- Категорія: Співробітники
Олександр Петрович Моця(30.05.1950 — 18.11.2025)
Член–кореспондент НАН України, доктор історичних наук, завідувач відділу ORCID: 0000-0001-9032-0881 |
|
Профіль
Наукові інтереси:
Фахівець в галузі давньоруської та середньовічної археології та історії Східної Європи. Основна проблематика: дослідження давньоруських поховальних пам’яток південно–руських земель; вивчення розвитку й матеріальної культури давньоруського міста; дослідження сільських неукріплених поселень давньоруського часу; історико–археологічні дослідження середньовічних водних і сухопутних шляхів; археологічні дослідження пам’яток доби пізнього середньовіччя та козацтва; історія України у цивілізаційному контексті; історія застосування термінів «Русь», «Руська земля», «Україна» у середньовічні часи й нині; проблеми становлення й розвитку української нації.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»;
Міжнародний науково–дослідний проект АН Латвії, Туреччини та України «Балтія та Причорномор’я, експериментальна реконструкція торгівельних шляхів».
Експедиційна діяльність:
2013–2016 — керівник Лівобережної археологічної експедиції ІА НАН України та Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка;
1998–2012 — керівник Шестовицької міжнародної експедиції ІА НАН України;
1995–1997, 2003–2006 — керівник Батуринської археологічної експедиції ІА НАН України;
1985–1998 — керівник Дніпровської давньоруської експедиціії ІА НАН України;
1990–1991 — керівник експедиції ІА АН України та Інституту мови, літератури, історії АН Татарстану з вивчення шляху «Булгар–Київ»;
1980–1984 — участь у роботі й керівництво Новгород–Сіверською археологічною експедицією ІА НАН України;
1975–1979 — участь у роботі Поліської археологічної експедиції ІА НАН України.
Педагогічна діяльність:
в різні роки читав лекції та спеціальні курси в багатьох учбових закладах України:
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка (почесний професор);
Національний університет «Києво–Могилянська академія»;
Київський університет права НАН України;
Київський інститут «Слов’янський університет»;
Київський національний університет культури і мистецтв;
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка;
Переяслав–Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди;
Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя.
Наукові організації й товариства:
член Українського історичного товариства (київський осередок);
член Наукової ради з визначення національної та культурної спадщини та розвитку суспільств при Міжнародній асоціації академій наук;
Спілка археологів України.
Відзнаки:
2015 — Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни»;
2008 — лауреат Премії НАН України імені М. С. Грушевського;
2002 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (в складі колективу);
1996 — лауреат Премії НАН України імені М. І. Костомарова.
Дисертаційні дослідження:
1991 — «Південноруські землі в ІХ–XIII ст. (за даними поховальних пам’яток)», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1980 — «Населення Середнього Подніпров’я ІХ–XIII ст. за даними поховальних пам’яток», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. П. П. Толочко.
Освіта:
1976–1979 — аспірантура Інституту археології АН УРСР;
1967–1972 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історія», кваліфікація «історик–археолог, музеєзнавець, викладач історії та суспільствознавства».
- Категорія: Співробітники
Андрій Леонідович Казаковпрацював в інституті з 2006 по 2021 рр. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ORCID: 0000-0001-9927-3380 |
|
Профіль
Наукові інтереси:
Проблеми середньовічних міст Північного Лівобережжя, напрацювання з історії та археології Чернігова, Любеча, Новгорода–Сіверського, Остра, Глухова та інші; питання розвитку сіверян переддержавного періоду та часів Київської Русі, особливості матеріальної культури середньовічного населення регіону.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.», розділ «Середньовічні пам’ятки Чернігова»;
«Археологічні дослідження літописного Остерського Городця».
Експедиційна діяльність:
2014 ‒ до теперішнього часу — заступник начальника Лівобережної експедиції ІА НАН України;
2012 — заступник начальника експедиції по дослідженню печерного монастирського комплексу біля с. Преображенне Сватівського району Луганської області;
2011–2013 — керівник Остерського загону Міжнародної Лівобережної експедиції ІА НАН України;
2011–2014 — керівник Лівобережної експедиції Інституту археології НАН України;
2010–2011 — керівник досліджень літописного Глухова;
2003–2011 — керівник Чернігово–Сіверської експедиції ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України» ІА НАН України;
2007–2008 — участь в експедиції по дослідженню літописного Сновська;
2007–2008 — керівник досліджень в літописному Путивлі і Пустовойтівці (батьківщина Калнишевського);
2003–2005 — керівник досліджень в Прилуках, Ніжині;
2003–2007 — керівник Сумської експедиції;
2002 ‒ до теперішнього часу — керівник охоронними археологічними дослідженнями в зонах новобудов м. Чернігова;
2001–2004 — участь у роботах Новгород–Сіверської експедиції по дослідженню Спасо–Преображенського монастиря;
1994–1999 — керівник Новгород–Сіверської експедиції, в тому числі Домотканівського городища (1996);
1991–1992 — керівник Радичівської експедиції;
1989–1990 — керівник Любечської експедиції;
1989 — керівник Прилуцької експедиції;
1989 — керівник дослідженнями Виповзівського археологічного комплексу;
1987–1988 — керівник Остерської експедиції;
1985–1986 — дослідження малих літописних міст Чернігово–Сіверської землі (Сновськ, Сосниця, Оргощ, Всеволож та ін.);
1985 — керівник посадського загону Чернігівської експедиції.
Педагогічна діяльність:
1993–2005 — старший викладач кафедри археології та народознавства Чернігівського державного університету імені Т. Г. Шевченка; доцент кафедри етнології та краєзнавчо–туристичної роботи державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);
Спілка археологів України.
Дисертаційне дослідження:
1993 — «Формування посадів міст Чернігово–Сіверської землі в Х–ХІІІ ст.», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — д.і.н. О. П. Моця.
Освіта:
1980–1985 — Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т. Шевченка (нині Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка), історичний факультет, спеціальність «історія», кваліфікація «учитель історії та суспільствознавства».
- Категорія: Персоналії
Олександр Володимирович Колибенко
Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ORCID: 0000-0001-8616-9074 |
|
- Категорія: Контакти
Поштова адреса: проспект Володимира Івасюка 12, Київ–04210, Україна
Post adress: 12, Volodymyr Ivasiuk av., Kyiv, 04210, Ukraine
E-mail канцелярiї:
Як дістатися:
Від м. Оболонь:
1. Пішки 15 хв.
2. Автобусом - № 73 або 102 до зупинки "Інститут гідробіології"

