «геральдичного» стилю. Вони виступали одним з найважливіших компонентів воїнської культури, поєднуючи в собі як естетико-декоративну, так і знакову функцію. В слов'янських ста-рожитностях більшість знахідок срібних та бронзових деталей поясів (пряжок, псевдопряжок, накладок, підвісок, поясних наконечників) пов'язана з скарбами Середнього Придніпров'я та Дніпровського Лівобережжя. Ця категорія речей є цінним джерелом для вивчення культу¬ри та військово-політичного розвитку слов'янських племен раннього середньовіччя.
Книга розрахована на археологів, істориків та усіх, хто цікавиться минулим нашої землі і її культурним надбанням.
ЗМІСТ
Вступ — З
Глава І. До історії вивчення — 5
Глава 2. Класифікація поясних деталей «геральдичного» стилю. Поширення та коло аналогій. — 11
2.1. Засади класифікації — 11
2.2. Типологія ремінних накладок — 13
2.3. Псевдопряжки —30
2.4. Пряжки — 32
2.5. Ремінні наконечники — 34
2.6. Т-подібні бляшки — 37
2.7. Поясні підвіски — 38
2.8. Трипроменеві розподільники ременів — 39
2.9. Поширення поясних деталей в межах ареалу слов'янських культур 5—7 ст. та коло аналогій — 40
2.9.1. Територія поширення — 40
2.9.2. Характеристика аналогій — 41
Глава 3. Реконструкція комплектності поясних гарнітурів — 45
3.1. Методологічні засади — 45
3.2. Поясні деталі «геральдичного» стилю у дніпровських скарбах: реконструкція комплектності — 46
3.3. Характеристика поясних гарнітурів з дніпровських скарбів — 59
Глава 4. Поєднання поясних гарнітурів в комплексах та питання хронології — 75
Глава 5. Декор та художньо-стилістичні мотиви —85
Глава 6. Історичний контекст — 89
6.1. Поясні гарнітури «геральдичного» стилю як ознака соціального статусу — 89
6.2. Історична ситуація та джерела запозичення традиції — 93
Висновки — 97
Каталог знахідок — 101
Таблиці — 121
Ілюстрації — 129
Елементи — 229
- Категорія: Періодичні
Oium. Випуск 1. Черняхівська культура: матеріали досліджень. Київ; Луцьк: ІА НАН України, 2011, 244 с.
У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Росії, Німеччини та Франції. Його основу склали доповіді учасників міжнародної конференції, яка відбулася в жовтні 2010 р. у Києві та була присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури. Також ряд досліджень присвячені проблемам взаємовідносин із синхронними культурними утвореннями.
ЗМІСТ
Вступні зауваження (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкін) — 5
Науковий форум у Києві з черняхівської культури: продовження традиції (В. С. Тиліщак, Я. В. Володарець-Урбанович, М. О. Авраменко) — 7
Історичні реконструкції
Акимов Д. В. Черняховская миграция в район бассейна верхнего Дона в позднеримское и гуннское время — 12
Казанский М. М. Радагайс и конец черняховской культуры — 22
Любичев М. В. Погребения с позднескифскими / сарматскими признаками на могильниках черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи — 33
Аналіз матеріального комплексу
Авраменко М. А. К вопросу о функциональных особенностях ваз черняховской культуры — 53
Варачёва К. Г. Место стеклянных и глиняных кубков в «сервизе» погребений на могильниках черняховской культуры днепро-донецкой лесостепи — 61
Гопкало О. В. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. К постановке проблемы — 66
Козак Д. Н., Гопкало О. В. Намисто з поселення вельбарської культури біля с. Хрінники на Волині та питання хронології пам’ятки — 97
Магомедов Б. В. Детали римской поясной гарнитуры из могильника Легедзино — 107
Тиліщак В. С. Ліпна кераміка Чернелево-Руського черняхівського могильника — 111
Соціально-економічний розвиток
Войнаровський В. М. Допоміжні ремесла й промисли черняхівської культури: проблеми археологічної ідентифікації — 123
Горбаненко С. А. Палеоетноботанічний спектр поселення Войтенки 1 — 139
Мызгин К. В. К проблеме источников поступлений римских монет І—ІІ вв. к носителям черняховской культуры — 142
Петров В. П. Гончарный круг в керамическом производстве черняховского времени — 148
Шультце Э. Материалы к изучению костюма черняховской культуры из могильника Нагорное-2 — 157
Публікації нових матеріалів
Жаров Г. В., Терпиловський Р. В. Нові пам’ятки черняхівської культури у межиріччі Удаю і Сули — 166
Куштан Д. П., Петраускас О. В. Могильник черняхівської культури Черкаси-Центр (за матеріалами розкопок 2000—2003 рр.) — 178
Диденко С. В. Определение амфоры из погребения No 69 на могильнике черняховской культуры Черкассы-Центр — 231
Радюш О. А. Могильник у поселка им. Карла Либкнехта (Пены) — 233
- Категорія: Періодичні
Oium. Выпуск 2. Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник). Киев: ИА НАН Украины, 2013, 412 с.
В книге дается полная публикации материалов исследований, основную часть которых представляют материалы могильника и поселения черняховской культуры у с. Великая Бугаевка. Издание этих материалов является продолжение серии источниковедческих публикаций материалов памятников позднеримского времени с территории Среднего Поднепровья.
СОДЕРЖАНИЕ
Введение — 5
Раздел 1. Методика раскопок и краткая характеристика памятника — 7
Раздел 2. Описание погребений и построек — 19
Раздел 3. Описание находок из культурного слоя — 65
Альбом иллюстраций
Рисунки — 83
/Карты и планы (рис. 1—7); планы секторов (рис. 8—73, 208); планы погребений, построек и рисунки вещей (рис. 74—207, 209—220)/
Фототаблицы — 303
/Погребения (табл. 1—15); постройки (табл. 16—18); вещи (табл. 19—53); жанровые (табл. 54—56)/
Приложения
Приложение 1. Список погребений и объектов (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкин) — 323
Приложение 2. Каталог индивидуальных находок (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкин) — 327
Приложение 3. Антропологические материалы (Т. А. Рудич) — 373
Приложение 4. Определение остеологических материалов (О. П. Журавлев) — 383
Приложение 5. Палеоэтноботанические определения (С. А. Горбаненко) — 384
Приложение 6. Великобугаевский могильник и памятники эпохи бронзы — раннего железного века у с. Великая Бугаевка (С. Д. Лысенко) — 389
Приложение 7. Антропологический материал из могильника Великая Бугаевка (исследования 2001 года) (Л. В. Литвинова) — 406
- Категорія: Періодичні
Oium. Випуск 3. Ґерета, І. П. Чернелево-Руський могильник. Київ; Тернопіль: ІА НАН України, 2013, 284 с.
У монографії вводяться у науковий обіг матеріали визначної пам’ятки археології — могильника в с. Чернелів Руський на Тернопільщині, який понад чверть століття досліджував І. П. Ґерета. На могильнику досліджено 2 поховання поморської культури, 24 поховання давньоруського часу та понад 300 поховань черняхівської культури.
Для археологів, істориків, краєзнавців та всіх, хто цікавиться давнім минулим України.
ЗМІСТ
Від упорядника — 5
Ігор Петрович Ґерета
Археолог музейного ґатунку (C. С. Барна, В. С. Тиліщак) — 7
Ігор Ґерета — дослідник черняхівської культури (Н. С. Абашина) — 13
історія Дослідження Чернелево-Руського могильника (В. С. Тиліщак) — 17
Бібліографія праць І. П. Ґерети, присвячених Чернелево-Руському могильнику — 21
Чернелево-Руський могильник
Поховання поморської культури — 23
Поховання невизначеної культурної належності — 25
Поховання черняхівської культури — 27
Зруйновані поховання — 97
Давньоруські поховання — 99
Знахідки з культурного шару — 103
Альбом ілюстрацій
Карти, плани — 107
Поховання поморської культури — 112
Поховання невизначеної культурної належності — 113
Поховання черняхівської культури — 114
Зруйновані поховання — 270
Давньоруські поховання — 272
Знахідки з культурного шару — 279
- Категорія: Періодичні
Ouim. Випуск 4. Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова. Київ: ІА НАН України, 2014, 236 с.
У збірнику надруковано статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Німеччини, Польщі та Росії. В основу статей покладено доповіді учасників міжнародної конференції, проведення якої заплановано у жовтні 2014 р. Чергова конференція має відбутись у Києві й буде присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.
ЗМІСТ
Вступні зауваження (О. В. Петраускас, С. А. Горбаненко) — 5
Бондарь К. М. Геофизические критерии поисков и разведки памятников черняховской культуры на территории Украины — 7
Войнаровський В. М. Про деякі «недіагностичні» об'єкти з поселення черняхівської культури Комарів — 14
Гопкало О. В. Аксессуары костюма как показатель социальной стратификации (на основе погребений черняховской культуры) — 23
Диденко С. В. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и Р (по материалам погребальных комплексов) — 34
Жаров Г. В., Терпиловсьний Р. В. Нові пам'ятки черняхівської культури Дніпровського лісостепового Лівобережжя — 49
Любичев М. В., Мызгин К. В. Южная граница ареала черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи: современные представлення — 58
Магомедов Б. В. Декоративное оформление пряслиц черняховской культуры — 72
Мызгин К. В., Дымовский А. Приток римских денариев 1—2 вв. на территорию черняховской культуры в свете хронологической структуры и территориального распределения монетных кладок — 82
Милашевський О. С. Ліпна кераміка вельбарських типів в черняхівській культурі — 96
Михайловський Я. А. Нова знахідка пшеворського поховання зі зброєю на Хмельниччині — 133
Надвирняк А. В., Погорелец О. Г., Надвирняк А. А. К вопросу о римском военном присутствии и некоторых аспектах возникновения и формирования черняховской культуры в междуречье Среднего Поднестровья и Южного Побужья — 136
Надвірняк О. В., Погорілець О. Т. Нові знахідки бронзових казанів типу Неттооr на Поділлі — 151
Онищук Я. І. До проблеми етнокультурної приналежності пам'яток пізньоримського часу Волино-Подільського пограниччя — 156
Петраускас О. В. Деякі підсумки досліджень комплексу пам'яток пізньоримського часу біля с. Комарів — 165
Румянцева О. С. Стекольная мастерская в Комарове: характер и особенности производственного комплекса — 184
Тиліщак В. С. Могильник черняхівської культури Токи: хронологія та особливості керамічного комплексу — 197
Томашевський А. П., Павленко С. В. Нові пам'ятки римської доби на території Житомирського Полісся — 211
Шультце 3., Любичев М. В. О поселенческой структуре черняховской культурьі в области Днепро-Донецкого водораздела. Некоторые результаты исследований 2009—2013 гг — 223
Випуск 4 в форматі .pdf на ресурсі academia.edu
- Категорія: Періодичні
Oium. Випуск 5. Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура. Київ: ІА НАН України, 2016, 208 с.
У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археологічних старожитностей доби римських впливів на території Південної, Східної та Центральної Європи. В основу статей покладено доповіді учасників секції історії та археології римського часу Європи міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам'яті І. С. Винокура і об'єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.». У статтях опубліковано нові матеріали, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури та висновки історичного характеру.
ЗМІСТ
Слово про Людину, Вчителя і Друга (Л. В. Вакуленко) — 5
Від редакторів (О. В. Петраускас, О. В. Гопкало, С. А. Горбаненко) — 7
Конференція «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.» (пам'яті І. С. Винокура), Меджибіж — 2015 (А. В. Скиба) — 11
Нові матеріали
Варачова К. Г. Випадковий комплекс знахідок пізньоримського часу біля с. Черкаська Лозова Харківської області — 14
Рейда Р. М., Гейко А. В., Сапєгін С. В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком — 20
Поховальний обряд
Гопкало О. В. Погребения кул ьтуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш с двупластинчатыми фибулами: опыт социологического анализа групп — 29
Надвірняк О. В., Погорілець О. Г. Про окрему групу трупоспалень на могильниках черняхівської культури (за матеріалами памяток України) — 41
Тиліщак В. С. Дрібні камінці в інвентарі трупопокладень черняхівської культури — 50
Аналіз археологічних джерел
Белевец В. Г. О находках топоровидных подвесок позднеримского времени на территории Беларуси — 59
ПРИЛОЖЕНИЕ. Ермалицкая Н. Ф. Химический состав металла топоровидных подвесок из собраний Белорусского государственного университета — 67
Милашевський О.С. Замки, ключі та деталі скриньок у черняхівській культурі — 69
Петраускас О. В. Скляні посудини типу Еггерс/230 в черняхівській культурі: хронологічний аспект — 89
Матеріали з антропології
Рудич Т. О . Антропологічний склад населення черняхівської культури Поділля — 107
Козак О. Д. Землероби у Верхів'ях Південного Буга (палеопатологічне дослідження могильника біля с. Лісові Гринівці) — 116
Нумізматика
Бурше А. Битва при Абрите, императорская казна и ауреусы в Барбарикуме — 127
Мызгин К. В. Новые находки ауреусов Гордиана III, Филиппа Араба и Траяна Деция на территории Украины — 141
Дискусії
Любичєв М. В. Культурные группы раннего — начала позднеримского времени в Днепро-Донецкой Лесостепи и археологические источники — 146
Неверифіковані джерела
Магомедов Б. В. Черняховские золотые кольцевидые подвески с ушком — 164
Надвірняк О. В., Погорілець О. Г., Надвірняк О. О. Римські військові дипломи на території Південно-Східної Європи — 170
Summaries, Zusammenfassung — 186
- Категорія: Періодичні
З самого початку своєї діяльності Всеукраїнський археологічний комітет (дата заснування 1922 рік) підкреслював важливість видавничої діяльності та мав масштабні видавничі плани. У тому числі в цих планах був випуск кількох серійних видань. Однак постійний брак грошей не дозволив реалізувати їх повністю. Тому в перші роки існування, основні зусилля Комітет направив на свій періодичний орган «Короткі звідомлення ВУАК». На жаль, очевидно через складну фінансову ситуацію Академії наук, побачило світ лише два випуски цього видання за 1925 рік і 1926 рік (вийшли друком відповідно в 1926 і 1927 роках). Статті публікувалися українською мовою, резюме до статей — французькою.
Ці видання містили короткі ілюстровані звіти про розкопки та розвідки археологічних пам’яток в Україні, повідомлення про організаційну та пам’яткоохоронну діяльність ВУАКу. Їх упорядником був М. Я. Рудинський, а відповідальним за видання — О. П. Новицький. Видання стало першим офіційним науковим друкованим органом української археології.
Перший випуск збірника публікувався за постановою пленуму ВУАКу від 23.12.1925 року. Загальна кількість сторінок випуску — 117.
Другий випуск був присвячений пам'яті академіка М. Ф. Біляшівського. Публікувався за постановою Пленуму ВУАКу від 16.02.1927 року. Загальна кількість сторінок — 248.
- Категорія: Періодичні
«Антропологія» — щорічник Кабінету антропології та етнології імені Ф. Вовка при ВУАН — одного із попередників Інституту археології НАН України: 1933 року за постановою ІІ Відділу ВУАН Кабінет антропології увійшов до новоствореної Секції історії матеріальної культури, пізніше — Інституту історії матеріальної культури.
Щорічник видавався в Києві протягом 1928–1930 років; вийшло з друку 4 випуски. Обсяг випусків щорічника близько 250 сторінок. Мова видання — українська, публікації супроводжуються резюме французькою мовою. Видання виходило за редакцією А. Носова (Носіва) та М. Рудинського.
Крім матеріалів з антропології, в часописі публікувались статті про польові дослідження археологічних пам'яток доби каменю, здійснені співробітниками Кабінету та інших археологічних установ України. Також щорічник містив публікації про підсумки вивчення палеоліту та неоліту в Україні за перше десятиріччя Радянської влади; звіти про діяльність Кабінету антропології та етнології імені Ф. Вовка та деяких інших установ антропологічного профілю, матеріали до бібліографії передісторії (доби каменю) України, огляди літератури з антропології, матеріали до біографії Ф. Вовка, тощо.
- Категорія: Періодичні
На початку 1930-х років Всеукраїнський археологічний комітет зробив чергову спробу започаткувати нове систематичне офіційне наукове видання — «Записки Всеукраїнського археологічного комітету».
В бібліотеці Інституту археології НАН України зберігається перший том «Записок ВУАКу» за 1930 рік, присвячений пам’яті професора В. Б. Антоновича та професора Ф. К. Вовка, що вийшов друком у 1931 році. В передмові зазначається, що цим томом розпочинається систематична публікація матеріалів експедиційних здобутків ВУАКу, й що збірник об’єднуватиме в собі археологічні та мистецтвознавчі студії. На жаль, цей випуск так і залишився єдиним.
- Категорія: Періодичні
Наступною спробою налагодити випуск періодичного видання Всеукраїнського археологічного комітету, після припинення публікації «Коротких звідомлень ВУАКу», був вихід у світ часопису «Хроніка археології та мистецтва» (загальноприйняте сучасне скорочення — ХрАМ). Завданням видання було: розміщувати аналітичні та інструктивні матеріали, замітки з питань пам'яткознавства та охорони пам'яток, хроніку діяльності наукових установ, товариств, музеїв, а також рецензії, персоналії та інше.
Редактором (і, очевидно, ініціатором видання) була Валерія Козловська. Всі випуски мали однакову, чітко витриману структуру і насичений зміст. Крім традиційного розділу, в якому публікувалися статті про дослідження, в збірнику були наявні також розділи «Varia», «Робота науково–дослідних установ», «Некрологи», «Критика і бібліографія», «Нові видання».
Окремі замітки були присвячені створенню Археологічного музею Всеукраїнської академії наук, роботі аспірантського семінару в Історичному музеї, створенню археологічних карт України.
Мова всіх випусків — українська. Видання супроводжувалося коротким резюме німецькою мовою до всіх текстів збірника. Видання невелике за форматом і обсягом (ледве ща 100 сторінок).
Всього протягом двох років було видано 3 випуски: числа 1–2 у 1930 році та число 3 у 1931 році.
Були зібрані та підготовлені до друку також 4-й та, частково, 5-й випуски. Однак вони залишилися невиданими, очевидно в зв'язку з тим, що в 1932 році В. Козловська була звільнена з роботи у зв'язку з початком хвилі гонінь на українських вчених.
Підготовлені випуски у вигляді рукописів знаходяться в Фонді ВУАКу в Науковому архіві Інституту археології НАН України.
З друкованими випусками в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».
- Категорія: Періодичні
«Наукові записки Інституту історії матеріальної культури» (НЗ ІІМК) були друкованим органом Інституту історії матеріальної культури, створеного в 1934 році на базі Секції історії матеріальної культури (в яку в 1933 році був перетворений Всеукраїнський археологічний комітет), Музею–Кабінету антропології та етнології імені проф. Хв. Вовка і декількох інших структурних підрозділів Академії наук відповідного профілю.
Всього було видано шість номерів цього збірника. Видання не мало усталеної нумерації. Спочатку вона була суцільною: в 1934 р. вийшли книги 1 та 2, 1935 — кн. 3–4 і 5–6, потім, в 1937 році — кн. 1 і 2. Обсяг випусків збірника близько 200 сторінок.
Внутрішня структура збірників різна. Ранні випуски більш структуровані. Очевидно, так відбилася зміна відповідального редактора видання. Випуски 1934 і 1935 років виходили за редакцією директора Інституту — Ф. Козубовського; після його арешту — за редакцією нового директора установи М. Ячменьова (людини далекої від науки). Мова українська, в деяких випадках є резюме французькою мовою.
На сторінках збірників публікувалися статті й повідомлення, перш за все, співробітників Інституту, рецензії на праці зарубіжних і вітчизняних авторів, огляди літератури, в тому числі іноземної, хронікально–інформаційний матеріал. Випуски відрізнялися різноманітністю порушених тем. Практично всі випуски містять короткий опис експедицій Інституту за сезон, у всіх випусках є статті, пов'язані з «ідеологічним спрямуванням», що є даниною часу.
Видання було припинено в 1938 році, оскільки після масових репресій (заарештовані директор, вчений секретар, і ряд провідних співробітників) в Інституті не залишилося кадрового потенціалу для підготовки і публікації нових випусків збірника.
З деякими випусками збірника в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».
- Категорія: Періодичні
Серійне видання «Археологічні пам’ятки УРСР» (АП УРСР) стало одним з видань, заснованих після повернення Інституту археології АН УРСР з евакуації під час II Світової війни (м. Уфа) та відновлення його планової діяльності в Києві. Дата заснування видання — 1948 рік, рік випуску першого тому — 1949.
Видання мало формат збірника, в якому публікувалися матеріали поточних польових досліджень Інституту археології (в тому числі на новобудовах, які в ситуації відновлення зруйнованих війною об'єктів почали носити масовий характер). Деякі випуски представляли собою монографії, присвячені окремим видатним археологічним пам’яткам.
Видавався збірник з 1949 по 1963 роки. Всього було опубліковано тринадцять випусків. Нумерація випусків латинська (I–XIII). Мова видання — українська, резюме іншими мовами відсутнє.
Відповідальний редактор з 1949 по 1952 роки (I–IV випуски) — член–кореспондент АН УРСР П. Єфименко; 1955–1961, 1962 роки (V–X, XII випуски) — член–кореспондент АН УРСР С. Бібіков; 1962 рік (XI випуск) — член–кореспондент АН УРСР Л. Славін; 1963 рік (XIII випуск) — к.і.н. А. Брайчевська (Сміленко). У виданні 1960 року (IX випуск) головний редактор не позначений, є лише редакційна колегія: В. Даниленко, О. Лагодовська, А. Фурманська.
Різні томи видання мали різну структуру: в деяких публікації були структуровані за археологічними періодами (причому більш ранні до нашого часу матеріали розміщувалися спочатку — наприклад розділи, присвячені добі Київської Русі передували розділам, присвяченим слов’янському періоду, а потім йшли розділи первісної археології); деякі випуски були тематичними; останні випуски не мали рубрикації. В декількох номерах були присутні розділи «Розвідки» або «Маршрутні експедиції», а також «Матеріали до археологічної карти».
Обсяг випусків теж різнився і становив в окремих випадках від 150 до 400 сторінок.
З випусками збірника в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».
- Категорія: Періодичні
«Краткие сообщения Института археологии» (КСИА АН УССР) — третє серійне видання, засноване Інститутом археології АН УРСР в перші повоєнні роки. Головним завданням цього друкованого органу було коротко і швидко відгукуватися на основні археологічні відкриття та дослідження, що сприяло б їх якнайшвидшому впровадженню в науковий обіг, педагогічну практику, музейну експозицію.
Також видання повинне було задовольнити потребу в освітленні роботи історичних і краєзнавчих музеїв, кафедр університетів і педінститутів.
Випуск цього видання було розпочато в 1952 році. У період з 1952 по 1962 роки було опубліковано 12 випусків серії. Відповідальними редакторами видання були академік П. Єфименко (1952–1955 рр, 1–4 вип.) та доктор історичних наук С. Бібіков (1955–1962, 5–12 вип.).
Мова видання російська. Резюме на інших мовах відсутні. Нумерація випусків суцільна, цифри арабські (1–12). Обсяг різних випусків видання суттєво різниться — від 90 до 197 сторінок.
Структура видання протягом випусків варіюється. Присутні такі розділи: «Археологічні дослідження на новобудовах / на території УРСР / польові дослідження», «Доповіді і повідомлення», «Дослідження і публікації / статті та публікації,», «Життя наукових установ і музеїв», «Хроніка», «Дискусії» , «Повідомлення і замітки», «Критика і бібліографія», «Рецензії».
У двох випусках розміщені матеріали VI та VIІ Наукових конференцій Інституту археології АН УРСР (випуски 2 та 4 відповідно).
З випусками збірника в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».
- Категорія: Періодичні
«Археологические исследования в Украине» / «Археологічні дослідження в Україні»
З випусками збірника в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».
- Категорія: Періодичні
«Середні віки на Україні» — науковий збірник, виходив під грифом Інституту археології АН УРСР упродовж 1971–1973 років.
Збірник був заснований на хвилі піднесення культурного й наукового життя в УРСР впродовж 2-ї половини 1960-х — початку 1970-х років.
Первісно планувався як періодичне видання, та цей задум не був реалізований. Вийшло 2 випуски. Відповідальний редактор — Ф. Шевченко. Мова — українська.
Видання збірника було припинене в межах ідеологічної кампанії «боротьби з буржуазним націоналізмом» та чистки в академічних інституціях 1972–1973 років. Наклад другого випуску був вилучений із наукового обігу.
У тематичному та фахово–дисциплінарному планах охоплював не тільки проблеми археології і медієвістики, а й джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін у контексті вивчення історії українського середньовіччя.
Низка публікацій на сторінках збірника, зокрема передмова Ф. Шевченка до першого випуску та стаття О. Компан «Проблеми українського середньовіччя», привернули увагу вчених поза межами України. Вживання дефініції «середні віки» трактувалося як своєрідна новація на теренах української радянської історіографії.
Друкувалися статті та матеріали відомих учених, зокрема В. Барана, М. Брайчевського, Є. Веймарна, Я. Дашкевича, Я. Ісаєвича, П. Калениченка, О. Компан, О. Купчинського, М. Кучера, О.-Н. Мацюка, Д. Наливайка, О. Стрижака, Ф. Шевченка та інших.
- Ви тут:
-
Головна
- Видання