Категорія: Наукова бібліотека  

Як створити профіль ORCID:
ORCID (англ. Open Researcher and Contributor ID) — спеціальний код для ідентифікації наукових та інших академічних авторів. Такий код вирішує проблему обрахування внеску конкретного автора в науку, так як більшість особистих імен не є чимось унікальним і вони можуть змінюватися чи скорочуватися. ORCID забезпечує постійну ідентифікацію для людини та коректну цитованість статей (статті не «втрачаються» пошуковими системами) тощо.

Реєстрація в ORCID:
1. Вхід в систему — https://orcid.org/
2. Виберіть розділ "For researchers" і натисніть посилання "Register for an ORCID iD"
3. Заповніть поля реєстраційної форми і натисніть кнопку "Register" (Зареєструватися). Після цього Вам буде присвоєно Ваш особистий ORCID ID і ви перейдете на сторінку свого профілю в ORCID. Ваш номер ORCID знаходиться в лівій панелі, під Вашим ім'ям.
4. Додайте інформацію про себе за посиланням “Update” в рядку “Personal Information”. Також є можливість визначити Рівень приватності. Після внесення змін до потрібного поля, натисніть кнопку “Save changes” (Зберегти зміни).
5. Для додавання, редагування, видалення публікацій зі списку робіт і зміни їх рівня приватності натисніть посилання “Update” в рядку “Works”. У вікні можна вибрати свої публікації з результатів пошуку в CrossRef. Для додавання Ваших публікацій клацніть на назву роботи в лівій частині вікна. Таким чином публікації перемістяться у список робіт Вашого профілю ORCID. Після цього натисніть кнопку “Save changes” (Зберегти зміни).
Також Ви можете додати посилання на публікації вручну. Для цього у вікні редагування списку робіт натисніть кнопку “Add manually” (Додати вручну).

 

Як створити профіль ResearcherID на платформі Web of Science:
Реєстрація тільки з IP-адреси Інституту археології НАН України. Потрібно перейти на сайт https://www.webofscience.com/, натиснути “Register” та заповнити реєстраційну форму, вказавши адресу електронної пошти, ім'я, прізвище, пароль та іншу додаткову інформацію. Далі потрібно підтвердити реєстрацію, перейшовши за посиланням, яке надійде на вказану електронну адресу.

Користування наукометричною базою Web of Sciense

 

Реєстрація у Scopus:
Щоб зареєструватися в Scopus (реєстрація тільки з IP-адреси Інституту), потрібно перейти на сайт www.scopus.com, натиснути “Create account” та заповнити реєстраційну форму, вказавши адресу електронної пошти, ім'я, прізвище, пароль та іншу додаткову інформацію. Далі потрібно підтвердити реєстрацію, перейшовши за посиланням, яке надійде на вказану електронну адресу.

Користування наукометричною базою Scopus

 

Презентації, присвячені науковим профілям:
Черновол, І. 2025. Роль бібліотеки у просуванні іміджу дослідника (досвід роботи Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України)
Черновол, І. 2018. Наукометричні дані – обов’язковий набір сучасного науковця

 

Бібліоменеджери:
Бібліоменеджер EndNote: https://access.clarivate.com/login?app=endnote 
Бібліоменеджер Mendeley: https://www.mendeley.com/ 

Інструкції з користування бібліомененеджерами EndNote та Mendeley розроблені Науково-технічною бібліотекою ім. Г. І. Денисенка Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» та розміщені на web-ресурсі цього закладу вищої освіти:
Інструкція користувача бібліоменеджера EndNote: https://ela.kpi.ua/items/652f4c49-0da6-47be-8ea6-d01ded38fcd7 
Інструкція користувача MendeleyWeb: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/30412bb5-d715-4215-aaef-a80e7477131e/content 

 

Додаткова інформація:
за консультацією з приводу користування науковими профілями та бібліоменеджерами звертайтеся до Черновол Ірини Володимирівни, провідного бібліографа
e-mail:

 

Категорія: Наукова бібліотека  

Проєкт Наукової бібліотеки ІА НАН України «Українські археологічні файли: Частина 1. Публікації Інституту археології НАН України» покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікацій Інституту археології НАН України та її співробітників через оцифрування та оприлюднення цих публікацій. На сьогодні оцифровано частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією.

Результатом проєкту є електронна бібліотека ІА НАН України на платформі zenodo. До неї було завантажено переважно роботи, створені до 1991 року, або ж більш пізні публікації з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Розробка проєкту: к. і. н. Артем Борисов, науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології

Електронна бібліотека ІА НАН України

 

Категорія: Наукова бібліотека  

Проєкт Наукової бібліотеки ІА НАН України «Українські археологічні файли: Частина 1. Публікації Інституту археології НАН України» покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікацій Інституту археології НАН України та її співробітників через оцифрування та оприлюднення цих публікацій. На сьогодні оцифровано частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією.

Результатом проєкту є електронна  бібліотека ІА НАН України на платформі zenodo. До неї було завантажено переважно роботи, створені до 1991 року, або ж більш пізні публікації з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Розробка проєкту: к. і. н. Артем Борисов, науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології

Електронна  бібліотека ІА НАН України

 

І. Концепція проєкту

План-проспект проєкту

Проєкт «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» (далі УАФ: 1) покликаний розширити доступ до інформації про культурно-історичну спадщину України для різних аудиторій. Метою проєкту є оприявлення масиву публікації Інституту археології НАН України та її співробітників (далі публікації) через оцифрування та оприлюднення цих публікацій.

На сьогодні оцифровано невелику частину доробку співробітників провідної установи в галузі археології з більш ніж 100-річною історією. Електронні копії публікацій у різній якості розрізнені і присутні на багатьох платформах. Переважно вони розміщені у соціальних мережах для науковців (https://www.academia.edu, https://www.researchgate.net тощо) і різноманітних «сірих ресурсах» з обміну файлами. Більшість з цих ресурсів не забезпечують необхідні метадані про авторів, саму публікацію та установу у якій було здійснено дослідження. Ситуація ускладнюється тим, що частина публікацій Інституту розміщено на російських ресурсах і позиціонуються як частина археології Російської імперії, Радянського Союзу, Російської Федерації.

З 2014 року в Україні відбуваються стійкі євроінтеграційні зміни. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом та Угода між Україною і Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС «Горизонт — 2020» закріпили рух у напрямку інтеграції до Європейського простору. Наказ Міністерства освіти і науки України № 167 від 10.02.2021 «Про затвердження дорожньої карти з інтеграції науково-інноваційної системи України до європейського дослідницького простору» визначив певні пріоритети у цьому русі. Зокрема, Пріоритет 5б «Відкрита наука та цифрові інновації». Таким чином, впровадження практик відкритої науки стало необхідною передумовою розвитку та посилення інституційної спроможності кожної наукової установи в Україні.

Загалом, відкрита наука — це набір практик спрямованих на удоступнення наукових знань для кожного на благо як вчених так і людства в цілому. Розгортання російсько-української війни з 2014 року та епідемія COVID-19 посилили потребу в інтенсифікації відкритого обміну даними в Україні. Проблема збереження та доступу до результатів досліджень виокремилась в окремий напрям інституційних зусиль. До цього спрямовують і вимоги різноманітних оцінювань та акредитацій установ та окремих співробітників. Видимість роботи і результатів досліджень є одним з факторів впливу на статус науки і відповідно, на її фінансування.

Актуальність проєкту

Актуальність проєкту обумовлюється необхідністю для Інституту археології НАН України:

- утверджувати свою долученість до захисту українських національних інтересів через розкриття складності та багатоманітності української археологічної спадщини;

- оприлюднення масиву наукових робіт присвячених археології України надасть необхідної ґрунтовності українським культурним та науковим продуктам;

- налагодження безперебійного широкого доступу до археологічних видань це один із кроків до створення майбутньої наукової інфраструктури;

- доступ до наукових публікацій це стратегічно необхідність для розвитку української археологічної науки та дистанційного навчання здобувачів освіти;

- такий складний і довготривалий проєкт має бути ініційований провідною археологічною установою країни як одним з найбільших розпорядників і зберігачів археологічних даних.

Мета проєкту

Метою проєкту є розвиток української археологічної науки через надання доступу до українських археологічних публікацій.

Цілі проєкту

Ціль 1. Здійснити облік наявних публікацій.

Завдання: Скласти тематичні переліки, бібліографії.

Результат 1. Створені та оприлюднені окремі бібліографічні покажчики робіт окремих наукових співробітників, та установи в цілому.

 

Ціль 2. Здійснити оцифрування паперових публікацій з метою збереження та обміну.

Завдання: Розробити та впровадити механізми планового оцифрування археологічних публікацій.

Результат 1. Налагодження процесу сталого планомірного оцифрування.

Результат 2. Оцифрування більшості аналогових публікацій.

 

Ціль 3. Оприлюднення публікацій співробітників інституту та його видань.

Завдання: Організувати сталий безпечний, регульований доступ до публікацій ІА НАН України та його співробітників.

Цільова аудиторія

Цільова аудиторія проєкту — це безпосередньо науковці у галузі археології та давньої історії і українське суспільство загалом.

Довгострокові результати проєкту

- підвищення видимості публікацій співробітників інституту для інших науковців та суспільства,

- зміцнення ролі установи як провідної у галузі.

- демонстрація дієвої долученості Інституту археології НАН України до впровадження елементів відкритої науки та інтеграції в європейське наукове співтовариство згідно з законодавчими підставами реалізації проєкту (див.наступний розділ).

 

ІІ. Законодавча та правова база

Законодавчі підстави реалізації проєкту

Реалізація проєкту «Українські археологічні файли: 1. Публікації Інституту археології НАН України» ґрунтується, і здійснена на виконання наступних постанов Президії НАН України, що описують роль, значення та мету реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України.

Галузеві та загальнонаціональні документи відповідно до чинного законодавства:

Зокрема, Президія НАН України Постановою №400 від 29.11.2023 затвердила «Концепцію реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки». Ця Концепція визначає політику НАН України з упровадження відкритої науки: мету, принципи, пріоритетні завдання та основні напрями діяльності НАН України. Концепція розроблена з урахуванням «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р, і спрямована на реалізацію постанови НАН України від 02.11.2022 № 327 «Щодо участі НАН України в реалізації європейських принципів відкритої науки». Відповідно до затвердженої Концепції реалізації європейських принципів відкритої науки в НАН України на 2024-2030 роки, розпорядженням Президії НАН України від 12.06.2024 № 350 затверджено Положення про відкриту науку в НАН України.

Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності»  від 1 грудня 2022 року № 2798-IX

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності» № 7633

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р.

Концепція розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки Зокрема п. 1.1. – координація наукових досліджень, п. 1.2. – науково-експертна діяльність, п.6 – взаємодія з освітянською галуззю, п.7 – науково-видавнича діяльність, 11 – міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво тощо.

Стратегія розвитку культури в Україні на період до 2030 року (Схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 березня 2025 р. № 293-р.) зокрема в частині системних стратегічних рішень у сфері культури, які забезпечать інтеграцію культурної спадщини у сучасний розвиток суспільства.

Стратегія сталого розвитку України до 2030 року (забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх; зміцнення засобів здійснення й активізація роботи в рамках глобального партнерства в інтересах сталого розвитку; сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку)

Законодавчі підстави оприлюднення творів, створених радянський період

Археологічні звіти, та твори, що були створені за часів Української РСР у рамках державних тем та державного фінансування виконувалися на замовлення наукової установи і є службовими творами. Зважаючи на це, до правовідносин щодо виникнення авторських прав автора застосовується законодавство чинне на момент виникнення правовідносин, а саме Цивільний Кодекс Української РСР від 18.07.1963 року.

У радянському законодавстві, коло об’єктів авторського права наведено у статті 472, Розділу IV «Авторське право» ЦК Української РСР «Твори, на які поширюється авторське право»:

«Авторське право поширюється на твори науки, літератури чи мистецтва незалежно від форми, призначення і цінності твору, а також від способу його відтворення.

Авторське право поширюється на твори, випущені у світ або не випущені у світ, але виражені в будь-якій об’єктивній формі, що дозволяє відтворювати результат творчої діяльності автора (рукопис, креслення, зображення, публічне проголошення або виконання, плівка, механічний чи магнітний запис та ін. )».

Таким чином, у ст. 472 ЦК Української РСР широко окреслене коло об’єктів, що охороняли норми авторського права. Ця стаття у першій частині дублювала ст. 96 Розділу IV «Авторское право» Закону «Об утверждении основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик» від 8.10.1961 року. Однак у другій частині наводила широкий перелік об’єктів авторського права. Там вказані і наукові твори.

Згідно ст. 481 ЦК Української РСР, авторові твору, створеного в порядку виконання службового завдання в науковій або іншій організації, належить авторське право на цей твір. Порядок використання організацією такого твору і випадки виплати винагороди авторові встановлюються законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР. Таким чином, виходячи з логіки статті всі права повинні належати автору, однак, радянське законодавство чітко не виокремлювало майнових і немайнових прав. У ч.3 ст. 475 ЦК Української РСР передбачене право на винагороду, яке у розумінні тодішнього законодавця і було майновим. Отже, у ст. 481 ЦК Української РСР, мова йде саме про немайнові права, що належать автору.

Автор твору, як правило, створював твір на замовлення, та за погодженням конкретної організації, що оплачувала польові чи лабораторні дослідження, заробітну плату і можливу авторську винагороду (скоріше за все вона була виплачена у тій чи іншій формі). Проте, застосування сучасного розуміння майнових прав до радянських суспільних відносин та законодавства є некоректним, оскільки Цивільний Кодекс Української РСР не передбачав ринковий тип відносин, де майнові права мають широку оборотоздатність у розумінні сучасного ЦК ст. 440-441 та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Зважаючи на те, що автор скоріше за все, на той час отримав авторську винагороду, з точки зору радянського авторського права він вичерпав свої майнові права вже тоді, а твір і право на нього належить організації, в якій працював автор і через яку проходило фінансування археологічних досліджень. Щодо творів створених у 30-х 40- рр., обмеження щодо їх розповсюдження відсутні, оскільки щодо них термін охорони авторських прав переважно вичерпаний.

 

ІІІ. Результати пілотного проєкту (2022—2024 рр.)

Хід реалізації проєкту

Перед початком розгортання повноцінного проєкту ініціаторами було ухвалене рішення здійснити кількарічний пілотний проєкт з оцифрування та оприлюднення публікацій Інституту археології НАН України та його співробітників. Цей пілотний проєкт розгортався в кілька етапів.

І етап передбачав збір бібліографій окремих співробітників установи з подальшим оцифруванням та оприлюдненням всіх доступних публікацій. Так, співробітниками Відділу давньоруської та середньовічної археології було оцифровано публікаційну спадщину доктора історичних наук Михайла Петровича Кучери (травень 2019 — жовтень 2022 р., 111 публікацій) та Руслана Сергійовича Орлова (грудень2023-жовтень 2024 р. 108 публікацій). Ці оцифровані праці оприлюднювались за допомогою ресурсу https://figshare.com. Figshare — це онлайн-репозиторій з відкритим доступом орієнтований на дослідників, що можуть зберігати та ділитися результатами своїх досліджень. Під час завантаження матеріалів на платформу їм надається DOI (цифровий ідентифікатор об’єкту), що полегшує на практиці пошук та цитування завантажених публікацій. Усі файли опубліковані за ліцензією Creative Commons , CC-BY для більшості файлів. Figshare має інтеграцію з профілем науковця ORCID. Спостереження за використанням завантажених матеріалів продемонструвало значний інтерес користувачів. Так, роботи М. П. Кучери переглянуто більше 36 тисяч разів, завантажено більше 15 тисяч разів. Р. С. Орлова переглянуто більше 8 тис. разів та завантажено близько двох тисяч разів. Обраний ресурс виявився досить зручним для персонального архівування публікацій дослідниками. Його перевагами скористались, зокрема чл.кор. НАН України О. П. Моця, кандидати історичних наук А. П. Томашевський, В. А. Гнера, А. В. Борисов. Використанню ресурсу сприяла політика установи з отримання співробітниками цифрових ідентифікаторів науковців (ORCID). Проте, ресурс використаний на першому етапі проєкту мав і свої недоліки. Він налаштований для безкоштовного архівування окремих дослідників. Спостерігається слабка індексація завантажених статей в інтернет-пошуковиках. Під час завантаження для додавання пропонується досить обмежений набір метаданих.

ІІ етап проєкту було зосереджено на пошуку та тестуванні платформи для інституційного архівування публікацій з перспективою завантаження сетів даних. Такою платформою став ресурс https://zenodo.org. Zenodo — це відкритий репозиторій загального призначення який розроблено в рамках європейської програми OpenAIRE та адмініструється CERN. Інструменти що надає платформа значно розширили можливості з опису завантажених документів, регуляції їх ліцензування, зв’язку між ними та авторами. Тому у рамках проєкту було створено цифрову колекцію під управлінням Наукової бібліотеки ІА НАН України — Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine. До неї було завантажено у відкритий доступ переважно роботи створені до 1991 року, або роботи з дозволу їх авторів. Таким чином з березня 2022 року на ресурс було завантажено 38 монографій та 17 збірників статей відповідно та 214 окремих статей що входили до них. Загалом додано твори 224 авторів.

Логіка додавання ґрунтується на оприлюднені точної електронної копії видання з палітуркою у форматі А-PDF та паралельному завантаженні кожної авторської роботи, що входить до видання. Ці окремі завантаження пов’язані між собою покликаннями, що дозволяє користувачу переходити від збірника статей до окремих статей і навпаки. Кожне завантаження отримує окреме doi. У метаданих завантаження додається список літератури, що в перспективі дозволить прослідковувати зв’язки між публікаціями.

ІІІ етап розгортання проєкту передбачає активну промоцію ресурсу, та цілеспрямоване підвантаження найбільш затребуваних з точки зору користувачів публікацій ІА НАН України. Для визначення потреб користувачів буде залучено статистику використання наукової бібліотеки ІА НАН України. Також планується орієнтування на перелік видань інституту з наданням пріоритету рідкісним та фундаментальним виданням першоджерел. Додаткову увагу пропонується зосередити на зібранню бібліографій співробітників інституту та суцільного оцифрування їх робіт. Пріоритет надаватиметься колегам, що в даний час перебувають у силах безпеки та оборони України. Окремим напрямком є робота із закритими бібліографіями дослідників внаслідок їхньої смерті чи відходу від професійної діяльності.

Окремим завданням є якісне оцифрування та оприлюднення періодичних та серійних видань ІА НАН України. В цьому напрямку спершу будуть проведені додаткові консультації з редакціями відповідних видань.

 

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Українсько-чеський науково-дослідницький проект «KOCOS» (перегляд хроно-стратиграфічної моделі стоянки Королeвo з використанням наземних нуклідів COSmogenic)

Керівники досліджень:
з чеської сторони — Ph.D Роман Гарба (Інститут ядерної фізики Чеської академії наук),
з української сторони — к. і. н. Усик В. І. (Інститут археології НАН України).
Термін дії проєкту — 2021—2024 рр.

Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з України (Київський Національний університет імені Тараса Шевченка), Чеської Республіки (Інститут геофізики ЧАН, Інститут ядерної фізики ЧАН, Чеська геологічна служба), Німеччини (Інститут іонно-променевої фізики та дослідження матеріалів), Австралії (Кафедра археології та історії університету Ла Троб), Данії (Кафедра геологічних наук Орхуського університету).

Однією з найактуальніших проблем сучасного палеолітознавства є датування та атрибуція матеріалів найдавніших стоянок Старого світу. Основним завданням проекту є перегляд хроно-стратиграфічних моделей стоянок Королево I/Берегово I з використанням земних космогенних нуклідів (TCN), що включає: відбір та вимірювання натурних ТКН 10Be та 26Al у кварцовій гальці найдавнішого культурного рівня Королево — шару VII; застосування нового найсучаснішого методу інверсії ланцюга Маркова на основі Монте-Карло P-PINI (Inversion Pathway Inversion of Nuclide Inventorys) для визначення віку осадження; застосування TCN 14C для доповнення хроно-стратиграфічної моделі ранніх верхньопалеолітичних культурних шарів стоянок Королева II та Берегово І. Також заплановано подальше вдосконалення аналітичних методів використання TCN у геонауках та археології.

Взаємодія з фахівцями прикладних наук уможливила встановлення віку найдавнішої стоянки Королево. P-PINI та ізохронним методом датування було встановлено, що заселення території України розпочалося 1 млн. 400 тис. років тому.

 

Категорія: Вчена рада  

Чабай В. П. — голова Вченої ради ІА НАН України
Теліженко С. А. — секретар Вченої ради ІА НАН України
Буйських А. В.
Моця О. П.
Магомедов Б. В.
Болтрик Ю. В.
Скорий С. А.
Махортих С. В.
Котова Н. С.
Фіалко О. Є.
Отрощенко В. В.
Симоненко О. В.
Степанчук В. М.
Залізняк Л. Л.
Козак О. Д.
Потєхіна І. Д.
Кулаковська Л. В.
Петраускас О. В.
Сон Н. О.
Івакін В. Г.
Мироненко Л. В.
Гаскевич Д. Л.
Петраускас А. В.

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Археологічний музей був організований у 1966 р. як науковий відділ Інституту археології АН УРСР, а вже 19 травня 1969 р. відкрив свої двері для відвідувачів. Першим завідувачем був д.і.н., професор Іван Гаврилович Шовкопляс.

У чотирьох залах музею експонується більше 7000 оригінальних експонатів поданих за культурно-хронологічним принципом, комплексами, які дають змогу відтворити давню історію України з часу появи тут людини до пізнього середньовіччя. Експозиція, що відображає результати наукових досліджень колективу Інституту археології НАН України є вдалим взірцем поєднання фундаментальних розробок з їх практичним застосуванням.

Музей щорічно поповнюється експонатами з нових розкопок співробітників Інституту археології НАН України.

Щорічно в музеї проводиться 2–3 тематичні виставки, присвячені окремим розділам археологічної науки, відомим вченим, з нагоди наукових заходів, які проводить Інститут археології. Кожної третьої суботи місяця (з вересня по травень) в музеї проводиться археологічний лекторій «Про що розповідає археологія».

Завідувач сектора: Кулаковська Лариса Віталіївна

Учений секретар: Кононенко Олеся Миколаївна

 

Експозиція музею

Напрями діяльності

Теми НДР

Дослідницькі програми

Експедиції

Співробітники

Історія

Контакти

 

Категорія: Дирекція  

Відповідно до Статуту НАН України та Методичних рекомендацій щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи», Інститут археології оголошує конкурс на на заміщення посади директора установи.

Інформація, необхідна для претендентів на конкурс директора наукової установи, міститься за посиланням.

Прийом документів здійснюється до 16 листопада 2021 р. за адресою:

Відділення історії, філософії та права НАН України
вул. Володимирська, 54, м. Київ.

Тел.: +38 044 239 64 60;
         +38 044 235 77 76

Вибори на посаду директора Інституту археології НАН України відбудуться 06 грудня 2021 року за адресою:
м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12. Інститут археології НАН України.

Згідно наказу Директора Інституту археології «Про організацію виборів директора Інституту» № 109-к від 07.10.2021 та відповідно до рішення вченої ради Інституту археології протокол № 15 засідання від 13.10.2021 р. затверджено персональний склад організаційного виборчого комітету та виборчої комісії.

• Персональний склад огранізаційного виборчого комітету: А. В. Буйських, Т. В. Лобан, О. В. Манігда, Л. В. Мироненко, А. В. Петраускас

• Персональний складу виборчої комісії: В.А. Колесникова, Д. В. Гаскевич, А. В. Корохіна, О. В. Гопкало, Ю. В. Болтрик

У своїй діяльності Організаційний виборчий комітет та Виборча комісія керуються:

• Статутом Інституту археології НАН України
• Методичними рекомендаціями щодо особливостей обрання керівника державної наукової установи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 998 «Деякі питання обрання та призначення керівника державної наукової установи»
• частиною третьою статті 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Основними принципами організації та діяльності наукової установи НАН України (п.4.4., розділ ІV)

Положення про організаційний комітет з проведення виборів Інституту археології НАН України

Положення про виборчу комісію і проведення виборів Інституту археології НАН України

 Elect 2021 OrgKom                             Elect 2021 Comition 
Організаційний комітет   Виборча комісія

 

Vybortsi

Список виборців

 

 Elect 2021 Kand

Кандидати на посаду директора

За результатами проведення виборів директора Інституту археології на зборах наукових працівників установи обрано Віктора Петровича Чабая.

Перед початком зборів зареєструвалося 108 наукових працівників, що складає більше 2/3 фактичної чисельності наукових працівників (89 осіб).

Для проведення таємного голосування було виготовлено 134 бюлетені (згідно фактичної чисельності наукових працівників), роздано 108 бюлетенів. При відкритті урни в ній виявлено 108 бюлетенів.

Результати таємного голосування щодо виборів директора Інституту археології:

№ Кандидат за проти недійсних
1 Чабай Віктор Петрович 102 6 0

 

Протокол засідання виборчої комісії з обрання директора – за посиланням.

05

Фоторепортаж із загальних зборів колективу Інституту археології на виборах директора установи

 

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Українсько-британський проект «Адаптації неандертальця та людини сучасного типу (Neanderthal and Modern Human Adaptations ― NEMO-ADAP)».

Керівники досліджень:
з української сторони — к. і. н., завідувач відділуАрхеологічний музей Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України)
з британської сторони — PhD Філіп Нігст (Кембрижський університет, Великобританія).

Термін дії проекту — 2012—2017 рр.

Учасники проекту від Інституту археології — к. і. н., с. н. с. Віталій Усик, к. і. н. н. с. Олеся Кононенко 

proj2До виконання проекту залучені фахівці з Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича, Королівського інституту природничих наук (Брюсель, Бельгія).

У рамках проекту проведено моніторинг палеолітичних пам’яток у зоні Дністровського водосховища (Сокирянський р-н Чернівецької області), відкрито та комплексно досліджено верхньопалеолітичну стоянку Кормань 9 (верхній палеоліт, гравет, епігравет) та палеолітичної стоянки Непоротово 7 (верхній (гравет) та середній (левалуа) палеоліт. На стоянці Непороте 7 у чітких стратиграфічних умовах (дніпровське зледеніння, MIS 6) вдалося зафіксувати палеолітичний шар 7. В результаті проведених робіт було підтверджено досить раннє заселення Середнього Подністров’я – 150 тис. років назад. Ця інформація кардинально змінює уявлення про вік так званого молодовського левалуа та значно подавнює час існування левалуазького технокомплексу у Східній Європі.

 

Категорія: Відділ "Археологічний музей"  

Керівники досліджень:
з польської сторони — д-р габілітований Марта Полтович-Бобак (Інститут археології Жешувського університету),
з української — к. і. н., завідувач відділу Лариса Кулаковська (Інститут археології НАН України).

Термін дії проекту — 2019—2021 рр.

Учасники проекту від Інституту археології НАН України — к. і. н., с. н. с. Віталій Усик, к. і. н., н. с. Олеся Кононенко, к. і. н., н. с. Дмитро Гаскевич. 

Партнери. До виконання проекту залучені фахівці з Інституту археології Познанського університету ім. Адама Міцкевича (Познань, Польща), Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської (Люблін, Польща), Жешувського археологічного центру (Жешув, Польща), Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Національного музею природознавства (Париж, Франція).

Основним завданням проекту є дослідження верхньопалеолітичних стоянок Середнього Подністров’я, зокрема, стоянки Дорошівці ІІІ, протягом LGM. Передбачається вивчення структури поселень, аналіз кам’яної та кістяної індустрії. Активно розробляється напрямок залучення палеоекологічних реконструкцій на підставі вивчення фауністичних решток, малакологічних досліджень, результатів палінологічних аналізів. Проводиться опрацювання вже добутих матеріалів, та аналізу попередніх палеоекологічних досліджень.

 

Категорія: Спецрада для захистів  

5-6 травня 2021 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: зал засідань (10 поверх), проспект Героїв Сталінграда, 12, м. Київ. Початок засідань о 14:00.

Категорія: Польовий комітет  

Археолог, який здійснює археологічне дослідження на території України, надає до початку наступного польового сезону науковий звіт про виконані в попередньому польовому сезоні археологічні роботи органу, що видав дозвіл, та визначеним Кабінетом Міністрів України державній архівній установі чи архівному підрозділу державної наукової установи (стаття 11 ЗУ «Про охорону археологічної спадщини»).

Виконавець археологічних розвідок, розкопок зобов'язаний: забезпечити збереження виявлених під час досліджень об'єктів культурної спадщини; своєчасно здати звіт про дослідження органам, що видали дозвіл та кваліфікаційний документ; передати всі знайдені під час досліджень рухомі предмети, пов'язані з нерухомими об'єктами культурної спадщини (антропогенні, антропологічні, палеозоологічні, палеоботанічні та інші об'єкти, що мають культурну цінність), на постійне зберігання визначеній у дозволі установі для занесення до державної частини Музейного фонду України; передати польову документацію та звіт про проведені роботи до архівного підрозділу державної наукової установи у порядку, визначеному законодавством; забезпечити належну консервацію об'єктів культурної спадщини, що мають культурну цінність, упорядкування території після завершення робіт (частина друга статті 35 ЗУ «Про охорону культурної спадщини»).

Звіт є обов’язковим науковим документом, який складається після проведення польових досліджень археологічної спадщини та подається до Польового комітету Інституту археології НАН України до 1 квітня наступного після проведення досліджень року.

ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТА ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВОГО ЗВІТУ ПРО ПОЛЬОВІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

БЛАНКИ:

До 31 грудня поточного року наукові працівники, які проводили дослідження за кваліфікаційними документами, подають коротку інформацію до Польового комітету Інституту археології НАН України та Державної служби охорони культурної спадщини України Міністерства культури та інформаційної політики України (МКІП) за спеціальними формами:

Якщо зазначені у кваліфікаційному документі роботи з певних причин не здійснено у запланований термін, до нього додається супровідний лист установи (організації) – заявника Кваліфікаційного документа, із зазначенням причин непроведення досліджень.

ЗРАЗКИ ЗАПОВНЕННЯ БЛАНКІВ:

 

Категорія: Кваліфікаційна рада  

 

Категорія: Кваліфікаційна рада  

№ 05 від 24 квітня 2025 р.

Засіданням кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів № 05 від 24 квітня 2025 р., було вирішено підтвердити наявність у виконавців робіт – фізичних осіб достатнього фахового рівня для проведення досліджень археологічної спадщини, наступним дослідникам:

1. Бруяко Ігор Вікторович;

2. Войтович Марія Миколаївна;

3. Гнера Володимир Анатолійович;

4. Деміна Аліса Дмитрівна;

5. Дідик Олександр Андрійович;

6. Дровосєкова Оксана Володимирівна;

7. Кедун Іван Станіславович;

8. Корвін-Піотровський Антон Олексійович;

9. Нікітін Юрій Олександрович;

10. Овчинников Едуард Вікторович;

11. Пахалюк Сергій Іванович;

12. Скороход В'ячеслав Миколайович;

13. Старік Олександр Володимирович;

14. Шрамко Ірина Борисівна;

15. Юрченко Анна Володимирівна;

16. Яковишина Яна Миколаївна.

№ 04 від 27 березня 2025 р.

Засіданням кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів № 04 від 27 березня 2025 р., було вирішено підтвердити наявність у виконавців робіт – фізичних осіб достатнього фахового рівня для проведення досліджень археологічної спадщини, наступним дослідникам:

1. Бардецький Андрій Богданович;

2. Баюк Віктор Геннадійович;

3. Гавінський Андрій Миронович;

4. Гуцал Віталій Анатолійович;

5. Дровосєкова Оксана Володимирівна;

6. Ільків Микола Володимирович;

7. Ковбаса Василь Михайлович;

8. Короленко Яна Леонідівна;

9. Левінзон Євгеній Юрійович;

10. Отрощенко Віталій Васильович;

11. Пуголовок Юрій Олександрович;

12. Теліженко Сергій Анатолійович;

13. Тубольцев Олег Валентинович;

14. Фіголь Андрій Борисович;

15. Шевченко Ігор Володимирович;

16. Якимчук Тарас Віталійович.

№ 03 від 27 лютого 2025 р.

Засіданням кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів № 03 від 27 лютого 2025 р., було вирішено підтвердити наявність у виконавців робіт – фізичних осіб достатнього фахового рівня для проведення досліджень археологічної спадщини, наступним дослідникам:

1. Волков Анатолій Володимирович;

2. Зоценко Іван Володимирович;

3. Кобалія Дмитро Русланович;

4. Коцюбайло Віта Павлівна;

5. Куштан Дмитро Павлович;

6. Мельничук Олег Любомирович;

7. Терпиловський Ростислав Всеволодович.

№ 02 від 30 січня 2025 р.

Засіданням кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів № 02 від 30 січня 2025 р., було вирішено підтвердити наявність у виконавців робіт – фізичних осіб достатнього фахового рівня для проведення досліджень археологічної спадщини, наступним дослідникам:

1. Верба Тарас Володимирович;

2. Вєтров Віктор Сергійович;

3. Гнера Володимир Анатолійович;

4. Задніков Станіслав Анатолійович;

5. Іванова Світлана Володимирівна;

6. Ільків Микола Володимирович;

7. Ільчишин Зоя Анатоліївна;

8. Каравайко Дмитро Володимирович;

9. Ковбаса Василь Михайлович;

10. Куштан Дмитро Павлович;

11. Лазурко Остап Романович;

12. Нікітін Юрій Олександрович;

13. Пеляшенко Костянтин Юрійович;

14. Пуголовок Юрій Олександрович;

15. Пшеничний Юрій Леонідович;

16. Сапожников Ігор Вікторович;

17. Семененко Андрій Олександрович;

18. Семеняга Сергій Михайлович;

19. Ситий Юрій Миколайович;

20. Скороход В'ячеслав Миколайович;

21. Смирнов Леонід Ігорович;

22. Строцень Богдан Степанович;

23. Тараненко Сергій Пантелійович;

24. Терпиловський Ростислав Всеволодович;

25. Шапорда Олег Миколайович;

26. Шрамко Ірина Борисівна;

27. Шульга Олег Станіславович.

№ 01 від 02 січня 2025 р.

Засіданням кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів № 01 від 02 січня 2025 р., було вирішено підтвердити наявність у виконавців робіт – фізичних осіб достатнього фахового рівня для проведення досліджень археологічної спадщини, наступним дослідникам:

1. Зоценко Іван Володимирович;

2. Нікітін Юрій Олександрович;

3. Терпиловський Ростислав Всеволодович;

4. Шабельнікова Ірина Володимирівна;

5. Шульга Олег Станіславович.

 

АРХІВ:

2024

2023

2022

2021

 

Категорія: Кваліфікаційна рада  

Віктор Петрович ЧАБАЙ — директор Інституту археології, член-кореспондент НАН України

Сергій Анатолійович ТЕЛІЖЕНКО — учений секретар Інституту археології НАН України

Юрій Вікторович БОЛТРИК — завідувач відділу "Польовий комітет" Інституту археології НАН України

Всеволод Глібович ІВАКІН — завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України

Тарас Романович МИЛЯН — заступник директора НДЦ "Рятівна археологічна служба" Інституту археології НАН України

Олена Михайлівна ВЕРЕМЕЙЧИК — доцент кафедри історії України, археології та краєзнавства Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т. Шевченка

Павло Сергійович ШИДЛОВСЬКИЙ — доцент кафедри археології та музеєзнавства Національного університету імені Тараса Шевченка

Роман Олександрович КОЗЛЕНКО — м. н. с. Національного історико-археологічного заповідника “Ольвія” НАН України

Юрій Олександрович ПУГОЛОВОК — заступник голови ВГО "Спілка археологів України"

 

Категорія: Кваліфікаційна рада  

Кваліфікаційна рада з питань видачі кваліфікаційних документів (далі - кваліфікаційна рада) - колегіальний, незалежний орган, відповідальний за фаховий рівень виконавця робіт для здійснення самостійних польових археологічних досліджень. Кваліфікаційна рада формується з представників різних організацій, діяльність яких повʼязана з дослідженням археологічної спадщини

Головне завдання - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. №809 Про затвердження Порядку формування та діяльності кваліфікаційної ради з питань видачі кваліфікаційних документів завданням кваліфікаційної ради є розгляд питань щодо визначення фахового рівня виконавця робіт для здійснення самостійних польових археологічних досліджень. Підтвердженням кваліфікації дослідника є кваліфікаційний документ, який видається у відповідності до вимог Порядку

Склад кваліфікаційної ради 

Порядок формування та діяльності кваліфікаційної ради 

Кваліфікаційні документи

Інформація про видані кваліфікаційні документи

Контакти

 

 

Категорія: Спецрада для захистів  

18 березня 2021 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: зал засідань (10 поверх), проспект Героїв Сталінграда, 12, м. Київ. Початок засідань о 14:00.

Категорія: Спецрада для захистів  

22—24 червня 2020 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: зал засідань (10 поверх), проспект Героїв Сталінграда, 12, м. Київ. Початок засідань о 14:00.

22 червня 2020 року

1. Захист дисертації ВАСИЛЬЄВА Павла Михайловича, молодшого наукового співробітника відділу «Археологічний музей» Інституту археології НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України»

Спеціальність: 07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Залізняк Л. Л., д. і. н., професор, завідувач відділу археології кам’яної доби (Інститут археології НАН України)

Офіційні опоненти: 
Сминтина О. В., д. і. н., професор, завідувач кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова); 
Шидловський П. С., к. і. н., доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Автореферат

Текст дисертації 
Додатки

 Відгук першого опонента Відгук другого опонента  

2. Захист дисертації КОЗЛЕНКА Романа Олександровича, лаборанта-реставратора лабораторії археології та етнології Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Римська військова присутність в Ольвії (I—III ст. н. е.)»

Спеціальність: 07.00.04 — археологія.

Науковий керівник:
Буйських А. В., д. і. н., старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту археології НАН України. 

Офіційні опоненти: 
Онищук Я. І., д. і. н., доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки (Львівський національний університет ім. Івана Франка); 
Діденко С. В., к. і. н., завідувач сектору “Археологія доби раннього заліза” науково-дослідного відділу археологічних фондів (Національний музей історії України).

Автореферат  Текст дисертації
 Відгук першого опонента Відгук другого опонента 

23 червня 2020 року

1. Захист дисертації МАСЮТИ Дениса Олександровича, молодшого наукового співробітника відділу наукового опрацювання та зберігання фондів Одеського археологічного музею НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Торговельні зв'язки населення Нижнього Подністров'я в I—IV ст. н.е. (за матеріалами амфорної тари)»

Спеціальність:  07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Дзиговський О. М., д. і. н., професор, професор кафедри археології та етнології України (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Офіційні опоненти: 
Магомедов Б. В., д. і. н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу археології ранніх слов'ян (Інститут археології НАН України); 
Діденко С. В., к. і. н., завідувач сектору «Археологія доби раннього заліза» науково-дослідного відділу збереження фондів (Національний музей історії України).

Автореферат   Текст дисертації  Відгук першого опонента
 Відгук другого опонента   

2. Захист дисертації БОРИСОВА Артема Вадимовича, молодшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Давньоруське Поросся. Система заселення»

Спеціальність:  07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Томашевський А. П., к. і. н., старший науковий співробітник (Інститут археології НАН України).

Офіційні опоненти: 
Біляєва С. О., д. і. н., старший науковий співробітник, професор кафедри загальної історії (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини); 
Веремейчик О. М., к. і. н., доцент, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи (Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т.Г. Шевченка).

Автореферат  Текст дисертації Відгук першого опонента   Відгук другого опонента

24 червня 2020 року

1. Захист дисертації САВЕЛЬЄВОЇ Катерини Сергіївни, молодшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Теракоти в контексті історії та духовної культури населення Нижнього Подністров’я в античний час»

Спеціальність: 07.00.04 – археологія.

Науковий керівник: 
Бруяко І. В., доктор історичних наук, старший науковий співробітник, директор Одеського археологічного музею НАН України.

Офіційні опоненти: 
Мільчарек М., доктор габілітований, професор, керівник центру дослідження давніх технологій Інституту археології та етнології Польської академії наук; 
Котенко В. В., кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства.

Автореферат Текст дисертації
 Відгук першого опонента   Відгук другого опонента

2.Захист дисертації САВЕЛЬЄВА Олега Костянтиновича, молодшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України.

Тема: «Матеріальна культура Тіри (I — початок V ст. н. е.)»

Спеціальність: 07.00.04 – археологія.

Науковий керівник:
Буйських А. В., доктор історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу античної археології Інституту археології НАН України.

Офіційні опоненти: 
Мільчарек М., доктор габілітований, професор Інституту археології та етнології Польської академії наук, керівник центру дослідження давніх технологій Інституту археології та етнології Польської академії наук; 
Матвеєв С., кандидат історичних наук, декан історико-філософського факультету, доцент Молдавського державного університету.

Автореферат Текст дисертації
  Відгук першого опонента Відгук другого опонента 

Засідання відбудуться о 14 годині в актовому залі Інституту (10 поверх).

Учений секретар спеціалізованої вченої ради                                                                                                                                   Фіалко О. Є.

Категорія: Спецрада для захистів  

29 вересня 2020 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: зал засідань (10 поверх), проспект Героїв Сталінграда, 12, м. Київ. Початок засідань о 14:00.

Категорія: Спецрада для захистів  

Захисти відтерміновуються до зняття карантину

 

26—28 травня 2020 р. відбудеться сесія Спеціалізованої вченої ради Д 26.234.01 для захисту дисертацій при Інституті археології НАН України за адресою: зал засідань (10 поверх), проспект Героїв Сталінграда, 12, м. Київ. Початок засідань о 14:00.

26 травня 2020 року

1. Захист дисертації МАСЮТИ Дениса Олександровича, молодшого наукового співробітника відділу наукового опрацювання та зберігання фондів Одеського археологічного музею НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Торговельні зв'язки населення Нижнього Подністров'я в I—IV ст. н. е. (за матеріалами амфорної тари)»

Спеціальність:  07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Дзиговський О. М., д. і. н., професор, професор кафедри археології та етнології України (Одеський національний університет імені І.І. Мечникова).

Офіційні опоненти: 
Магомедов Б. В., д. і. н., старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу археології ранніх слов'ян (Інститут археології НАН України); 
Діденко С. В., к. і. н., завідувач сектору «Археологія доби раннього заліза» науково-дослідного відділу збереження фондів (Національний музей історії України).

Автореферат

2. Захист дисертації БОРИСОВА Артема Вадимовича, молодшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Давньоруське Поросся. Система заселення»

Спеціальність:  07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Томашевський А. П., к. і. н., старший науковий співробітник (Інститут археології НАН України).

Офіційні опоненти: 
Біляєва С. О., д. і. н., старший науковий співробітник, професор кафедри загальної історії (Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини); 
Веремейчик О. М., к. і. н., доцент, доцент кафедри археології, етнології та краєзнавчо-туристичної роботи (Національний університет «Чернігівський колегіум» ім. Т. Г. Шевченка).

Автореферат

27 травня 2020 року

1. Захист дисертації ВАСИЛЬЄВА Павла Михайловича, молодшого наукового співробітника відділу «Археологічний музей» Інституту археології НАН України, поданої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України»

Спеціальність: 07.00.04 — археологія.

Науковий керівник: 
Залізняк Л. Л., д. і. н., професор, завідувач відділу археології кам’яної доби (Інститут археології НАН України)

Офіційні опоненти: 
Сминтина О. В., д. і. н., професор, завідувач кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова); 
Шидловський П. С., к. і. н., доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Автореферат

2. Захист дисертації КОЗЛЕНКА Романа Олександровича, лаборанта-реставратора лабораторії археології та етнології Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського, висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Римська військова присутність в Ольвії (I—III ст. н. е.)»

Спеціальність: 07.00.04 — археологія.

Науковий керівник:
Буйських А. В., д. і. н., старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту археології НАН України. 

Офіційні опоненти: 
Онищук Я. І., д. і. н., доцент кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки (Львівський національний університет ім. Івана Франка); Діденко С. В., к. і. н., завідувач сектору “Археологія доби раннього заліза” науково-дослідного відділу археологічних фондів (Національний музей історії України).

Автореферат

28 травня 2020 року

1. Захист дисертації САВЕЛЬЄВОЇ Катерини Сергіївни, молодшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України, висунутої на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук.

Тема: «Теракоти в контексті історії та духовної культури населення Нижнього Подністров’я в античний час», 

Спеціальність: 07.00.04 – археологія.

Науковий керівник: 
Бруяко І. В., доктор історичних наук, старший науковий співробітник, директор Одеського археологічного музею НАН України.

Офіційні опоненти: 
Мільчарек М., доктор габілітований, професор, керівник центру дослідження давніх технологій Інституту археології та етнології Польської академії наук; 
Котенко В. В., кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу археологічної кераміки Національного музею-заповідника українського гончарства.

Автореферат

2.Захист дисертації САВЕЛЬЄВА Олега Костянтиновича, молодшого наукового співробітника відділу археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я Інституту археології НАН України.

Тема: «Матеріальна культура Тіри (I — початок V ст. н. е.)»

Спеціальність: 07.00.04 – археологія.

Науковий керівник:
Буйських А. В., доктор історичних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу античної археології Інституту археології НАН України.

Офіційні опоненти: 
Мільчарек М., доктор габілітований, професор Інституту археології та етнології Польської академії наук, керівник центру дослідження давніх технологій Інституту археології та етнології Польської академії наук; 
Матвеєв С., кандидат історичних наук, декан історико-філософського факультету, доцент Молдавського державного університету.

Автореферат


Учений секретар спеціалізованої вченої ради                                                                                                                                   Фіалко О. Є.