Сектор Музей археології Києва

 

Співробітники


Археологічний музей був організований у 1966 р. як науковий відділ Інституту археології АН УРСР, а вже 19 травня 1969 р. відкрив свої двері для відвідувачів. Першим завідувачем був д.і.н., професор Іван Гаврилович Шовкопляс.

У чотирьох залах музею експонується більше 7000 оригінальних експонатів поданих за культурно-хронологічним принципом, комплексами, які дають змогу відтворити давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Експозиція, що відображає результати наукових досліджень колективу Інституту археології НАН України є вдалим взірцем поєднання фундаментальних розробок з їх практичним застосуванням.

Музей щорічно поповнюється експонатами з нових розкопок співробітників Інституту археології НАН України.

Щорічно в музеї проводиться 23 тематичні виставки, присвячені окремим розділам археологічної науки, відомим вченим, з нагоди наукових заходів, які проводить Інститут археології. Кожної третьої суботи місяця (з вересня по травень) в музеї проводиться археологічний лекторій «Про що розповідає археологія».

Завідувач сектора: Кулаковська Лариса Віталіївна

Учений секретар: Кононенко Олеся Миколаївна

 

Експозиція музею

Напрямки діяльності

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти

 


Українсько-британський проект «Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP)».

Керівники досліджень
з української сторони
– к.і.н., завідувач відділуАрхеологічний музей Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України)
з британської сторони – PhD Філіп Нігст (Кембрижський університет, Великобританія).

Термін дії проекту – 2012-2017 рр.

Учасники проекту від Інституту археології – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н. н.с. Олеся Кононенко 

proj2До виконання проекту залучені фахівці з Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Королівського інституту природничих наук (Брюсель, Бельгія).

 У рамках проекту проведено моніторинг палеолітичних пам’яток у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-н Чернівецької області), відкрито та комплексно досліджено верхньопалеолітичну стоянку Кормань 9 (верхній палеоліт, гравет, епігравет) та палеолітичної стоянки Непоротово 7 (верхній (гравет) та середній (левалуа) палеоліт. На стоянці Непороте 7 у чітких стратиграфічних умовах (дніпровське зледеніння, MIS 6) вдалося зафіксувати палеолітичний шар 7. В результаті проведених робіт було підтверджено досить раннє заселення Середнього Подністров’я – 150 тис. років назад. Ця інформація кардинально змінює уявлення про вік так званого молодовського левалуа та значно подавнює час існування левалуазького технокомплексу у Східній Європі.

 


(№ 2018/31/B/HS3/03125)

Керівники досліджень
з польської сторони – д-р габілітований Марта Полтович-Бобак (Інститут археології Жешувського університету),
з української – к.і.н., завідувач відділу Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України).

Термін дії проекту – 2019-2021 рр.

Учасники проекту від Інституту археології НАН України – к.і.н., с.н.с. Віталій Усик, к.і.н., н.с. Олеся Кононенко, к.і.н., н.с. Дмитро Гаскевич

Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Познань, Польща), Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Жешувського археологічного центру (Жешув, Польща), Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного музею природознавства (Париж, Франція).

Основним завданням проекту є дослідження верхньопалеолітичних стоянок Середнього Подністров’я, зокрема, стоянки Дорошівці ІІІ, протягом LGM. Передбачається вивчення структури поселень, аналіз кам’яної та кістяної індустрії. Активно розробляється напрямок залучення палеоекологічних реконструкцій на підставі вивчення фауністичних решток, малакологічних досліджень, результатів палінологічних аналізів. Проводиться опрацювання вже добутих матеріалів, та аналізу попередніх палеоекологічних досліджень.

 


Ганна Олександрівна Кисленко

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0001-7888-2216

Kyslenko sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Ранній залізний вік, сарматська, зокрема, пізньосарматська культура, типологія, хронологія, еволюція давнього намиста.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»
«Типологія скляних та кам’яних прикрас з жіночих поховань східно-європейського степу»

Експедиційна діяльність:
2019 – участь у роботі Канівської експедиції ОАСУ ІА НАН України під керівництвом Ю. В. Болтрика; розкопки поселення РЗВ (Канівський р-н, Черкаська обл.);
2016 – участь у роботі експедиції Інституту археології та етнології Польської академії наук під керівництвом Томаша Бороня; розкопки могильника в Вільчиці (с. Вільчиця, Лодзинське воєводство);
2014, 2016 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Кам’яне-Завалля (поблизу смт Завалля, Гайворонський р-н, Кіровоградська обл.);
2014 – участь у роботі Кошарської археологічної експедиції ОАМ НАНУ під керівництвом Є. Ф. Редіної; розкопки поселення поблизу с. Кошари (Лиманський р-н, Одеська обл.);
2012 – участь у роботі Подольсько-Причорноморської експедиції ОНУ ім. І. І. Мечникова та ОАМ НАНУ під керівництвом Д. В. Кіосака; розкопки поселення Мельнична Круча (поблизу с. Сабатинівка, Благовіщенський р-н, Кіровоградська обл.);
2012–2013 – участь у роботі Приазовської археологічної експедиції ІА НАНУ під керівництвом Н.С. Котової; розкопки на території Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна могила» (Мелітопольський р-н, Запорізька обл.);
2011 – участь у роботі Феодосійської археологічної експедиції Кримського філіалу ІА НАНУ під керівництвом О.В. Гаврилова; розкопки могильника городища Куру Баш (Феодосійська міська рада, АРК);
2010 – участь у роботі Кримської передгірської археологічної експедиції ІАЗ «Неаполь Скіфський» під керівництвом Ю.П. Зайцева; розкопки поселення Бурлюк (с. Віліне, Бахчисарайський р-н, АРК).

Дисертаційне дослідження:
2021 – «Скляне та кам’яне намисто пізніх сарматів Дунайсько-Донського степу», науковий керівник – д.і.н., проф. О. М. Дзиговський.

Освіта:
2014–2017 – аспірантура, Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія»;
2009–2014 – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, історичний факультет, кафедра археології та етнології України, спеціальність «Археологія», кваліфікація «археолог, молодший науковий співробітник».



Марія Анатоліївна Васильєва 

 

Молодший науковий співробітник

Сектор експозиції віддулу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0001-7050-2151

Vasilieva sm 

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія і історія давньоруського та середньовічного Києва, музейна справа.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»; розділ «Організація та комплектація колекції Експозиційного кабінету АМ ІА НАН України»

Експедиційна діяльність:
2018-2020 — участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. П. Чабая;
2015-2018 – співробітник Архітектурно-археологічної експедиції ІА НАН України;
2015, 2017-2018 – участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом П. М. Васильєва; дослідження поблизу с. Пушкарі (Новгород-Сіверський р-н, Чернігівська обл.);
2014 – участь у міжнародній експедиції «Lisiec Maly 2014», дослідження поблизу м. Конін, Польща;
2014-2015 – участь у роботі Вишгородської археологічної експедиції ІА НАН України;
2013 – участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. В Ступака; дослідження поблизу с. Бужанка та с. Оболоння (Коропський р-н, Чернігівська обл.);
2013 – участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції ІА НАН України, під керівництвом М. А. Сайгайдака.

Освіта:
2016-2018 – Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, історичний факультет, кваліфікація магістр історії, історик, викладач історії.
2012-2016 – Київський університет імені Бориса Грінченка, кваліфікація бакалавр історії, історик, вчитель історії та правознавства.


Віталій Васильович Рижий 

 

Молодший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001

Тел.: +380 (44) 235 62 86
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID: 0000-0002-8576-5947

 Ryzhyi

Профіль

Наукові інтереси:
Проблеми забудови та планування середньовічного Чернігова. Матеріальна культура середньовічного населення міст.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації»

Експедиційна діяльність:
2013 – 2018 — участь у роботі Лівобережної археологічної єкспедиції під керівництвом О. П. Моці.
2006 — участь у роботі Путивльської археологічної експедиції під керівництвом О. В. Сухобокова.
З 2002 – 2013 —  участь у роботі Чернігово-Сіверської археологічної експедиції під керівництвом А.Л. Казакова. Розвідки та дослідження на території м. Чернігова, Чернігівської та Сумської областях.

Педагогічна діяльність:
2011–2017 — Викладач історії, правознавства та географії Чернігівського професійного ліцею побуту.

Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК);

Дисертаційне дослідження:
«Міська забудова давньоруського Чернігова», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», керівник — к.і.н. А.Л. Казаков.

Освіта:
2011–2012  — Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, спеціальність «Історія», кваліфікація історик. Вчитель історії та правознавства.
2004–2010 — Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, спеціальність «Правознавство», кваліфікація юрист.
1999–2003 — Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, історичний факультет, спеціальність «Історія та українознавство», кваліфікація «бакалавр».


Закарпатська палеолітична експедиція продовжуює дослідження стоянок Берегово І,
Королево ІІ.

Керівник експедиції: 
ст. н. с.відділу Археологічний музей ІА НАНУ, к.і.н. В.І. Усик 

 

 

 

 


Пушкарі І.

Комплекс стоянок поблизу с. Пушкарі Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. (входить до реєстру пам’яток Національного значення України) розташовуються на околиці однойменного села, на високому правому березі р. Десна. На сучасному етапі експедиція провадить археологічні дослідження стоянок Пушкарі І та Погон. Що відносяться до граветтського кола верхньопалеолітичної доби, та датуюються 20-22 тис. р.т.

У 1932 році М.Я. Рудинським для вирішення «мізинської проблеми» були проведені широкомасштабні розвідки на північ від однойменного поселення. В ході яких було виявлено ряд пам’яток, а найбільш значущим стало відкриття групи верхньопалеолітичних стоянок поблизу с. Пушкарі (Н.-Сіверський р-н Чернігівська обл.). Роботи провадилась в рамках організованою Кабінетом антропології ім. Ф. Вовка АН УРСР мізинською палеолітичною експедицією Академії наук.

Push 02 sПершовідкривач стоянки Пушкарі І (Пасіка) М.Я. Рудинський, протягом двох польових сезонів дослідив 144 м², де, окрім, численних крем’яних артефактів, були виявлені два відкритих вогнища, без будь-яких житлових конструкцій. Як зазначав сам автор, розкопки 1933 р. мали на меті, перш за все, з’ясування геологічних умов залягання культурного шару та вивчення ділянки довкола вогнища. Нажаль М.Я. Рудинському не судилося продовжити роботи через репресії, і лише 1947 року були опубліковані результати досліджень.

Push 03 sУ 1937 році дослідження на пам’ятці були поновлені під керівництвом П.І. Борисковського в межах Деснянської експедиції Інституту історії матеріальної культури ім. М.Я. Марра. Ним були проведені розкопки на різних ділянках стоянки: західна – розкоп ІІ (ділянка із житлом, 1937-1938 рр.), середня – розкоп І (розкоп М.Я. Рудинського 1932-1933 рр., та 1937 р.), східна – розкоп IV (1937-1938 рр.).

Push 04 sПробний розкоп, закладений у 1937 р., виявив ділянку культурного шару з крупними кістками та вуглистою забарвленістю. Досліджувану западину, П.І.Борисковський вважав залишками злегка заглибленого (25-30 см) наземного житла, розмірами 12х4 м, з трьома вогнищами вздовж довгої осі. Трьохкамерне житло мало єдину систему перекриття, для котрої несущими конструкціями були крупні бивні мамутів та вкопані дерев’яні жердини, котрі спиралися на вкопані черепа та кістки. Жердини, вставлені в підлогу житла, підтримували конструкцію над кожною із трьох секцій, а фрагменти бивнів та великих кісток підтримували перекриття із зовнішньої сторони стін внизу. Можливий вхід до житла припускався біля західної торцевої стінки западини, там де скупчення культурних залишків було мінімальним.

Push 05 s

Культурний шар навколо житла був досліджений на площі 100 м². На даній ділянці було виявлено багато скупчень крем’яних залишків (більше 1 тис. на м²). Розміри скупчень в широкій їх частині складали від 1 м до 2.5-3 м, невелике заглиблення було виявлено біля північно-західного скупчення, контури якого утворювали видовжену пляму. П.І. Борисковський інтерпретував їх як вогнища, тобто, робоча ділянка у теплий період року.
На початку 80-х років почалися роботи В.І. Бєляєвой (СПбДУ) з дослідження поселенських структур стоянки Пушкарі І. Була повністю досліджена ділянка в розкопі V, що розташований поруч із розкопом ІІ П.І. Борисковського. Де було виявлене житло овальної форми та виробничі ділянки біля нього, зовнішнє вогнище.

Push 08 sДослідження на новому розкопі VII почалися у 1997 році, де були виявлені археологічні об’єкти – житлова западина, два зовнішніх та одне внутрішню вогнища, виробничі ділянки навколо. Зараз археологічні дослідження на даному розкопі знаходяться на фінальній стадії. Основною метою є співвідношення та вивчення виявлених об’єктів. Експедиція традиційно тісно співпрацює з колегами інших галузей наук – геологами, археозоологами, антропологами.

Push 06 s

 

Погон.

Археологічні дослідження стоянки Погон провадились Деснянською експедицією під керівництвом М.В. Воєводського у 1940 та 1946 рр. Розкопами та шурфами було розкопано 60 м², але нажаль не було виявлено археологічних об’єктів.Push 07 s

У 2011 році Пушкарівською палеолітичною експедицією Археологічного музею ІА НАНУ під керівництвом П.М. Васильєва були поновленні дослідження верхньопалеолітичної стоянки Погон. Станом на 2014 р. на площі 14 м². було виявлено вогнище відкритого типу з системою «стовпових» ямок довкола, та виробничими ділянками.

 

 

 

 

Керівники експедиції: 
к.і.н., доц. В.І. Бєляєва (Санкт-Петербургский государственный университет, Институт истории)
м.н.с. відділу Археологічний музей ІА НАНУ П.М. Васильєв 
м.н.с. відділу Археологічний музей ІА НАНУ О.Л. Вотякова 

Push 09 s


Дністровська палеолітитчна експедиція проводить дослідження (розкопки та пошукові роботи) у Середньому Подністров’ї, зокрема, стоянок Дорошівці ІІІ, Непоротове 7 та Кормань 9.

Керівник експедиції: 
завідувач відділу Археологічний музей ІА НАНУ, к.і.н.  Л.В. Кулаковська

 

 

 


2020–2024 рр.
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»

 

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме:Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

2017–2019 рр.
«Культурнохронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Тема зорієнтована на вивчення фундаментальних проблем взаємодії людини та довкілля, хронології, варіабельності матеріальної культури, технології кам’яного та ювелірного виробництва. Заплановано польові дослідження палеолітичних стоянок басейну Дністра, Тиси, Десни та пошукові роботи у Побужжі. Музейна робота спрямована на наукове опрацювання та аналіз, облік, збереження, використання та популяризацію археологічних колекцій з науково-освітньою метою, зокрема створення дитячих інтерактивних програм.

Підрозділи:

«Технологія розколювання каменю в палеоліті» (к.і.н. В. І. Усик).
Реконструкція технології обробки каменю ранньо- та середньопалеолітичних шарів багатошарової стоянки Королево. Дослідження проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту за матеріалами розкопок в Закарпатті.

«Пам’ятки шарантскього типу в середньому палеоліті Закарпаття» (м.н.с. О. Л. Вотякова).
Джерельною базою дослідження є кам’яні колекції палеолітичних стоянок: Королево І, ІІ, Рубань, Малий Раковець. Основна увага приділяється всебічному аналізу кам’яних колекцій (методичні підходи опрацювання матеріалу, класифікація, ремонтаж, технологія кам’яного виробництва, тощо). Наразі аналізується технікотипологічна специфіка пам’яток, визначається їх місце у середньому палеоліті регіону.

«Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України» (м.н.с. П. М. Васильєв).
В рамках дослідження опрацьовуються колекції та ведуться археологічні дослідження поселень Пушкарі І, Погон та Клюси. Метою даного дослідження є інтерпретація пам’яток пушкарівського типу у контексті палеоліту України та Східної Європи і цілому.

«Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України» (м.н.с. О. М. Кононенко).
Джерельною базою дослідження є кам’яна колекція верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І (м. Радомишль, Житомирська область). Основною увага приділяється технікотипологічній характеристиці комплексу (термінологія, методичні підходи опрацювання колекцій, технологія кам’яного виробництва, тощо). За новими сучасними підходами, із залученням даних суміжних природничих дисциплін (археозоологія, палеогеографія), визначена структура цього поселення. Наразі основна увага зосереджена на питаннях інтерпретації пам’ятки, визначенню її місця у верхньопалеолітичному просторі України та суміжних територій.

«Кераміка бондарихинської культури» (к.і.н. А. В. Корохіна).
Дослідження має на меті упорядкування керамічного комплексу бондарихинської культури заключного періоду доби пізньої бронзи та визначення його можливостей як джерела для культурнохронологічної інтерпретації. Увага приділяється спеціальним методам дослідження кераміки (аналіз технології, морфології, орнаментації). На інтерпретаційному рівні розроблюються питання хронології, контактів із навколишнім культурним середовищем та витоків бондарихинської керамічної традиції.

2014–2016 рр.
«Археологічні пам’ятки України: культурнохронологічна атрибуція (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Основною метою та завданням є всебічний науковий (типологічний, хронологічний) аналіз колекцій відділу «Археологічний музей». Ця робота передбачає класифікацію пам’яток (стоянка, поселення, могильник, курган тощо) в хронологічному порядку, типологічну класифікацію артефактів, підготовку історіографічної довідки (автор, рік розкопок, архівні дані, основні публікації), географічного покажчика та довідки про місця зберігання колекцій. Все це дасть змогу уточнити та доповнити єдиний реєстр наявних у відділі колекцій, а також провести більш детальну культурнохронологічну атрибуцію колекцій науководопоміжного фонду відділу, зокрема, з палеоліту, енеоліту, епохи бронзи.


Івакін Всеволод Глібович, к. і. н., завідувач сектора
E-mail: 

Бібіков Дмитро Валентинович, к. і. н., н. с.
E-mail: bibikov_dmytro @iananu.org.ua

Баранов В’ячеслав Ігоревич, м. н. с.
E-mail: 

Зоценко Іван Володимирович, м. н. с.
E-mail: 


В експозиції Археологічного музею представлено більше 7 000 оригінальних експонатів, здобутих експедиціями Інституту археології НАН України та поданих за культурнохронологічним принципом.

У залі «Первісна археологія» представлені матеріали кам’яного віку (палеоліт, мезоліт, неоліт), енеоліту та епохи бронзи (від 900 тис. років тому назад до початку І тис. до н.е.). Тут демонструються матеріали однієї з найдавніших стоянок Європи — Королево, середньопалеолітичних пам’яток Криму, Донбасу, Середнього Подністров’я, верхньопалеолітичних поселень мисливців на мамонтів з залишками кістково-земляних жител, найдавніші мистецькі вироби.
Матеріали мезолітичної епохи дають уяву про нові традиції в каменеобробному виробництві, розвиток рибальства та про появу перших колективних могильників.
За доби неоліту відбувається перехід до відтворюючих форм господарства (землеробство, скотарство), з’являється гончарство, ткацтво, удосконалюється техніка обробки каменю. У вітринах — матеріали з поселень та могильників дніпро-донецької культурної спільноти, ямковогребінцевої та бугодністровської культур, з Кам’яної Могили.
Значна частина експозиції відведена матеріалам племен трипільської культури (VIII тис. до н.е.) — найбільшої спільноти ранніх землеробів та скотарів на теренах України. Саме в їхньому середовищі з’являються так звані поселеннягіганти, відбувається освоєння першого в історії людства металу — міді, найбільшого розквіту набуває гончарство, з’являється двоповерхова архітектура. Значну роль відіграють ткацтво, обробка каменю та кістки, інші ремесла. Демонструються колекції гончарного посуду, антропоморфна та зооморфна пластика, мініатюрні моделі житла та печі, землеробські знаряддя, прикраси, зброя тощо, знайдені на різночасових трипільських поселеннях та могильниках.
В цьому ж розділі представлені матеріали енеолітичних культур, синхронних трипільській: середньостогівської, дереївської, скелянської, квітянської та ін., що ілюструють самобутній розвиток землеробів та скотарів степової зони України. Матеріали представлені гостродонним посудом, пластикою, знаряддями з каменю та кістки, прикрасами, зброєю тощо. Окрім того, демонструються оригінальні монолітні вирізки з енеолітичних поховань із прикрасами та знаряддями праці.
Закінчується експозиція залу матеріалами епохи бронзи. До цього часу відноситься винахід бронзи та широке її застосування, в цей час з’являються групи професійних ремісників, поширюється міжплемінний обмін, виділяється родоплемінна знать. В експозиції матеріали з поселень та курганів ямної, катакомбної, тщинецькокомарівської культурних спільнот та кемиобинської, середньодніпровської, багатоваликової кераміки, білогрудівської, бондарихінської, сабатинівської та інших культур.

Зал «Ранній Залізний вік» присвячено історії населення на території України початку I тис. до н.е. — перших століть нашої ери. Тут можна познайомитись з пам’ятками скіфської (осілих землеробських племен Право- та Лівобережної України та степових кочовиків) та сарматської культур. Представлені матеріали із городищ та курганних поховань: зброя, атрибути кінського спорядження, культові речі, жіночі прикраси.
Друга частина зали відведена археології античних міст та поселень Північного Причорномор’я: Ольвії, Березані, Тіри, ольвійського некрополя та сільськогосподарської округи — вироби з мармуру, глиняний посуд, теракоти, прикраси та інструменти, скляні вироби римської доби тощо. Знахідки розповідають про містобудування та архітектуру, господарство та культуру грецького населення цього регіону.

У залі «Давні слов’яни та Київська Русь» демонструються матеріали з поселень та могильників давньослов’янських та сусідніх з ними племен (зарубинецької, київської, черняхівської, празькокорчакської та інших). Давньоруська частина експозиції знайомить з життям та культурою міст (Київ, Воїнь, Іван, Чучин), сільських поселень (Григорівка) та могильників (Шестовиця), що характеризують житлобудівництво, багатогранність ремесел, духовну культуру, військову справу населення Київської Русі XXIII ст. Тут же представлені матеріали кочівницьких племен, що сусідили з Руссю — торків, печенігів, половців та ін.
Доповнюють експозицію матеріали нового часу (XVIXVIII ст.). Це, зокрема, побутові та ремісничі вироби населення тогочасного Києва та його округи. Крім того, в розділі представлені речі, знайдені під час розкопок османських містфортець — БілгородДністровського, Очакова та ін. — прикраси, зброя, предмети вжитку тощо.

Три діорами — «Поховання знатного скіфа», «Давньоруське місто Чучин» та «Київ. Місто Володимира», а також макети житла із кісток мамонта, трипільського будинку, житлового кварталу античного міста, житловогосподарських комплексів ранньослов’янських поселень, давньоруського Подолу, виконані на основі наукових розробок та реконструкцій. 

 


Олеся Миколаївна Кононенко

 

Кандидат історичних наук, науковий співробітник, учений секретар відділу

Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail:

ORCID0000-0003-1575-1854

Kononenko small 

Профіль

Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — археологія верхнього палеоліту, матеріальна культура, технікотипологічна характеристика крем’яних комплексів, хронологія, структура поселень.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»; розділ: «Група Радомишльських стоянок», «Верхній палеоліт басейну Південного Бугу», «Довкілля та матеріальна культура граветських та епіграветських мисливців Середнього Подністровя».

Експедиційна діяльність:
2019 — пошукові дослідження верхньопалеолітичних пам’яток долини Південного Бугу;
з 2013 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України, керівник — Л.В.Кулаковська; стоянки Кормань 9, Непоротово 7, Дорошівці ІІІ.;
з 2003 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України, керівники В. І. Усик та Л. В. Кулаковська; Сокирниця І-А, Рубань, Берегово І, Королево І, Королево ІІ;
2008 — участь у дослідженні палеолітичної стоянки Рашків 8 (Республіка Молдова);
2005, 2007 — дослідження пам’яток первісності в Житомирській обл. (Радомишль ІV, Лутівка ІІХ);
2002, 2003, 2005 — участь у роботі експедицій ІА НАН України; палеолітичні стоянки Межирічі, Кабазі V, Амвросіївка, Пушкарі І;
2001, 2002 — участь у роботі археологічної експедиції Національного університету «КиєвоМогилянська академія»; стоянки кам’яної доби Добрянка, Пісочний Рів;
1999 участь у дослідженні палеолітичної стоянки Молодова V (Чернівецька область);
19951998 — участь у роботі археологічної експедиції кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка; палеолітична стоянка Малий Раковець ІV, Херсонес, плато Тепсень.

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
2018 — «Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України», науковий керівник  к.і.н. Л. В. Кулаковська.

Освіта:
20002002 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
19941999 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «Історія».


Павло Михайлович Васильєв

 

Молодший науковий співробітник

Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького 15,
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail: pavlo_vasyl'

ORCID: 0000-0001-9724-1027

Vasylev P 

Профіль

Наукові інтереси:
Верхній палеоліт північної України — хронологія та періодизація, планіграфія поселень, техніко–типологічний аналіз крем’яних комплексів та їх інтерпретації.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурно–хронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»; розділ: «Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України».

Програми міжнародної співпраці:
«Між Сходом і Заходом - cоціальні зв’язки та навколишнє середовище до, під час і після останнього льодовикового максимуму на Волині (Західна Україна)» / «Between East and West – Social Networks and Environment before, during and after the Last Glacial Maximum in Volhynia (Western Ukraine)», Deutsche Forschungsgemeinschaft (№392605832). Проект спрямований на пошук та комплексне дослідження вже відомих археологічних пам’яток гравету та епігравету на Волині з подальшим порівнянням отриманих даних та способів адаптації до природного середовища з аналогічними комплексами Центральної Європи.

Експедиційна діяльність:
20162017 участь у роботах Архітектурноархеологічної експедиції ІА НАН України;
20082015 — участь у роботі та проведенні Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом В. І. Бєляєвої (с. Пушкарі НовгородСіверського району Чернігівської області);
20062008, 20102013 — участь у роботі експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф Адміністрації зони відчуження України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження літописного Чорнобиля та розвідки на території Зони відчудження;
2009 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції ІА НАН України під керівництвом Л. В. Кулаковської; дослідження поблизу с. Дорошівці (Заставнівський район Чернівецької області);
2009 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. К. Чорновола; дослідження біля с. Бернашівка (Могилів–Подільського району Вінницької області);
2009 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження поблизу с. Романків (Обухівський район Київської області);
2008 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції ІА НАН України під керівництвом В. І. Усика та Л. В. Кулаковської; дослідження поблизу с. Королево, с. Берегово (Закарпатська область); 
2008 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом С. В. Переверзєва; дослідження поблизу с. Поліське (Коростенський район Житомирської області);
2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. Ю. Нужного, дослідження в с. Межиріч (Канівський район Черкаської області);
2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН Українипід керівництвом поблизу В. О. Манька; дослідження біля с. Скалисте (Бахчисарайський рарой, АР Крим);
20062007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України під керівництвом Д. В. Ступака; дослідження поблизу с. Бужанка (Коропський район Чернігівської області);
2005 — участь у роботі експедиції Центру археології Києва, під керівництвом М. А. Сагайдака;
2005, 2009 — участь у роботі експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка під керівництвом П. С. Шидловського; дослідження поблизу с. Семенівка (Баришівський район Київської області).

Дисертаційне дослідження:

Освіта:
20092013 — аспірантура ІА НАН України;
20042009 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «.....».


Євген Вікторович Пічкур

 

Молодший науковий співробітник

Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail:

ORCID0000-0002-5087-5548

E Pichkur s 

Профіль

Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — кременеобробне виробництво племен Трипільсько-Кукутенської спільності (ТКС); економічні зв’язки племен ТКС (на матеріалах кам’яного інвентарю); сировинні ресурси, видобуток і транспортування кременю; технологія обробки кам’яної сировини.

Поточні дослідження й проекти:
Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України; розділ: Економіка трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя (ВІІ-СІІ) за матеріалами крем’яного виробництва;

Міжнародний освітній проект «Природа і суспільство в первісній Європі» / International educational project “Nature and Society in Prehistoric Europe” (Проект Центру палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка, підтримується Європейським Союзом за програмою House of Europe) 

Експедиційна діяльність:
2017 — участь у роботі Пастирської археологічної експедиції ІА НАН України;
2014 – участь в роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції: розкопки верхньопалеолітичної стоянки Погон;
2011 – участь у розвідкових роботах Меджибізької трипільської експедиції по обстеженню пам’яток археології в околицях Меджибожа;
2010-2011 – участь у роботі Деснянської експедиції Кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка по обстеженню, виявленню та картографуванню пам’яток археології на лівому та правому берегах р. Десна;
2009-2010, 2012 – участь у роботі Дністровської комплексної експедиції ІА НАНУ: розвідки в зоні будівництва Дністровської ГЕС (Вінницька, Чернівецька обл.); розкопки на трипільських поселеннях Бернашівка І-ІІ, Ожеве (Острів);
2007-2009, 2013, 2015 – участь у роботі Дністровської палеолітичної та Закарпатської палеолітичної постійно діючої експедицій відділу «Археологічний музей» ІА НАН України: розкопки стоянок Берегово І, Дорошівці, Королево ІІ, Непоротово 7;
2007 – керівництво проведенням археологічних розвідок на території Канівського р-ну Черкаської обл. по виявленню та обстеженню пам’яток трипільської культури; участь в археологічних розвідках на території Тальнівського р-ну Черкаської обл. та Новоархангельського р-ну Кіровоградської обл.;
2006 – участь в розкопках трипільського «поселення-майстерні» Бодаки;
2005-2006, 2017 – участь у роботі архітектурно-археологічної експедиції ІА НАНУ: розкопки Десятинної церкви у Києві; рятівні розкопки багатошарового поселення у Феофанії (Київ);
2004 – участь в розкопках трипільських поселень Підзамочок І, Піщана; рятівних розкопках багатошарового поселення в с. Великі Дмитровичі Обухівського р-ну Київської обл.;
2003 – участь в археологічних розвідках на території Канівського, Тальнівського та Уманського р-нів Черкаської обл.;
2001-2006, 2015 – участь у роботі Трипільської комплексної експедиції по дослідженню поселень-гігантів трипільської культури: розкопки на пам’ятках Доброводи, Таллянки;
2001-2002 – участь в розкопках на трипільському поселенні Пекарі ІІ;
2000-2007 – участь у роботі Канівської експедиції кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Наукові організації й товариства:
ГО Центр палеоетнологічних досліджень імені Хведора Вовка

Дисертаційне дослідження:
«Кременева індустрія Трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя (ВІІ-СІІ)», науковий керівник — к.і.н. Корвін-Піотровський О.Г.

Освіта:
2004-2007 — аспірантура ІА НАНУ;
1999-2004 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».

 


Оксана Леонідівна Вотякова

 

Молодший науковий співробітник,
завідувач експозиційнофондової частини

Сектор експозиції відділу Археологічний музей ІА НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail:

ORCID0000-0002-7565-6501

Вотякова 

Профіль

Наукові інтереси:
Основна сфера наукових інтересів — доба палеоліту, технікотипологічна характеристика крем’яних комплексів, технологія кам’яного виробництва, ремонтаж.

Поточні дослідження й проекти:
«Наукова класифікація, інтерпретація та популяризація матеріалів Археологічного музею ІА НАН України»; розділ: «Комплектація, облік, зберігання та популяризація», «Середньопалеолітичні індустрії Закарпаття»4
Міжнародний проект «Між Сходом і Заходом – соціальні зв’язки та навколишнє середовище до, під час і після останнього льодовикового максимуму (LGM) на Волині (Західна Україна)».

Експедиційна діяльність:
2019 участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції, розкопки верхньопалеолітичної стоянки Бармаки І;
2018 участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції, розкопки верхньопалеолітичної стоянки Бармаки І;
2018  участь у розкопках палеолітичної стоянки Рок-ен-Пай (Франція);
2018  участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Пушкарі І;
2017  участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Пушкарі І;.
2017  участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Королево ІІ;.
2017  участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції, розкопки палеолітичної стоянки Непоротово 7;
2016  участь у роботі Острозької палеолітичної експедиції;
2016  участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції;
2016  участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції;
2015 — керівник Пушкарівської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Пушкарі І;
2014 — участь у роботі Пушкарівської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Пушкарі І;
2013 — участь у роботі Кримської палеолітичної експедиції Кримського філіалу ІА НАН України; палеолітична стоянка Заскельна V;
2012 — участь у роботі Міжнародної Південної середньовічної експедиції ІА НАН України; Кінбурнська фортеця;
20062009 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітичні стоянки Сокирниця І-А, Рубань, Берегово І, Королево ІІ;
20062009 — участь у роботі Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; палеолітична стоянка Дорошівці ІІІ;

20042005, 2006 — участь у роботі археологічної експедиції Донецького національного університету; палеолітична стоянка Видилиха;
2004 — участь у роботі Сугоклеївської археологічної експедиції ІА НАН України; курган доби бронзи у м. Кіровоград;
2004 — участь у роботі Міжнародної Південної середньовічної експедиції ІА НАН України; Аккерманська фортеця;
2004 — участь у роботі археологічної експедиції Національного університету «КиєвоМогилянська академія» та ІА НАН України; стоянка кам’яної доби Добрянка;
2002 — участь у роботі археологічної експедиції Донецького краєзнавчого музею; палеолітична майстерня Святі Гори І;
20012002 — участь у роботі археологічної експедиції Краматорського економікогуманітраного інституту; палеолітичні стоянки Антонівка І, ІІ, ІІІ.
2000 — участь у роботі археологічної експедиції  Кримського філіалу ІА НАН України; Кутлакська фортеця (античність);
1998 — участь у роботі археологічної експедиції Краматорського економікогуманітраного інституту; енеолітична стоянка Василівська Пустош;
1998 — участь у роботі Археологічногеологічної експедиції Донецького краєзнавчого музею; розвідки в районі м. Бахмут.

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
«Пам’ятки шарантскього типу в середньому палеоліті Закарпаття», науковий керівник — к.і.н. Л. В. Кулаковська.

Освіта:
20032005 — Національний університет «Києво–Могилянська академія», магістерська програма «Археологія та давня історія України», спеціальність «давня історія України», кваліфікація «магістр»;
19982003 — Краматорський економікогуманітраний інститутут, гуманітарний факультет, спеціальність «культурологія».


Лариса Віталіївна Кулаковська

 

Кандидат історичних наук, завідувач відділу

Відділ Археологічний музей
вул. Богдана Хмельницького, 15
Київ - 01030

Тел. роб.: +380 (44) 235 62 86

E-mail:

ORCID: 0000-0002-8704-8642

Kulakovska small 

Профіль

Наукові інтереси:
Вивчає ранній, середній та верхній палеоліт, зокрема, Карпатського регіону, стратиграфію та хронологію пам’яток. До кола першочергових інтересів можна зарахувати проблеми варіабельності середньопалеолітичних пам’яток. Якщо сказати все простіше, то продовжує опрацювання колекцій стоянки Королево, яка є своєрідним палеолітичним монументом, де представлені індустрії від раннього до верхнього палеоліту та практично всі основні середньо палеолітичні технокомплекси Європи.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурнохронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»; розділ: «......»;
«Neanderthal and Modern Human Adaptations» (NEMO-ADAP). Керівники проекту: Л. Кулаковська (Україна) та Ф. Нігст (Велика Британія).

Експедиційна діяльність:
з 2006 — керівник Дністровської палеолітичної експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН Уураїна; розкопки стоянок Дорошівці ІІІ, Вороновиця І, Кормань 9 та Непоротове 7;
з 1997 — керівник (спільно з В. Усиком) Закарпатської палеолітичної постійнодіючої експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України; розкопки стоянки Королево, Королево ІІ, Берегово І, Сокирниця, Шаян, Рубань;
19971999 — керівник досліджень (спільно з О. Ситник) палеолітичної стоянки Молодове V;

1989 — керівник археологічних розвідок у лісостеповій частині України (Кіровоградська область);
19841987 — керівник розкопок палеолітичної стоянки Межигірці та розвідок у Верхньому Подністров’ї;
19741983 — участь у роботах Закарпатської палеолітичної (з 1982 — постійнодіюча) експедиції відділу «Археологічний музей» ІА НАН України під  керівництвом В. М. Гладиліна;
1973 — участь у роботі Палеолітичної експедиції ІА АН УРСР під керівництвом І. Г. Шовкопляса; розкопки стоянки Добранічівка (Яготинський район Київської області);
19671970 — участь у розкопках давньоруського міста Білгорода під керівництвом Г. Г. Мезенцевої (с. Білогороодка, КиєвоСвятошинський район Київської області).

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України.

Дисертаційне дослідження:
1982 — «Мустье ТисоДунайского басейна», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (Ленінградське відділення ІА АН СРСР); науковий керівник — д.і.н., членкореспондент АН УРСР С. М. Бібіков.

Вчителі: В.М.Гладилін, С.М.Бібіков, Г.Г.Мезенцева

Освіта: 
19751979 — аспірантура ІА АН УРСР (заочна форма навчання);
19661971 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, викладач історії з правом викладання німецькою мовою».