Інститут археології НАНУ. Головна сторінка.

: Категорія: Персоналії Опубліковано: 2020-04-29

(14.08.1945 р. — 26.11. 2006 р., народився і похований у м. Миколаїв)
дослідник доби бронзи

Навчався на історичному факультеті Київського університету (1975–1981). У 1967– 1972 рр. входив до активу Миколаївського краєзнавчого музею як член Миколаївської групи Одеського археологічного товариства. На громадських засадах займався реставрацією кераміки, брав участь у встановленні охоронних знаків на пам’ятках археології та переоформленні археологічної експозиції музею. У 1967–1972 рр. брав участь в експедиціях Інституту під кер. О. Г. Шапошникової, Г. Т. Ковпаненко та Миколаївського краєзнавчого музею. Від 1973 р. був співробітником Інституту — лаборантом, старшим лаборантом (1981), молодшим науковим співробітником (1989). Очолював Богданівський загін Миколаївської експедиції, який здійснив масштабні дослідження поселення сабатинівської культури поблизу с. Виноградний Сад. Стажувався в лабораторії Г. Ф. Коробкової (м. Санкт-Петербург), оволодів методикою трасологічного аналізу кам’яних і кістяних знарядь. Автор розробок щодо становлення та розвитку стародавніх ремесел: чинбарського, швацького та косторізного.

Основні праці:
Курганная группа близ с. Старогорожена // Древности Поингулья. — К., 1977;
Ямное погребение с булавой из Поингулья // Древнейшие скотоводы степей юга Украины. — К., 1987 (обидві у співавт.);
Костяные изделия сабатиновской культуры по материалам поселений Ташлык и Виноградный Сад на Южном Буге // Проблемы первобытной археологии Северного Причорноморья. — Херсон, 1990. — Ч. 1.

: Категорія: Персоналії Опубліковано: 2020-04-29

(н. 26.05.1955 р., м. Львів)
кандидат історичних наук, дослідник слов’янської та давньоруської археології

Син члена-кореспондента НАН України В. Д. Барана.

1977 р. закінчив історичний факультет Київського університету. 1977–1993 рр. — старший лаборант, молодший науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології, 2000–2001 рр. — науковий співробітник відділу археології ранніх слов’ян. 1993 р. захистив дисертацію «Слов’янська община (за матеріалами поселення Рашків І)». Нині працює в Міністерстві закордонних справ України.

Досліджував соціально-економічний розвиток слов’янського суспільства в переддержавний період. На ґрунті аналізу планіграфії повністю дослідженого поселення райковецької культури Рашків І висунув гіпотезу про систему планувальних закономірностей слов’янських поселень, за якою взаємне розміщення осель відображувало родинні зв’язки між їхніми господарями. Використання шнурка (давньоруською «верва») для визначення місця спорудження нового будинку й обумовило назву слов’янської общини, зафіксовану в літописі.

Автор 20 праць, зокрема розділу в «Давній історії України», т. 3 (К., 2000).

Основні праці:
Походження українського народу. — К., 2002 (у співавт.);
Слов’янська община. — Чернівці, 2004;
Історичні витоки українського народу. — К., 2005 (у співавт.);
Давні слов’яни і походження українського народу. — К., 2011 (у співавт.).

: Категорія: Персоналії Опубліковано: 2020-04-29

(5.02.1946 р. — 22.04. 2001 р., народився і похований у м. Сімферополь)
доктор історичних наук, учень О. І. Домбровського, дослідник археології та історії середньовічного Криму, дійсний член Кримської академії наук, заслужений діяч науки і техники Автономної Республіки Крим (2000)

Навчався в Кримському педагогічному інституті, завершив освіту на історичному факультеті Одеського університету (1966–1970). Від 1965 р. працював лаборантом Інституту мінеральних ресурсів Держгеолкому СРСР; у 1968–1998 рр. — у відділі античної та середньовічної археології Криму (від 1992 р. Кримський філіал Інституту), де зріс від лаборанта до заступника директора з наукової роботи, завідував відділом середньовічної археології. 1977 р. захистив кандидатську дисертацію «Ранние болгары в Крыму (локальный вариант салтово-маяцкой культуры)», 1994 р. — докторську «Таврика в составе Хазарского каганата».

І. А. Баранов був одним із провідних фахівців Східної Європи з візантійської та хозарської археології та історії. Розробив кардинальні проблеми так зв. кримського варіанту салтово-маяцкої культури, займався вивченням проблем візантійської та золотоординської присутності в Криму, генуезької історії, епіграфіки та фортифікації. Був одним з кращих знавців матеріальної культури середньовічного Криму. Активний польовик. 1968 р. здійснив самостійні розкопки на мисі Трійця. Досліджував поселення Тау-Кипчак (1969–1971), ранньосередньовічні пам’ятки в сел. Курортний на пагорбі Кордон-Оба (1975, 1976), очолював організовану ним Судакську експедицію (1977–2001), здійснив беспрецедентні за масштабом дослідження середньовічної Сугдеї (Судака): були виявлені пам’ятки всіх періодів історії міста. Також провадив розвідки й розкопки в найближчій околиці Сугдеї (монастирі на горі Перчем і в ур. Димитраки, некрополь біля с. Дачне, комплекс ранньосередньовічних пам’яток у с. Морське та ін.).

Від 1996 р. І. А. Баранова регулярно обирали депутатом районної, в 1998 р. міської ради м. Сімферополь. У 1998–2001 рр. очолював Республіканський комітет з охорони та використання пам’яток історії та культури (нині Республіканський комітет з охорони культурної спадщини) Автономної Республіки Крим.

Основні праці:
Некоторые итоги изучения тюрко-болгарских памятников Крыма // Плиска-Преслав. — София, 1981. — Т. 2;
Памятники раннесредневекового Крыма // Археология Украинской ССР. — К., 1986. — Т. 3;
Таврика в эпоху раннего средневековья (салтово-маяцкая культура). — К., 1990;
Праболгарские горизонты Судакского городища середины VIII — первой половины Х вв. // Българите в Северното Причерноморие. — В. Търново, 2000. — VII (у співавт.).

Література:
Игорю Авенировичу Баранову — 50 лет // Археология Крыма. — 1997. — № 1. — С. 198;
Пам’яті Ігоря Авеніровича Баранова // Археологія. — 2001. — № 1. — С. 139–140;
Айбабин А. И. Памяти И. А. Баранова // МАИЭТ. — 2001. — VIII. — С. 529;
Мыц Л. А. Помню таким… // МАИЭТ. — 2001. — VIII. — С. 530–532;
Майко В. В. Игорь Авенирович Баранов — ученый и человек // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Мат-лы III Судакской межд. конф. — К.; Судак, 2006. — Т. ІІ. — С. 5–12;
Колесникова В. А., Баранов В. И. Список научных работ Игоря Авенировича Баранова // Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Мат-лы III Судакской межд. конф. — К.; Судак, 2006. — Т. ІІ. — C. 13–22.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2019-05-01

Олексій Олександрович Крютченко

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

ORCID: 0000-0001-8518-4168

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Розвиток фортифікаційної справи у Європі за доби раннього заліза.

Поточні дослідження й проекти:
Захисні споруди півдня Східної Європи доби раннього заліза.

Експедиційна діяльність:
2016–2018 — заступник начальника Більської археологічної експедиції ІА НАН України;
2016, 2018 — участь у роботі експедицій НДЦ «Рятівна археологічна служба;
2016 — участь у роботі Канівської археологічної експедиції;
2014 — участь у роботі Куземинської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2012 — керівник Таранівської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2011–2013 — участь у роботі Верхньосалтівської археологічної експедиції ХІМ;
2007–2010 участь у роботі Циркунівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2007–2009 — участь у роботі Цареборисівської експедиції ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2006–2007 — участь у роботі Гришківської археологічної експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна;
2005–2009, 2015–2016 — участь у рятівних розкопках та наукових експертизах ДП ОАСУ «Слобідська археологічна служба»;
2005–2015 — участь у роботі Більської археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;2005-2007 —участь у роботі Сіверськодонецької археологічної експедиції ХНУ імені В.Н. Каразіна;
2005 — участь у роботі палеолітичної експедиції ХІМ;
2001–2004 — участь у роботі Більської археологічної експедиції Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Педагогічна діяльність:
2008–2012 — керівник археологічного гуртка Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості.

Наукові організації й товариства:
ВГО “Спілка археологів України”
Харківське обласне історико–археологічне товариство

Відзнаки:
2018 — нагрудний знак «Учасник АТО»;
2016 — нагрудний знак «Учасник бойових дій»;
2015 — медаль «Захиснику вітчизни».

Освіта:
2015–2019 — аспірантура, Інститут археології НАН України, спеціальність «археологія»;
2004–2009 — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, історичний факультет, спеціальність «археологія».

: Категорія: Про інститут Опубліковано: 2018-05-30

Логотип Інституту археології НАН України в растровому (png) та векторних (eps, cdr) форматах.

Розробники — А. В. Борисов та А. В. Панікарський.

Українською мовою:

без фону, чорний текст: .PNG .EPS .CDR

без фону, білий текст: .PNG

без фону, жовтий текст: .PNG

Англійською мовою:

без фону, чорний текст: .PNG .EPS .CDR

без фону, білий текст: .PNG

без фону, жовтий текст: .PNG

Варіанти логотипу українською та англійською мовами в різних кольорах: .EPS .CDR

.EPS .CDR

: Категорія: Нормативно-правова база Опубліковано: 2017-05-30

Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута) (ETS N 143)

Закон України "Про охорону археологічної спадщини"

Закон України "Про охорону культурної спадщини"

Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність"

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 316 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам'ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також досліджень решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою на території України"

Постанова Президії Національної академії наук України від 14 вересня 2016 р. № 180 "Про затвердження Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України"Про затвердження Основних принципів організації та діяльності наукової установи Національної академії наук України"

Статут Інституту археології Національної академії наук України

Колективний договір на 2019—2022 рр.

Положення про відкриту науку

Положення про систему забезпечення академічної доброчесності в Інституті археології Національної академії наук України

Кодекс етики професійного археолога

План дій щодо впровадження гендерної рівності в Інституті археології НАН України на 2024—2027 роки

Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України

: Категорія: Статут Опубліковано: 2017-02-03

У своїй діяльності Інститут археології НАН України керується чинним законодавством України, Законами України «Про охорону археологічної спадщини» та «Про охорону культурної спадщини», Статутом НАН України, Основними принципами організації та діяльності науково-дослідного інституту НАН України, Статутом Інституту археології НАН України та нормативними актами Національної академії наук України.

Нова редакція Статуту Інституту археології НАН України була прийнята у 2024 році після обговорення серед наукового колективу.

Статут затверджено розпорядженням Президії Національної академії наук України за № 481 від 4 листопада 2024 року.

Ідентифікаційний код 05417163.

З повним текстом Статуту Інституту археології НАН України можна ознайомитись за посиланням.

: Категорія: Кодекс етики Опубліковано: 2017-02-03

09.11.2006 р. на засіданні Вченої Ради Інституту археології НАН України був прийнятий «Кодекс етики професійного археолога». Це є своєрідна реакція на кризові моменти та проблеми у розвитку сучасного суспільства й науки, шляхи вирішення хоча б деяких з яких намагаються знайти самі вчені. Напевно, подібні документи незабаром будуть розроблені й прийняті також в інших нових незалежних державах. В усякому разі, заклики до цього вже пролунали в Республіці Молдова (Musteaţa, 2010, p. 360), Російській Федерації (Шер, 1999, с. 19—20; Кореняко, 2004, с. 38), а Л. С. Клейн взагалі закликає виришити це питання на міждержавному рівні (Клейн, 2009, с. 109).

Ніхто не вважає прийняту першу редакцію «Кодексу» бездоганною. Саме тому Інститут археології через редакцію журналу «Археологія» звернувся до археологів інших установ взяти участь у його подальшому обговоренні (Від редколегії..., 2006, с. 105). Але поки що широкого обговорення не досягнуто. Серед основних причин такої ситуації — інертність мислення в поєднанні з помилковим переконанням про суто бюрократичний характер цього документу.
По своїй суті «Кодекс», за висловленням Є. М. Черних, член-кореспондента РАН, — моральний пакт, добровільна, але тверда угода професіоналів (Від редакції..., с. 101). Ані в Кримінальному кодексі, ані в законах будь якої держави всі варіанти потенційних або реальних конфліктних ситуацій у тому чи іншому професійному середовищі не можуть бути враховані. Лише «Кодекс етики» (археолога, журналіста, геолога, антрополога та ін.) надає таку можливість. Наприклад, можна з’ясувати першочерговість публікації археологічного матеріалу різними особами, які претендують на це, або, скажімо, обумовлювати права й обов’язки членів експедиції. Жоден закон не забороняє археологові колекціонувати археологічні знахідки, але «Кодекс» вказує (так домовилися між собою професіонали), що цього робити не можна. У законах не прописане, чи може археолог консультувати приватних колекціонерів археологічних предметів, але «Кодекс» (так домовилися професіонали, виходячи з нинішньої ситуації в Україні) поки дозвіл на це не надає.

КОДЕКС ЕТИКИ ПРОФЕСІЙНОГО АРХЕОЛОГА

Інститут археології Національної академії наук України (далі — ІА НАНУ) як державна археологічна установа, яка організує, здійснює та координує наукові та науково-рятівні дослідження, з огляду на сучасні негативні тенденції у сфері охорони археологічної спадщини, приймає Кодекс етики професійного археолога (далі — Кодекс).
Головна мета Кодексу — визначення основних морально-етичних норм діяльності професійних археологів та їх ставлення до археологічної спадщини, один до одного, а також до суспільства, зацікавленого в отримуванні достовірної інформації про давнє минуле. Це повинно сприяти виконанню завдань та обов’язків, поставлених перед українськими археологами Законодавством України про охорону археологічної спадщини (Конституція України, закони «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р., «Про ратифікацію європейської конвенції про охорону археологічної спадщини (переглянутої)» № 1369 — IV від 10.12.2003 р., «Про охорону археологічної спадщини» від 18.03.2004 р. тощо).
При розробці Кодексу прийнято до уваги низку документів, уже апробованих на міжнародному рівні (Кодекс діяльності Європейської Асоціації археологів від 27.09.1997 р., Кодекс музейної етики ICOM від 4.11.1986 р. тощо).

РОЗДІЛ I
Загальні положення

I.1. Професійним археологом є особа, яка одержала відповідну (археологічну, історичну) фахову освіту у вищому навчальному закладі, постійно працює в установі, завданням якої є вивчення, охорона, поширення та пропаганда знань про археологічні джерела. Він відповідальний за свою наукову репутацію і зобов’язаний уникати дій та висловлювань, прямо або опосередковано здатних скомпрометувати його колег, їхні здобутки та науку в цілому.
I.2. Усі положення Кодексу поширюються на представників інших наукових дисциплін (біології, зоології, тощо), які приймають безпосередню участь в археологічних дослідженнях.
I.3. Кодекс передбачає моральну відповідальність за його порушення. Конкретні випадки порушень розглядаються Комісією з етики, створеною при Інституті археології НАНУ за участю представників інших археологічних установ, які підтримують положення Кодексу. Ця Комісія оприлюднює результати розгляду тієї або іншої конфліктної ситуації та ухвалює рішення щодо порушників Кодексу у формах дружнього попередження, заяви чи публічного осуду.

РОЗДІЛ II
Ставлення до археологічних джерел

II.1. Професійний археолог та члени його сім’ї не повинні займатися приватним колекціонуванням археологічних предметів і зберігати археологічні матеріали поза межами археологічних установ, зокрема вдома.
II.2. Необхідно перешкоджати незаконному вилученню або переміщенню, включаючи експорт і імпорт, археологічних предметів і повідомляти спеціально уповноважені органи виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та інші уповноважені органи культурної спадщини про небезпеку кримінального руйнування археологічних пам’яток. Враховуючи, що купівля, продаж, обмін та колекціонування археологічних предметів стимулює грабіжницькі розкопки і призводить до руйнування археологічних пам’яток, професійний археолог не повинен брати у них участі, зокрема і як науковий консультант, а також прямо чи опосередковано пропагувати діяльність «чорних археологів», дилерів та приватних колекціонерів. У випадках, коли археологічні предмети не мають достовірного родоводу (інформації про місце та обставини знахідки), чи з’явилися в обігу після 1970 р., їх треба вважати як такі, що незаконно вилучені з археологічного контексту.
II.3. Перед початком розкопок рекомендується завжди ретельно зважувати їх доцільність, і чи є достатнє забезпечення для подальшої обробки та своєчасної наукової публікації отриманих матеріалів. Оригінали наукових звітів, в яких зафіксовані результати археологічних розкопок та розвідок, не можуть зберігатися поза межами державної установи.
II.4. Кошти на розкопки, лабораторні дослідження, публікацію археологічних матеріалів від закордонних та вітчизняних приватних осіб, організацій, громадських фондів можуть бути отримані лише офіційно через державну установу та за умов, що ті, хто надає кошти або допомогу в будь-якому іншому вигляді, не втручаються в процес розкопок, вивчення добутих матеріалів та їх загальноісторичної інтерпретацію.

РОЗДІЛ III
Публікація та використання матеріалів розкопок

III.1. Професійний археолог, під керівництвом якого проведені археологічні розкопки на підставі кваліфікаційного документа (Відкритого листа), має безстрокове право на добуті у ході розкопок матеріали. Протягом перших п’яти років це право носить виключний характер і використовується для обробки знахідок. Надалі право керівника розкопок на матеріали набуває пріоритетного характеру, що передбачає вільний доступ колег до звітів, а з дозволу автора і до його матеріалів. Як повна заборона доступу до останніх, так і робота з ними без авторського дозволу неприпустимі. Матеріали досліджень мають бути оприлюднені у найкоротший термін через публікації та інші засоби.
III.2. У випадках, коли розкопки здійснюються групою археологів, керівник розкопок, на ім’я якого виданий Відкритий лист, забезпечує їм доступ до використання отриманих матеріалів. Умови такого доступу можуть бути передбачені перед початком робіт у спеціальній угоді.
III.3. По смерті дослідника право на використання матеріалів розкопок переходить у розпорядження співавторів дослідження з урахуванням змісту угоди з ними та волі керівника розкопок. У випадку відсутності таких осіб матеріали набувають статусу загальнодоступних, однак питання про їх використання і повну або часткову публікацію може бути також встановлено спеціальним рішенням Ученої ради Інституту археології НАНУ за рекомендацією відповідних наукових відділів Інституту археології НАНУ чи установ, де працював володар Відкритого листа.
III.4. Подовження розкопок на раніш відкритих чи досліджених пам’ятках обов’язково узгоджується з їх попередніми дослідниками, крім випадків, означених у ст. 15 розд. IV «Закону про археологічну спадщину».

РОЗДІЛ IV
Пропаганда археологічнних знань

IV.1. Пропаганда археологічних знань є однією з основних форм зв’язку науки із суспільством і спрямована на збільшення поваги до археологічних пам’яток України та всього світу, їх збереження та охорону. Професійний археолог відповідає за якість отриманої в ході польової або лабораторної роботи інформації й поширення знань через навчання, лекційну діяльність, публікації у наукових виданнях та ЗМІ. При цьому треба уникати висловлювань та оцінок, які можуть стимулювати нездоровий ажіотаж навколо знахідок та археологічних пам’яток.
IV.2. Навмисна чи прихована фальсифікація археологічних даних, звідки і від кого б вона не надходила, мусить негайно викриватися як така, що спотворює давню історію.
IV.3. Професійний археолог публічно протидіє використанню археологічних даних для розпалювання расових, етнічних, релігійних конфліктів.

Інститут археології НАНУ закликає археологів усіх інших установ України приєднатися до цього Кодексу, тобто сприяти надання йому статусу Кодексу етики професійного археолога України.

Доповнення чи зауваження до окремих розділів чи статей Кодексу розглядаються Комісією з етики, і в разі доцільності вносяться до нього, про що повідомляються всі співробітники ІА НАНУ та археологи інших установ, які керуються Кодексом у своїй діяльності.

Від редколегії журналу «Археологія», 2006. Археологія, 4, с.95–107.
Клейн, Л.С., 2009. Кодекс етики археолога як справа честі країни, Археологія, 1, с.100–102.
Кореняко, В.А., 2004. Этические проблемы и кризисные явления в археологии. В: В.И. Гуляев и С.В. Кузьминых, ред. Проблемы первобытной археологии Евразии (к 75-летию А.А. Формозова). М.: ИА РАН, с.36–47.
Шер, Я.А., 1999. Некоторые вопросы археологического образования //В: В.В. Бобров, ред. Археология, этнография и музейное дело. Кемерово: Никалс, с.18–20.
Musteaţǎ, S., 2009. Etica şi deontologia profesionalǎ în Archeologie, Tyragetica, III (XVIII), 1, s.353–360.

Відгуки та пропозиції надсилайте, будь ласка, на адресу:

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Іван Сергійович Радомський

працював в Інституті археології з 2019 по 2020 роки

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології енеоліту — бронзової доби

ORCID: 0000-0002-6123-6557

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Технології обробки кременю, енеоліт, культурний комплекс Кукутень-Трипілля.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України», розділ «Крем’яна індустрія трипільської культури етапу ВІ в контексті культурогенезу енеоліту-бронзової доби на теренах України».

Програми міжнародної співпраці:
2015 – 2017 – учасник програми SNF-SCOPES 160469 “Network in Eastern European Neolithic and Wetland Archaeology for the improvement of field techniques and dating methods”

Експедиційна діяльність:
2019 — Східноподільська археологічна експедиція ІА НАН України; керівник – к.і.н., н.с. В. С. Рудь;
2017-2019 — Трипільська експедиція Інституту археології НАН України; керівник – к.і.н., с.н.с. О. Г. Корвін-Піотровський;
2013-2018 — Дністровська комплексна експедиція ІА НАН України; керівник – м.н.с. Д. К. Черновол;
2013 — Межиріцька археологічна експедиція кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім.Т.Шевченка; керівник – к.і.н., доц. П.С. Шидловський;
2011 — Пушкарівська палеолітична експедиція ІА НАН України; керівник – м.н.с. П. М. Васильєв;
2011 — експедиця Великий Дивлин Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф; керівник – с.н.с. І. М. Хоптинець;
2010 — підводна археологічна експедиція ІА НАН України; керівник – к.і.н. В. Вакхонєєв;
2009 — Канівська археологічна експедиція КНУ ім.Т. Шевченка; керівник – д.і.н., проф. Р. В. Терпиловський, к.і.н., доц. Є. В. Синиця.

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України»
ГО «Центр палеоетнологічних досліджень»

Дисертаційне дослідження:
2019 — «Крем’яна індустрія трипільського населення етапу ВІ Середнього Подністров’я (за матеріалами поселення Ожеве-Острів)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник – к.і.н., доц. С.М. Рижов

Освіта:
2014-2017 — аспірант кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка;
2012-2014 — магістр кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка;
2008-2012 — студент історичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка.

Публікації

Радомський І.С. 2019. Порівняльна характеристика комплексів крем’яних артефактів з поселення Ожеве-Острів. Археологія Поділля. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, 16 жовтня 2019 р., Вінниця: ТОВ «Твори». с. 36-41;

Радомський І.С. 2019. Порівняльна характеристика розповсюдження артефактів на площах поселень Трипілля А та Трипілля ВІ. To Dig or Not To Dig: інвазивні та неінвазивні методи археології. Матеріали міжнародної наукової конференції молодих вчених. Київ. с. 30-31;

Radomskyi I. 2018. Changing techniques of flint knapping in Chalcolithic times as an indicator of changes in the economy. Vita Antiqua. 10. Київ с. 92-104;

Радомський І.С. 2018. Колективна обробка кременю в одній зі споруд поселення Ожеве-Острів трипільської культури етапу ВІ. І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23—25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАНУ. с. 94-95;

Радомський І.С. 2018. «Майстерні» з оброки кременю та спеціалізація виробництва в трипільській культурі етапу ВІ. Етніча історія народів Європи. Вип. 56. Київ. с. 5-9;

Радомський І.С. 2017. Кам’яний інвентар з поселення трипільської культури Солончени ІІ. Магістеріум. Археологічні студії. Вип.67. Київ. с. 19-24;

Радомський І.С. 2017. Крем’яні матеріали пам’яток трипільської культури періоду В/І на Дністрі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 3(134). с. 67-71;

Радомский И.С. 2017. Генезис кремневой индустрии Триполья В/І в Среднем Поднестровье. Revista Arheologica, serie noua. vol.XIII.nr.1-2. Chisinau. с. 22-40;

Радомський І.С. 2017. Аналіз просторового розповсюдження кам’яних артефактів на поселенні трипільської культури Ожеве-острів. Vita Antiqua. 9. Київ. с. 194-205;

Радомський І.С. 2017. Широкі пластини трипільсько-кукутенської спільності. Дні науки історичного факультету 2017 (до 200-річчя від дня народження М.І. Костомарова). Матеріали Х міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ. с. 27-30;

Shydlovskyi P. Radomsyi I. Zhelaga D. 2017. Lithic Assemblages of Early Agricultural Communities in Western Ukraine. Археологія річок та озері первісні спільноти Європи. Міжнародна наукова конференція НЕЕНАВА 15-18 версня 2017. Київ-Канів. с. 58-59;

Радомський І.С., Желага Д.В. 2016. Трипільська спадщина Середнього Дністра: загроза руйнації та рятівна діяльність. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 4(131). с. 14-16;

Радомський І.С. Якубенко О.О. 2016. Кам’яний інвентар поселення Озаринці. Археологія. 1. с. 97-104;

Радомський І.С. 2016. До питання про технологію розщеплення кременю у трипільській культурі. Археологія та Фортифікація. Збірник матеріалів VІ Міжнародної науково-практичної конференції Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, присвячена 150-й річниці від дня народження Михайла Сергійовича Грушевського. Кам’янець-Подільський. с. 47-51;

Радомський І.С. 2016. Планіграфічний аналіз кам’яного інвентарю трипільського поселення Ожеве-острів. Людина та ландшафт. Географічний підхід в первісній археології. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Київ. с. 69;

Радомський І.С. 2016. Технологія розщеплення кременю в ранньому Трипіллі за матеріалами поселень Окопи та Кормань на Дністрі. Шевченківська весна: Історія. Матеріали ХІV міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. Київ. с. 340-344;

Shydlovskyi P. Radomsyi I. 2016. Early Agricultural Communities of Southwest Ukraine. Prechistoric Wetlands and Lakes: bringing forward dendrochronology in archaeology. Scientific Meeting. 11-17.05.2016. Skopje and Ohrid. р. 41-42;

Черновол Д.К. Радомський І.С. 2015. Крем’яні вістря з трипільського поселення Ожеве-Острів. Культурний комплекс Кукутень-Трипілля та його сусіди. Збірка наукових праць пам’яті Володимира Круца. Львів,Астролябія. с. 367-383;

Радомський І.С. 2015. Кам’яний інвентар з поселення Ожеве-Острів за матеріалами досліджень 2013 р. Кам’яна доба України. До 90-річчя Ю.Г. Колосова. Вип.16. К.,Вид-ць Олег Філюк. с. 225-237;

Черновол Д.К., Корвін-Піотровський А.О., Радомський І.С. 2015. Розкопки ранньотрипільського поселення Бернашівка у 2013-2014 рр. Археологічні дослідження в Україні 2014. Київ. с. 21-22;

Радомський І.С. 2014. До питання про вплив культури лінійно-стрічкової кераміки та розвиток Трипільської культури. Шевченківська весна – 2014: історія. Матеріали ХІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. К.,Логос. с. 592-596;

Радомський І.С. 2014. Кам’яна індустрія культури Кріш та її місце серед культур неоліту-енеоліту. Дні науки історичного факультету, присвячені 180-річчю заснування Київського університету: Матеріали VIІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених. К.,Логос. У 2 т. Т.1. с. 436-440;

Слесарев Е.С., Шидловский П.С., Радомский И.С. 2014. Новые исследования Бернашевского поселения. Анализ производственного инвентаря подъемного материала. Верхнедонской археологический сборник. Вып.6. Липецк. с. 209-217;

Радомський І.С. 2013. Відмінності у виготовленні наконечників стріл в комплексах раннього та розвиненого етапів Трипілля. Дні науки історичного факультету. Матеріали VI Міжнародної наукової конференції молодих учених. Вип. VI: у 8-ми част. Ч.7. Київ. с. 32-34.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Ігор Андрійович Цеунов

працював в Інституті археології з 2014 по 2019 роки

Провідний архівіст

Науковий архів

пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
1 поверх

ORCID: 0000-0002-1714-6220

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
історіографія, палеолітознавство, історія повсякдення, інтелектуальна історія, гендерна археологія.

Експедиційна діяльність:
З 2012 по сьогодні — член експедиції Національного університету «Києво-Могилянська Академія» на Кіровоградщині (керівник Л. Л. Залізняк);
2013 р. — волонтер у Донській експедиції Московського державного університету (керівник Н. Б. Леонова);
2010—2013 — учасник експедиції Маріупольського державного університету (керівник В. О. Забавін);
2009 р. — студент-практикант у Амвросіївській палеолітичній експедиції (керівник О. О. Кротова), а також волонтер у експедиції Луганського національного університету ім. Даля (керівник С. М. Санжаров).

Дисертаційне дослідження:
Працює над кандидатською дисертацією на тему: «Дослідження палеоліту території України напр. ХІХ — у першій половині ХХ ст.», науковий керівник — д.і.н. Л. Л. Залізняк

Освіта:
2014–2017 — аспірантура ІА НАНУ, відділі археології кам’яної доби.
2014 — магістерську програму «Історія. Археологія та давня історія України» Національного університету «Києво-Могилянська Академія».
2012 — бакалавр Маріупольський Державний Університету за фахом «Історія» (диплом з відзнакою).

Публікації

Цеунов, І. А. 2018. Суспільно-політична діяльність Хв. Вовка у 70-х рр. ХІХ ст. через призму доносу В. Веледницького. Київські історичні студії, 1 (6), с. 132-136.

Цеунов, І. А. 2017. Дослідження палеолітичних пам’яток широкими площами в радянській Україні на межі 20 – 30-х рр. ХХ ст. Магістеріум, 67, с. 89 – 94.

Цеунов, И. А. 2017. Палеолитические штудии Кирилла Ефимовича Коршака. История. Общество. Политика. Брянский государственный университет имени академика И.Г. Петровского, 2, с. 14 – 20.

Цеунов, І. А. 2017. Білорус К. М. Полікарпович та українська археологія у першій половині 30-х рр. ХХ ст. (за матеріалами Наукового архіву Інституту археології НАН України). Древности Средне-Западной России и сопредельных территорий. Материалы ХХХІІІ Международной молодежной археолого-этнологической конференции 18 – 19 мая 2017 года. Брянск: РИО БГУ, с. 40 – 46.

Цеунов, І. А. 2017. Уявлення археологів Російської імперії-СРСР кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. про темпоральність палеолітичної доби. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 21, с. 440-446.

Цеунов, І. А., Вейбер, А. В. 2017. Радянська історіографія про роль та місце жінки в добу палеоліту. Кам’яна доба України, 17 – 18, с. 229 – 236.

Цеунов, И. А., Черкасская, Д. В. 2017. Методологический перелом в советской археологии (1929 – 1934): взгляд из Киева. Revista archeologica, XIII, Nr 1-2, с.197 – 214.

Цеунов, И. А., Черкасская, Д. В. 2017. Методологический перелом в советской археологии (1929 – 1934): взгляд из Киева. В: Культурное наследие, исследование, освоение продвижение. Кишинев, Республика Молдова. 60.

Цеунов, І. А. 2016. Поняття «Первісний комунізм» у радянській археології 20—30-х рр. ХХ ст. В: Древности Средне-Западной России и сопредельных территорий. Материалы ХХХII международной студенческой археолого-этнографической конференции 21-23 мая 2016 года, Брянск, 86-94.

Цеунов, І. А. 2015. Польові дослідження палеоліту Півдня України новобудовними експедиціями у 20-30-х рр. ХХ ст. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 19, с. 307—312.

Цеунов, І. А. 2015. Відкриття та перші дослідження мистецтва Мізинської палеолітичної стоянки. Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції «Проблеми вивчення та охорони пам’яток первісного мистецтва півдня Європи (кам’яний вік – епоха бронзи)». Запоріжжя: Дике поле, с. 150.

Цеунов, І. А. 2015. Відкриття та перші дослідження Мізинської палеолітичної стоянки. Магістеріум, 60. Археологічні студії, с. 32—37.

Цеунов, І. А. 2015. Відкриття та перші польові дослідження Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу. Кам'яна доба України, 16, с. 150—155.

Цеунов, І. А. 2014. Поняття «макролітична культура» та «мікролітична культура» в науковій спадщині М. В. Сібільова. В: Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали ХХХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція археології та краєзнавства, с. 46—47.

Цеунов, І. А. 2012. Загальна характеристика ямних племен Північного Приазов’я. Вісник Маріупольського Державного Університету. Серія: Історія. Політологія, 4—5, с. 13—15.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Алла Сергіївна Борисюк-Дудкіна

працювала в Інституті археології з 2014 по 2019 рр.

Художник-реставратор, художник-реставратор творів з металу другої категорії

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Особливості польової та лабораторної консервації та реставрації творів декоративно-ужиткового мистецтва та скульптури. Особлива увага приділяється технічній та науковій реставрації виробів з таких матеріалів, як метал та шкіра. Техніки виготовлення предметів та способи збереження пам’яток. Реставрація та консервація археологічних творів, методики їх очистки, розкриття поверхні, укріплення та консервація. Великий інтерес викликають предмети з поєднанням різних матеріалів. Вивчення європейських технологій методик та матеріалів. Головною проблематикою є збереження та консервація археологічних пам’яток методами польової реставрації.

Поточні дослідження й проекти:
«Пам’ятки матеріальної культури давнього населення України в колекціях наукових фондів Інституту археології НАН України», розділ «Консервація та реставрація археологічних предметів з колекцій ІА НАНУ»

Експедиційна діяльність:
2011-2013, 2015 — участь у роботі археологічної експедиції античної Ольвії, як реставратор.
2012 — участь у роботі Черняхівської експедиції у с. Легедзине, як реставратор.

Освіта:
2008-2012 — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, спеціалізація реставрація творів мистецтва, диплом бакалавра за спеціальністю «художник-реставратор скульптури та творів декоративно-ужиткового мистецтва».
2012-2014 — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, спеціалізація реставрація творів мистецтва, диплом магістра за спеціальністю «художник-реставратор скульптури та творів декоративно-прикладного мистецтва з металу, каменю, кераміки і скла». Дослідник, викладач.

Публікації

Борисюк-Дудкіна, А. С., Шевченко, Т. М. 2016. Реставрація та реконструкція протоми Афродіти з Ольвії. Археологія та давня історія України, 1 (18), с. 145-149.

Гаврилюк, О., Борисюк А. 2016. Дослідження і реставрація військового барабана другої половини XVIII ст. Науковий вісник Національного музею історії України, 1 (2), с. 274-252.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Ірина Володимирівна Станкєвіч (Карашевич)

працювала в Інституті археології з 2007 по 2021 рр.

Молодший науковий співробітник

Відділ Наукові фонди

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Наукові інтереси зосереджені на тематиці середньовічної археології, проблемах історичної топографії міст Північно-Західного Причорномор‘я у складі Османської імперії.

Експедиційна діяльність:
2010, 2012 – 2013 – розвідка за власним Відкритим листом, та дозволом у Одеській та Миколаївській областях, 2012 р. на Кінбурнській косі, та у 2013 р. розкопки фортеці Кінбурн у складі Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України, під керівництвом С.О. Біляєвої;
2009 – участь у роботі Канівської археологічної експедиції ІА НАН України в с. Бучаку, керівництвом Ю.В. Болтрика;
2005 – участь у роботі спільної археологічної експедиції Інституту археології НАН України та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника в дослідженні Старого Арсеналу (м. Київ) під керівництвом Г.Ю. Івакіна;
2004 – 2010, 2012 – 2013 – участь у роботі Міжнародної Південної Середньовічної експедиції ІА НАН України; дослідження у м. Очаків, Аккерманської фортеці у м. Білгород–Дністровський, турецької фортеці на Кінбурнській косі, під керівництвом С.О. Біляєвої;
2004 – участь у роботі спільної Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України та Університету штату Техас (США, м. Остін) в Національному заповіднику «Херсонес Таврійський» (АРК) під керівництвом В. М. Зубаря;
2003 – участь у роботі Побузькій експедиції, курган доби бронзи, під керівництвом Ю.В. Болтрика;
2002 – 2003 – участь у роботі Миколаївської експедиції в с. Виноградний сад, поселення доби неоліту-енеоліту, під керівництвом В.М. Фоменко;
1997 – 2002, 2012 – участь у роботі експедиції Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка в с. Торговиця, дослідження решток золотоординського міста, під керівництвом Н.М. Бокій, І.А. Козир;
1996 – участь у роботі експедиції Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка в с. Івангород, курган доби раннього заліза, під керівництвом Н.М. Бокій;
З 2004 по 2010 р. працювала у складі Міжнародної Південної середньовічної експедиції в м. Білгород-Дністровському, Очакові та на Кінбурнській косі.

Наукові організації й товариства:
Історико–культурна асоціації «Україна–Туреччина» (ІКАУТ)
Спілка археологів України (САУ)

Дисертаційне дослідження:
«Османські міста Північно-Західного Причорномор‘я (історична топографія)». Науковий керівник — д.і.н. О. С. Біляєва.

Освіта:
2003–2006 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
1997 – 2002 – Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, історичний факультет, спеціальність «історія та основи правознавства», спеціаліст.

Публікації

Karashevich, I., Boldureanu, А., Dergaciova, L. 2017. Un lot de monede descoperite la Cetatea Albă din colecţia Institutului de Arheologie al Academiei Naţionale de Ştiinţe a Ucrainei din Kiev. Arheologia Moldovei. Iași 2017, XXXIX ISSN (print): 0066-7358, p. 109 – 142;

Станкевіч, І. В. 2015. Турецьке місто-порт Томарове (Рені). Деякі матеріали історичної топографії. Нові дослідження пам‘яток козацької доби в Україні: збірка наукових статей, 24, c. 571 – 580;

Biliaieva, S., Karashevich, I. 2015. The Place of Akkerman in the Trade Relations of the Commonwealth and the Ottoman Empire in the 15th-18th Centuries. In: Godzińska, M., Cevgin Uysal, A., Chilmon, W. (eds.). Remarks on Turkish Studies. Warsaw 2015. ISBN 978-83-62844-54-8, p. 91 – 100;

Карашевич, І.В. 2014. Матеріали середньовічного та Нового часу із розвідок в Одеській та Миколаївській областях у 2010 р. Археологія і давня історія України, 1(12), c. 160 – 168;

Карашевич, І.В. 2014. Застосування гіс-технологій для вивчення ансамблю Аккерманської фортеці. В: Наукові записки. Серія: Історичні науки. Випуск 20: Синьоводська битва 1362 р. в контексті історії Східної Європи. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка. Кіровоград, c. 218 – 225;

Біляєва, С. О., Карашевич, І. В., Фіалко О.Є. 2014. Основні результати археологічних досліджень на Кінбурнській косі в 2009 – 2013 рр. Археологія, №3, Київ. 2014, c. 92 – 103;

Карашевич, І. В. 2013. Археологічні дослідження 2012 р. на Кінбурнській косі. Нові дослідження пам‘яток козацької доби в Україні, 22, І, c. 363 – 367;

Карашевич, І. В. 2013. Середньовічне укріплення Яник-Хісар (Паланка). В: Археологія. Фортифікація Середнього Подністров‘я. Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції / Кам‘янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», c. 106 – 111;

Карашевич, И., Болдуряну, А., Дергачева Л. 2013. Средневековые монеты из раскопок Белгород-Днестровской крепости из фондов Института археологии НАН Украины (предварительные результаты). Древнее Причерноморье, Х, с. 283 – 289;

Карашевич, І.В. 2012. Аккерман в межах військово-ленної системи османської імперії. Нові дослідження пам‘яток козацької доби в Україні, 21, ІІ, c. 361 – 365;

Карашевич, І.В. 2013. Елементи фортифікації Аккерманської фортеці. Наукові записки. Серія: Історичні науки. Випуск 16. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, c. 3 – 7;

Карашевич, І.В. 2013. Середньовічні матеріали із розкопок Білгород-Дністровської експедиції 1946—1947, 1949—1950 рр. Археологія і давня історія України, 3, c. 129 – 135;

Karaşeviç, İ. 2007. Kuzey Batı karadeniz’de Osmanlı Anıtları (Haritalandırma). In: Uluslararası Avrasya Arkeoloji Kongresi, FICEA 2007, Bildiriler, Cilt 1 / FICEA 2007, Proceedings of the FICEA 2007, T. 1, p. 141 – 144.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Людмила Володимирівна Литвинова

працювала в Інституті археології з 1978 по 2019 роки

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Етнічна антропологія, антропологічний склад населення доби пізньої бронзи, раннього залізного віку та класичного середньовіччя, демографія давніх популяцій.

Дисертаційне дослідження:
2008 р. — «Населення Нижнього Подніпров’я 12 — початку 15 ст. за антропологічними даними», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «антропологія»

Освіта:
1978—1982 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет.

Публікації

Литвинова, Л. В. 2012. Населення Нижнього Подніпров’я ХІІ — початку ХV ст. Київ.

Литвинова, Л. В. 2011. Палеоантропологічні матеріали з Гордіївського могильника. В: Березанська С. С. та ін. Гордіївський могильник. Вінниця.

Литвинова, Л. В. 2007. Демографическая структура населения скифской культуры (по материалам могильника Мамай Гора). Вестник антропологии, вып. 15, ч. II.

Литвинова, Л. В. 2005. Населення Півдня України доби середньовіччя (палеодемографічні аспекти дослідження). АЛЛУ, 1/2.

Литвинова, Л. В. 2002. О населении Европейской Скифии (по антропологическим материалам могильника Мамай-Гора). Российская археология, 3.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Андрій Володимирович Старкін

Кандидат біологічних наук, науковий співробітник

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я

працював в Інституті археології з ____ по 2020 рік

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Досліджує проблеми зміни фауністичних теріокомплексів і вплив їх на формування господарства первісних суспільств. Особливу увагу приділяє вивченню природних умов формування свійської худоби, її зв’язку з дикими тваринами навколишнього середовища.

Експедиційна діяльність:
Постійно бере участь в експедиціях відділу та інших установ (пам’ятки: Анетівка II, Амвросіївка, Білолісся, Івашкове VI, Інгінли-тепе) та в роботі Білгород Тірської експедиції, де вивчає кісткові рештки тварин.

Наукові організації й товариства:
Член теріологічної спілки.

Дисертаційне дослідження:
2001 — «Пізньоплейстоценові теріофауни степової зони півдня України», дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата біологічних наук.

Освіта:
1978–1983 — біологічний факультет Одеського університету.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Олександр Степанович Милашевський

працював у Інституті археології з 2016 по 2021

Кандидат історичних наук

ORCID: orcid.org/0000-0002-2616-931X

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія пізньоримського часу. Черняхівська, вельбарська, пшеворська культури.

Експедиційна діяльність:
2018 — Легедзинська археологічна експедиція/ керівник — Б. В. Магомедов; Волинська рятівна археологічна експедиція/ керівник — Милашевський О.С.
2017 — Волинська археологічна експедиція/ керівник — А. В. Панікарський;
2016 — Волинська археологічна експедиція/ керівник — А. В. Панікарський;
2015 — участь у роботі Волинської рятівної археологічної експедиції;
2007—2009 — участь у роботі Фастівської археологічної експедиції ІА НАН України;
2006—2013 — участь у роботі Комсомольської ранньослов’янської експедиції ІА НАН України;
2005—2006 — археологічна експедиція у м. Судак.

Педагогічна діяльність:
2016 — наукова консультація студента Історичний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка
2018 — наукова консультація учнів при написанні науково-дослідних робіт МАН при наукових осередках м. Демидівка та м. Луцьк (Рівненська, Волинська обл.)

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
«Північно–західний компонент черняхівської культури (за матеріалами ліпної кераміки)»; науковий керівник — д. і. н. Д. Н. Козак, з 2014 — д. і. н. Б. В. Магомедов.

Освіта:
2004—2009 — Київський національний університет імені Тараса Шевченко, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «археолог, викладач археології».

Публікації

2018
Милашевский, А. С., Ткач, В. В., Баюк, В. Г., Прищепа, Б. А., Войтюк, А. П. 2018. Хронологические индикаторы финального этапа памятников вельбарской культуры на территории Украины. В.: Егорейченко, А. А. (науч. ред.). Этнокультурные процессы на территории Беларуси в І – начале ІІ тысячелетия нашей эры : материалы междунар. науч. конф., посвящ. 90-летию проф. Э. М. Загорульского, Минск, 6–7 декабря 2018 г. Минск : БГУ, с. 164 – 172.

2017
Милашевський, О. С. 2017. Черняхівська та вельбарська культури. Проблема ознак та інтерпретації.В.: Гершкович, Я.П. (ред.) Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених., К.: Стародавній світ, с. 87—90.

Гопкало, О. В., Милашевский, А. С. 2017. О содержании раннего этапа культуры Черняхов-Сынтана-Де-Муреш. В.: Савинов, Д. Г. (отв. ред.). Ранний железный век от рубежа эр до середины I тыс. н. э. Динамика освоения культурного пространства. IV научная конференция «Археологические источники и кулътурогенез» 14—18 ноября 2017 г., СПб.: «Скифия- принт», с. 44—46.

Магомедов, Б. В., Милашевский, А. С. 2017. Погребение 68 черняховского могильника Легедзине в Черкасской области. Раннеславянский мир, 19: Европа от Латена до Средневековья: варварский мир и рождение славянских культур: К 60-летию А. М. Обломского, с. 273—284.

Милашевський, О. С., Теліженко, С. А., Ткач, В. В. 2017. Матеріали пізньоримського часу з багатошарових поселень Ратнів-ІІ та Бакай-І біля с. Ратнів Волинської області. В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е. Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАНУ, с. 205—216.

Магомедов, Б. В., Диденко, С. В., Милашевский А. С. 2017. Могильник черняховской культуры у с. Легедзине (работы 2015 г.). Археологія і давня історія України, 1 (22), с. 97—115.

2016
Милашевський, О. С. 2016. Замки, ключі та деталі скриньок в черняхівській культурі. Oium, 5, с. 69—88.

2015
Милашевский, А. С. 2015. Фибулы с использованием зерненной кольцевой гарнитуры в черняховской культуре (по материалам раннего и развитого этапов). Древности 2014—2015. Харьковский историко-археологический ежегодник, 13, с. 228—243.

2014
Милашевський, О. С. 2014. Історія виокремлення північно-західного компоненту черняхівської культури на основі археологічних матеріалів. Археологічні дослідження Львівського університету, 18, с. 56—97.

Милашевський, О. С. 2014. Поховальні комплекси черняхівської культури з двопластинчастими фібулами (етнічний аспект). Археологія, 3, с. 45—52.

Милашевський, О. С. 2014. Ліпна кераміка вельбарських типів в черняхівській культурі. Oium, 4, с. 96—132.

Милашевський, О. С. 2014.Технологічні аспекти виробництва ліпної кераміки черняхівської культури. Археологія та давня історія України, 2 (13), с. 84—89.

Милашевский, А. С. 2014. Сосуды типа ІА по классификации Р. Волонгевича в черняховской культуре. Stratum plus, 4, с. 189—212.

Милашевський, О. С. 2014. До питання про хронологію Раковецького могильника черняхівської культури. В: Івакін, Г. Ю. (ред.). Від Венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття. Київ: ІА НАНУ; Харків: Майдан, с. 87— 200.

2010
Милашевский, А. С. 2010. Керамический кубок с руническими знаками из Малополовецкого-2. В: Воронцов, А. М., Гавритухин, И. О. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в епохи римских влияний и Великого переселения народов. Ч. 2. Тула: Гос. музей-заповедник «Куликово поле», с. 115—119.

Матеріали у вільному доступі див.: https://univ-kiev.academia.edu/AlexandrMylashevskyi

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Яків Петрович Гершкович

(21.08.1953 – 08.09.2022)

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник

ORCID: 0000-0002-5915-1300

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми археології бронзового віку та перехідного періоду до раннього залізного віку: культурогенетичні процеси, вогнища культурогенезу та їх взаємодія; формування та культурна приналежність осередків металообробки Північного Причорномор’я та їх датування; порівняльний аналіз матеріальних комплексів археологічних культур та динаміка їх змін; мережа зв’язків Північної Євразїї та їх характер; відображення давніх ритуалів та звичаїв у матеріальних залишках. Проблеми перед- та постдепозійних змін культурного шару як ознака характеру тих чи інших типів давніх пам’яток. Проблеми історії науки та професійної етики археологів.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України». Розділ: «Етнокультурні процеси на території України за доби пізньої бронзи та перехідного періоду до раннього залізного віку».
Резюме: Перевіряється запропонована раніше схема багатовекторного історико-культурного симбіозу під час перехідного періоду від доби пізньої бронзи до раннього залізного віку на території України. Для попереднього періоду історико-культурні процеси і, відповідно, етнокультурна ситуація, дещо інші, оскільки були підпорядковані стабільній взаємодії суміжних утворень, насамперед, культур Ноуа – Сабатинівка, зрубної та тшинецької (чи тшинецько-комарівської).

"Керамічний аналіз в реконструкції соціально–економічних умов у мобільних групах населення на північ від Чорного моря 1100–600 рр. до н.е." (2016–2019). Кооператори — Фонд Фолксваген та Вільний університет, Берлін (Німеччина). Керівник — проф. доктор Е. Кайзер.

Стипендії та гранти:
2001, 2008, 2016 — стіпендія Німецької служби наукового обміну (DAAD), Євразійський відділ Німецького археологічного інституту та Вільного університету, Берлін, ФРН;
2003—2004 — стіпендія Програми академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта, коледж Веллслі, Бостон, США.

Експедиційна діяльність:
2018 — Донецька експедиція ОАСУ ІА НАНУ, керівник;
2017 — Нетішинська експедиція РАСУ ІА НАНУ, керівник;
2011—2013, 2015 — очолював експедицію «Ірей» ІА НАНУ по дослідженню у Донецькій, Луганський, Херсонський, Одеський обл.;
1998 — очолював експедицію ІА НАНУ по дослідженню зольників біля м. Нетешін, Хмельницької обл.;
1989—1993 — очолював Донецьку археологічну експедицію НПК «Археолог» при ІА НАНУ.;
1981—1988 — участь у роботі Краснознам’янської археологічній експедиції ІА АН УРСР.;
1977—1980 — участь у роботі Донецької та Другої Сіверсько-Донецької археологічної експедиції ІА АН УРСР.

Педагогічна діяльність:
В різні роки читав лекції в університетах:
Вільний університет Берліна — ФРН;
Тюбінгенський університет Эберхарда та Карла — ФРН;
Гейдельбергський університет — ФРН;
Коледж Веллслі — США;
Гарвардський університет — США;
Чикагський університет — США;
Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі (UCLA) — США.

Наукові організації й товариства:
ВГО «Спілка археологів України» (голова)

Дисертаційні дослідження:
2017 — «Суботівське городище», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1993 — «Сабатинівська культура Нижнього Подніпров’я та Північно-Західного Приазов’я» дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник к. і. н. І. Т. Черняков.

Освіта:
1972—1977 — Ташкентський державний університет, історичний факультет, спеціальність «історик, учитель історії та суспільствознавства»

Публікації

2018
Гершкович, Я. П. 2018. Кодекс професійної етики археолога як засіб протидії корупції в сучасній науці. В: Чабай, В. П. (ред.). I Всеукраїнський археологічний з’їзд. Київ: ІА НАНУ, с. 51–52.
Гершкович, Я. П. 2018. Порівняльний аналіз керамічних комплексів побутових та поховальних пам’яток бронзового — раннього залізнеого віку. В: Чабай, В. П. (ред.). I Всеукраїнський археологічний з’їзд. Київ: ІА НАНУ, с. 83–84..

2017
Гершкович, Я. П. 2017. Поселення Діброва I. Донеччина: природа, люди, культура, 1. с. 38, 44.
Гершкович, Я.П. 2017. Поселення Глибоке Озеро-II. Донеччина: природа, люди, культура, 1, с. 43.

2016
Гершкович, Я. П. 2016. Суботовское городище. Київ: ІА НАНУ.

2014
Гершкович, Я. П., Квітницький М. В., Куштан, Д. П. 2014. Дослідження у зоні будівництва ВЕС на Донецькому кряжі. В: Болтрик Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2013, с. 166–167.

2013
Gershkovich, Ya. 2012. Ein Gußformenkomplex der späten Bronzezeit am mittleren Dnepr. 2012. Eurasia Antiqua, 18, s. 89–112.
Гершкович, Я. П., Ромашко, О. В. 2013. Скіфські святилища Ареса: археологічні дані та свідчення Геродота. Археологія, 1, с. 61–75.
Гершкович, Я. П. 2013. Дослідження у зоні будівництва ВЕС на Донецькому кряжі. В: Козак Д. Н. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 219–220.
Гершкович, Я. П., Горбенко, К. В., Смирнов, О. І. 2013. Дослідження в зоні будівництва Лимнської та Жовтневої ВЕС на узбережжі Дніпровсько–Бузького лиману. В: Козак Д. Н. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2012, с. 253.
Гершкович, Я. П., Панковский, В. Б., Шамрай, А. В. 2013. Клад бронзовых изделий из леса у села Крестище (Славянский р–н Донецкой области, Украина). Revista Arheologică, IX (1), с. 188–197.

2012
Гершкович, Я. П. 2012. Половецкий кобызчи. Степи Евразии в эпоху средневековья, 11, с. 231–250.
Гершкович, Я. П., Санжаров, С. Н. 2012. От редакторов. С. Н. Братченко. Левенцовская крепость, с. 5–7.
Гершкович, Я. П., Колесник, О. В., Весельський, А. П., Панковський, В. Б. 2012. Дослідження в зоні будівництва Краматорської ВЕС. В: Козак Д. Н. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2011, с. 205–207.

2011

Гершкович, Я. П. Спадщина Коркута у половецькому середовищі Північного Причорномор’я. Археологія, 1. с. 40—50.
Гершкович, Я.П. 2011. Псевдоархеологія на пострадянських просторах: неусвідомлена небезпека. Археологія, 2, с. 110—118.
Gershkovych, Ya. 2011. The All-Ukrainian Public Association of Archaeologists: Its Purposes and Plan of Action. The European Archaeologist, 35, p. 4—16.
Гершкович, Я. П. 2011. Международная школа археологии: ее прошлое и предсказуемое будущее. В Платонова, В. И. (ред.). История археологии: личности и школы: материалы Междунар. научн. конф. к 160-летию В. В. Хвойки. Санкт-Петербург: Нестор – История, с. 105—111
Гершкович, Я. П. 2011. Пам’яті С. Н. Братченка. Археологія, 3, с. 145–147.
Gershkovych, Ya. 2011. Korkut’s legacy in the Cuman milieu of the North Pontic region. Ukrainian archaeology, с. 81–91.

2010

Гершкович, Я. П. 2010. Про наукову етику, корупцію й підступи Комінтерну (з приводу збірки "Проблемы охраны и изучения памятников археологии степной зоны Восточной Европы. Археологія, 4, с. 120—125.
Гершкович, Я. П. 2009. Зольники белогрудовского типа – сложные монументальные памятники эпохи поздней бронзы. Археологический альманах, 20, с. 327—331.

2009

Гершкович, Я. П., Разумов, С. М. 2009. Аномальний" комплекс заключного періоду бронзового віку з Північного Причорномор’я. В: Отрощенко, В. В. (ред.). Взаємозв’язки культур епох бронзи і раннього заліза на території Центральної та Східної Європи. Київ–Львів, с. 132–139.
Gershkovich, Ya. 2009. Global causes of some local phenomena during the Late Bronze Age in the Northen Pontic Steppe. Prähistorische Аrchäologie in Südosteuropa, 27, p. 166—177.
Гершкович, Я. П. 2005–2009. Днепровокаменский комплекс литейных форм эпохи поздней бронзы из Среднего Поднепровья. Stratum Plus, 2, с. 578–590.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Лариса Анатоліївна Спіцина

працювала в інституті з 2001 по 2018 рр.

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології енеоліту — бронзової доби
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

ORCID: 0000-0002-0907-5127

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія доби пізнього енеоліту-ранньої бронзи Східної Європи, контакти, міграції, трансформації культурного ландшафту

Поточні дослідження й проекти:
«Культурогенез енеоліту – бронзової доби на теренах України». Розділ: «Культурні традиції півдня України в пізньому енеоліті – ранній бронзі»

Програми міжнародної співпраці:
2011–2013, 2016–2019 — «The reaction of the plant world and human society in climate fluctuations in Ukraine» SCOPES IZ73Z0_152732 Бернський університет (Берн, Швейцарська Конфедерація)

Експедиційна діяльність:
2010–2017 — учасник Приазовської археологічної експедиції ІА НАНУ з дослідження археологічних пам’яток на території Національного Історико-археологічного заповідника комплексу “Кам'яна Могила” (Мелітопольський район, Запорізька область).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
2002 — «Археологічні культури пізнього еноліту-ранньої бронзи в межиріччі Дніпра та Дону», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «Археологія», науковий керівник к.і.н., с.н.с. К. П. Бунятян

Освіта:
1989–1994 — Запорізький державний університет, історичний факультет, спеціальність «історія»

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-14

Сергій Дмитрович Крижицький

працював в інституті з 1961 по 2018 рр.

Член–кореспондент НАН України, доктор архітектури, провідний науковий співробітник

Відділ античної археології
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

ORCID: 0000-0002-0215-4500

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія, стародавня історія та історія культури, зокрема, історія архітектури античних держав Північного Причорномор’я.

Поточні дослідження й проекти:
«Північне Причорномор’я за античної доби: історія, економіка, населення, культура»; розділ: «Архітектура і археологія».

Експедиційна діяльність:
1964–2010 — постійна робота в Ольвійський експедиції ІА АН УРСР / НАН України (1972–1995 — керівник експедиції);
1969–1971 — начальник Білгород–Тирської експедиції ІА АН УРСР;
1956–1963 — участь на тимчасових засадах у роботі Ольвійської експедиції ІА АН УРСР.

Педагогічна діяльність:
1960-ті — курс «Антична архітектура» в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Відзнаки:
2012 — Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни»;
2007 — лауреат Державної премі України в галузі архітектури за фундаментальне колективне видання «Історія Української архітектури»;
2007 — Відзнака НАН України «За наукові досягнення»;
2002 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (в складі колективу);
1997 — Почесна грамота РАН;
1994 — премія імені М. О. Макаренка за вагомий внесок у дослідження античної історії і культури;
1982 — Медаль «За трудовую доблесть».

Дисертаційні дослідження:
1980 — «Архитектура античных жилых домов Северного Причерноморья», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора архітектури (Москва);
1968 — «История домостроительства Ольвии в эллинистическую эпоху (опыт реконструкции жилых домов и кварталов)», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (Ленінград); науковий керівник — член–кореспондент АН УРСР Л. М. Славін.

Освіта:
1954–1960 — Київський державний художній інститут (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), факультет архітектури, спеціальність «архітектура».
1947–1954 — Київська державна художня школа (нині Державна художня середня школа ім. Т. Г. Шевченка).

Публікації

Крыжицкий, С.Д. 2017. Комплекс архитектурно-археологических объектов Ольвийского городища (перспективы музеефикации и новых исследований). Північне Причорномор’я за античної доби. с. 7-27.

Крижицький, С.Д., Каряка О.В. 2017. До історії створення загального плану архітектурно-будівельних залишків Ольвії. Археологія. 3. с. 66-80.

Крижицький, С.Д. 2015. Основні підсумки розвідувальних розкопок в маловивчених частинах Ольвійського городища. Археологія. 4. с. 21-34.

Крыжицкий, С.Д. 2015. К реконструкции здания «коллегий» в Ольвии. С Митридата дует ветер. Боспор и Причерноморье в античности. К 70-летию В.П. Толстикова. Москва. с. 229-234.

Крыжицкий, С.Д. 2015. Архитектурно-строительные остатки в береговом клифе Ольвии (1966-1968, 1970, 1972 гг.). OLBIO. In memoriam V.V. KRAPIVINA. Київ. с. 37-92.

Крижицький, С.Д. 2014. Графічна реконструкція ольвійського дикастерія (методичні підходи до реконструкції античного архітектурного об`єкта невстановленого об`ємно-планувального типу). Археологія. 3. с. 17-31.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 2014. Жилые дома Центрального квартала в районе агоры. С.Д. Крыжицкий, Н.А. Лейпунская и др. Жилые дома Центрального квартала Ольвии. Симферополь – Керчь. с. 6-142.

Крыжицкий, С.Д. 2014. Предисловие. Крыжицкий, Н.А. Лейпунская и др. Жилые дома Центрального квартала Ольвии. Симферополь – Керчь. с. 3-5.

Крыжицкий, С.Д. 2013. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. Археологія домобудівництва Європи / L`archéologie du bâti en Europe. Kiev. р. 211-243.

Крыжицкий, С.Д., Хмелевский, Д.Н. 2013. Доследования северной оборонительной линии римской цитадели Ольвии в 2005-2011 гг. (предварительные итоги). Аркасівські читання. Миколаїв. с. 56-60.

Крыжицкий, С.Д. 2013. Методичні засади графічних реконструкцій житлових будинків Ольвії. Археологія. № 4. с. 104-117.

Крыжицкий, С.Д. 2013. К вопросу о миниатюрных изображениях фронтонных портиков из Ольвии. XIV Боспорские чтения. Керчь. с. 260-268.

Крыжицкий, С.Д. 2013. Некоторые проблемы и возможности интерпретации культурных напластований Ольвии. ВДИ. 1.

Крыжицкий, С.Д. 2012. Архитектура Ольвийского полиса в графических реконструкциях. Симферополь - Керчь.

Крыжицкий, С.Д. 2012. К вопросу о банях в ольвийских жилых домах эллинистического времени. БЧ. 13. с. 245-255.

Крыжицкий, С.Д., Назарчук В.И. 2011. Работы в Ольвии на участке Т-3. АДУ-2010. Киев. с. 211-212.

Крыжицкий, С.Д., Хмелевский, Д.Н. 2011. Северная оборонительная стена римской цитадели в Ольвии. АДУ-2010. Киев. с. 213-214.

Крыжицкий, С.Д., Хмелевский, Д.Н. 2011. Северная оборонительная стена римской цитадели в Ольвии. АДУ. Киев. 2008. с. 177-178.

Крыжицкий, С.Д. 2011. Архитектурно-археологические обмеры строительных остатков античных городов и поселений Северного Причерноморья. Греческие и варварские памятники Северного Причерноморья: Опыт методики российских и украинских полевых исследований. Москва-Киев. с. 109-116.

Крыжицкий, С.Д. 2011. К методике составления обоснований объемно-планировочных графических реконструкций ольвийских жилых домов. Греческие и варварские памятники Северного Причерноморья: Опыт методики российских и украинских полевых исследований. Москва-Киев. с. 91-108.

Kryjitski, S.D., Leїpounskaїa, Nina A. 2011. Olbia. Fouilles, histoire, culture. Un État antique sur le littoral septentrional de la Mer Noire (second quart du VIe siècle avant notre ère – troisième quart IVe siècle de notre ère). Paris. Direction de Jean-Paul Morel.

Kryžickij, S.D., 2010. Temples in the Northern Black Sea Area. Ancient Sacral Monuments in the Black Sea (Ed. by E. Petropoulos and A. Maslennikov). Thessaloniki. р. 93-126.

Крыжицкий, С.Д., Хмелевский, Д.Н. 2010. Охранные доследования северной оборонительной линии римской цитадели Ольвии (2006-2007 гг.). ΣΥΜΒΟΛΑ. Античный мир. Северное Причерноморье. Новейшие находки и открытия. Москва-Киев. Вып. 1. с. 137-146.

Kryžickij. S.D., Lejpunskaja, N.A. 2010. Building remains and accompanying finds, 6^th-1 st century BC. The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6^th century BC to the 4^th century AD. Edited by Nina A. Lejpunskaja†, Pia Guldager Bilde, Jakob Munk Hojte, Valentina V. Krapivina & Sergej D. Kryžickij. – Aarhus University Press. Vol. 1: Text, р. 27-101; Vol. 2: Plates, 1-48.

Kryžickij. S.D., Lejpunskaja, N.A. 2010. The Lower City and Sector NGS: history of research. The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6^th century BC to the 4^th century AD. Edited by Nina A. Lejpunskaja†, Pia Guldager Bilde, Jakob Munk Hojte, Valentina V. Krapivina & Sergej D. Kryžickij. Aarhus University Press. Vol. 1: Text, р. 13-18; Vol. 2: Plates.

Kryžickij. S.D., Lejpunskaja, N.A. 2010. The main stages of development of building activity in the Lower City. The Lower City of Olbia (Sector NGS) in the 6^th century BC to the 4^th century AD. Edited by Nina A. Lejpunskaja†, Pia Guldager Bilde, Jakob Munk Hojte, Valentina V. Krapivina & Sergej D. Kryžickij. Aarhus University Press. Vol. 1: Text, р. 19-24; Vol. 2: Plates.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 2010. Обоснование графической реконструкции планировки эллинистических домов на участке НГС в Ольвии. БИ. Керчь. Вып. XXIV. с. 355-400.

Крыжицкий, С.Д. 2010. Проблема реконструкции крыш в ольвийских жилых домах (к вопросу о строительных ремеслах). БЧ XI. Керчь. с. 240-246.

Kryjitski S.D. 2009. Olbia Pontique. Etat actuel de l`étude et discussion de certains problèmes historiques. Le grec du monde colonial antique. I. Le N. et N.-O. de la Mer Noire. Paris. р. 51-66.

Kryjitski S.D. 2009. On the Question of the Function of Some Buildings on Berezan Island and Olbia (6^th and 5^th centuries BC). ACSS. Vol. 15. N. 1-2. р. 5-23.

Крыжицкий, С.Д. 2009. Опыт реконструкции жилых домов центрального квартала на участке НГС в Нижнем городе Ольвии. Боспорские исследования. Симферополь-Керчь. XXI. с. 182-211.

Крыжицкий, С.Д. 2009. К вопросу о функциональном назначении некоторых сооружений Березани и Ольвии VI-V вв. до н.э. ВДИ. 1. с. 136-149.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 2009. Об интерпретации культурних напластований в жилых домах (на примере жилых кварталов эллинистического времени в Ольвии). Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Актуальные проблемы. Керчь. с. 249-253.

Крыжицкий, С.Д. 2008. Архітектура античних держав. Історія українського мистецтва. Т. І. Мистецтво первісної доби та стародавнього світу. с. 262-379.

Крыжицкий, С.Д., Хмелевский, Д.Н. 2008. К вопросу о комплексе крепостных ворот римской цитадели в Ольвии. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Militaria. Керчь. с. 147-153.

Крыжицкий, С.Д. 2007. О двух тенденциях в исследовании проблем греко-варварского взаимодействия в Нижнем Побужье УІ - У вв. до н.э. Античный мир и варвары на юге России и Украины: Ольвия. Скифия. Боспор. Запорожье. с. 18-25.

Kryjitskiy, S.D. 2007. Criteria for the Presence of Barbarians in the Population of Early Olbia. Classical Olbia and the Scythian World. From the Sixth Century BC to the Second Century AD. – Proceeddings of the British Academy. 142. Ed. by David Braund & S. D. Kryzhitskiy. Oxford. р. 17-22.

Kryjitski, S.D. 2007. The Main Results of the Excavations at Olbia in the Past Three Decades. Classical Olbia and the Scythian World. From the Sixth Century BC to the Second Century AD. – Proceeddings of the British Academy. 142. Ed. by David Braund & S. D. Kryzhitskiy. Oxford. р. 7-15.

Kryjitski, S.D. 2007. Origines et développement d`une koinè architecturale dans les cités grecques et les établissements hellénisés indigènes de la région nord-pontique (VI^e s. – I^er s. a. C.). Une koinè Pontique. Cités grecques, sociétés indigènes et empires mondiaux sur le littoral nord de la mer Noire (VII^e s. a.C. – III^e s. p.C.). Bordeaux. р. 127-132.

Крижицький, С.Д., Зубар, В.М., Крапівіна, В.В. 2007. Античні держави Північного Причорномор”я. Україна - хронологія розвитку. З давніх часів до пізньої античності. Київ. 2007. Т. 1. с. 352-459.

Крыжицкий, С.Д. 2007. К вопросу о функциональном назначении ранних нежилых сооружений Березани и Ольвии. Боспорские чтения. Керчь. Вып. VIII. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Святилища и сакральные объекты. с. 197-200.

Крыжицкий, С.Д. 2007. Городские ворота Ольвии в системе оборонительных линий города эллинистического периода (к проблеме музеефикации). Боспорские исследования. Симферополь-Керчь. Вып. XVII. с. 21-47.

Крижицький, С.Д. 2007. До питання про об”ємно-планувальні типи безордерних житлових будинків Ольвії елліністичного часу. Археологія. № 1. с. 57-66.

Крыжицкий, С.Д. 2006. О критериях присутствия варваров в составе населения ранней Ольвии. Северное Причерноморье в эпоху античности и средневековья. Москва. с. 231-235.

Kryzhitskiy, S.D. 2006. The Rural Environs of Olbia: Some Problems of Current Importance. Surveying the Greek Chora. The Black Sea Region in a Comparative Perspective. Aarhus. р. 99-114.

Крыжицкий, С.Д., Русяева, А.С. 2006. Теменосы Ольвии (сравнительная характеристика). Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь. 247-260.

Крыжицкий, С.Д., Русяева, А.С., Назарчук, В.И. 2006. Архитектурная терракота 6-5 вв. Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь. с. 100-114.

Крыжицкий, С.Д., Русяевав, А.С., Назарчук, В.И. 2006. Архитектурная терракота эллинистического времени. Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь. с. 114-116.

Крыжицкий, С.Д. 2006. Графическая реконструкция храма Аполлона Иетроса. Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь. с. 43-52.

Крыжицкий, С.Д. 2006. Вертикальная структура эллинистических домов Ольвии. Боспорские исследования. Симферополь-Керчь. Вып. ХІ. с. 97-107.

Крыжицкий, С.Д., Назаров, В.В. 2005. The Temple of Aphrodite on the Island of Berezan. Mouseion. Echos du Monde Classique. XLIX Series III, Vol.5, No. 3. р. 261-285.

Крыжицкий, С.Д. 2005. К вопросу о храме Аполлона Дельфиния в Ольвии. Херсонесский сборник. Севастополь. Вып. XIV. с. 235-238.

Крыжицкий, С.Д. 2005. К типологии ранних жилых домов Березани. ВДИ. 2. с. 104-116.

Крыжицкий, С.Д. 2005. On the Types of Houses on the Island of Berezan. Ancient Civilizations from Scythia to Siberia. Vol. 11. No. 3-4. р. 181-197.

Крыжицкий, С.Д. 2005. Археологическое обоснование к проекту реставрации кургана над склепом Еврисивия и Ареты в Ольвии. Археологічні дослідження в Україні. 2003-2004 рр. Київ. с. 425-433.

Крыжиций, С.Д. 2005. Новое в типологии эллинистических жилых домов Ольвии. Black Sea Area in the Hellenistic World System. Tbilisi. р. 56-59,89-90.

Крыжицкий, С.Д. 2005. Об учете деформаций при реконструкции планировки строительных остатков в оползневых зонах. Античный город: проблемы сохранения архитектурно-археологических комплексов. Материалы международного коллоквиума. Керчь. с. 46-50. п.л.

Крыжицкий, С.Д. 2005. Olbia and the Scythians in the Fifth Century BC: The Scythian “Protectorate. Scythians and Greeks. Cultural Interactions in Scythia, Athens and the Early Roman Empire (sixth century BC – first century AD). Ed. David Braund. Exeter. р. 123-130, 210-213.

Крыжицкий, С.Д. 2005. Мегароны Северного Причерноморья: проблема происхождения. Ethnic Contacts and cultural Exchanges North and West of the Black Sea (from the Greek colonization to the Present). International Symposium. Summaries. Iaşi. р. 7-9.

Крыжицкий, С..Д. 2005. К теории реконструкции планировки античных жилых домов Северного Причерноморья. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизаций, катастроф. Керчь. с. 146-151.

Крыжицкий, С.Д., Русяева, А.С., Назарчук, В.И. 2005. Архитектурная терракота позднеархаического времени из Ольвии. Боспорские исследования. Вып. VIII. Симферополь – Керчь. с. 5-38 + 3 цв. вкл.

Крыжицкий, С.Д. 2004. Позднеархаические храмы Борисфена и Ольвии (к вопросу об античной традиции в Нижнем Побужье). Aspects of Spiritual Life in South East Europe from Prehistory to the Middle Ages. Ed. by Victor Cojocaru and Victor Spinei. Iasi, р. 89-104.

Крыжицкий, С.Д. 2004. Опыт подготовки обоснования музеефикации архитектурно-археологического объекта на примере входной части Ольвийской цитадели. Причерноморье, Крым, Русь в истории культуре. Материалы II Судакской международной научной конференции. Ч. III-IV. Киев-Судак, с. 137-144.

Крыжицкий, С.Д., Гаврилюк, Н.А. 2004. Мероприятия по сохранению памятников культуры, истории и археологии. Гидроэнергетика и окружающая среда. К., С. 331.

Крыжицкий, С.Д., Гаврилюк, Н.А. 2004. Влияние водохранилища на археологические, исторические и культурные памятники. Гидроэнергетика и окружающая среда. К., с. 289-294.

Крыжицкий, С.Д. 2004. Древнегреческие города Крымского полу острова. Античные памятники Крыма. Ancient Greek Sites in the Krimea. К., с. 12-34.

Крыжицкий, С.Д. 2004. К типологии жилых домов Березанского поселения. BORYSTHENIKA-2004. Материалы международной научной конференции к 100-летию начала исследовавний острова Березань Э.Р. Штерном. Николаев, с. 34-35.

Крыжицкий, С.Д. 2004. Предисловие. BORYSTHENIKA-2004. Материалы международной научной конференции к 100-летию начала исследований острова Березань Э.Р. Штерном. Николаев, с. 5-6.

Крыжицкий, С.Д. 2004. К методике подготовки обоснования музеефикации архитектурно-археологических объектов античных городов Северного Причерноморья. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Этнические процессы. Керчь. Боспорские чтения V, с. 209-211.

Крижицький, С.Д., Лейпунська, Н.О. 2004. Принципи моделювання економічного базису північнопричорноморської античної держави на прикладі Ольвії. Палеоекономіка раннього залізного віку на території України. К., с. 8-31.

Крыжицкий, С.Д. 2004. Градостроительство и архітектура. Херсонес Таврический в середине I в. до н.э. – VI в. н.э. Очерки истории и культуры. Харьков, с. 274-301.

Kryjitski, S. 2003. On the Problem of the Reliability of Reconstructions of Greek Architecture in the Northern Black Sea Region. The Cauldron of Ariantas. Studies presented to A.N. Ščeglov on the occasion of his 70^th birthday. Aarhus. P. 227-237. Ed. By Pia Guldager Bilde, Jakob Munk Højte and Vladimir F. Stolba. Aarchus.

Крижицький, С.Д. 2003. Архітектура від найдавніших часів до Х ст. н.е. Історія Української архітектури. К., с. 48-50.

Крижицький, С.Д. 2003. Архітектура держав Північного Причорномор”я. Історія Української архітектури. К., с. 21-48.

Крижицький, С.Д. 2003. Будівництво у первісних племен. Історія Української архітектури. К., с. 13-20.

Kryjitski, S. 2003. Olbian Chora. ANCIENT GREEK COLONIES in the BLACK SEA. Thessaloniki. Ed. by D.V.Grammenos – E.K.Petropoulos. Vol. I. P. 507-563 (соавтор В.В.Крапивина).

Kryjitski, S. 2003. Olbia – Berezan. ANCIENT GREEK COLONIES in the BLACK SEA. Thessaloniki. Ed. by D.V.Grammenos – E.K.Petropoulos. Vol. I. P. 389-506 (соавторы В.В.Крапивина, Н.А.Лейпунская, В.В.Назаров).

Крыжицкий, С.Д. 2003. Ольвия и скифы в V в. до н. э. К вопросу о скифском «протекторате». Археологические вести, 9. Санкт-Петербург, с. 208-221.

Крижицький, С.Д. 2003. Архитектурные формы в декоративной живописи погребальных склепов Боспора Киммерийского. Старожитності І тисячоліття. К., с. 72-83.

Kryjitski, S. 2002. O posibilă estimare cantitativă a populaţiei oraşului antic Tyras. Tyras. Cetatea Albă/Belgorod-Dnistros`kyj. Săpături 1966-1999. I. Bucureşti, S. 191-198.

Крыжицкий, С.Д. 2002. От редакции. Tyras. Cetatea Albă/Belgorod-Dnistros`kyj. Săpături 1966-1999. I. Bucureşti, S. 11-12.

Крыжицкий, С.Д., Зубарь, В.М. 2002. №. К вопросу об архитектурной реконструкции и интерпретации строительных остатков римского опорного пункта, открытых на территории современной Балаклавы. ВДИ, 3, с. 92-103.

Крыжицкий, С.Д. 2002. Греческая колонизация Северного Причерноморья; Античные центры Нижнего Побужья. Великая Скифия. Учебное пособие для специального курса лекций по археологии. Киев – Запорожье, с.192-213.

Крижицький, С.Д. 2001. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків Ольвії. Археологія, 4, с.19-35.

Крижицький, С.Д. 2001. Від редакції. Археологія, 4, с.3-4.

Крижицький, С.Д. 2001. Ольвія і скіфи у V ст. до н.е. До питання про скіфський протекторат. Археологія, 2, с. 21-36.

Крижицький, С.Д. 2001. Перспективи дослідження і збереження архітектурно-будівельних залишків Ольвії. Ольвія та античний світ. Матеріали наукових читань, присвячених 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника “Ольвія” НАН України. К., с. 9-13.

Kryjitski, S. 2001. Les formes architecturales dans la peinture décorative des cryptes funèbres du Bospore Cimmérienne. Interacademica. II – III. Commissions mixtes d`histoire, d`archéologie, d`etnographie et de folclore de l`Académie Roumaine et de l`Académie Nationale des Sciences de l`Ukraine. Les travaux de la VI-ème et VII- ème session annuelle. Bucureşti, р.87-102.

Kryjitski, S. 2001. Les comptoirs grecs de la mer Noire. Dossiers d`Archéologie, 266, р. 70-81.

Крыжицкий, С.Д. 2001. Варваризация и деградация в архитектуре и строительстве греко-варварского мира в Северном Причерноморье. Проблема определения содержания. Международные отношения в бассейне Черного моря в древности и средние века. Матер. IX междунар. науч. конф. 25 – 30 мая 1998 г. Ростов-на-Дону, с. 79-80.

Крижицький, С.Д. 2001. Архітектура. Культура населення античних держав Північного Причорномор”я. Історія Української культури. Історія культури давнього населення України. Т.1. К., с. 386-409.

Крижицький, С.Д. 2001. Вступ до розділу 7. Культура населення античних держав Північного Причорномор”я. Історія Української культури. Історія культури давнього населення України. Т.1. К., с. 383-385.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В. 2001. Ольвия Понтийская. Античные памятники Северо-Западного Причерноморья. К., с. 15-70.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В. 2001. Древнейшее поселение на о. Березань. Античные памятники Северо-Западного Причерноморья. К., с. 11-14.

Крыжицкий, С.Д. 2001. Храм Афродиты на Березани. Реконструкция. ВДИ, 1, с. 165-175.

Крыжицкий, С.Д. Марченко, К.К. 2001. К вопросу о наиболее ранних строительных комплексах северопричерноморских греков. Боспорский феномен: колонизация региона, формирование полисов, образование государства. Матер. Междунар. науч. конф. Ч.1. СПб, с. 33-36.

Крыжицкий, С.Д. 2000. Основные принципы методики определения степени достоверности реконструкции архитектурных сооружений античной эпохи в Северном Причерноморье. Археология и древняя архитектура Левобережной Украины и смежных территорий. Донецк, с. 3-5.

Kryjitski, S., Nazarov, V. 2000. Les routes de navigations commerciales dans la région Nord de la Mer Noire à l`Époque Classique. Schutz des Kulturerbes unter Wasser Veränderungen europäischer Lebenskultur durch Fluβ – und Seehandel. Lübstorf, S. 187-192.

Kryjitski, S., 2000. The Chora of Olbia Pontica: The Main Problems. Echos du Monde Classique/Classical Views. XLIV, N.S. 19, р.167-178.

Крыжицкий, С.Д. 2000. К проблеме строительства в Северном Причерноморье храмов с нечетным количеством колонн по главному фасаду. ВДИ, 1, с. 144-152.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Ольвия. Перспективы исследования, сохранения и музеефикации. Археологічні відкриття в Україні. 1998-1999 рр. К., с.165-174.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Заключение. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 605-608.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 1999. Нижнее Побужье в эллинистическое время. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 158-229.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 1999. Нижнее Побужье в классическое время. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 98-157.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 1999. Нижнее Побужье в архаическое время. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 35-97.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Природные условия. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 27-34.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Археологическое изучение Ольвии. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 9-26.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Введение. В: Крыжицкий С.Д., Русяева А.С., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А., Скржинская М.В., Анохин В.А. Ольвия. Античное государство в Северном Причерноморье. К., с. 5-7.

Крыжицкий, С.Д. 1999. Античные города Боспора Киммерийского первых веков нашей эры. Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Одесса, с. 16-20.

Kryjitski, S., Bujskikh S. 1999. La dinamique d`aménagement du territoire rural d`Olbia Pontique. BCH. Supplément 34. Territoires des cites grecques. Actes de la Table Ronde Internationale. Organisée par l`Ecole Française d`Athènes. 31 octobre – 3 novembre 1991. Paris, р. 273-288.

Kryjitski, S. 1999. Les particularités de la colonisation grecque dans le territoire d`Olbia Pontique. BCH. Supplément 34. Territoires des cites grecques. Actes de la Table Ronde Internationale. Organisée par l`Ecole Française d`Athènes. 31 octobre – 3 novembre 1991. Paris, р. 260-271.

Kryjitski, S. 1999. Le temple d`Apollon Iatros dans le temenos Occidental d`Olbia. Essai de restitution. Religions du Pont-Euxin. Actes du VIII^e Simposium de Vani. Paris, р. 85-98.

Крыжицкий, С.Д. 1999. К реконструкции храма Афродиты на Березани. Боспорский город Нимфей. Санкт-Петербург, с. 43-44.

Крижицький, С.Д. 1999. Храм Афродіти на Березані. Реконструкція. Україна Греція: Історична спадщина і перспективи співробітництва. Маріуполь, 27-29 травня 1999 року. Т.1 (ч. І). Маріуполь, с. 69-71.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В. 1999. Четверть века раскопок Ольвии. Летопись Причерноморья. Археология, история, нумизматика, 1. Херсон, с. 5-22.

Kryjitski, S.; Nazarov V. 1999. Waterborne Trade Ways in North Pontique Region in Classical Time. Protection of Cultural Heritage under Water. Changes in European Culture caused by Maritime and Inland Waterborne Trade. PROGRAMME and ABSTRACTS. Sassnitz auf Rugen. Р.35.

Kryjitski, S. 1998. Ελληνική αρχιτεκτονική. Επτα Ηεμερες. 11. 10. 1998. р.15-20.

Kryjitski, S. 1998. Χρονικό των ανασκαφών. Επτα Ηεμερες. 11. 10. 1998. р.5.

Крижицький, С.Д. 1998. Про п”ятиколонні храми у Північному Причорномор”ї. Археологія, 4, с. 89-96.

Крижицький, С.Д. 1998. Архітектура. Давня історія України. Т. 2. К., с. 424-426.

Крижицький, С.Д. 1998. Архітектура. Давня історія України. Т. 2. К., с. 336-342.

Крижицький, С.Д. 1998. Ольвія у 331 р. до н.е. – середині І ст. до н.е. Давня історія України. Т. 2. К., с. 315-330.

Крижицький, С.Д., Лейпунська, Н.О. 1998. Ольвія у другій чверті У ст. до н.е. – 331 р. до н.е. Давня історія України, Т. 2. К., с. 300-315.

Крижицький, С.Д. 1998. Архітектура. Давня історія України. Т. 2. К., с. 224-226.

Крижицький, С.Д., Мурзін, В.Ю. 1998. Передмова. Давня історія України. Т. 2. К., с. 5-8.

Крыжицкий, С.Д. 1998. Архитектурно-археологические обмеры строительных остатков античных городов и поселений Северного Причерноморья. Археологічні відкриття в Україні у 1997-1998 рр. К., с. 163-168.

Kryjitski, S. 1998. The Landscape of the North Pontic City-States – a case study from Olbia. Landscapes in Flux: Central and Eastern Europe in Antiquity. 1997, р. 101-114.

Крыжицкий, С.Д., Буйских, А.В. 1998. Античные храмы Северного Причерноморья. Боговете на Понта. Варна, с. 76-88.

Крыжицкий, С.Д. 1998. Храм Аполлона Врача на Западном теменосе Ольвии. (Опыт реконструкции). ВДИ, 1, с. 170-190.

Крижицький, С.Д., 1998. Ольвія Понтійська. Античні держави Північного Причорномор”я. “Україна крізь віки”. Т. 2. К., с. 61-178.

Крижицький, С.Д., 1998. Античні міста Нижнього Подністров”я. Античні держави Північного Причорномор”я. “Україна крізь віки”. Т.2. К., с. 41-60.

Крижицький, С.Д. 1998. Греки в Північному Причорномор”ї. Античні держави Північного Причорномор”я. “Україна крізь віки”. Т. 2. К., с.. 17-40.

Крижицький, С.Д., Зубарем, В.М., Русяєва, А.С. 1998. Розділи першій - третій. Античні держави Північного Причорномор”я. “Україна крізь віки”. Т. 2. К., с. 5-7.

Крыжицкий, С.Д. 1997. Существовал ли на Боспоре храм, посвященный царю Аспургу?. Матеріали 2-ї Миколаївської краєзнавчої конференції “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. Т. 1. Миколаїв.

Крыжицкий, С.Д. 1997. Храм Аполлона Врача в Ольвии (к проблемам реконструкции). Новые страницы древней истории Южной Украины. Тез. междунар. конф. Николаев.

Крыжицкий, С.Д., Козак, Д.Н., Мурзин, В.Ю. 1997. Былое Украинской степи. Николаев.

Крыжицкий, С.Д., Козак, Д.Н., Мурзин, В.Ю. 1997. Сокровища Южной Украины. Каталог выставки. Николаев.

Крыжицкий, С.Д. 1997. Античные государства Северного Причерноморья. Николаев.

Крыжицкий, С.Д. 1997. К проблеме типологии сельских усадеб на хоре Ольвии. Херсонес в античном мире. Историко-археологический аспект. Тез. докл. Междунар. науч. Конф. - Севастополь. 29 авг. - 1 сент. Севастополь, с. 68-69.

Kryjitski, S. 1997. Vol. 4. No. 1. The Temple of Apollo Ietros on the Western Temenos at Olbia (an Attempt at Reconstruction). Ancient Civilizations from Scythia to Siberia, р. 15-34.

Крыжицкий, С.Д. 1997. О возможном количестве населения Тиры. Аккерманские древности, 1. Белгород-Днестровский, с. 53-66.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская Н.А. 1997. Ольвия. Раскопки, история, культура. Николаев.

Крижицький, С.Д., Гаврилюк, Н.А., Тимченко, М.П. 1996. Информационное обеспечение археологических памятников раннего железного века. Більське городище в контексті вивчення пам`яток раннього залізного віку Європи. Полтава, с. 299-306.

Крижицький, С.Д., Гаврилюк, Н.А., Тимченко, М.П. 1996. Система керування базою археологічних даних «Поселення». Музейні читання. Тез. Доповідей. К., с. 27-29.

Крижицький, С.Д., Буйських А.В. 1996. До історії реконструкцій ордерних споруд античних держав Північного Причорномор’я. Архітектурна спадщина України, 3, с. 9-24.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В. 1996. Итоги (1972-1996) и перспективы изучения Ольвии. Мир Ольвии. Памятник исследователю и исследование памятника. К 90-летию профессора Л.М.Славина. К., с. 99-101.

Kryjitski, S. 1996. Traditii vechi grecesti in arhitectura asezarilor populatiei barbare nord-pontice in era antica. A III-a sesiune anuala a comisiei mixte Romana. Ucraineana de istorie, arheologie, etnografie si folclor. Rezumatele comunicarilor.

Крыжицкий, С.Д. 1996. Архитектурная реконструкция храма Аполлона Врача на Западном теменосе Ольвии. Древнее Причерноморье. ІІІ чтения памяти профессора П.О.Карышковского. Тезисы докладов. Одесса.

Крижицький, С.Д., Крапівіна, В.В. 1996. Археологические исследования в Ольвии в 1995 г. Тези першої краєзнавчої конф. “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. Миколаїв, 1995.

Крыжицкий, С.Д. 1996. К методике реконструкции крепид античных курганов (на примере крепиды кургана над склепом Еврисивия и Ареты в Ольвии). Първи Международен Симпозиум “Севтополис”. Надгробните могили в Югоизточна Европа. В.Търново.

Крижицький, С.Д. 1995. Про вплив змін оточуючого середовища на історичний розвиток Ольвійської держави. Археологія, 2, с. 13-25.

Крижицький, С.Д. 1995. Головні наукові напрями у розвитку античної проблематики в межах українсько-румунського співробітництва. Конф. Укр.-Румун. комісії з історії, археології, етнології та фольклористики. Чернівці, с. 5-6.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина В.В., Лейпунская Н.А. 1995. О критериях периодизации исторического развития античных государств Северного Причерноморья (на примере Ольвии). Проблемы истории и археологии Нижнего Поднестровья. Тез. докл. науч. конф. Одесса.

Крижицький, С.Д., Крапівіна, В.В. 1995. Археологические исследования в Ольвии в 1995 г. Тези першої краєзнавчої конф. “Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження”. Миколаїв, с. 28-32.

Vinogradov, Ju., Kryjitski S., 1995. OLBIA. Eine altgriechische Stadt im nordwestlichen Schwarzmeerraum. Leiden. New-York. Koln.

Крижицький, С.Д., 1994. Сектор античної археології. Відділ археології Нижнього Побужжя – Ольвійський історико-археологічний заповідник. 60 років Інституту археології НАН України. К., с. 40-49.

Kryjitski S., 1994. A Quarter – Century of Excavation at Olbia Pontica. Echos du Monde Classique. Classical Vieus. XXXVII N.S. 13, 2, р. 181-205.

Крижицький, С.Д. 1994. Античні держави Північного Причорномор”я. Давня історія України. Кн.1. К., с. 157-234.

Крыжицкий, С.Д. 1994. Основные направления и проблемы развития античной археологии на Украине. Археологические исследования в Крыму. 1993 год. Симферополь, с. 296-305.

Крыжицкий, С.Д. 1994. Краткие итоги археологического изучения Ольвии (1972-1994). Ольвия - 200. Тез. докл. междунар. конф., посвященной двухсотлетию археологического открытия Ольвии. 5-9 сентября 1994 г. Николаев, с. 6-16.

Крыжицкий, С.Д., Назарчук, В.И. 1994. Новый памятник строительства позднеархаической Ольвии. Древнее Причерноморье. Крат. сообщ. Одесского археол. об-ва. – Одесса, с. 99-106.

Крижицький, С.Д., Крапівіна, В.В. Лейпунська, Н.О. 1994. Основні етапи історичного розвитку Ольвії. Археологія, 2, с. 18-44.

Kryjitski S., Krapivina V. 1994. Vol.1. - №1. Archaeological News from Olbia and its chora. Ancient Civilizations from Scythia to Siberia, p.40-44.

Крыжицкий, С.Д. 1994. Ольвия и варвары (проблема влияний). Международные отношения в бассейне Черного моря в древние и средние века. Тезисы докладов. Ростов на Дону, с. 18-19.

Крыжицкий, С.Д. 1994. К проблеме влияния окружающей среды на историческое развитие Ольвийского государства. Ольвия - 200. Тез. докл. междунар. конф., посвящен. двухсотлетию археологич. открытия Ольвии. 5-9- сент. 1994 г. Парутино. – Николаев, с. 70-71.

Kryjitski S. 1994. The classical state of Olbia and its Natural environment. Landscapes in flux. The second citee conference. University of Newcastle upon Tyne. 11-13 march.

Крижицький, С.Д., 1994. Архітектурні традиції міст та поселень Північного Причорномор”я античної епохи. Архітектурна спадщина України, 1, с. 11-38.

Крижицький, С.Д. 1994. Вступ. Археологія, 2, с. 4-6.

Kryjitski S. 1993. Olbia “L`Heureuse”. Les Dossiers d`Archéologie, 188, р.16-25.

Крижицький, С.Д., Крапівіна, В.В. 1993. Населення і оточуюче середовище в античних державах Північного Причорномор”я. Оточуюче середовище і стародавнє населення України (матеріали до теми). К., с. 66-72.

Крыжицкий, С.Д. 1993. Античные традиции в архитектуре городов и поселений Северного Причерноморья античной эпохи. Україна - Греція; історія та сучасність. Тези міжнар. наук. конф. (Київ, 29-30 вересня 1993 р.). К., с. 69-71.

Крыжицкий, С.Д. 1993. Архитектура античных государств Северного Причерноморья. К.: Наукова думка.

Крыжицкий, С.Д. 1992. Цели и задачи работы координационного совета по проблеме «Ольвия и ее округа». Материалы заседаний координационного совета «Ольвия и ее сельская округа» в 1991 г. Николаев, с. 2-7.

Крижицький, С.Д., Катушков, В.О., Паршина, О.О. 1992. Великомасштабні дістанційні обміри в дослідженні пам”яток культури (на прикладі археологічних та архітектурних пам”яток). Археологія, 3, с.152-157.

Крижицький, С.Д., Щеглов, О.М. 1991. Про зерновий потенціал античних держав Північного Причорномор”я. Археологія, 1, с. 46-56.

Kryjitski S. 1991. Antike Stadtstaaten im nordlichen Schwarzmeergebiet. Gold der Steppe. Archaologie der Ukraine. Schleswig, S.187-200.

Крижицький, С.Д. 1991. Античні держави Північного Причорномор”я. Золото Степу. Археологія України. Шлезвиг, с. 186-200.

Kryjitski S., Bouisky, S.B. 1991. La dynamique d`aménagement du territoire rural d`Olbia. Table ronde. Territoires des cités grecques. Ecole Française d`Athenes.

Kryjitski S. 1991. Les particularités de la colonisation grecque sur le territoire rural d`Olbia Pontique. Table ronde. Territoires des cités grecques. Ecole Française d`Athenes.

Крыжицкий, С.Д. 1991. К проблеме степени достоверности реконструкции античных храмов Северного Причерноморья. Древнее Причерноморье. П чтения памяти проф. П.О.Карышковского. Тез. докл. конф. Одесса, с. 49-51.

Крижицький, С.Д. Малеєв, Ю.М., Назаров, В.В. 1990. Методичні рекомендації по проведенню підводних археологічних досліджень. Для студентів історичного факультету. Київ.

Крижицький, С.Д., Буйських, А.В. 1990. Реконструкція споруд Центрального теменоса в Ольвії. Археологія, 3, с. 25-37.

Kryjitski S. 1990. Principaux resultats de l`étude archéologique d`Olbia durant les quinze dernières années. Akten des XIII Internationalen Kongresses fur klassische Archaologie. Berlin, 1988. Mainz am Rhein. S.603.

Крыжицкий, С.Д., Буйских, С.Б., Отрешко, В.М. 1990. Античные поселения Нижнего Побужья (Археологическая карта). К.: Наукова думка.

Kryjitski S. 1989. Bilan des recherches sur la partie inondée de la Basse ville d`Olbia. Mélanges P. Lévêque. Anthropologie et Société, Т.3. р.169-180.

Крыжицкий, С.Д., Буйских, А.В. 1989. К проблеме реконструкции ольвийских ордерных сооружений эллинистического времени. Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. К., с. 113-114.

Крыжицкий, С.Д. 1989. Некоторые проблемы реконструкции палеоэкономических условий жизни Ольвийского государства. Проблеми історії та археології давнього населення Української РСР. К., с. 112-113.

Крижицький, С.Д. 1989. Римські традиції в містобудівництві та архітектурі античних міст Північно-Західного Причорномор”я. Археологія, 1, с. 47-51.

Крижицький, С.Д. 1989. З історії колонізації Нижнього Побужжя. Археологія, 3, с. 40-50.

Крыжицкий, С.Д. 1989. Строительное дело в древние времена (до ІХ века). Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР. К., с. 14-28.

Крыжицкий, С.Д., Буйских, С.Б., Бураков, А.В., Отрешко В.М. 1989. Сельская округа Ольвии. К.: Наукова думка.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунская, Н.А. 1988. Комплекс Западных ворот Ольвии. Античные древности Северного Причерноморья. К.: Наукова думка, с. 10-32.

Крыжицький, С.Д., Буйських, С.Б. 1988. Структура архаїчного поселення Нижнього Побужжя. Археологія, 63, с.1-8.

Крыжицкий, С.Д. 1987. Градостроительство. Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. К.: Наукова думка, с. 17-26.

Крыжицкий, С.Д. 1987. Основные этапы развития. Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. К.: Наукова думка. 5-8.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Римские традиции в градостроительстве и архитектуре античных городов Северо-Западного Причерноморья. Тезисы докладов и сообщений совместной школы-семинара «Этнокультурные и этносоциальные процессы во второй половине I тыс. до н.э. – первой половине I тыс. н.э. на Юго-Западе СССР и в сопредельных регионах». К., с. 42-43.

Крыжицкий, С.Д. Отрешко, В.М. 1986. К проблеме формирования Ольвийского полиса. Ольвия и ее округа. К.: Наукова думка, с. 3-17.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Строительство и архитектура. Археология Украинской ССР. Т. II. К., с. 393-429.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Боспор Киммерийский. Города Боспора. Археология Украинской ССР. Т. II. К., с. 364-380.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Херсонес Таврический. Археология Украинской ССР. Т. II. К., с. 342-348.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Ольвия. Археология Украинской ССР. Т. II. К., с. 304-310.

Крыжицкий, С.Д. 1986. Археологические источники. Археология Украинской ССР. Т. II. Киев. с. 291-293.

Крыжицкий, С.Д.,. Крылов Ю.П, Халатов, М.Р. 1985. Решение организационно-технологических проблем воссоздания архитектрно-исторических памятников античности (на примере Ольвии). Проблемы исследования Ольвии. Тезисы докладов и сообщений семинара. Парутино, с. 42-43.

Крыжицкий, С.Д., Марченко, К.К Щеглов, А.Н. 1985. Основные методические принципы изучения поселений на земледельческой территории античных государств Северного Причерноморья. Проблемы исследования Ольвии. Тезисы докладов и сообщений семинара. Парутино, с. 40-41.

Крыжицкий, С.Д. 1985. Основные итоги работы Ольвийской экспедиции. Всесоюзная археологическая конференция «Достижения советской археологии в XI пятилетке». Баку, с. 194-195.

Крыжицкий, С.Д. 1985. Основные итоги (1972-1985) и перспективы изучения Ольвии. Проблемы исследования Ольвии. Тезисы докладов и сообщений семинара. Парутино, с. 3-5.

Крыжицкий, С.Д. 1985. Античные традиции в архитектуре жилых домов Северного Причерноморья IV в. до н.э. – III в. н.э. Архитектурное наследие, 33. М., с. 165-173.

Крыжицкий, С.Д. 1985. К вопросу об определении количества населения в греческом эллинистическом городе. Причерноморье в эпоху эллинизма. Материалы III Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. Тбилиси, с. 94-103.

Крыжицкий, С.Д. 1985. Ольвия. Историографическое исследование архитектурно-строительных комплексов. К.: Наукова думка.

Крыжицкий, С.Д. 1984. Таблицы. Античные государства Северного Причерноморья. – М., табл. 86-89.

Крыжицкий, С.Д. 1984. Жилые дома. Античные государства Северного Причерноморья. М., с. 204-207.

Крыжицкий, С.Д. 1984. Строительная техника. Античные государства Северного Причерноморья. М., с. 201-204.

Крыжицкий, С.Д., Долгоруков, В.С. 1984. Градостроительство. Античные государства Северного Причерноморья. – М., с. 198-201.

Крыжицкий, С.Д. 1984. Отдел античной археологии. Сектор – заповедник «Ольвия». 50 лет Институту археологии АН УССР. К., с. 54-61.

Крыжицкий, С.Д. 1984. Основные итоги изучения затопленной части Нижнего города Ольвии. Античная культура Северного Причерноморья. К., с. 36-65.

Крыжицкий, С.Д. 1983. Античность в УССР в 1972 – 1982 гг. ВДИ, 2, с. 81-94.

Крыжицкий, С.Д. 1982. К вопросу об определении количества населения в греческом эллинистическом городе. Тезисы докладов и сообщений. Материалы III Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья на тему «Эллинизм и Причерноморье». Тбилиси, с.47-49.

Крыжицький, С.Д. 1982. Вивчення античної культури Північно-Західного Причорномор”я. Археологія, 40, с.71-82.

Бібіков, С.М., Крыжицкий, С.Д. 1982. Дослідження античних пам”яток на Україні. Археологія, 40, с. 55-71.

Kryzhitskii, S.D. 1982. № 8. Les maisons d`habitation du littoral nord de la mer Noire dans l`Antiquité. Dialogues d`histoire ancienne, р.61-120.

Крыжицкий, С.Д., Лейпунской Н.А. 1982. Ольвия – память тысячелетий. Одесса.

Крыжицкий, С.Д. 1982. Жилые дома античных городов Северного причерноморья (VI в. до н.э. – IV в. н.э.). К.: Наукова думка.

Крыжицкий, С.Д. 1981. О критериях выделения в северопричерноморском домостроительстве античной эпохи греко-варварского направления. Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. Тбилиси, с.100-108.

Крыжицкий, С.Д. 1981. О принципах классификации античных кладок Северного Причерноморья. КСИА, 168, с. 35-41.

Крыжицкий, С.Д., Славин Л.М. 1981. Античные города-государства Северного Причерноморья. История Украинской ССР. К., с. 202-252.

Kryzhitskii, S.D., Roussijaeva A.S. 1980. Les plus anciennes habitations d`Olbia. DHA, 6, р. 73-100.

Крыжицкий, С.Д., Бураков, А.В., Буйских, С.Б., Отрешко, В.М., Рубан, В.В. 1980. К истории Ольвийской сельской округи. Исследования по античной археологии Северного Причерноморья. К,: Наукова думка, с. 3-18.

Крыжицкий, С.Д. 1980. Архитектура античных жилых домов Северного Причерноморья. Автореф дис. на соиск. уч. ст. доктора архитектуры. М.

Крыжицкий, С.Д. 1980. Основные итоги и перспективы направления работы Ольвийской экспедиции. Археологические исследования на Украине в 1978-1979 гг. Днепропетровск, с. 105-107.

Крыжицкий, С.Д. 1980. Особенности эллинистического домостроительства северопричерноморского региона. Тезисы докладов Всесоюзной научной конференции «Проблемы античной истории и классической филологии». Харьков, с. 30-31.

Крыжицкий, С.Д. 1979. Древнейшие слои жилых кварталов Ольвии. Проблемы античной истории и культуры. Доклады XIV Международной конференции античников соц. стран «Эйрене». Ереван, с.329-334.

Крыжицкий, С.Д., Клейман, И.Б. 1979. Раскопки Тиры в 1963 и 1965-1976 гг. Античная Тира и средневековый Белгород. К., с. 34-119.

Крыжицкий, С.Д. 1979. О развитии городской территории Ольвии в первом тысячелетии до нашей эры. Проблемы греческой колонизации Северного и Восточного Причерноморья. Материалы І Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья. Тбилиси, с. 119-125.

Крыжицкий, С.Д. 1979. Основные итоги работы Ольвийской экспедиции. КСИА, 159, с. 9-116.

Крыжицкий, С.Д. 1979. О критериях выделения в северопричерноморском домостроительстве античной эпохи греко-варварского направления. Тезисы докладов и сообщений. Материалы П Всесоюзного симпозиума по древней истории Причерноморья на тему «Местное население Причерноморья в эпоху Великой греческой колонизации (УШ – У вв. до н. э.). Тбилиси, с. 38-40.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В., Кудренко, А.И., Мазарати, С.Н. 1979. Основные объекты работ Ольвийской экспедиции. АО 1978. М., с. 354-355.

Крыжицький, С.Д., Русяєва, А.С. 1978. Найдавніші житла Ольвії. Археологія, 28, с. 3-26.

Крыжицкий, С.Д. 1978. О двух основных принципах планировки греческих жилых домов. Resumé des communications. Eirene. Sofia, р.43-45.

Крыжицький, С.Д. 1978. Деякі підсумки і завдання археологічного дослідження Ольвійської держави. Археологія, 26, с. 49-58.

Крыжицкий, С.Д. 1978. Некоторые результаты полевых исследований Ольвии. Археологические исследования на Украине в 1976-1977 гг. Тезисы докладов 17 конф. ИА АН УССР. Ужгород, с.73-74.

Крыжицкий, С.Д., Крапивина, В.В., Кудренко, А.И., Мазарати, С.Н. 1978. Раскопки центральной возвышенности и северо-западного района Верхнего города Ольвии. АО 1977. М., с. 343-344.

Крыжицкий, С.Д. 1978. Основные объекты работ Ольвийской экспедиции и итоги изучения затопленной части Нижнего города Ольвии. АО 1977. М., с. 342-343.

Крыжицкий, С.Д. Клейман, І.Б. 1978. Житловий будинок і укріплення Тіри перших століть нашої ери. Археологія, 25, с. 83-96.

Крыжицкий, С.Д. 1977. Ольвийская экспедиция и основные результаты работ подводного отряда. АО 1976. М., с.318-319.

Крыжицкий, С.Д. 1977. О развитии городской территории Ольвии в первом тысячелетии до н.э. Тезисы докладов и сообщений. Материалы симпозиума по проблемам греческой колонизации и структуре раннеантичных государств Северного и Восточного Причерноморья. Тбилиси, с. 39-40.

Славін, Л.М., Крыжицкий, С.Д. 1977. Античні міста-держави Північного Причорномор”я. Історія Української РСР. Т.1 Кн. І. К., с. 187-232.

Крыжицкий, С.Д., Кудренко, А.И. 1976. Раскопки в Верхнем городе Ольвии на возвышенности между первой и второй поперечными балками. АО 1975. М., с. 348-349.

Крыжицкий, С.Д. 1976. Подводные исследования Ольвийской экспедиции. АО 1975. М., с. 347.

Крыжицкий, С.Д. 1976. Древнейшие слои жилых кварталов Ольвии. Тезисы докладов. XIV Международная конференция античников социалистических стран. Ереван, с. 220-222.

Крыжицкий, С.Д. 1975. Планы и реконструкции жилых домов Ольвии. Іn: Aleksandra Wąsowicz. Olbia Pontique et son territoire. L`aménagement de l`espace. Paris, Fig. 45, 46, 75-81, 84, 85, 86-95, 97-99.

Крыжицкий, С.Д., Леви, Е.И. 1975. Основные результаты раскопок Ольвии (1970-1974). Новейшие открытия советских археологов (тезисы докладов конференции). К., с. 71-74.

Крыжицкий, С.Д. 1975. Начальные этапы эволюции античных жилых домов Северного Причерноморья. 150 лет Одесскому археологическому музею АН УССР. Тезисы докладов юбилейной конференции. К., с.103-104.

Крыжицкий, С.Д. 1975. Подводные работы в Ольвии. АО 1974. М., с. 304.

Крыжицкий, С.Д., Мазарати, С.Н. 1975. Ольвийская экспедиция. АО 1974. М., с. 305-306.

Крыжицкий, С.Д., Бураков, А.В. 1975. Опыт реконструкции жилых домов поселения Ольвийской периферии первых веков нашей эры у с. Козырки. Ольвия. К., с. 192-219.

Крыжицкий, С.Д., Шилик, К.К. 1974. Подводные работы в Ольвии. АО 1973. М., с 296-297.

Крыжицкий, С.Д. 1974. Ольвийская экспедиция. АО 1973. М., с.295-296.

Крыжицкий, С.Д., Шилик, К.К. 1973. Подводные исследования Ольвии. АО 1972. М., с. 299-300.

Крыжицкий, С.Д., Бураков, А.В., Лейпунская, Н.А., Отрешко, В.М. Русяева, А.С. 1973. Работы Ольвийской экспедиции. АО 1972. М., с. 298-299.

Крыжицкий, С.Д. 1972. Тіра. Радянська енциклопедія історії України. Т.4, с. 275-276.

Крыжицький, С.Д. 1972. Стан і завдання археологічних досліджень Тіри – Білгорода. Вісник Академії Наук української РСР, 7, с. 47-53.

Крыжицкий, С.Д., Кубланов, М.М. 1972. Склеп № 18 некрополя Ілурата (Спроба реконструкції). Археологія, 7, с. 46-57.

Крыжицкий, С.Д.. Шилик, К.К. 1972. Подводные исследования в Ольвии и Тире. АО 1971. М., с. 396-397.

Крыжицкий, С.Д. 1972. Итоги и задачи археологических исследований Тиры-Белгорода. 15 наук. конф. Інституту археології, присвяч. 50-річчю утвор. СРСР. Тези пленар. і секційних доповідей. Одеса, с. 223-227.

Крыжицкий, С.Д., Клейман, І.Б. 1972. Розкопки в Білгороді-Дністровському. Археологічні дослідження на Україні в 1969 р., ІУ. К., с. 177-181.

Крыжицький, С.Д. 1972. До методики реконструкції античних житлових будинків. Матеріали ХIII конференції Інституту археології АН УРСР. Київ, с. 218-220.

Крыжицький, С.Д., Лапін, В.В., Лейпунська, Н.О. 1971. Античні держави Північного Причорномор”я. Археологічний музей. Київ, с. 54-73.

Крыжицкий, С.Д. 1971. Открытие оборонительных сооружений Тиры. АО 1970. Москва, с. 258-259.

Крыжицкий, С.Д. 1971. Раскопки участка «Берег» в Ольвии в 1968 г. Археологические исследования на Украине в 1968 г., ІІІ. Киев, с.175-179.

Крыжицький, С.Д. 1971. Деякі питання методики реконструкції житлових будинків Північного Причорномор”я елліністичної епохи. Археологія, 1, с. 56-68.

Крыжицкий, С.Д. 1971. Міста і поселення Боспору. В: Археологія Української РСР. Т. 2. Київ, с.337-353.

Крыжицкий, С.Д. 1971. Жилые ансамбли древней Ольвии (IV-II вв. до н.э.). Киев: Наукова думка.

Крыжицкий, С.Д. 1969. Архитектура эллинистических жилых домов Ольвии. Dacia. N.s., 13, р.101-125.

Крыжицький, С.Д. 1969. Елліністичні житлові будинки Ольвії, Археологія, 22, с. 90-119.

Крыжицкий, С.Д. 1968. История домостроительства Ольвии в эллинистическую эпоху (опыт реконструкции жилых домов и кварталов). Автореф. дис. на соиск. уч. ст. к. и. н. Ленинград. ЛОИА АН СССР.

Крыжицкий, С.Д. 1968. Раскопки Нижнего города в Ольвии. Археологические исследования на Украине в 1967 г., 2. Киев, с.142-146.

Крыжицкий, С.Д. 1967. Раскопки на территории Нижнего города в Ольвии в 1965-1966 гг. Археологические исследования на Украине в 1965-1966 гг., 1. Киев, с.131-133.

Крыжицкий, С.Д. 1967. Реконструкция ольвийского дома А-3. В: Славин Л.М. Здесь был город Ольвия. Киев, рис. на с.26.

Крыжицький, С.Д. 1966. Квартал житлових будинків Ольвії 3-2 ст. до н.е. В: Історія мистецтва Української РСР. Т. 1. Київ, рис. 31.

Крыжицький, С.Д. 1965. Архітектурні деталі з розкопок західної сторони Ольвійської агори в 1962-1963 рр. Археологія, 19, с.165-176.

Крыжицький, С.Д. 1965. Про методику опису кладок міст Північного Причорномор”я VII ст. до н.е. – IV ст. н.е. Археологія, 18. С. 39-47. (Реферат цієї ж статті: Bibliotheca Classica Orientalis. 4, 1967, S. 240).

Крыжицкий, С.Д. 1964. Типы многоэтажных жилых домов дореволюционного строительства на Украине. Вопросы современного строительства и архитектуры. Труды III конференции молодых ученых-строителей. Киев, с. 218-224.

Крыжицкий, С.Д. 1963. Реконструкция старого жилого фонда Киева. Строительство и архитектура, 3, с.33-35.

Крыжицкий, С.Д. 1959. Реконструкция дома 4-2 вв. до н.э. на участке АГД в Ольвии. Ольвия. Путеводитель. Киев. ИА АНУ, рис. на с. 25.

: Категорія: Директори Опубліковано: 2016-10-12

БІЛЯШІВСЬКИЙ Микола Федотович	голова Комісії із складання археологічної карти України при УАН (1919–1921), Археологічної комісії УАН (1921)
ШМІТ Федір Іванович	голова Археологічної комісії ВУАН (1921), голова УАК/ВУАК (1922–1924)
НОВИЦЬКИЙ Олексій Петрович	голова ВУАК (1924–1933), голова Секції історії матеріальної культури (1933)
КОЗУБОВСЬКИЙ Федір Андрійович	голова Секції історії матеріальної культури (1933), директор Інституту історії матеріальної культури ВУАН/АН УСРР (1933–1936)
ЯЧМЕНЬОВ Микола Іванович	директор Інституту історії матеріальної культури АН УРСР (1936–1938), директор Інституту археології АН УРСР (1938–1940)
СЛАВІН Лазар Мойсейович	директор Інституту археології АН УРСР (1940–1945)
ЄФИМЕНКО Петро Петрович	директор Інституту археології АН УРСР (1945–1954)
БІБІКОВ Сергій Миколайович	директор Інституту археології АН УРСР (1955–1968)
ЗАХАРУК Юрій Миколайович	директор Інституту археології АН УРСР (1968)
ШЕВЧЕНКО Федір Павлович	директор Інституту археології АН УРСР (1968–1972)
БАРАН Володимир Данилович	в.о. директора Інституту археології АН УРСР (1972)
АРТЕМЕНКО Іван Іванович	директор Інституту археології АН УРСР (1973–1986)
ТОЛОЧКО Петро Петрович	директор Інституту археології АН УРСР (1987–2001), директор Інституту археології НАН України (2001–2016)

Сторінка 2 із 4