Інститут археології НАНУ. Головна сторінка.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2017-02-09

Україна — одна з найбагатших на пам’ятки кам’яної доби країна Східної Європи, що зробило її своєрідним полігоном для вивчення найдавнішого минулого Східної Європи для кількох поколінь не тільки українських, але й російських і польських археологів, колег з далекого зарубіжжя. Не випадково саме в Україні біля м. Лубни у 1873 р. була відкрита перша в Російській імперії палеолітична стоянка Гінці, вивчення якої заклало підвалини палеолітознавства Східної Європи. Закономірним наслідком тривалих досліджень стоянок кам’яної доби в Україні стало формування київської школи дослідників епохи каменю. Її осереддям протягом останніх десятиліть є відділ археології кам’яного віку Інституту археології НАНУ, який успадкував традиції, започатковані патріархами українського палеолітознавства — В. В. Хвойкою, М. Ф. Біляшівським, Ф. К. Вовком, П. П. Єфименком.

У 1920-і рр. справу фундаторів київської школи археологів кам’яної доби продовжили М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко та інші київські археологи. Більшість iз них працювали в структурі Всеукраїнського археологічного комітету (ВУАК), створення якого стимулювало археологічні дослідження в Україні. Надалі українське палеолітознавство розвивалося в стінах заснованого в 1934 р. Інституту історії матеріальної культури, від 1938 р. — Інституту археології АН УРСР.

Від 30-х до 1973 р. фахівці з археології кам’яної доби та енеоліту–бронзи концентрувалися в секторах первісної комуністичної формації (1932) та докласового суспільства (1934), а потім у відділі первісного суспільства, створеного 1944 р. У різний час його очолювали відомі археологи-первісники кандидати історичних наук О. Ф. Лагодовська (1944–1949), В. М. Даниленко (1949–1953), А. В. Добровольський (1953–1956), доктори М. Я. Рудинський (1956–1958), члени–кореспонденти АН УРСР С. М. Бібіков (1958–1968), Д. Я. Телегін (1968–1973). Через реорганізацію Інституту 1974 р. з’явився відділ (деякий час сектор) археології кам’яного віку, який по 1990 р. очолював Д. Я. Телегін, потім кандидат історичних наук С. В. Смирнов (1990–2000), а надалі — доктор історичних наук Л. Л. Залізняк.

Важливим чинником, що постійно впливав на історію київської школи дослідників кам’яної доби, зокрема й відділу кам’яного віку Інституту, є персоніфікація розвитку галузі. Мається на увазі актуальна для всієї археології визначальна роль особистого внеску дослідників у розвиток певних напрямів науки.

Вивчення кам’яної доби України здійснювалося за трьома головними напрямами: 1) накопичення джерел; 2) культурна диференціація та періодизація пам’яток на основі типологічно-статистичного аналізу матеріалів; 3) соціально–економічна реконструкція стародавніх суспільств. Київська школа археології кам’яної доби, переважна більшість представників якої була тісно пов’язана з відділом кам’яного віку або його безпосереднім попередником — відділом первісної археології Інституту археології, пройшла кілька етапів історичного розвитку, які фактично були фазами розвитку археології кам’яної доби в Україні.

Період первинного накопичення матеріалу та перших узагальнень.
Піонерами вивчення кам’яної доби, які першими навчилися вирізняти оброблені людиною кремені, були французькі вчені середини ХІХ ст. У другій половині ХІХ ст. ці навички поширилися на інші європейські країни, сягнувши Східної Європи, зокрема України. Провідниками цих французьких новацій в Російській імперії були українці Ф. К. Вовк і П. П. Єфименко.

Первинне накопичення археологічних матеріалів кам’яної доби України охоплює кінець ХІХ — першу третину ХХ ст. Вагомий внесок тут зробили київські дослідники В. В. Хвойка розкопками Кирилівської стоянки, Ф. К. Вовк і його учень П. П. Єфименко сенсаційними знахідками витворів палеолітичного мистецтва на стоянці біля с. Мізин на Десні. М. Я. Рудинський відкрив на Десні цікаві стоянки Кудлаївка та Пісочний Рів, Журавка на Удаї. М. О. Макаренко дослідив і видав відомий Маріупольський могильник. А. В. Добровольський досліджував у Надпоріжжі стоянки Кодак, Кайстрова Балка, Вовчок, Виноградний острів та ін.

Доба первинного накопичення матеріалу завершилася в СРСР у 1930-і рр. серією перших узагальнень щодо кам’яної доби Східної Європи загалом та України зокрема. Перші спроби періодизації кам’яної доби України були зроблені з урахуванням побудов західних дослідників. Маються на увазі періодизації Г. Мортільє та А. Брейля, що спиралися на засади класичного еволюціонізму. За аналогією з європейськими схемами, за принципом стадіальності, була вибудована перша періодизація кам’яної доби України, яку запропонував П. П. Єфименко в монографії 1934 р. «Дородовое общество», двічі (1938, 1953) перевидана під назвою «Первобытное общество». П. П. Єфименко ще в 1924 р. виділив три великі територіально–типологічні групи стоянок Східної Європи: південноруську, західноруську та окську. Цей поділ ліг в основу наступних схем територіально–культурного районування мезоліту Східної Європи, зокрема М. Я. Рудинського (1931).

Повоєнне піднесення археологічних досліджень.
Репресії 30-х рр. і Друга світова війна суттєво загальмували розвиток кам’яної проблематики у Києві. Були репресовані провідні фахівці в галузі археології кам’яної доби — М. Я. Рудинський, М. О. Макаренко, І. Ф. Левицький, Т. Т. Тесля, геолог–четвертинник Г. А. Лепікаш та ін. Кадрову кризу в Україні поглибили воєнні втрати. Частина дослідників опинилася в еміграції (В. М. Щербаківський, М. О. Міллер). Тож у перші повоєнні роки до Києва направили археологів із різних міст Росії. Зокрема, в 1945 р. з Ленінграда до Києва прибув П. П. Єфименко, а в 1955 р. — С. М. Бібіков, які від 1945 до 1968 рр. були директорами Інституту й визначали розвиток усієї української археології, зокрема й кам’яної доби.

Після війни київський центр палеолітознавства значною мірою зберіг наукові традиції, закладені ще на початку ХХ ст. В. В. Хвойкою та Ф. К. Вовком і розвинуті в 20–30‑і рр. М. Я. Рудинським, А. В. Добровольським, І. Ф. Левицьким. Призначений директором Інституту в 1945 р. П. П. Єфименко фактично відродив засновану Ф. К. Вовком київську палеолітичну школу. Він же став одним з фундаторів вітчизняної палеолітичної науки, зокрема ініціював небувалі за розмахом розкопки пам’яток кам’яної доби України — відомих стоянок Осокорівка (І. Ф. Левицький), Амвросіївка (П. Й. Борисковський, І. Г. Підоплічко), Володимирівка, Молодове І і V, Кормань (О. П. Черниш), Мізин, Добраничівка (І. Г. Шовкопляс), Кам’яна Могила (В. М. Даниленко), Пісочний Рів (М. В. Воєводський), Ігрень 8 (А. В. Добровольський), могильників Волоського (В. М. Даниленко), Василівського І і ІІІ (А. Д. Столяр, Д. Я. Телегін), численних неолітичних стоянок на Південному Бузі (В. М. Даниленко), на Дніпрі (М. Я. Рудинський, В. М. Даниленко, О. В. Бодянський), на Сіверському Дінці (Д. Я. Телегін) та ін. Саме в часи керівництва Інститутом П. П. Єфименка розпочалося систематичне вивчення кам’яної доби України, була закладена основа сучасної джерельної бази проблематики, започатковані серійні видання «Археологія», «Краткие сообщения Института археологии АН УССР», «Археологічні пам’ятки УРСР».

Фундаментальна монографія П. П. Єфименка «Первобытное общество» (1953) містить періодизацію палеоліту України, що не втратила актуальності й нині. Важко переоцінити внесок вченого в проблему реконструкції первісного суспільства та способу життя мисливців палеоліту.
За часів П. П. Єфименка, крім досвідчених фахівців старшої генерації (М. Я. Рудинський, А. В. Добровольський), у відділі первісної археології з’явилося нове повоєнне покоління дослідників — В. М. Даниленко, О. П. Черниш, І. Г. Шовкопляс, Д. Я. Телегін, Ю. Г. Колосов. Їх остаточне становлення припало на директорство С. М. Бібікова (1955–1968). Під керівництвом С. М. Бібікова здійснено розкопки печерних мезолітичних пам’яток Гірського Криму Шан–Коба, Фатьма–Коба, Мурзак–Коба, матеріали яких були залучені для розробки концепції кризи мисливського господарства. Масштабні розкопки І. Г. Шовкоплясом великими площами стійбищ мисливців на мамонтів у Подніпров’ї (Мізин, Радомишль, Добраничівка) уможливили реконструкцію общини прильодовикових мисливців. О. П. Черниш після дослідження верхньопалеолітичної стоянки Володимирівка на р. Синюха приступив до вивчення багатошарових палеолітичних пам’яток, започаткувавши львівську школу дослідників палеоліту.

Значних успіхів досягнуто у вивченні неоліту України. Провідним вченим у цій сфері в 1950–1970‑х рр. був В. М. Даниленко, який дослідив численні неолітичні стоянки басейну Середнього Бугу, Надпоріжжя, Київщини, Волоський могильник, гроти та стоянки Кам’яної Могили. На сторінках головної книги свого життя «Неолит Украины» (1969) він заклав концептуальні підвалини культурного поділу та періодизації неоліту України. В. М. Даниленко окреслив також основні культурні явища фінального палеоліту та мезоліту лісостепової та степової України, їх хронологічну послідовність, визначив загальний напрям культурно-історичного розвитку регіону.

Період культуротворення 1970–1980-х рр.
На зламі 60–70-х рр. сталися суттєві зміни в складі відділу та напрямах його наукової діяльності. В 60-і рр. до проблематики підключилася нова генерація дослідників — В. М. Гладилін, В. І. Непріна, С. В. Смирнов, М. І. Гладких. А на початку 70-х рр. на новобудовні кошти до штату Інституту було взято багато молоді: В. О. Степаненко, Л. Л. Залізняк, О. О. Кротова, О. М. Титова, М. Т. Товкайло та ін. Нова хвиля молодих дослідників прийшла у відділ наприкінці 70-х і у 1980-і рр. — Д. Ю. Нужний, В. М. Степанчук, О. О. Яневич, В. Ю. Коєн, Л. А. Яковлева.

Омолодження відділу збіглося з призначенням у 1968 р. нового завідувача — Д. Я. Телегіна, який надавав великого значення польовій археології. За часів його керівництва відділом (1968–1990) пошуки та розкопки стоянок різних періодів кам’яної доби набули неабиякої масштабності по всій Україні. Оминаючи багаторічні та важливі дослідження В. М. Гладиліним найдавнішої в Україні багатошарової стоянки Королево в Закарпатті, який працював в Археологічному музеї, відзначимо доробок Ю. Г. Колосова, який відкрив і розкопав низку багатошарових мустьєрських стоянок у горах Криму: Заскельна V, VI і ІХ, Сари-Кая, Пролом І і ІІ, Кабазі І і ІІ та ін., які входять до золотого фонду вітчизняного та європейського палеолітознавства. Під час цих робіт відбулося становлення нині відомих дослідників середнього палеоліту України В. П. Чабая та В. М. Степанчука.
С. В. Смирнов досліджував мустьєрську стоянку Рихта на Житомирщині та верхньопалеолітичні пам’ятки Надпоріжжя; М. І. Гладких — Добраничівку, Клюси, Межирічі в Подніпров’ї; О. О. Кротова — стоянки Надазов’я та Донбасу (Амвросіївка, Ями, Янісоль, Федорівка).

Вагомі наукові результати отримані під час багаторічних розкопок співробітниками відділу на чолі з Д. Я. Телегіним численних жител на мезолітичній стоянці Ігрень 8 під Дніпропетровськом і Ласпі 7 у Криму. Л. Л. Залізняк здійснив масштабні розвідки в Поліссі. На території п’яти поліських областей від кордону з Польщею до Середньої Десни виявлено сотні мезолітичних стоянок, матеріали яких лягли в основу періодизації мезоліту Полісся. Плідні дослідження багатошарових стоянок Гірського Криму (Мис Трійці, Су-Ат, Дамчі-Кая) здійснив О. О. Яневич.
Неолітичні стоянки Північно–Східної України досліджувала В. І. Непріна, Середнього Подніпров’ я (Романків, Вишеньки) — Д. Я. Телегін і О. М. Титова. Розкопки багатошарових неолітичних пам’яток Середнього Побужжя (Пугач 1 і 2, Ґард 3 і 4) здійснив М. Т. Товкайло.

Від 1980-х рр. активно проявили себе дослідники середнього палеоліту В. М. Степанчук, В. П. Чабай, Ю. В. Кухарчук та верхнього палеоліту — Л. А. Яковлева, а також дослідники верхнього палеоліту й мезоліту Д. Ю. Нужний, О. О. Яневич, В. Ю. Коєн, неоліту — М. Т. Товкайло, О. М. Титова. Суттєве поповнення джерельної бази кам’яної доби України за часів керівництва відділом Д. Я. Телегіна стало підґрунтям для розробки сучасної культурно–хронологічної періодизації кам’яної доби України. Цей процес збігся з новими тенденціями у розвитку первісної археології Східної Європи.

На початку ХХ ст. у Західній Європі зародилося нове бачення світової історії. На зміну властивій ХІХ ст. архаїчній стадіальній концепції історії людства прийшло розуміння її багатоваріантності. Величезне розмаїття накопичених на цей час археологічних матеріалів наочно показало відсутність синхронних змін єдиної матеріальної культури. З’ясувалося, що одночасно в різних регіонах Європи мешкали носії різних культурних традицій, що призвело до виділення численних археологічних культур. Від кінця 1960-х рр. бурхливий процес виділення локальних культур поширився на весь Європейський континент зі Східною Європою включно.

Виділяти окремі культури в середньому палеоліті України від кінця 1960-х рр. почав (спираючись на розробки Ф. Борда) В. М. Гладилін (1976), а слідом за ним — Ю. Г. Колосов (1983, 1986). Остаточний відхід від стадіального розуміння культурних явищ мезоліту на позиції локальності в Україні знаменували роботи Д. Я. Телегіна (1982) та Л. Л. Залізняка (1984, 1986). У галузі неолітознавства цей процес в українській археології пов’язаний з працями Д. Я. Телегіна (1968), В. М. Даниленка (1969) і В. І. Непріної (1974).

Бум культуротворення, що сягнув України в 70-і рр., з різною інтенсивністю триває й досі. Його наслідком став вихід у 1980–2000-х рр. серії монографій, присвячених культурній диференціації та періодизації пам’яток кам’яної доби України (Телегін 1982, 1985; Телегін, Тітова 1998; Колосов 1983, 1986; Колосов, Степанчук, Чабай 1993; Залізняк, 1984, 1986, 1998, 1999, 2005, 2009; Кротова 1986, 2013; Нужний 1992, 2005; Степанчук 2002, 2006; Чабай 2004).

Власну логіку розвитку в українській археології мали соціально–економічні дослідження суспільств доби верхнього палеоліту та мезоліту. Вінцем соціально-економічних реконструкцій 1930-х рр. в СРСР була фундаментальна праця П. П. Єфименка «Первобытное общество», багато положень якої не втратили актуальності й досі. Значний внесок у розробку соціально–економічних проблем первісності зробив С. М. Бібіков.

У 1960–1970-і рр. американські дослідники Л. Бінфорд, Д. Бірдселл, Г. Фрізон, Т. Прайс, Р. Лі та ін. започаткували процесуальну, або нову, археологію, яка ставила завдання реконструкції способу життя первісних суспільств. Їхні принципи дослідження первісності із залученням даних етнографії поступово стали застосовуватися і в Європі, зокрема в СРСР. Саме з цими процесами у світовій науці пов’язане пробудження від середини 1980-х рр. інтересу до соціально-економічних проблем кам’яної доби території України.

У відділі кам’яного віку була розроблена універсальна методика реконструкції способу життя первісних мисливців через їх господарсько–культурний тип із залученням даних етнографії. Ця методика була застосована на практиці при реконструкції моделей господарської адаптації мисливців на північного оленя та лісових мисливців мезоліту (Зализняк 1989, 1995, 1991, 1997). Над реконструкцією господарсько–культурного типу степових мисливців на бізона плідно працює О. О. Кротова. О. О. Яневич зробив спробу реконструювати спосіб життя первісних мисливців Гірського Криму.

Доба незалежності.
Від 1991 р. сталися суттєві зміни в складі відділу та його дослідницькій роботі. На зміну старшому поколінню відомих вчених (Д. Я. Телегін, В. І. Непріна, Ю. Г. Колосов, С. В. Смирнов) прийшли молоді дослідники (Д. Л. Гаскевич, Д. В. Ступак, Д. О. Вєтров). Економічна криза суттєво стримує вивчення кам’яної доби України, оскільки дослідження на сучасному науковому рівні потребують значного фінансування. Водночас відкрилися широкі можливості співробітництва з колегами з Європи та Америки й залучення зарубіжних коштів для археологічних досліджень в Україні, чим успішно користуються співробітники відділу.

Відділ активно співпрацює з магістерською програмою з археології Національного університету «Києво–Могилянська академія», що відкрило можливість для масштабних розкопок палеолітичних стоянок на р. Вись (Кіровоградщина). За десять років робіт співробітників відділу — Л. Л. Залізняка, Ю. В. Кухарчука, М. Т. Товкайла, Д. О. Вєтрова, М. М. Беленка — отримано унікальні матеріали, що лягли в основу колективної монографії відділу (2013). У процесі цих робіт через аспірантуру підготовлена група молодих дослідників палеоліту.

Значні успіхи досягнуті українсько–французькою експедицією під керівництвом Л. А. Яковлевої та Ф. Джінджана в дослідженні відомої стоянки Гінці на Полтавщині. Із застосуванням новітніх європейських методик тут розкопано й музеєфіковано три унікальні житла з кісток мамонтів. Л. А. Яковлева плідно вивчає палеолітичне мистецтво України в контексті найдавнішого мистецтва Європи.

Значні результати отримані в процесі розкопок однієї з найдавніших ранньопалеолітичних стоянок України Меджибіж (Поділля) та стоянки Міра під Запоріжжям (В. М. Степанчук).

Результативними були розкопки верхньопалеолітичних стоянок Межирічі, Семенівка, Бармаки (Д. Ю. Нужний), а також Бужанка, Клюси, Оболоння (Д. В. Ступак). Визначною знахідкою із стоянки Оболоння на Десні є бивень мамонта з гравійованими схематичними сюжетами. Тривалий час вивчалися палеолітичні стоянки Донбасу, за якими підготовлено монографічне дослідження О. О. Кротової. О. О. Яневич разом із зарубіжними колегами від 1990-х рр. розкопує багатошарову печерну стоянку Буран–Кая ІІІ в Криму.

Столітні зусилля кількох поколінь вчених у галузі польових досліджень, типологічно–статистичного аналізу крем’яних комплексів, палеоекономічних реконструкцій зумовили розробку визнаної зарубіжними колегами періодизації палеоліту, мезоліту та неоліту України. Вагомим внеском до вивчення складних соціально–економічних проблем кам’яної доби є запропонована співробітниками відділу методика реконструкції мисливських суспільств шляхом етно–археологічного моделювання.

Від 1999 р. відділ регулярно проводить конференції з проблематики кам’яної доби України. Вперше в історії відділу вдалося налагодити випуск періодичного видання «Кам’яна доба України». Від 2002 р. видано 16 випусків, присвячених актуальним проблемам цієї доби в Україні.

Незважаючи на фінансові труднощі, обсяг друкованої продукції відділу за останні 20 років зріс утричі. Археології кам’яної доби України присвячено понад тисячу статей і близько 50 монографій, написаних співробітниками відділу. Все це — результат наполегливої праці кількох поколінь дослідників, провідну роль серед яких уже понад століття відіграє київська школа археології кам’яної доби.

: Категорія: Відділ давньоруської та середньовічної археології Опубліковано: 2017-02-03

: Категорія: Історія Опубліковано: 2017-02-03

: Категорія: Історія Опубліковано: 2017-02-03

Хоча інтерес до давньоруської та середньовічної археології України виник разом із формуванням археологічної науки, поява окремого наукового осередку та відповідно оформленого підрозділу припадає на 1930-і рр. Історія його докладно ще не вивчена, і зробити це складно через фрагментарність джерел — лише частково вціліли уривки різноманітної науково-адміністративної звітності, планів роботи, протокольних нотатків виступів науковців і керівників або деякі постанови.

В структурі ВУАКу — на той час основної інституції в Україні в галузі археології — не було підрозділу з археології середньовіччя. Такий з’явився тільки в 1932 р. у зв’язку з реорганізацією ВУАКу. 13 жовтня 1932 р. на його засіданні було прийнято рішення про поділ ВУАКу на сектори відповідно до марксистської теорії соціально-економічних формацій. У числі інших був створений і сектор феодалізму. Відповідальною за організацію підрозділу та його керівником призначили В. Є. Козловську. Їй доручили підібрати персональний склад співробітників, розробити проблематику та перспективний план роботи на найближчий рік.

Наприкінці 1932 р. Президія ВУАН ухвалила рішення про створення на основі ВУАКу, Кабінету антропології та інших установ (усього сім закладів) Секції історії матеріальної культури (СІМК), яка остаточно була сформована у квітні 1933 р. У її складі на базі сектору ВУАК та Кабінету українського мистецтва був створений сектор феодального суспільства, який очолила В. Є. Козловська.

Відомо щонайменше два списки співробітників сектору феодалізму того часу. Перший, очевидно попередній або розширений, часів планування реорганізації ВУАКу, передбачав у його складі 33 особи разом з іногородніми працівниками (Ю. С. Виноградський, В. І. Кочубей та ін.). За другим списком, датованим 21 квітня 1933 р., сектор нараховував 15 науковців. Оскільки це перший відомий нам персональний склад співробітників сектору, наведемо його: акад. О. П. Новицький, В. Є. Козловська, І. В. Моргілевський, В. Д. Юркевич, Т. М. Гавриленко, В. П. Петров, П. В. Клименко, М. М. Ткаченко, К. О. Лазаревська, С. С. Магура, М. О. Новицька, В. І. Барвінок, Т. М. Мовчанівський, П. М. Попов і Ястребов.
У середині 1933 р. у звітах СІМКу вказувалося на незадовільну роботу керівника сектору В. Є. Козловської та інших співробітників, які «навіть не знають своїх обов’язків». В. Є. Козловську усунули з посади і на засіданні Бюро СІМКу 13 листопада 1933 р. очільником сектору феодального суспільства затвердили Т. М. Мовчанівського.

З реорганізацією в січні 1934 р. СІМК в Інститут історії матеріальної культури (ІІМК) сектор феодального суспільства став його складовою. Але його особовий склад суттєво змінився: звільнено досвідчених археологів, що працювали ще в складі ВУАКу (приміром, В. Є. Козловську), етнографів, мистецтвознавців. Список підрозділу цього часу поки невідомий, але можна стверджувати, що кістяк у 1934–1935 рр. становили Т. М. Мовчанівський, В. К. Гончаров, В. П. Петров і В. І. Маслов. Проблеми давньоруської та середньовічної археології досліджували також Ф. А. Козубовський, С. С. Магура, І. М. Самойловський, О. П. Оглоблін та ін.

В 1936–1938 рр. багатьох співробітників було безпідставно звинувачено в антирадянській діяльності, звільнено з посад і заарештовано. Керівництво ІІМК та його підрозділів — Т. М. Мовчанівський, К. Є. Коршак і С. С. Магура — було розстріляне, долю Ф. А. Козубовського ще слід з’ясувати. Ймовірно, в 1936 р. було здійснено чергову реорганізацію установи: сектори розформовано та створено три нові — археології, історії техніки та етнографії.

У травні 1938 р. через реорганізацію ІІМК в Інститут археології було вибудовано структуру, аналогічну до ІІМК АН СРСР, де був і сектор археології дофеодального та феодального суспільства. Із доповіді директора Інституту М. І. Ячменьова на засіданні Президії АН УРСР відомо, що із 17 співробітників особового складу Інституту в секторі працювало п’ять — переважно аспіранти, які щойно закінчили університет (прізвища не названі).

Практично повна відсутність документів Інституту за 1938–1941 рр. унеможливлює простежити діяльність, структуру та особовий склад сектору того часу. Уривчасті дані вказують, що його очолював В. П. Петров (у деяких публікаціях він названий завідувачем «сектору дофеодальної і феодальної археології» від 1939 р.), а серед співробітників були В. Й. Довженок, В. К. Гончаров, М. К. Каргер, Г. Ф. Корзухіна та Є. В. Махно.

За документами ВУАКу—СІМКу за 1932–1933 рр. можна відтворити напрями роботи сектору від часу його створення. Серед «основної проблематики сектору феодального суспільства» є перелік методологічних і прикладних завдань:
— упровадження в археологічних дослідженнях марксистсько–ленінської методології та боротьба з буржуазними концепціями історії;
— розробка питань методики польового та камерального дослідження пам’яток матеріальної культури;
— походження, розвиток і розклад феодалізму на терені України, виникнення нації та національної культури;
— проблема дофеодальних пережитків за феодалізму та стадіалізація феодального суспільства на території України;
— побут експлуататора і визискуваного за часів феодалізму;
— замки й фортеці на терені України; проблема міста й села за феодалізму;
— питання феодального ремісництва за даними пам’яток матеріальної культури, матеріали до історії мануфактури в Україні;
— сільське господарство та хліборобство у феодальний період;
— проблема варяго-русів на тлі українського та норманського феодалізму;
— проблема походження християнства та феодальний ступінь розвитку релігії на теренах України;
— номади і Русь, феодалізм Золотої Орди;
— пам’ятки культури національних меншин на терені України за доби феодалізму;
— міграції того часу та ін.
Суттєво, що частина програмних положень, сформульованих тоді, була позбавлена заідеологізованих штампів і успішно виконувалася надалі підрозділом, відповідальним за дослідження давньоруської та середньовічної проблематики.

Для реалізації поставлених завдань були здійснені чималі польові дослідження. Основна увага й людський потенціал були зосереджені на вивченні фортифікованих населених пунктів — давньоруських міст і городищ, у ході чого вдосконалювалась і розвивалася методика розкопок і розвідок. Значні роботи здійснено у Києві: на Старокиївській горі відкрито залишки фундаментів Десятинної церкви та кам’яного палацу, «капища», ділянки рову старокиївського городища, поховання курганного некрополя (розкопки, розпочаті під керівництвом Т. М. Мовчанівського, після його арешту продовжив М. К. Каргер). Вивчалася садиба Софійського собору, територія Михайлівського Золотоверхого монастиря (Т. М. Мовчанівський, М. К. Каргер). Здійснено дослідження на Киселівці (С. С. Магура) та Дитинці, на місці будівлі сучасного МЗС України, а також спостереження за новобудовами на території міста (І. М. Самойловський).

Завершено розкопки біля Райків, проведено розвідки городищ Білилівка, Ягнятин та ін. у так зв. «Берендеївському куті» (Т. М. Мовчанівський). У Вишгороді досліджено фундаменти Борисоглібської церкви, житлові й ремісничі квартали (Ф. А. Козубовський, Т. М. Мовчанівський); незначні роботи здійснено на території Межигірського монастиря (Ф. А. Козубовський).

Обстежено обидва береги Дніпра від Києва до Чорнобиля (Ф. А. Козубовський). Здійснено розкопки на всіх чотирьох городищах давнього Іскоростеня (1934, 1935 рр. — Ф. А. Козубовський, Т. М. Мовчанівський; 1940 р. — В. К. Гончаров, В. Й. Довженок). Поліською технологічною експедицією досліджені городища поблизу с. Городськ (Т. М. Мовчанівський) і середньовічні рудні на Поліссі (О. П. Оглоблін). Розпочато розкопки Чернігова та городищ на Харківщині. Планом дослідних робіт передбачалося вивчення норманських старожитностей Шестовиці й Березані та пам’яток козацтва й пізнього середньовіччя в Суботові, Старокостянтинові та на Хортиці.
Співробітники сектору брали участь в обробці, вивченні, підготовці до публікації матеріалів експедицій ВУАК (Дніпробуду, БОГЕС та ін.), долучалися до розкопок пам’яток інших періодів.

Прикмета довоєнного періоду — диспропорція між обсягом і значенням виконаних польових робіт і публікаціями. Результати висвітлено переважно у форматі окремих повідомлень і невеликих статей. Вичерпні підсумкові монографії або не були підготовлені, або не встигли вийти за життя авторів.

Поступ археології перервала війна.

: Категорія: Наукові фонди Опубліковано: 2017-01-14

Станом на 2018 р. у фондах зберігається більше, ніж півтори тисячі колекцій. Значний обсяг матеріалів передбачає структуру фондів, побудовану за хронологічно-тематичним принципом і підпорядковану меті зберігання, систематизації та ефективного використання інформаційних можливостей археологічних артефактів. Упроваджена систематика колекцій забезпечує оптимальні умови для їх зберігання та обліку, передбачає врахування регіонального розподілу пам’яток у межах країни і надає первинну інформацію про хронологію та культурну атрибуцію матеріалів і комплексів.
Відповідно до специфіки матеріалу виготовлення, хронології та виду польових досліджень колекції поділяються на 6 розділів.

Fondy seifovi

У І розділі (спецсховище) зосереджено особливу категорію археологічних знахідок — вироби з дорогоцінних металів і каміння та нумізматичні колекції. Значна кількість таких матеріалів почала з’являтися в 70-і рр. завдяки масштабним новобудовним експедиціям Інституту. До 90-х рр. унікальні предмети з дорогоцінних металів, здобуті під час польових досліджень, передавали до Музею історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України), де вони стали основою археологічної експозиції. Зрештою, в наукових фондах Інституту було створено підрозділ, що відповідає умовам зберігання раритетів з дорогоцінних металів: специфічна система обліку за зберігання цієї особливої категорії знахідок, дотримання певного вологісно-температурного, світлового та біологічного режимів, а також забезпечення заходів охорони такого типу колекцій. Матеріали, що зберігаються в спецсховищі, активно використовуються для створення різноманітних виставок та експозицій.

У ІІ розділі наукових фондів зосереджено колекції первісної доби, матеріали яких відносяться до широкого хронологічного діапазону від палеоліту до фіналу бронзового віку. Колекції систематизовано за хронологічно-культурними підрозділами: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт і окремо трипільська культура, бронзовий вік. Також враховано географічно-зональне та адміністративно-територіальне розміщення пам’яток. Переважна більшість матеріалів отримана в процесі розкопок поселень і могильників, частина — в результаті розвідок, є й випадкові знахідки з території України.
Значна кількість колекцій цього розділу походить з розкопок багатошарових пам’яток, через що включає матеріали різних хронологічних горизонтів, зокрема й такі, що виходять за межі первісності. Інформація про подібні особливості міститься в документації на колекції.

Розділ ІІІ фондів складається з двох підрозділів — колекцій пам’яток доби раннього заліза та синхронних пам’яток античних держав Північного Причорномор’я (за специфікою матеріальної культури виділених в окремий підрозділ).
Доба раннього заліза представлена матеріалами з розкопок поселень, курганних та ґрунтових могильників, а також випадкових знахідок ряду археологічних культур: висоцької, кіммерійської, чорноліської, милоградської, кизил-кобинської, ранньоскіфської, скіфської, пізньоскіфської, сарматської.
В античному підрозділі зберігаються матеріали колекцій з розкопок городищ, поселень, некрополів античних міст Північного Причорномор’я: Березань, Ольвія, Тіра, Боспор, а також пам’яток негрецького населення, що мешкало на території античних держав. Хронологічні межі колекцій цього підрозділу охоплюють весь період існування античних міст — від архаїчного до пізньої античності (VI в. до н. е. – V в. н.е. ). Систематизацію античних колекцій проведено за державно-територіальним принципом, надалі розміщення колекцій проведено відповідно рокам досліджень.

У IV розділі фондів сконцентровано колекції доби ранніх слов’ян, Київської Русі, розвиненого середньовіччя, нового та новітнього часу з розкопок пам’яток від рубежу ер до нашого часу практично всієї території України.
У розділі зберігаються колекції всіх археологічних культур І–ІІ тис. (зокрема й епонімних пам’яток): зарубинецької, поєнешть-лукашівської, зубрицької, київської, черняхівської, празької, пеньківської, типу Лука-Райковецька, волинцевської, салтівської та ін.
Значний масив колекцій переддержавного та києво-руського часу включає матеріали з розкопок літописних міст та численних безіменних городищ, неукріплених поселень та могильників. Окреме місце в розділі займають матеріали з розкопок давнього Києва. Вони представляють дослідження дитинця, ремісничо-торгових посадів та околиць міста. Ці колекції, окрім старожитностей домонгольського періоду, включають матеріали і післямонгольські, а також нового та новітнього часу до XX ст. включно.

В окремий розділ V виділено матеріали новобудовних експедицій. Необхідність проведення масштабних археологічних досліджень у зонах спорудження електростанцій, каналів, водосховищ, зрошувальних систем спричинила організацію в повоєнні роки новобудовних експедицій Інституту, до яких було залучено багато науковців і з інших установ: музеїв, навчальних закладів, товариств. Завдяки цим масштабним роботам отримано значний різноманітний матеріал, який становить цінну та широку в часовому аспекті джерелознавчу базу. Основна частина знахідок зберігається у фондах Інституту. Основу розділу новобудовних експедицій становлять колекції з курганних могильників від енеоліту до середньовіччя. Територіально вони охоплюють здебільшого південні та південно-східні регіони України: Миколаївську, Одеську, Херсонську, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Запорізьку області, а також Крим. Матеріали досліджень багатошарових пам’яток розміщені у відповідних розділах фондів (ІІ–IV).

До VI розділу ввійшли колекції всіх хронологічних періодів, сформовані за матеріалами розвідок майже в усіх регіонах України, а також колекції, що повністю або частково складаються з матеріалів досліджень пам’яток на території Росії (Курська та Воронезька області), Білорусі і Молдови. Початок збору колекцій VI розділу припадає на 20–30-і рр., але переважна більшість їх сформована в результаті досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ ст., зокрема в 50–60-і рр. під час спорудження гідроелектростанцій, водосховищ, водоканалів. Значна кількість археологічних пам’яток, досліджених тоді, зруйнована або затоплена і недоступна дослідникам для повторного обстеження, що й визначає цінність відповідних колекцій.

Каталог Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України

: Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я Опубліковано: 2016-11-15

Чабай Віктор Петрович, член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології, завідувач відділу
E-mail:

Сапожников Ігор Вікторович, д. і. н., пр. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Іванова Світлана Володимирівна, д. і. н., пр. н. с.
E-mail:

Біляєва Світлана Олександрівна, д. і. н.,
E-mail:

Демиденко Юрій Едуардович, к. і. н., старший дослідник, с. н. с.
E-mail:

Куштан Дмитро Павлович, к. і. н, с. н. с.
E-mail:

Манько Валерій Олександрович, к. і. н., с. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Колесниченко Анжеліка Миколаївна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Савельєв Олег Костянтинович, к. і. н., н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Савельєва Катерина Сергіївна, к. і. н., н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Тесленко Ірина Борисівна, к. і. н., ст. н. с.
E-mail:

Теліженко Сергій Анатолійович, к. і. н., н. с., учений секретар відділу
E-mail:

Алядінова Діляра Юсуфівна, м. н. с.,
E-mail:

Весельський Андрій Павлович, м. н. с.
E-mail:

Герасімов Вячеслав Євгенійович, м. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Сінельніков Олександр Сергійович, м. н. с.
E-mail: @iananu.org.ua

Дудник Діана Валентинівна, лаборант 1 категорії
E-mail: @iananu.org.ua

Ковальський Леонід Сергійович, лаборант

: Категорія: Відділ античної археології Опубліковано: 2016-11-15

Буйських Алла Валеріївна, чл.-кор. НАН України, завідувач відділу
E-mail:

Гаврилюк Надія Оксентіївна, д. і. н, пров. н. с.
E-mail:

Котенко Вікторія Володимирівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Кузьміщев Олександр Геннадійович, к. і. н., н. с.
E-mail:

Новиченкова Марія Вікторівна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Шейко Ірина Миколаївна, к. і. н., н. с.
E-mail:

Бузько Олександра Вікторівна, м. н. с., завідувач Наукового архіву
E-mail:

Чехович Олександра Геннадіївна, м. н. с., учений секретар відділу
E-mail:

Івченко Андрій Валерійович, м. н. с.
E-mail:

Семенова Аліса Аркадіївна, м. н. с.
E-mail:

Хмелевський Дмитро Миколайович, м. н. с.
E-mail:

Чечуліна Ірина Олексіївна, лаборант 1-ї категорії
E-mail:

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Олексій Вікторович Комар

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3 (3-й поверх),
Київ-01001

Тел.: +380 (44) 278 44 05
Факс: +380 (44) 418 33 06 (приймальня)

E-mail:

ORCID: 0000-0001-5955-4823

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Історія й археологія ранньосередньовічних номадів півдня Східної Європи V–XIV ст., осілого неслов’янського та слов’янського населення Дніпровського Лівобережжя VIII–X ст. під владою Хозарського каганату, археологія та історія Давньої Русі IX–XIII ст. До кола наукових інтересів входять ширші питання хронології, етнокультурних процесів, міграцій, торгівлі та грошового обміну на південному сході Європи у V–XIV ст.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна основа ранньоукраїнської цивілізації: археологічна карта другої половини ХІІІ — початку XVIII ст.»;
«Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Тренсфери народів, ідей, технологій)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України (2019-2021).

Програми міжнародної співпраці:
2019-2021 — «Східноєвропейський степ і Нижній Дунай у VII–XI століттях (Трансфери народів, ідей, технологій)». Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України.
2016-2018 — «Східноєвропейські степи та долина Дунаю в VII—XI століттях (слов’яни і болгари на периферії Візантійського світу)».
2014 — Інститут археології Угорcької академії наук (MTA BTK Régészeti Intézet, Budapest). Спільний науковий проект Болгарської Академії наук і Національної академії наук України.

Стипендії та гранти:
2019-2021 — Конкурс українсько-болгарських проектів Національної академії наук України та Болгарської академії наук.
2016-2018 — Конкурс українсько-болгарських проектів Національної академії наук України та Болгарської академії наук.

2008–2009 — короткотерміновий грант для гуманітарних наук, The American Council of Learned Societies (ACLS);
2005–2006 — Bourse Paris Diderot, Фонд «Дім наук про людину» в Парижі (Foundation Maison des sciences de l'homme, FMSH), Центр історії та цивілізації Візантії (Centre d'Histoire et Civilisation de Byzance ACHCByzv);
2002 — короткотермінова стипендія, Institut für Urgeschichte und Historische Archäologie, Universität Wien.

Експедиційна діяльність:
2014 — Експедиція Регіонального історичного музею Добрича та Історичного музею Балчика (м. Балчик) (кер. Б. Тотєв);
2011 — Археологічна експедиція Центру археології Києва НАН України (кер. М.А. Сагайдак);
2004 — Лівобережна ранньосередньовічна експедиція Інституту археології НАН України (Нетайлівський могильник) (кер. О.В. Комар);
2003 — Чернігівська археологічна експедиція (м. Батурин) (кер. Ю.М. Ситий);
2002 — Старокостянтинівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. Л.І. Виногродська).
2001 — Вишгородська охоронна археологічна експедиція (кер. В.К. Козюба);
2000 — Бучацька археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. В.О. Петрашенко);
1999 — Лівобережна археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. О.В. Сухобоков); Очаківська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. С.О. Біляєва);
1998, 2003 — Шестовицька археологічна експедиція (кер. О.П. Моця);
1997 — Трахтемирівська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. Л.І. Виногродська);
1996, 2002–2003, 2005–2011 — Київська архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. Г.Ю. Івакін) – церква Богородиці Пирогощі, Десятинна церква, охоронні роботи;
1996 — Овруцька археологічна експедиція Інституту археології НАН України (кер. А.П. Томашевський); Археологічна експедиція Люблінського університету Марії Склодовської-Кюрі (кер. А. Коковський);
1995 — Пастирська експедиція Інституту археології НАН України (кер. О.М. Приходнюк);
1994, 1996 — Подільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (м. Київ) (кер. М.А. Сагайдак);
1994 — експедиція «Холодний Яр» Інституту археології НАН України (Мотронинське городище) (кер. С.С. Бессонова).

Наукові організації й товариства:
2019 — почесний член Національного Інституту Археології з Музеєм Болгарської Академії Наук

Дисертаційне дослідження:
2002 — «Населення степів Північного Причорномор’я VI — початку VIII ст.»., науковий керівник д.і.н. О. В. Сухобоков

Освіта:
1998–2001 — аспірантура Інституту археології НАН України, спеціальність "Археологія".
1998 — історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність "Історія".

Публікації

2021
Комар, А. В., Борисов, А. В. 2021. "Свои поганые" Киевской земли: этапы заселения и ландшафтно-географическая ниша кочевников в земледельческом обществе. Stratum plus, 5, с.15-39.

Комар, О. В. 2021. Ювелірна форма з Ходосівського поселення волинцевської культури. Археологія і давня історія України, 1 (38), с. 383-397.

2020
Komar, O. V. 2020. A korobcsinói csésze (Чаша из Коробчино). In: Türk, A. A. et al. (eds.) I. Moldáv–Magyar régészeti kerekasztal konferencia kelet-Európa kora középkoráról. Chișinău, 2015. június 10–11. (Первый молдо-венгерский археологический круглый стол, посвященный вопросам раннего средневековья Восточной Европы, Кишинёв, 10–11 июня 2015 г.), Budapest: Martin Opitz Kiadó, ol. 135-156.

Комар, А. В. 2020. Поясные украшения IX в. из погребений древних мадьяр Днестро-Дунайского региона. В: Р. А. Рабинович, Р. А. и Тельнов, Н. П. (ред.). «На одно крыло — серебряная, На другое — золотая...» Сборник статей памяти Светланы Рябцевой. Кишинэу: Stratum Plus, с. 397-406. Библиотека «Stratum».

Комар, О. 2020. Церква Святого Василя князя Володимира Святославича (до проблеми локалізації). Opus Mixtum, 8, с. 76-93.

2019
Комар, А. В., Шелеметьева, Т. И. 2019. Печенежский набор украшений узды из находки у с. Балки. Stratum plus, 5, с. 209-223.

Комар, О. В. 2019. Досвід використання радіокарбонного методу для датування ранньослов’янських пам’яток України (1970—1987 рр.). Археологія і давня історія України, 1 (30), с. 254-267.

2018
Комар О. 2018. Археологічне та археомагнітне датування печей для випалу плінфи з садиби Десятинної церкви. Opus mixtum, 6, с. 41-65.

Комар, А. 2018. История и археология древних мадьяр в эпоху миграции / Komar, O. A korai magyarság vándorlásának történeti és régészeti emlékei. Budapest: Martin Opitz Kiadó, 424 с.

Комар, А. В. 2018. Берестяная отделка ножен раннесредневекового меча из Яблони. В: Синика В. С. и др. (ред.) Древности. Исследования. Проблемы. Сборник статей в честь 70-летия Н. П. Тельнова. Кишинёв-Тирасполь: Библиотека Stratum, с. 409-422.

Комар, А. В. 2018. Социальная, хронологическая группа или культурный тип: парадоксы интерпретаций памятников ранне средневековых кочевников Восточной Европы (VI — начало VIII вв.). Stratum plus, 5, с. 117-128.

Комар, О. В. 2018. Археологічне та археомагнітне датування волинцевських комплексів Ходосівського поселення. Археологія і давня історія України, 2 (28), с. 168-191.

Komar, O. V. 2018. A gold buckle from Bohdan Khanenko’s collection. Notes on the history of the Mala Pereshchepina complex. In: Drauschke, J. et al (Her.) Lebenswelten zwischen Archäologie und Geschichte. Festschrift für Falko Daim zu seinem 65. Geburtstag. (Monographien des RGZM, Band 150). T. 1. Mainz: Verlag des Römisch-Germanischen Zentralmuseums, S. 223-230.

Komar, O. 2018. Archaeological and Archaeomagnetic Dating of Early Medieval Kantsyrka Type Pottery. Archaeologia Bulgarica, ХХII, 3, p. 39-70.

2017
Комар, А. В. 2017. Усечённые слитки из клада 1997 года на усадьбе Михайловского Златоверхого монастыря. В: Толочко, О. П. (ред.) Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. Київ: Лаурус, с. 234-252.

Комар А. В. 2017. Ивахниковский клад (время сокрытия и культурные связи комплекса). Stratum plus, 5, с. 113-131.

Комар А. В. 2017. Денежный счет восточных славян в предгосударственный период. Древнейшие государства Восточной Европы. 2015 год: Экономические системы Евразии в раннее Средневековье, с. 44-94.

Комар А. В. 2017. Между Русью и Хазарией: Днепровское Левобережье IX века в свете современной археологии. В: Nagirnyy V. (ed.) Colloquia Russica. Series I, vol. 7: Rus’ and the world of the nomads (the second half of 9th–16th century). Krakow, s. 31-43.

Комар, О. 2017. «Київський рубль». Opus mixtum, 5, с. 35-46.

Komar, A. V. 2017. Kiev und das rechtsufrige Dneprgebiet. In: Makarov, N. A. (Her.) Die Rus’ im 9.–10. Jahrhundert. Ein archäologisches Panorama. (Studien zur Siedlungsgeschichte und Archäologie der Ostseegebiete, Band 14). Mainz: Wachholtz – Murmann Publishers, S. 308-341.

Komar, A. V. 2017. Černigov und das Gebiet der unteren Desna. In: Makarov, N. A. (Her.) Die Rus’ im 9.–10. Jahrhundert. Ein archäologisches Panorama. (Studien zur Siedlungsgeschichte und Archäologie der Ostseegebiete, Band 14). Mainz: Wachholtz – Murmann Publishers, S. 342-373.

2016
Комар, А. 2016. Поясные наборы IX-X вв. с «мифологическими» сюжетами. Between Byzantium and the steppe. In: Bollók, A., Csiky, G., Vida, T. (eds.) Archaeological and Historical Studies in Honour of Csanád Bálint on the Occasion of His 70th Birthday. Budapest: Kódex Könyvgyártó Kft, p. 545-556.

Комар, О. В. 2016. До проблеми датування грошових злитків київського типу. Науковий вісник Національного музею історії України, вип. І, ч.1, с.173-178.

Комар, А. 2016. Днепровские пластинчатые фибулы: истоки формы и стиля. In: Chudzińska, B., Wojenka M., Wołoszyn, M. (eds.) Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza: tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym: księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego. Kraków - Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, s.137-149.

Комар, О. В. 2016. Этапы миграции древних мадьяр IX в. в свете современной археологии. In: 3. nemzetközi korai magyar történeti régészeti konferencia, Budapest, 2016. június 6-10. Budapest, ol. 5-7.

Комар, О. 2016. Княжі знаки з Десятинної церкви. Київ: МІДЦ, 46 с.

Комар, О. 2016. Слов’янські спільноти на території сучасної України в VIII-X ст. В: Галушко, К. (уп.). Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», с.185-205.

Комар, О. 2016. Початки Русі та ранні етапи розвитку держави. В: Галушко, К. (уп.). Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», с. 206-223.

Комар, О. 2016. Кочові народи півдня України у VII – середині XI ст. В: Галушко, К. (уп.). Тіні згаданих предків. Від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців. Харків: Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», с. 224-257.

Ивакин, Г. Ю., Комар, А. В. 2016. После катастрофы: Киев в 1241 г. Stratum plus, 5, с. 59-72.

Комар, О., Козюба В. 2016. Братські могили 1240-1241 років біля Десятинної церкви. Opus mixtum, 4, с. 122-138.

2015
Комар, А. В. 2015. Платёжные слитки черниговского типа. В: Гайдуков, П. Г. (отв. ред.). Города и веси средневековой Руси : археология, история, культура: к 60-летию Николая Андреевича Макарова. Москва-Вологда: Древности севера, с. 531-541.

Комар, О. 2015. Срібник і златник у системі грошового рахунку Русі. Opus mixtum, 3, с. 37-68.

Комар, О. В. 2015. Новые тенденции в исследованиях археологии кочевников Юго-Восточной Европы VI–IX вв.In: Turk, A. (ed.) Hadak útján XXIV. A népvándorláskor fiatal kutatóinak XXIV. Konferenciája Esztergom, 2014. november 4–6. Köt. 1,Budapest – Esztergom: Archaeolingua, ol. 859-872.

Комар, О. 2015. «Хозарія і Русь» Михайла Брайчевського. Музей історії Десятинної церкви. Статті. Київ, с. 1-24.

Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В., Комар, О. В. 2015.Спаський розкоп давньокиївського Подолу. Пам’ятки України, 5-6, с. 20-31.

Комар, О. 2015. До проблеми датування печенізьких поховань Х ст. з Північного Причорномор’я. В: «Датування – Хронологія – Періодизація. Різні аспекти часу в археології / Datowanie – Chronologia – Periodyzacja. Rożne aspekty czasu w archeologii». Тези міжнародної наукової конференції. Львів-Винники, с.12-13.

2014
Комар, А. В. 2014. Место гибели князя Святослава: поиски, легенды, гипотезы, мистификации. Stratum plus, 5, с. 235-256.

Комар, А. В. 2014. Мечи Днепростроя (к истории находки 1928 г.). В: Макаров Н. А., Леонтьев, А. Е. (ред.) Русь в IX–XII веках: общество, государство, культура. Москва; Вологда: Древности Севера, с. 47-61.

Komar, O. V. 2014. Új tendenciák a Délkelet-Európa 6–9. századi nomád népeinek régészeti kutatásában. Hadak útján XXIV. Régészeti konferencia, PPKE BTK Régészeti Tanszék. Esztergom: Archaeolingua, ol. 65-71.

Комар, О. В. 2014. До проблеми метрології плану Десятинної церкви. Opus mixtum, 2, с. 87-108.

Комар, О. 2014. Маловідомий епізод візантійського «державного місіонерства»: до питання про можливість хрещення правителя тюрків 627 року. Музей історії Десятинної церкви. Статті. Київ, с.1-4.

Комар, А. В., Хамайко, Н. В. 2014. Рецензия: Андрощук Ф., Зоценко В. Скандинавские древности Южной Руси: каталог. Paris: ACHByz, 2012. 367 с. Археологія і давня історія України, 12: Колекції наукових фондів Інституту археології НАН України. Результати досліджень, с.188-197.

2013
Комар, А. В. 2013. Комплекс из Макартета и ритуальные памятники гуннского времени. В: Боталов, С. Г. (ред.) Гуннский форум. Проблемы происхождения и идентификации культуры евразийских гуннов. Челябинск: Издательский центр ЮУрГУ, с. 88-109.

Комар, А. В. 2013. Кочевники восточноевропейских степей второй половины VI – первой половины VIII в. В: Досымбаева, А., Жолдасбеков, М. (ред.) Западный Тюркский каганат. Атлас. Астана: «Service Press», с. 671-737.

Комар, А. В. 2013. Хазарская дилемма: тюрки или теле. Тюркологический сборник 2011-2012, с.171-203.

Комар, А. В. 2013. Древние мадьяры Этелькеза: перспективы исследований. В: Боталов, С. Г., Иванова, Н. О. (ред.) II-й Международный Мадьярский симпозиум. Челябинск: Рифей, с. 182-231.

Комар, А. 2013. Погребальные обряды булгар 2-й пол. VІ – нач. VІІ в. (памятники типа Суханово). Добруджа, 24-25, с. 31–52.

Комар, О. В. 2013. Металургійні комплекси роменської культури з городища Монастирище. Археологія і давня історія України, 10: Експериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та виробництв, с. 87-99.

Комар, О. В. 2013. «Дохристиянська» монументальна архітектура Старокиївської гори (проблеми датування та атрибуції). Opus mixtum, 1, с.106-121.

Комар, О. В. 2013. Музеєфікація Десятинної церкви: археологічний аспект. Opus mixtum, 1, с. 37-40.

Комар, О. В. 2013. Музеєфікація Десятинної церкви: археологічний аспект. В: Збірник доповідей Круглого столу «Культурно-релігійне значення Десятинної церкви для сучасної України та перспективи музеєфікації її решток». Київ: МІДЦ, , с. 7-13.

Komar O., Chamajko N. 2013. Idol ze Zbrucza: zabytek z epoki romantyzmu? Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego. – Suplement do t. XXXIV. Rzeszów: Fundacja Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 67 s.

2012
Комар А. В. 2012. Поляне и северяне. Древнейшие государства Восточной Европы. 2010 год: Предпосылки и пути образования Древнерусского государства, с. 128-191.

Комар А. В. 2012. Киев и Правобережное Поднепровье. В: Макаров Н. А. (ред.) Русь в IX-X веках: археологическая панорама. Москва-Вологда: „Древности севера”, с. 300-333.

Комар, А. В. 2012. Чернигов и Нижнее Подесенье. В: Макаров Н. А. (ред.) Русь в IX-X веках: археологическая панорама. Москва-Вологда: „Древности севера”, с. 334-365.

Комар, А. В. 2012. Хронология могильника у с. Каменное. В: Сухобоков, О. В. «Земля незнаема»: население бассейна Среднего Псла в Х – XIII вв. (по материалам роменско-древнерусского комплекса в с. Каменное). Київ: ТОВ „Аграр Медіа Груп”, с. 335-355.

Комар, А. В. 2012. Хронология волынцевской и роменской культур: принципы и практика. В: Щеглова, О. А., Горюнова, В. М. (ред.) Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства. Материалы международной конференции, посвящённой 110-й годовщине со дня рождения И.И.Ляпушкина. Санкт-Петербург: Соло, с. 92-94.

Комар, А. В. 2012. Климатический фактор в истории кочевников Северного Причерноморья конца V – VII вв. н.э. В: Сыдыков, Е.Б. (ред.) Наследие Л.Н. Гумилева и современная евразийская интеграция: Труды ІХ Евразийского научного форума, посвященного 100-летию со дня рождения Льва Николаевича Гумилева. Астана: Издательство ЕНУ им. Л. Н. Гумилева, с. 807-811.

Комар, А. 2012. Кочевники Восточной Европы VI-IX вв. В: Досымбаева, А. (ред.) Тюркское наследие Евразии VI-VIII вв. (научно-популярный альбом). Астана, с.169-188.

Комар, А. В., Хардаев, В. М. 2012. Зачепиловский (“Новосанжарский”) комплекс рубежа VII-VIII вв. Степи Европы в эпоху средневековья, 9, с. 243-296.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В. 2012. Дослідження території, прилеглої до Десятинної церкви. Археологічні дослідження в Україні 2011 р. с. 252-253.

Сагайдак, М. А., Хамайко, Н. В., Комар, О. В., Вергун, О. І. 2012. Дослідження давньоруських садиб на Спаській, 35 у м. Київ. Археологічні дослідження в Україні 2011 р., с. 265-268.

Khamaiko, N.V., Komar, O. V. 2012. The stratigraphy of the riverside area of Kiev Podol (excavations at the 35, Spaska str.). In: Бронникова, М. А., Панин, А. В. eds.) Geomorphic Processes and Geoarchaeology: from Landscape Archaeology to Archaeotourism. International conference held in Moscow-Smolensk, Russia, August 20-24, 2012. Extended abstracts. Moscow-Smolensk, «Universum», p.132-135.

Комар, А. В., Хамайко, Н. В. 2012. Киевский Подол в IX-X веках: этапы формирования. В: Макаров Н. А., Гайдуков П. Г. (ред.) Русь в IX-X веках: общество, государство, культура. Тезисы докладов международной научной конференции. Москва: ИА РАН, с. 33-35.

Komar, O., Romanovska, T. 2012. Byzantine gold bracelet of Constantine. In: Vida, N. (ed.) Thesaurus Avarorum. Régészeti tanulmányok Garam Éva tiszteletére. Budapest, p. 225-232.

2011
Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В. 2011. До вивчення храму Дмитріївського монастиря ХІ ст. в Києві. Археологічні дослідження в Україні 2010, Київ: ІА НАНУ, с. 156–157.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В. 2011. Дослідження на ділянці Десятинної церкви. Археологічні дослідження в Україні 2010. Київ: ІА НАНУ, с. 158–159.

Комар, А. В. 2010-2011. Древнерусская денежно-весовая система Х в. на перекрестке путей: хазарский тупик. Хазарский альманах, ІХ, с.131-184.

Комар, О. В., Хардаєв, В. М. 2011. Колекція Зачепилівського („Новосанжарського”) комплексу 1928 р.: втрачене і збережене. Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2011. Київ-Полтава: Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, ІА НАНУ, ЦОДПА, с.101-115.

Комар, А. В. 2011. Дискуссия: Галкина Е.С. К вопросу о роли Великой Булгарии в этнополитической истории Восточной Европы. Studia Slavica et Balcanica Petropolitana, 1 (9), с. 43-56.

Комар, А. В., Стрельник, М. А. 2011. «Репрессированный» клад: комплекс ювелирных изделий VIII в. из находки у с. Фотовиж. Stratum plus, 5, с. 143-164.

Комар, А. В. 2011. Древние мадьяры Етелькеза: перспективы исследований, Археологія і давня історія України, 7: Мадяри в Середньому Подніпров’ї, с. 21-78.

Комар, А. В. 2011. Куда «запаздывают» монеты? (К вопросу о роли монет в датировке раннесредневековых памятников Восточной Европы VI-VIII вв.). В: Шаров О.В. и др. (ред.) Петербургский апокриф. Послание от Марка. Санкт-Петербург – Кишинев: Университет «Высшая антропологическая школа», с. 555-566.

Комар, А., Хамайко, Н. 2011. Збручский идол: памятник эпохи романтизма? Ruthenica, X, с.166-217.

Ивакин, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, А. В., Марченко, А. А. 2011. Фреска из археологических раскопок Десятинной церкви в Киеве. Опыт полевой консервации. В: Дослідження, реставрація та превентивна консервація музейних пам’яток. Сучасний стан. Перспективи розвитку. Наукові доповіді VIII Міжнародної науково-практичної конференції. (Київ, 23–27 травня 2011 р.). Київ: ННДРЦУ, с. 166-170.

2010
Комар, О. В. 2010. Хозарський каганат і ранньосередньовічна номадистика: завершення епохи. Археологія і давня історія України, 1: Проблеми давньоруської та середньовічної археології, с.137-143.

Комар, А. В. 2010. Византийский золотой браслет VII в. из собрания Музея исторических драгоценностей Украины. Сугдейский сборник, IV, с. 402-411.

Комар, А. В. 2010. «Тайны Русского каганата» и другие проблемы научной графомании (заметки по поводу работ Е.С. Галкиной). Ruthenica , IХ, с.185-195.

Комар А. В. 2010. К дискуссии о хронологии раннесредневековых кочевнических памятников Среднего Поволжья. В: Сташенков Д. А. (ред.) Культуры евразийских степей второй половины I тысячелетия н.э. (вопросы межэтнических контактов и межкультурного взаимодействия). Самара: «Офорт», с. 169-206.

Комар, А. В. 2010. Детали обуви восточноевропейских кочевников VI–VII вв. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А. (ред.) Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Гали Фёдоровны Корзухиной (Санкт-Петербург, 10–16 апреля 2006 г.), Санкт -Петербург: Нестор-История, с. 94-115.

Комар, А. В. 2010. Куда «запаздывают» монеты? (К вопросу о роли монет в датировке раннесредневековых памятников Восточной Европы). Верхнедонской археологический сборник, 5, с.164-174.

Комар, А. В. 2010. Металлургический производственный комплекс городища Монастырище. Верхнедонской археологический сборник, 5, с. 241-252.

Виноградов, А. Ю., Комар, А. В. 2010. Строительная надпись хагана и тудуна из Горного Крыма. Republicatio et reconsideratio. В: Носенко-Штейн, Е. Э. и др. (ред.) Хазары: миф и история. Москва – Иерусалим: Мосты культуры, с. 90-109.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В. 2010. Розкопки 2009 р. на Старокиївській горі поблизу Десятинної церкви. Археологічні дослідження в Україні 2009 р., с.169-172.

Івакін, Г., Козюба, В., Комар, О., Марченко, Г. 2010. Десятинна церква – новини сезону 2010 року. Ruthenica, IX, с.160-165.

2009
Комар, А. В. 2009. Наследие Тюркских каганатов в Восточной Европе. Мәдени мұра – Культурное наследие, 1(22) с.100-103.

Комар, А. В. 2009. Курганы VIII в. у села Астахово. Степи Европы в эпоху средневековья, 7, с. 295-314.

Комар, А. В., Стрельник, М. А. 2009. Подражание золотому византийскому поясному набору VII в. с изображением птиц. Российская археология, 2, с. 148-159.

Komar, O. 2009. Ancient Hungarians of Etelkoz (archaeological evidence). In: Dobrovits M. (ed.) Medieval Nomads. Third International Conference on the Medieval History of the Eurasian Steppe. Miskolc, p. 15-16.

Комар, О. В. 2009. Кочовві держави епохи Великого переселення народів. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 52-59.

Комар, О. В. 2009. Кочовики епохи Великого переселення народів. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 60-65.

Комар, О. В. 2009. Ранній Хозарський каганат. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 66-73.

Комар, О. В. 2009. Хозарський каганат у VIII-IX ст. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 118-125.

Комар, О. В. 2009. Давні мадяри. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 126-127.

Комар, О. В. 2009. Східні слов’яни та кочовики степу. В: Толочко П. П. та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. Давні слов’яни та Київська Русь. т. 2, Київ: КВІЦ, с. 450-493.

Комар, А. В. 2009. Памяти Олега Васильевича Сухобокова (1937-2008) [с библиографией]. Хазарский альманах, 8, с. 335-352.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В. 2009. Археологічні дослідження ділянок біля Десятинної церкви 2008 р. Археологічні дослідження в Україні 2008 р., с. 91-93.

Иоаннисян, О. М., Ёлшин, Д. Д., Зыков, П. Л., Ивакин, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, А. В., Лукомский, Ю. В. 2009. Десятинная церковь в Киеве (предварительные итоги исследований 2005-2007 гг.). Труды Государственного Эрмитажа, XLIX, с. 330-366.

2008
Комар, А. В. 2008. К вопросу о развитии восточноевропейского седла в VII – 1-й пол. VIII вв. В: Афанасьев Г. Е. (ред.) Древности юга России. Москва: ИА РАН: ТАУС, с. 239-252.

Комар, А. В. 2008. Памятники типа Суханово: к вопросу о культуре булгар Северного Причерноморья 2-й половины VI – начала VII в. Сугдейский сборник. III, с. 87-117.

Комар, А. В. 2008. «Боричев» и «Боричев увоз» древнего Киева. В: Моця О. П. (ред.) Стародавній Іскоростень і слов’янські гради, І, Коростень: "Тріада С", с.192-225.

Комар, А. В. 2008. Наследие Западнотюркского каганата в Восточной Европе. В: Івакін Г. Ю. (ред.) Збірка праць на пошану дійсного члена Національної академії наук України Петра Петровича Толочка з нагоди його 70-річчя. Київ, Корвінпрес, с. 288-300.

Комар, А. В. 2008. К вопросу о процедуре „обезвреживания покойников” в Нетайловском могильнике. В: Винников А. З. (ред.) Восточнославянский мир Днепро-Донского междуречья и кочевники южно-русских степей в эпоху раннего средневековья. – Воронеж: Истоки, с.45-46.

Комар, А. 2008. Кочевники Восточной Европы VI-IX вв.В: Досымбаева, А. (ред.) Тюркское наследие Евразии VI-VIII вв. Астана: Kul Tegin, с.191-216.

Комар, О. В. 2008. Хозари та уйгури (нотатки до „телеської” версії походження хозар). В: Смолій, В. А. (ред.) Надчорномор’я: студії з історії та археології (з IX ст. до н.е. по ХІХ ст. н.е.). Київ: Інститут історії НАНУ, с.107-123.

Комар, О. В. 2007-2008. Олег Сухобоков (до 70-річчя). АНТ, 19-21, с. 112-114.

Комар, А. В. 2008. Памяти Олега Васильевича Сухобокова (26.10.1937-21.07.2008). Наукові записки з української історії, 20, с. 3-9.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Йолшин, Д. Д. 2008. Археологічні дослідження території навколо Десятинної церкви 2007 р. Археологічні дослідження в Україні 2006-2007 рр. с.122-126.

Komar, O. 2007-2008. The factor of climate in the life of the nomads of the North Black Sea region (From the end of the fifth to the seventh century). Chronica. Annual of the Institute of History, University of Szeged, 7-8, p. 125-133.

2007
Комар, А. В. 2007. Что такое „пастырская культура”. Проблеми на прабългарската история и култура, 4-1, с. 35-52.

Komar, O. 2007. The climate factor in life of the North Black See region nomads at the end of 5^th – 7^th centuries A.D. In: Medieval Nomads. Second International Conference on the Medieval History of the Eurasian Steppe. Jaszbereny, p. 17-18.

Комар, О. В. 2007. Гуни. В: Толочко, П. П.та ін. (ред.) Україна: хронологія розвитку. З давніх часів до пізньої античності. т. 1, Київ: КВІЦ, с. 504-515.

Івакін, Г. Ю., Козюба, В. К., Комар, О. В., Манігда, О. В., Лукомський, Ю. В., Йолшин, Д. Д. 2007. Розкопки Десятинної церкви 2006 р. Археологічні дослідження в Україні 2005–2007 рр. Київ, Запоріжжя: ІА НАНУ, с. 188–194

2006
Комар, А. В. 2006. Перещепинский комплекс в контексте основных проблем истории и культуры кочевников Восточной Европы VII – начала VIII в. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с.7-244, 413-432.

Комар, А. В., Кубышев А.И., Орлов Р.С. Погребения кочевников VI-VII вв. из Северо-Западного Приазовья. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с. 245-374.

Комар, А. В., Орлов Р.С. Погребение кочевника второй половины VII в. у с. Черноморское. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с. 387-398.

Комар, А. В. Погребение начала VIII в. у села Октябрьское в Северо-Восточном Приазовье. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с. 399-402.

Комар, А. В. Погребение кочевника нач. VIII в. у села Журавлиха в Среднем Поднепровье. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с. 403-412.

Комар, А. В. Погребение номада середины VII в. у с.Дмитровка в Южном Побужье. Степи Европы в эпоху средневековья, 5, с. 375-386.

Комар, А. В. 2006. К вопросу о типе обуви и её металлических деталях у славян VII в. В: Пескова, А. А., Щеглова, О. А. (ред.) Славяно-русское ювелирной дело и его истоки. Международная научная конференция, посвящённая 100-летию со дня рождения Гали Фёдоровны Корзухиной. Тезисы докладов. Санкт-Петербург, 10-15 апреля 2006 г. Санкт-Петербург: Нестор-История, с. 25-27.

Комар, А. В. 2006. «Азиатские» элементы культуры кочевников Восточной Европы VI-VIII вв. В: Голдина, Р. Д. и др. (ред.) Взаимодействие народов Евразии в эпоху великого переселения народов. Ижевск: Удмуртский ГУ, с.107-111.

2005
Комар, А. В. 2005. Исторические предпосылки возникновения легенды о полянской дани хазарам по археологическим данным. В: Петрухин, В. и др. (ред.) Хазары. Москва –Иерусалим: Гешарим, с. 207-218.

Комар, А. В. 2005. К дискуссии о происхождении и ранних фазах истории Киева. Ruthenica, ІV, с.115-137.

Комар, А. В. 2005. Ранговая семантика наборных поясов кочевников Восточной Европы VII – нач. VIII в. Сугдейский сборник, II, с.160-188.

Комар, О. В. Сухобоков, О. В. 2005. Озброєння і військова справа Хозарського каганату. В: Уткін, О. І. (ред.). Нариси з воєнної історії Давньої України. Київ: НДЦ ГП ЗСУ, с. 212-231.

Болтрик, Ю. В., Комар, А. В. 2005. Хазарский курган на правом берегу р. Молочной. В: Винников А. З. и др. (ред.) Днепро-Донское междуречье в эпоху раннего средневековья. Воронеж: Истоки, с. 82-93.

Виноградов, А. Ю., Комар, А. В. 2005. Две «хазарских» надписи из Юго-Западного Крыма. Российская археология, 3, с. 128-132.

Виноградов А.Ю., Комар, А. В. 2005. Институт тудуна и хазары в Юго-Западном Крыму VIII – начала IХ в. в контексте новых данных эпиграфики. Сугдейский сборник, II, с. 38-56.

2004
Комар, А. В. 2004. Кутригуры и утигуры в Северном Причерноморье. Сугдейский сборник, І, с.169-200.

Комар, А. В. Сухобоков О. В. 2004. Городище „Монастырище” и древнерусский Ромен: проблема преемственности. В: Моця, О. П. та ін. (ред.) Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII-Х ст. Київ: Корвінпрес, с.159-173.

Комар, А. В. 2004. Салтовская и “салтоидная” культуры в Поднепровье. В: Куковальская, Н. М. и др. (ред.) Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре. Київ-Судак, III-IV, с. 87-91.

2003
Комар, А. В. 2003. Поясной набор “глодосской” традиции из Вознесенки. В: Захарова Н. (ред.) Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников двенадцатого коллоквиума (3-10 апреля 2003 года). Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа, с.49-52.

Комар, О. В. 2003. Математичні статті “Правди Руської” та способи рахунку в Давній Русі. Ruthenica, ІІ, с.181-194.

Комар, О. В. 2003. Про час і обставини прийняття титулу “хакан” правителем русів. В: Моця, О. П. та ін. (ред.) Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VIII-ХІ ст. Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару (Чернігів - Шестовиця, 17 - 20 лип.). Чернігів: Сіверянська думка, с.102-107.

2002
Комар, О. В. 2002. Населення степів Північного Причорномор’я VI – початку VIII ст. Автореф. канд. дис. Київ.

Комар, О. В. 2002. Поняття частини та пропорції в Давній Русі. В: Козак Д. Н. та ін. (ред.) Нові технології в археології. Київ-Львів, с.73-78.

2001
Комар, А. В. 2001. Происхождение поясных наборов раннесалтовского типа. В: Сташенков, Д. А. и др. (ред.) Культуры Евразийских степей второй половины І тыс. н. э. (из истории костюма). Т. 2, Самара, с.103-117.

Комар, О. В. 2001. До проблеми ідентифікації тюркських правителів з тексту Менандра (епізод 576 р.). В: Матвєєва, Л. В. та ін. (ред.) V сходознавчі читання А. Кримського. Київ, с.88-90.

Комар, О. В. 2001. “Кубрат” та “Велика Булгарія”: проблеми джерелознавчого аналізу. Сходознавство. 13-14, с.133-155.

Комар, А. В. 2001. К вопросу о дате и этнокультурной принадлежности шиловских курганов. Степи Европы в эпоху средневековья, 2, с.11-45.

2000
Комар, А. В. 2000. Актуальные проблемы хронологии материальной культуры гуннского времени Восточной Европы. Степи Европы в эпоху средневековья, 1, с.19-53.

Комар, А. В. 2000. Горизонт Столбище – Старокорсунская и некоторые проблемы возникновения салтовской культуры. Finno-Ugrica, 1 (4), с. 42-66.

Комар, А. В. 2000. Византийское влияние в поясных наборах хазарского круга. В: Сташенков, Д. А. и др. (ред.) Культуры степей Евразии второй половины І тысячелетия н.э. (из истории костюма). Тезисы докладов. III Международной археологической конференции. 14-18 марта 2000 г. Самара, с.73-75.

Комар, О. В. 2000. Ранні хозари у Північному Причорномор’ї. Археологія, 1, с.130-142.

Комар, О. В. 2000. Поясні набори Фативизького та Харівського скарбів. В: Арустамян, Ш. Г. та ін. (ред.) Музейні читання. Київ, с.153-156.

Комар, О. В. 2000. Монограми перещепинського комплексу. Східний Світ, 1, с.123-131.

Комар, А. В., Сухобоков, О. В. 2000. Вооружение и военное дело Хазарского каганата. Восточноевропейский археологический журнал, 2 (3), март-апрель.

Комар, А. В. 2000. Ранние хазары в Северном Причерноморье. Восточноевропейский археологический журнал, 3 (4), май-июнь.

1999
Комар, О. В. 1999. Сармати Поросся та “південна” гіпотеза походження Русі. Vita Antiqua, 1, с. 81-87.

Комар, О. В. До інтерпретації Глодоського комплексу. В: Арустамян, Ш. Г. та ін. (ред.) Музейні читання, Київ, 1999, с.72-75.

Комар, А. В. 1999. Предсалтовские и раннесалтовский горизонты Восточной Европы. Vita Antiqua, 2, с.111-136.

Комар, О. В., Піоро, В. І. 1999. Кургани хозарського часу на Луганщині. Vita Antiqua, 2, с.150-159.

Комар, О. В. 1999. Коментарі до статті: Тахтай, А.К. Погребальный комплекс хазарской эпохи из округи г.Чистяково Сталинской области. Vita Antiqua, 2, с.160-169.

Сухобоков О. В., Комар, О. В., Бєлінська Л. І. 1999. Нові розкопки городища “Монастирище” у м. Ромни. Археологічні відкриття в Україні 1998-1999 рр., Київ, с.152-153.

1997
Комар, О. В. 1997. Сліди пожеж на поселеннях черняхівської культури та проблема «гунського нашестя». В: Андрощук, Ф. О. та ін. (ред.) V Міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених. Київ 22-24 квітня 1997 року. Наукові матеріали. Київ: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», с.166-168; табл. 31.

1996
Комар, О. В. 1996. Про появу обряду інгумації у лісостепового населення черняхівської культури. В: Бондарець, О. В. (ред.). Матеріали IV Міжнароднаої археологічної конференції студентів та молодих вчених. Київ, Україна, 14-16 травня 1996 р. Київ: Видавничий дім «Соборна Україна», с. 157-159.

1995
Комар, О. В. 1995. “Троянові віки” та постать Трояна в слов’янській міфології. Академія, 2, с. 70-88.

1994
Комар, О. В. 1994. Роксолани: історія та проблематика. Академія, 1, с. 31-49.

: Категорія: Співробітники Опубліковано: 2016-11-15

Віталій Сергійович Жигола

Молодший науковий співробітник

Відділ давньоруської та середньовічної археології
вул. Володимирська, 3
Київ - 01001

Тел.: +380 (44) 278 44 05
E-mail:

ORCID: 0000-0002-9420-4893

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси: Середньовічна археологія та археологія Нового часу, фотограмметрія, 3D-моделювання та реконструкція в археології

Поточні дослідження й проекти: «Давньоруські археологічні пам’ятки Чернігівщини: застосування фотограмметричних методів в археології» в рамках науково-дослідної роботи Відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України «Населені пункти України-Руси за археологічними даними» (№ державної реєстрації 0121U113532).

Стипендії та гранти:
2016 — Scholarship «Artes Liberales», Faculty of «Artes Liberales», University of Warsaw (implemented in Adam Mickiewicz University in Poznań).
2017 — Scholarship «Artes Liberales», Faculty of «Artes Liberales», University of Warsaw (implemented in Adam Mickiewicz University in Poznań).

Експедиційна діяльність:
2019–2021 — керівник Зарічненської археологічної експедиції ІА НАН України;
2018—2022 — участь у роботі Лівобережної археологічної експедиції ІА НАНУ з дослідження м. Чернігів під керівництвом д.і.н. О. П. Моці та к.і.н. В. М. Скорохода;
2018—2019 — участь у роботі експедиції ІА НАНУ з дослідження Шестовицького археологічного комплексу під керівництвом к.і.н. В. М. Скорохода;
2018—2019 — участь у роботі експедиції ІА НАНУ з дослідження Морівського археологічного комплексу під керівництвом к.і.н. В. М. Скорохода;
2015—2019 — участь у роботі експедиції ІА НАНУ та Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка з дослідження Седнівського археологічного комплексу під керівництвом д.і.н. О. П. Моці та к.і.н. В. М. Скорохода;
2016 — участь у роботі експедиції Університету ім. А. Міцкевича у Познані з дослідження фундаментів Колегіати св. Марії Магдалени в м. Познань (Польща) під керівництвом д.і.н. М. Ігначака;
2011—2022 — участь у роботі експедиції ІА НАНУ та Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка з дослідження Виповзівського археологічного комплексу під керівництвом д.і.н. О. П. Моці та к.і.н. В.М. Скорохода;
2010—2012 — участь у роботі експедиції ІА НАНУ та Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка з дослідження Шестовицького археологічного комплексу під керівництвом д.і.н. О.П. Моці та к.і.н. В.П. Коваленка;
2010—2020 — участь у роботі експедиції Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка з дослідження м. Батурина під керівництвом Ю. М. Ситого;
2009—2013 — участь у роботі україно-польської археологічної експедиції Національного університету «Києво-Могилянська академія» та Університету ім. А. Міцкевича у Познані з дослідження Северинівського городища під керівництвом к.і.н. Ю. В. Болтрика та д.і.н. М. Ігначака;
2008 — участь у роботі Подільської постійно діючої археологічної експедиції від керівництвом к.і.н. М. А. Сагайдака;
2007—2010 — участь в охоронних дослідженнях ДП «Слобідська археологічна служба» ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» ІА НАНУ на території Харківської обл. під керівництвом к.і.н. І. Б. Шрамко, к.і.н. І. В. Голубєва, к.і.н. С. А. Заднікова, к.і.н. К. Ю. Пеляшенка, В. М. Окатенка;
2007 — участь у роботі експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна з дослідження Гришковського курганного могильника Зміївського р-ну Харківської обл. під керівництвом к.і.н. Д. С. Гречка;
2007 — участь у роботі експедиції біля с. Старий Мерчик Валківського р-ну Харківської обл. під керівництвом В.М. Окатенка;
2007, 2011 — участь у роботі експедиції з дослідження Цареборисівської фортеці Ізюмського р-ну Харківської обл. під керівництвом к.і.н. І.В. Голубєва;
2007—2009 — участь у роботі експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна з дослідження Циркунівського городища Харківського р-ну Харківської обл. під керівництвом к.і.н. К. Ю. Пеляшенка;
2006—2008 — участь у роботі експедиції Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна з дослідження Більського городища Котелевського р-ну Полтавської обл. під керівництвом к.і.н. І. Б. Шрамко;
2005 — участь у роботі експедиції Харківського історичного музею біля с. Кам’янка Ізюмського р-ну Харківської обл. під керівництвом к.і.н. І. А. Сніжко.

Відзнаки: Премія ім. П.П. Толочка молодим археологам України, 2008 р.

Дисертаційне дослідження:
«Фотограмметричний метод в археології (на прикладі пам’яток Чернігівщини)» — в процесі підготовки

Освіта:
2010—2013 — кафедра археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (аспірантура)
2008—2010 — кафедра археології Національного університету «Києво-Могилянська академія» (магістр)
2004—2008 — історичний факультет Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (бакалавр)

Публікації

Жигола, В., Скороход, В. 2021. Застосування фотограмметричних методів у керамології (на прикладі матеріалів початку XVIII ст.). Археологічна керамологія, 1(5), с. 110-120.

Жигола, В. С. 2020. Цифрова фіксація поховання Х ст. Археологія і давня історія України, 2 (35), с. 321-326.

Скороход, В. М., Жигола, В. С. 2020. Особливості топографії І-ІІ курганних груп Шестовицького некрополя. В: Титова, О. М. (гол. ред.).Танатологія: смерть та навколо смерті в Європейській культурі, 2, с. 162-165.

Сергєєва, М. С., Жигола, В. С. 2020. Художня різьблена кістка із с. Зарічне. Археологія, 4, с. 82-89.

Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2019. Новітні методи фіксації в археології. Археологія, 1, с. 118-130.

Моця, О. П., Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2019. Результати дослiджень чернiгiвського передгороддя у 2018 р. Археологія, 2, с. 114-123.

Жигола, В. С. 2018. Метрологічні дослідження 3D-моделей археологічної кераміки. В: Дятлов, В. О. (гол. ред.). Середньовічні та ранньомодерні старожитності Центрально-Східної Європи. Чернігів, с. 47-54.

Жигола, В. С. 2018. Фотограмметрія в археології. В: Чабай, В. П. (гол. ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23—25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАН України, с. 36.

Жигола, В. С. 2017. Проблема відновлення давньоруських укріплень Старокиївської гори в середині XVII ст. Археологія, 3, с. 90-104.

Скороход, В. М., Жигола, В. С. 2017. Давньоруська забудова Виповзівського городища. Археологія, 1, с. 88-98.

Жигола, В. С., Скороход, В. М. 2017. Фотограмметрична фіксація у польовій археології на прикладі пам’яток Подесення. В: Горбаненко, С. А., Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (ред.). Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених, с. 134-137. Київ: Видавництво «Стародавній світ».

Жигола, В. С. 2017. 3D-сканування в археології: досвід та перспективи. Дятлов, В. О. (гол. ред.). Середньовічні та ранньомодерні старожитності Центрально-Східної Європи. Чернігів, с. 48-55.

Жигола, В. С. 2014. Софіївська брама в другій половині XVII-XVIII ст. В: Травінський, В. С. (відп. ред.). Археологія & Фортифікація України. Збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції, с. 200-206. Кам’янець-Подільський: Медобори-2006.

Жигола, В. С. 2014. Рови укріплень Старокиївської гори в другій половині XVII століття. В: Гречко, Д. С. (ред.). Наука і освіта у краєзнавчому вимірі. Матеріали XXХІІ Міжнародної краєзнавчої конференції молодих учених. Секція «Археологія та краєзнавство», с. 15-20. Київ: Видавець Олег Філюк.

Жигола, В. С. 2014. Новітні дослідження напольного валу городища Коровель. Археологія, 4, с. 117-125.

Жигола, В. С. 2011. Середньовічні городища Дніпровського Лівобережжя із залишками водозбірних споруд. Археологія, 3, с. 43-52.

Жигола, В. С. 2009. Розташування вікон у напівземлянках стовпових конструкцій доби Київської Русі. Магістеріум. Археологічні студії, 36, с. 53-56.

: Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я Опубліковано: 2016-11-15

В'ячеслав Євгенійович Герасимов

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я

пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

Тел.: +380 (44) 418 27 75 (приймальня)
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail: @iananu.org.ua

ORCID:

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Підводна археологія та історія Криму та Північно-Західного Причорномор’я; історія морської торгівлі та судноплавства від античної епохі до пізнього середньовіччя в Чорноморському регіоні; якірні стоянки; затонулі судна; затоплені поселення та портові споруди; історія стародавнього військового флоту та морських баталій; палеогеографія Чорноморського регіону та зміни рівня моря в Північно-Західному Причорномор’ї.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»

Експедиційна діяльність:
Керівник Чорноморської міжнародної підводної археологічної експедиції Інституту археології НАН України.
2014 — участь у роботі міжнародної археологічної експедиції «Гоніо-Апсарус» в Грузії, ІА Варшавського Університету і Музей Резерват Гоніо- Апсарус;
2011 — очолював роботу Чорноморської підводно-археологічної експедиції КФ ІА НАНУ в Каркінітської та Каламицької затоках території міста Севастополь та Євпаторійської міської ради АРК в Чорному морі
2011 — очолював роботу Чорноморської підводно-археологічної експедиції КФ ІА НАНУ на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АРК від мису Плака до мису Троїці в Чорному морі;
2009 — очолював роботу міжнародного загону Гірської Кримської археологічної експедиції КФ ІА НАНУ на території Алуштинської міської ради АРК, археологічні розвідки в гірської місцевості;
2009 — очолював роботу міжнародного підводного загону Гірської Кримської археологічної експедиції КФ ІА НАНУ на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АРК від мису Сотера до мису Ай-Тодор в Чорному морі;
2008 — очолював роботу міжнародного підводного загону Гірської Кримської археологічної експедиції КФ ІА НАНУ на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АРК від мису Сотера до мису Ай-Тодор в Чорному морі;
2007 — очолював роботу міжнародного підводного загону Гірської Кримської археологічної експедиції КФ ІА НАНУ на території Алуштинської та Ялтинської міськрад АРК від мису Сотера до мису Ай-Тодор в Чорному морі;
2006 — участь у Українсько-Американської глибоководної підводної археологічної експедиції “Black Sea 2006” ІА НАН України спільно з Род Айлендськім університетом (США), дослідження шельфу Чорного моря біля Криму;
2005 — участь у роботі підводної археологічної експедиції «Медея» на Тендрівськії косі (експедиція ІА НАН України);
2004 — участь у роботі Березаньської археологічної експедиції ІА НАН України, підводні баданя;
2003-2007 — участь у роботі Гірської-Кримської археологічної експедиції КФ ІА НАН України.

Педагогічна діяльність:
2014–2017 — викладання в рамках докторантури Інститут археології Варшавського університету (Польща).

Наукові організації й товариства:
Європейська асоціація археологів.

Дисертаційне дослідження:
«Подводно-археологические объекты Крыма. (Типология, хронология и методика исследований)», підготовка дисертації на здобуття наукового ступеню доктора філ. (кандидата історичних наук) за спеціальністю «археологія» в Варшавському університеті.

Освіта:
2003–2008 — Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, історичний факультет, спеціальність «Історія стародавнього світу та середніх віків».

Публікації

Герасимов, В. Е., Ткаченко, В. В. 2015. Разведки в районе поля Шумского сражения 1774 года на территории Изобильненского сельсовета Алуштинского горсовета. Terra Alustiana MMXI. Сборник научных трудов по материалам 10-й научной конференции «Terra Alustiana MMXI», посвящённой 110–летию присвоения Алуште статуса города и 1460-й годовщине основания императором Юстинианом крепости Алустон (Алушта, 7-9 октября 2011 г.). Симферополь: Антиква, с. 200–233.

Герасимов, В. Е., Новаковска, М. 2015. Подводно-археологические исследования на территории Алуштинского горсовета в 2007–2009 годах. Terra Alustiana MMXI. Сборник научных трудов по материалам 10-й научной конференции «Terra Alustiana MMXI», посвящённой 110–летию присвоения Алуште статуса города и 1460-й годовщине основания императором Юстинианом крепости Алустон (Алушта, 7–9 октября 2011 г.). Симферополь: Антиква, с. 135–141.

Герасимов, В. Е., Ястршебовска, Э. 2012. О находке просфорного штампа на месте кораблекрушения X – XI вв. в Карасанской бухте у мыса Плака в Крыму. В: Майко, В. В. (ред.). Археологический альманах, 28: Древняя и средневековая Таврика. Сборник статей, посвященный 1800–летию города Судака. Донецк: Донбасс, с. 185–188.

Герасимов, В. Е. 2012. О работе Черноморской подводно-археологической экспедиции КФ ИА НАНУ на шельфе Южного Берега Крыма в 2009–2011 гг. Археологічні дослідження в Україні 2011. Київ: ІА НАНУ С. 35–36.

Герасимов В.Е. 2010. Подводно-археологические исследования на Черноморском шельфе Южного берега Крыма в 2008-2009 гг. В: Козак, Д. Н. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2009. Київ; Луцьк, с. 73–75.

Лысенко, А. В., Герасимов, В. Е. 2008. О находках штоков античных якорей у мыса Плака в Крыму. Российская археология, 3, с. 120–124.

Jastrzebowska, E., Gerasimov, V. 2008. Brotstempel – Fund aus der Krim. Archeologia, LIX. S. 191-192, Taf. XXVIII.

Назаров, В. В., Герасимов, В. Е. 2006. Подводные исследования острова Березань в 2004 г. Развитие подводной деятельности в СССР и России. Материалы Международной научно практической конференции 18–19 декабря 2004 г. Москва, с. 64–65.

Назаров, В. В., Герасимов, В. Е. 2004. Подводные исследования у острова Березань в 2004 г. Історія. Єтнографія. Культура. Нові дослідження V Миколаївська обласна краезнавча конференція, Миколаїв: Атол, с. 70–73.

: Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я Опубліковано: 2016-11-15

Андрій Павлович Весельський

Молодший науковий співробітник

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я

пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

Тел.: +380 (44) 418 27 75 (приймальня)
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail:

ORCID: 0000-0001-5925-6818

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження матеріальної культури первісного населення Східної Європи та Криму за часів середнього палеоліту. Вивчення питань адаптації первісних людей до навколишнього середовища та використання природних ресурсів в середньому палеоліті. Пошук особливостей технологічних прийомів обробки кам’яної сировини, притаманних для різних середньопалеолітичних суспільств.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»;
«Між Сходом і Заходом – cоціальні зв’язки та навколишнє середовище до, під час і після останнього льодовикового максимуму на Волині (Західна Україна)» / «Between East and West – Social Networks and Environment before, during and after the Last Glacial Maximum in Volhynia (Western Ukraine)», Deutsche Forschungsgemeinschaft (№392605832), учасник. Проект спрямований на пошук та комплексне дослідження вже відомих археологічних пам’яток гравету та епігравету на Волині з подальшим порівнянням отриманих даних та способів адаптації до природного середовища з аналогічними комплексами Центральної Європи.

Експедиційна діяльність:
з 2015 — співробітник у проекті НАНУ «Євразійські впливи на формування матеріальної культури давнього та середньовічного Криму»
2011–2015 — співробітник у проекті НАНУ «Давній та середньовічний Крим в контексті соціальних, економічних, етнічних та політичних процесів в Євразії»
2009–2011 — співробітник у міжнародному археологічному проекту «OUR WAY TO EUROPE: Culture-Environment Interaction and Human Mobility in the Late Quaternary» (Румунія)
2009–2010 — співробітник у проекті НАНУ «Археологічні культури давнього та середньовічного Криму: еволюція та хронологія»
2003–2005 — співробітник у проекті НАНУ «Розвідки, дослідження, систематизація археологічних поселень на території Кримського півострова»
2003–2006 — співробітник у проекті Германського дослідницького фонду «Функціональна варіабельність в середньому палеоліті Кримського півострова»
2000 — лаборант у проекті Канадської Ради суспільно-наукових та гуманітарних досліджень «Середній палеоліт Карабі Тамчін (Крим, Україна)
1999–2003 — лаборант у проекті Германського дослідницького фонду «Функціональна варіабельність в середньому палеоліті Кримського півострова»

Наукові організації й товариства:
Спілка археологів України

Дисертаційне дослідження:
«Технологія обробки каменю в мікокських комплексах Криму», підготовка дисертації на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — член-кореспондент НАН України В.П. Чабай

Освіта:
1995–2000 —Краматорський економіко-гуманітарний інститут; спеціальність — культурологія; кваліфікація — культуролог, викладач історії світової культури

Публікації

Весельский, А. П. 2018. Археологическое прошлое Краматорска. В: Волошина, Н. Е., Зорина, В.Я. (ред.). Краматорск. Страницы истории. Харьков: Золотые страницы, с. 12–22.

Телиженко, С. А., Весельский, А. П. 2014. Исследования на многослойном памятнике Кая Арасы. Самарский научный вестник, 3 (8), с. 178–189.

Весельський, А. П., Теліженко, С. А., Яніш, Є. Ю. 2013. Грот Бестерча - нова пам’ятка епохи раннього заліза в Східному Криму. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 12, с. 233–253.

Весельский, А. П. 2009. Реконструкция процесса изготовления двусторонних микокских орудий. В: Чабай, В. П. (ред.). Археологический альманах, 20: Актуальные проблемы первобытной археологии Восточной Европы. Донецк: Донбас, с. 89–110.

Veselsky, A. P. 2008. Kabazi V: Production and rejuvenation of bifacial tools. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites. Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 455–479.

Veselsky, A. P. 2008. Kabazi V: Bone and Stone tools used in flint knapping. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites. Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 427–453.

Veselsky, A. P. 2008 Kabazi V, Sub-unit III/7: Artefacts. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites. Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 377 – 393.

Veselsky, A. P. 2008. Kabazi V, Sub-unit III/4: Artefacts. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites. Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 275–309.

Veselsky, A. P. 2008. Kabazi V, Sub-unit III/1: The Starosele Facie of Micoqian. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites, 3 (2). Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 129–179.

Chabai, V. P., Veselsky, A. P. 2007. Kabazi V: Hearths and Pits. In: Chabai, V., Richter, J., Uthmeier, T. (eds.). The Paleolithic Sites of Crimea, 3 (1): Kabazi V Interstratification of Micoqian and Levallois – Mousterian camp sites. Simferopol – Cologne: Shlyah, p. 27–49.

Весельский, А. П. 2006. Комплекс артефактов среднепалеолитической стоянки Кабази V, III/1A (Крым). В: Кулаковська, Л. В. (ред.). Європейський середній палеоліт. Київ: Шлях, с. 218–239.
Колесник, А. В., Весельский А.П. 2005. Черкасское – комплексный памятник археологии в бассейне Северского Донца. Археологический Альманах, 17. Донецк: Донеччина.

Весельский, А. П. 2004. Бодрак – новый памятник верхнего палеолита в Юго-Западном Крыму. Stratum plus, 1, с. 228–248.

Весельский, А. П. 2003. Критерии определения кратковременности использования среднепалеолитических поселений (по материалам Крыма). В: Кулаковська, Л. В. (ред.). Варіабельність середнього палеоліту України. Матеріали круглого столу 11 – 12 листопада 2002р. Київ: Шлях, с. 130–139.

: Категорія: Відділ археології Криму та Пн.-Зх. Причорномор'я Опубліковано: 2016-11-15

Діана Валентинівна Дудник

Лаборантка 1-ї категорії

Відділ археології Криму та Північно-Західного Причорномор’я
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210

Тел.: +380 (44) 418 27 75 (канцелярія)
Факс: +380 (44) 418 33 06

E-mail:

ORCID: 0000-0003-0855-3219

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Період верхнього палеоліту, епіграветські технокомплекси Східної Європи. Тема дисертаційного дослідження "Стоянка Бармаки та її місце серед епіграветських пам'яток Північної України".

Експедиційна діяльність:
2018-2020 —участь у роботах Волинської палеолітичної експедиції (в межах проекту «Між Сходом і Заходом – cоціальні зв’язки та навколишнє середовище до, під час і після останнього льодовикового максимуму на Волині (Західна Україна)» / «Between East and West – Social Networks and Environment before, during and after the Last Glacial Maximum in Volhynia (Western Ukraine)», Deutsche Forschungsgemeinschaft (№392605832).
2017 — участь у розкопках Канівської експедиції ОАСУ ІА НАН України.
З 2017 — участь у розкопках Пушкарівської палеолітичної експедиції ІА НАН України.
З 2015 —участь у роботах Межиріцької палеолітичної експедиції.

Освіта:
З 2020 – аспірантура Інституту археології НАН України.
2014-2020 — КНУ імені Тараса Шевченка, кафедра археології та музеєзнавства.

Публікації

Dudnyk, D. 2021. The new investigations of the Barmaky site in Northwestern Ukraine, 2018-2020 field campaigns [online]. In: 62nd Conference of the Hugo Obermaier-Society. "Back to the Gravettian". Brno, April 6th – 8th, 2021, online conference, poster session. Available at: https://www.academia.edu/s/1dbf43f0a6?source=link

Чабай, В., Ступак, Д., Весельський, А., Дудник, Д. 2020. Верхньопалеолітична стоянка Бармаки у м. Рівне. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2018. Київ: ІА НАНУ, с. 179-182.

Чабай, В. П., Ступак, Д. В., Весельський, А. П., Дудник, Д. В. 2020. Культурно-хронологічна варіабельність епігравету Середнього Подніпров’я. Археологія, 2, с. 5-31.

Чабай, В. П., Ступак, Д. В., Весельський, А. П., Дудник, Д. В. 2020. Стоянка Бармаки в контексті епігравету Середнього Подніпров'я. Археологія і давня історія України, 4 (37), с. 107-125.

Васильєв, П.М., Дудник, Д.В. 2019. Верхньопалеолітична стоянка Пушкарі ІІІ. Археологія і давня історія України, 3 (32), с. 100-110.

Чабай, В., Ступак, Д., Весельський, А., Дудник, Д. 2019. Характеристика процесу акумуляції другого культурного шару верхньопалеолітичної стоянки Бармаки. В: Чабай, В. П. (ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Матеріали наукової конференції. Ніжин, Україна, 23-25 листопада 2018 р. Київ: ІА НАН України, с. 213-225.

Дудник, Д. В. 2017. Етапи дослідження Межиріцької стоянки. Vita antiqua, 9, с. 69-80.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Вадим Миколайович Степанчук

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1103

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0002-5476-2284

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Первісна археологія Східної Європи, нижній, середній та ранній етап верхнього палеоліту.

Поточні дослідження й проекти:
«Найдавніші пам’ятки палеоліту України»; розділ «Найдавніші пам’ятки палеоліту України».
«Найдавніші палеолітичні стоянки України в контексті колонізації Європи».
«Виникнення символічно-обумовленої поведінки у Східній Європі».

Експедиційна діяльність:
2013, 2015–2019 — керівник Нижньопалеолітичної експедиціі ІА НАН України, дослідження на Хмельниччині, Харківщині та Луганщині;
2008–2009, 2011–2012 — керівник Меджибізької палеолітичної експедиції ІА НАН України;
2000, 2004, 2008–2009, 2012 — керівник Запорізької палеолітичної експедиції ІА НАН України;
2002, 2004, 2007–2008 — керівник Палеолітичної експедиції ІА НАН України, дослідження на Черкащині та Кіровоградщині;
2000, 2005 — керівник Кримської палеолітичної експедиції ІА НАН України;
1995, 1997 — співкерівник Кримської палеолітичної експедиції ІА НАН України;
1993–1994 — керівник Гірсько-Кримської палеолітичної експедиція ІА НАН України;
1992, 1990 — участь у роботі Кримської палеолітичної експедиції НПК «Археолог»;
1988 — співкерівник Волинської експедиція ІА АН УРСР;
1989, 1988, 1987, 1986, 1985, 1982 — співкерівник Кримської палеолітичної експедиції ІА АН УРСР;
1973–1978 — участь у палеолітичних та неолітичних експедиціях ІА АН УРСР.

Наукові організації й товариства:
The International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences (IUPPS), Сommission «Middle Paleolithic bifacial tools, backed bifaces and leaf points in Western Eurasia».
Четвертинна комісія Національного стратиграфічного комітету України.

Дисертаційні дослідження:
2008 — «Нижній і середній палеоліт України: ключові проблеми», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія» (ІА НАН України, Київ).
1991 — «Киик–кобинская мустьерская культура», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (ЛОІА, Санкт–Петербург); науковий керівник — д.і.н. Ю. Г. Колосов.

Освіта:
1979–1985 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, учитель історії та суспільствознавства».

Публікації

Степанчук В. Н. 2019. Двусторонние изделия верхнего слоя стоянки Мира в Поднепровье: контекст, техно-морфологические особенности и текущие интерпретации. Первобытная археология: Журнал междисциплинарных исследований, СПБ, с. 5-34.

Степанчук В. М., Науменко О. О. 2019. Ремонтаж вапнякової гальки з нижньопалеолітичної стоянки Меджибіж А: попередні підсумки дослідження. В: Литвиненко Р. (ред.). Археологія Поділля. Матеріали наукової конференції (Вінниця, 16 жовтня 2019), с. 13-20.

Степанчук В. М. 2019. Міжнародна наукова конференція "Палеолітична стоянка Азих в Азербайджані і міграційні процеси", Баку — Габала, 1-5 жовтня 2018 р. Археологія, 1.

Stepanchuk V. N. 2019. The Layer II/2 Early Gravettian occupation at the site of Mira in Dnieper valley. 3rd Conference World of Gravettian Hunters. Book of Abstracts (Kraków, Institute of Systematics and Evolution of Animals). P. 67-68.

Степанчук В. М., Журавльов О. П., Нездолій О. І. 2019. Палеонтологічні рештки місцезнаходження Меджибіж А: матеріали до вивчення взаємодії довкілля та давньої людини в нижньому палеоліті України. В: Гожик П. Ф. (гол. ред). Палеонтологічні дослідження Доно-Дніпровського прогину: матеріали міжнародної наукової конференції та ХХІХ сесії Палеонтологічного товариства НАН України, с. 100-101.

Степанчук В. Н. 2019. Среднепалеолитические памятники с двусторонними изделиями севера Украины. В: Гаврилов К. Н. (отв. ред.). The Cultural Geography of the Palaeolithic in the East-European plain: from the Micoquian to the Epigravettian. Тезисы докладов (Брянск-Хотильово-Бетово-Юдіново), с. 126.

Рижов C., Степанчук В., Вєтров В., Науменко О., Погорілець О. 2019. Досвід впровадження експериментальних досліджень в археології кам’яного віку: освіта, наука та музеєзнавство. Тези доповідей міжнародної конференції Археологія та музейна справа в системі освіти і науки з нагоди 75-річчя кафедри археології КНУ. Київ: Бібліотека Vita Antiqua, с. 46-47.

Степанчук В. Н. 2018. Ключевые нижнепалеолитические памятники запада восточно-европейского ареала Украины. В: Рагимова М. Н. (гл. ред.) Палеолитическая стоянка Азых в Азербайджане и миграционные процессы. Баку: Институт археологии и этнографии, С. 149-161.

Бандрівський М., Гнатюк Р., Степанчук В. 2018. Нове нижньопалеолітичне місцезнаходження Східниця ІІ у північно-східній частині Бескидів. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині 22, С. 223-235.

Степанчук В. Н. 2018a. От редактора. Введение. История полевых исследований стоянки и примененная методика раскопок. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 7-18.

Степанчук В. Н. 2018b. Остатки морских млекопитающих из археологических слоев II, III и IV. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 72-76.

Степанчук В. Н. 2018c. Месторождения кремня в Крыму: основные разновидности и дислокация. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, 114-117.

Степанчук В. Н. 2018d. Примененная методика анализа каменного инвентаря. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 126-130.

Степанчук В. Н. 2018e. Слои ІІІ и ІІІа Заскальной VI в контексте заключительного этапа среднего палеолита и перехода к верхнему палеолиту. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 174-196.

Степанчук В. Н. 2018f. Заключение. Summary. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 197-205.

Степанчук В. Н. 2018g. Особенности социальной структуры неандертальского общества (по материалам среднего палеолита Крыма). Stratum plus, 1, с. 43-57.

Степанчук В. Н., Левчук П. А. 2018a. Технология расщепления камня на стоянке Заскальная VI, слой III. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 130-135.

Степанчук В.Н., Левчук П. А. 2018b. Типология кремневого инвентаря стоянки Заскальная VI, слой III. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 136-153.

Степанчук В.М ., Нездолій О. І., Вєтров Д. О. 2018. Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом ІІ. Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 7-21.

Степанчук В. Н., Цвелых А. Н. 2018. Каменная и костяная индустрии слоев ІІІ и ІІІа. Индивидуальные находки. B: Степанчук, В. Н., Васильев С. В. (ред.) Заскальная VI (Колосовская). Слои III и IIIа. Киев: Слово, c. 154-156.

Чэй Д. К., Блэквелл Б. A. Б., Степанчук В. М., Сингх И. K., Бликстейн Д. А. Б., Флорентин Д. A., Скиннер Э. Р. 2018. Предварительные результаты датирования нижнепалеолитических стоянок Украины (Меджибож 1 и Меджибож А, Хмельницкая область) методом электронного спинового резонанса. Геофизический журнал, 4 (40), с. 155-177.

Majkic A., d’Errico F., Stepanchuk V. 2018. Assessing the significance of Palaeolithic engraved cortexes. A case study from the Mousterian site of Kiik-Koba, Crimea. PLOS ONE, 13(5): e0195049. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0195049.

Hoﬀecker J. F., Holliday V. T., Stepanchuk V. N., Lisitsyn S. N. 2018. The hunting of horse and the problem of the Aurignacian on the central plain of Eastern Europe. Quaternary International, https://doi.org/10.1016/j.quaint.2018.05.044

Степанчук В. М., Вєтров В. С., Скоріков В. А. 2017. Дослідження нижнього палеоліту рівнинної України, с. огляд поточних даних. Кам'яна доба України, 17-18, с. 48-65.

Dmytruk Yu., Stepanchuk V. Pedo-geochemical Assessment of a Holsteinian Occupation Site In: Dent D., Dmytruk Yu. (eds) 2017. Soil Science Working for a Living. Springer verlag, 67-87.

Majkic A., Evans S., Stepanchuk V. Tsvelykh A., d’Errico F.A 2017. decorated raven bone from the Zaskalnaya VI (Kolosovskaya) Neanderthal site, Crimea. PLOS ONE, 12 (3): e0173435. doi:10.1371/journal.pone.0173435.

Степанчук В. H., Ветров В. С., Скориков В. А. 2016. Новые данные по нижнему палеолиту равнинной Украины. B: Бердников И. М., Липнина Е. А. (отв.ред.) Esse quam videri: к 80-летию Германа Ивановича Медведева, Иркутск: Изд-во ИГУ, 142-151

Ratajczak, U., Shpansky, A., Malikov, D., Ridush, B., Krakhmalnaya, T., Mackiewicz, P., Stepanchuk, V., 2016, Quaternary skulls of the saiga antelope from Eastern Europe and Siberia: Saiga borealis versus Saiga tatarica – One species or two?, Quaternary International, October 2015, DOI: 10.1016/j.quaint.2015.09.040

Stepanchuk, V., Moigne, A.-M., 2015, MIS 11-locality of Medzhibozh, Ukraine: Archaeological and paleozoological evidence; Quaternary International 409, · December 2015, DOI: 10.1016/j.quaint.2015.09.050;

Stepanchuk, V., Vasilyev, S., Khaldeeva, N., Kharlamova, N., Borutskaya, B., 2015, The last Neanderthals of Eastern Europe: Micoquian layers IIIa and III of the site of Zaskalnaya VI (Kolosovskaya), anthropological records and context; ; Quaternary International, December 2015, DOI: 10.1016/j.quaint.2015.11.042;

Степанчук, В.М., 2015, Стоянка Колосовська (Заскельна VI), шари ІІІ й ІІІа: кам’яна та кістяна індустрії, індивідуальні знахідки, Кам’яна доба України 16.

Степанчук, В., 2015, Дослідження палеолітичних стоянок Меджибожа 2008-2013, Леси і палеоліт Поділля, Львів.

Кухарчук, Ю.В. Степанчук, В.М., 2015, До 90-річчя Юрія Георгійовича Колосова, Кам’яна доба України 16.

Степанчук, В.Н., 2014, Изучение нижнепалеолитических местонахождений у Меджибожа, Археологические и геологические исследования в Украине, Токио, COLS MU, c. 65-77; 174-177.

Степанчук, В.М., (ред.), 2014, Місцезнаходження Меджибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини, Меджибіж-Тернопіль-Київ.

Stepanchuk, V.N., 2014, Studies of Lower Paleolithic Sites in Medzhibozh, Yamada M. (ed) Archaeological and geological Researches in Ukraine, Tokyo, COLS MU, pp. 27-38; 113-165.

Hoffecker, J.F., Holliday, V.T., Stepanchuk, V.N., Brugere A., Forman S.L., Goldberg P., Tubolzev O., Pisarev I., 2014, Geoarchaeological and Bioarchaeological Studies at Mira, an Early Upper Paleolithic Site in the Lower Dnepr Valley, Ukraine, Geoarchaeology, An International Journal 29, pp. 61–77.

Суда, Й., Ямада, М., Рыжов, C., Степанчук,В.Н., 2014, Предварительное сообщение о петрографии обсидиана из Закапратья (Украина), Archaeological and geological Researches in Ukraine, Tokyo, c. 81-88.

Suda, Y., Yamada, M., Rizhov, S., Stepanchuk, V.N., 2014, Preliminary report on obsidian petrography from the Transcarpathian region in Ukraine, Archaeological and geological Researches in Ukraine, Tokyo, pp. 47-53.

Suda, Y., Yamada, M., Rizhov, S., Stepanchuk, V.N., 2014, Preliminary report on obsidian petrography from the Transcarpathian region in Ukraine, Natural Resource Environment and Humans, Proceedings of COLS MU 3, pp. 2-38.

Степанчук, В.М., 2014, Від редактора Місцезнаходження Меджибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини, Меджибіж-Тернопіль-Київ, c. 9-10.

Степанчук, В.М., Рыжов, С.Н., Матвиишина, Ж.Н., Кармазиненко, С.П., Муань, А.-М. 2014, Первые итоги изучения нижнепалеолитических местонахождений Меджибожа, Місцезнаходження Меджибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини, Меджибіж-Тернопіль-Київ, c. 22-48.

Степанчук, В.М., Рековець, Л.І., Соха, П., Ковальчук, О.М., Демешкант, В.І. 2014, Первые итоги изучения нижнепалеолитических местонахождений Меджибожа, Місцезнаходження Меджибіж і проблеми вивчення нижнього палеоліту Східноєвропейської рівнини, Меджибіж-Тернопіль-Київ, c. 70-78.

Степанчук, В.Н., 2014, Главные закономерности использования каменного сырья в палеолите Украины, Верхний палеолит Северной Евразии и Америки, памятники, культуры, традиции, Санкт-Петербург, c. 196-204.

Степанчук, В.М., Рижов, С.М., Левчук, П.О., Вєтров, В.С., Ямада, М., Суда Й., 2014, Роботи нижньопалеолітичної експедиції (НПЕ), Археологічні дослідження в Україні, Київ, c. 260-261.

Степанчук, В.М., Рижов, С.М., Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., Погорілець, О.Г., 2014, Дослідження нижньопалеолітичний місцезнаходжень біля смт Меджибіж, Археологічні дослідження в Україні, Київ, c. 261-262.

Степанчук, В.М., Вєтров, В.С., Кармазиненко, С.П. 2014, Дослідження палеолітичної стоянки Піонерське 1А в середньому Подінців’ї , Археологічні дослідження в Україні, Київ, c. 170-171.

Haesaerts, P., Damblon, F., Gerasimenko, N.P., Stepanchuk, V.N., Cohen, V.Yu., Kovalyukh, N.N., 2014, Stratigraphy, paleoinveronment and chronostratigraphic background of the Mira succession (Zaporozhie, Central Ukraine), midway between Carpathians and Don, ERAUL 144, pp. 33-59.

Дмитрук, Ю.М., Степанчук, В.Н., 2014, Некоторые особенности геохимии нижнепалеолитического местонахождения Меджибож, Материалы Всероссийской научной конференции по археологическому почвоведению, Пущино, c. 203-206.

Цвелых, А.Н., Степанчук, В.Н., 2014, Изделие из кости птицы из мустьерской стоянки Заскальная VI (Колосовская) в Крыму, Каменный век, от Атлантики до Пацифики, замятнинский сборник 3, Санкт-Петербург, c. 124-127.

Bondar, K., Ridush, B., Matviishyna, Zh., Stepanchuk, V.N., 2014, Rockmagnetic correlation between Holocene cave sediments at the mountain and loess soil deposits in Piedmont Crimea (on example of the trap cave Emine-Bair-Khosar and archaeological site Biyuk-Karasu-XIX), Late Pleistocene and Holocene climatic variability in the Carpathian – Balkan region, Stefan cel Mare, pp. 8-10.

Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Рижов, С.М., Кармазиненко, С.П., 2013, Давня людина, палеогеографія та археологія, Київ, Наукова думка.

Степанчук, В.М., 2013, Мира, стоянка раннего верхнего палеолита на Днепре (монография в журнале) Stratum plus, c. 15-110.

Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Рижов, С.М., Кармазиненко, С.П., 2013, Дослідження палеолітичних місцезнаходжень басейну Великої Висі в 2004-2008 рр., Найдавніше минуле Новомиргородшини., Кам’яна доба України 15, c. 284-304.

Анісюткін, М.К., Степанчук, В.М., Чепалига, А.Л., 2013, Крецешти, нове олдованське місцезнаходженння в нижньому Придністров’ї (попередні дані), Археологія 4, c. 63-71.

Анисюткин, Н.К., Степанчук, В.Н., Чепалига, А.Л., 2013, Крецешты, новое местонахождение раннего палеолита с галечной индустрией на Днестре, каменные изделия, геологические условия, возраст, Древнейший Кавказ, перекресток Европы и Азии, Санкт-Петербург, c. 89-103.

Stepanchuk, V.N., 2013, Paleolithic of Ukraine, the Main Diachronic and Spatial trends in lithic raw material exploitation, ERAUL 138, pp. 69-88.

Stepanchuk, V.N., 2013, Small opportunities and big needs, Mira Early Upper Paleolithic case of raw materials exploitation (Dnieper basin, Ukraine), ERAUL 138, pp. 131-154.

Степанчук, В.Н., 2013, В.Н. Даниленко и исследования по раннему палеолиту Украины, Північне Приазовя в епоху кам’яного віку - енеоліту, Мелітополь-Мирне, c. 173-180.

Степанчук, В.М., Хоффекер, Д.Ф., Холлідей, В.Т., Тубольцев, О.В., Кобалія, Д.Р., Писарєв, І.Б., 2013, Стоянка раннього верхнього палеоліту поблизу c. Канівське, польові дослідження 2012 р., Північне Приазов’я в епоху кам’яного віку - енеоліту, Мелітополь-Мирне, c. 173-180.

Матвіїшина, Ж.М., Степанчук, В.М., Кармазиненко, С.П., Рижов, С.М., Погорілець, О.Г., 2013, Палеопедологічні та археологічні дослідження ранньопалеолітичних місцезнаходжень біля смт Меджибіж, Лесовий покрив Північного Причорноморя, Lublin, c. 187-196.

Степанчук, В.М., 2012, Нижнепалеолитическое местонахождение Меджибож на Южном Буге, новые данные и интерпретации, STRATUM plus 1, c. 47-65.

Степанчук, В.М., Васильев, С.В., Боруцкая, С.Б., 2012, Данные к реконструкции стратиграфического и планиграфического контекста антропологических находок из слоя III и IIIa Заскальной VI (Колосовской), STRATUM plus 1, c. 111-127.

Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Рижов, С.М., Кармазиненко, С.П., 2012. Початкове заселення і подальше освоєння території України давньою людиною, синтез археологічних і палеогеографічних даних, Вісник НАНУ 8, c. 34-46.

Stepanchuk, V.N., 2012, Small opportunities and big needs, Mira EUP case of raw materials exploitation (Dnepr basin, Ukraine), International Symposium Lithic Raw materials exploitation and Circulation in Prehistory, Meiji University (Tokyo), Tokyo, pp. 19-21.

Степанчук, В.М., Рижов, С.М., 2012, Розкопки на місцезнаходженні Меджибіж в 2011 р. Археологічні дослідження в Україні 2011. Київ-Луцьк.

Степанчук, В.М., Рижов, С.М., Погорілець, О.Г., 2012, Меджибіж, нижньопалеолітична пам’ятка на схід від Карпат, Археологія 4, c. 6-14

Степанчук, В.М., 2011, Про можливі зв’язки Дніпровського та Карпато-Дністерського регіонів у верхньому палеоліті (за матеріалами стоянки Міра), Переяславіка 5(7), c. 65-68.

Степанчук, В.М., 2011, Архаичные индустрии раннего верхнего палеолита Восточной Европы, Археологія і давня історія України 6, c. 38-51.

Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., Рижов, С.М.Степанчук, В.М., 2011, Результати палеогеографічних і археологічних досліджень пізньопалеолітичного памятника Плесна, Археологія і давня історія України 6, c. 52-62.

Рижов, С.М.Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., 2011, Плесна – нова верхньопалеолітична пам’ятка на Волино-Подільській височині 2011, Кам’яна доба України 14, c. 88-100.

Степанчук, В.М., 2011, Стоянка Мира как источник для реконструкции начального освоения Восточной Европы человеком современного физического облика, Палеолит и мезолит Восточной Европы, Москва, ИА РАН, c. 141-158.

Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., Степанчук, В.М., Рижов, С.М., 2010, Результати палеопедологічних (макроморфологічних) та археологічних досліджень палеолітичного пам’ятника Меджибож, Фізична географія та геоморфологія 2(59), c. 123-129.

Stepanchuk, V.N., Ridush, B., 2009, Neporotove VI, New Lower Paleolithic surface locality at the Middle Dniester area, Western Ukraine, J.M. Burdukiewicz et alii (eds) Understanding the Past, Warsaw, pp. 321-330.

Степанчук, В.Н., Рыжов, С.Н., 2010, Рекогносцировка местонахождения Меджибож в 2008-2009 гг. , Археологічні дослідження в Україні 2009. Київ-Луцьк, c. 385-386.

Степанчук, В.Н., Писарев, И.Б., Ветров, Д.А., Беленко, Н.Н., Зайцев, В.А., 2010, Работы на стоянке Мира в 2009 г., Археологічні дослідження в Україні 2009, Київ-Луцьк, c. 383-384.

Степанчук, В.М., Рижов, С.М., Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., 2010, Поновлення робіт на місцезнаходженні Меджибіж, результати робіт 2008-2009 рр., Кам’яна доба України 13, c. 33-44.

Степанчук, В.М., Сапожников, І.В., 2010, Природа і людина в середньому і верхньому плейстоцені України, основні тренди заселення та культурної динаміки, Кам’яна доба України 13, c. 72-85.

Степанчук, В.М., Матвіїшина, Ж.М., Журавльов, О.П., 2010, Заскельна VI (Колосовська) в Криму, нові дані до вивчення верхньої пачки культурних шарів, Археологія і давня історія України 2, c. 27-31.

Stepanchuk, V.N., 2010, The “Balkan Bridge” in the Initial Colonization of the Territory of Modern Ukraine, Ukrainian Archaeology 2010, pp. 3-11.

Степанчук, В.М., Рековец, Л.И. 2010, Нижний палеолит Украины (Современное состояние и ближайшие перспективы исследований по нижнему палеолиту Украины) Древнейшие обитатели Кавказа и расселение предков человека в Евразии, Труды ИИМК XXXV, c. 161-171.

Степанчук, В.М., 2009, Палеолітичне місцезнаходження Меджибіж в системі древніх памяток палеоліту Східноєвропейсько рівнини, Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України І, Меджибіж-Хмельницький, c. 12-20.

Матвіїшина, Ж.М., Кармазиненко, С.П., Степанчук, В.Н., Рижов, С.М., 2010, Результати палеопедологічних (макроморфологічних) та археологічних досліджень палеолітичного пам’ятника Меджибож, Фізична географія та геоморфологія 2(59), c. 123-129.

Stepanchuk, V.N., Ryzhov S., Rekovets L., Matviishina Zh., 2010, The Lower Palaeolithic of Ukraine, Current Evidence, Quaternary International 223-224, pp. 131-142.

Rekovets, L., Zuravlev, O., Stepanchuk, V.N., 2009. Archeozoological studies in Ukraine and adjoining regions. 2010, 11th International Conference of Archaeozoology (ed. J.D.Vigne et al), Paris, p. 209.

Степанчук, В.М., 2010, «Балканський міст» у початковому освоєнні території сучасної України, Археологія 3, c. 3-12.

Степанчук, В.Н., Сапожников, И.В., 2010, Палеолит Балкан и Северного Причерноморья, взаимодействие или независимое сосуществование?, Материалы по археологии Северного Причерноморья 11, c. 11-39.

Степанчук, В.Н., 2010, Возможные связи Днепровского и Карпато-Днестровского регионов в верхнем палеолите (по материалам стоянки Мира), STRATUM plus 1, c. 263-267.

Stepanchuk, V., Sapozhnikov, I., 2010, The Middle and Upper Pleistocene of Ukraine: A synopsis of Paleolithic finds with special reference to patterns of peopling and cultural development, Arheologia Moldovei XXXIII, pp. 13–24.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Леонід Львович Залізняк

Доктор історичних наук, професор, завідувач відділу

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1104

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0001-8924-8122

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія кам’яної доби, первісна історія Східної Європи, проблеми індоєвропеїстики та україногенези.

Поточні дослідження:
2020-2024 — «Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України»

Експедиційна діяльність:
2001-2020 — очолює Археологічну експедицію НаУКМА. Дослідження неолітичних та палеолітичних пам’яток басейну р. Велика Вись.
1994, 1995 — дослідження мезолітичної стоянки В’язівок на Полтавщині.
1979-1990 — очолював Поліську мезолітичну експедицію. Дослідження пам’яток кам’яної доби у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській та Чернігівській обл.
1972-1978 — участь у експедиціях по дослідженню стоянок кам’яного віку в Поліссі, Закарпатті, Надпоріжжі, Криму.

Педагогічна діяльність:
1995-2020 — професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»
В різні роки читав лекції та спеціальні курси в університетах України:
Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка;
Київський національний педагогічний університет імені М.Драгоманова;
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Шевченка.

Наукові організації й товариства:
Представник від України в Комісії з фінального палеоліту Великої Європейської Рівнини Міжнародної Спілки Протоісториків.

Дисертаційні дослідження:
2002 — «Население Украинского Полесья в финальном палеолите и мезолите», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»;
1989 — «Население Украинского Полесья в финальном палеолите и мезолите», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник д.і.н., проф. Д. Я. Телегін.

Освіта:
1972–1977 — Київський державний університет, історичний факультет, спеціальність «історик, викладач історії та суспільствознавства».

Публікації

Залізняк, Л.Л., 2017, Овруцький варіант епігравету Східної Європи. Археологія, 1, с. 3–16.
Залізняк, Л.Л., Томашевський, А.П., Перевєрзєв, С.В., Хоптинець, І.М., Сорокун А.А., 2017, Верхньопалеолітична стоянка Желонь на Овруцькому кряжі. Магістеріум. Археологічні студії, №67, с.11-18.
Залізняк, Л.Л., 2017, Овруцька околична шляхта та проблема початку україногенези, Магістеріум. Археологічні студії, №67, с. 115-124.
Залізняк, Л.Л., 2017, Замість передмови. Проблеми науки в Україні та археології в НаУКМА, Магістеріум. Археологічні студії, №67, 2017, с. 3, 4.
Залізняк, Л.Л., 2017, Пам’яті Кончі Сергія Вікторовича, Магістеріум. Археологічні студії, №67, с.130-132.
Залізняк, Л.Л., 2017, Етно-культурні процеси на Волині в доісторичну та ранньоісторичну добу, Розділ колективної монографії «Стародавня історія Волині за даними археології», 5 д.а.
Залізняк, Л.Л., 2017, Історичні корені імперської політики Росії проти України, Історичні витоки та цивілізаційні передумови російсько-української війни 2014-2016 р. (Колективна монографія).
Залізняк, Л.Л., 2017, Етно-генетичні витоки найдавніших індоєвропейців Європи, Актуальні проблеми етнології України.
Zaliznyak, L., 2017, The first Indo-European herdsmen of the sea of Azov and Black Sea steppers, Sphere of culture, vol. 15, p.368-374.
Zaliznyak, L., 2017, Mesolithic origins of the first Endo-European cultures in Europe according to the archaeological data, Archaeology, 2017.
Залізняк, Л.Л., Сорокун, А.А., Переверзєв, С.В., Хоптинець, І.М., 2016, Неолітизація Київського Подніпров’я у світлі нових досліджень, Археологія,1, c. 3–18.
Залізняк, Л.Л., 2016, Мезолітичні витоки перших індоєвропейських культур Європи за даними археології, Археологія, № 3, с. 3–18.
Залізняк, Л.Л., 2016, Світлої пам’яті Сергія Вікторовича Кончі, Археологія, № 3, с. 142.
Залізняк, Л.Л., 2016, Фінальний палеоліт та мезоліт Київського Полісся, Київське Полісся: історія, археологія, етнографія, Іванків.
Залізняк, Л.Л., 2016, Фінальний палеоліт та мезоліт Київського Полісся, Дослідження Київського Полісся, К. : Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, 2016, с. 9–23. (Археологія і давня історія України. Вип. 3 (20). 2016).
Залізняк, Л.Л., 2016, Рецензія на: Н.С. Котова. Древнейшая керамика Украины, К.; Харьков: Майдан, 2015, 153 с., Археологія, №1, с. 137–141.
Залізняк, Л.Л., 2016, Полювання на мамута: тактика і стратегія, Наукові студії, Вип. 8, Винники–Жешів–Львів, Вид-во «Апріорі», 2015, с. 3–20.
Залізняк, Л.Л., 2016, «Неандертальський» яр мустьєрської стоянки Андріївка 4 на Кіровоградщині, Міжнародна наукова конференція «Людина та ландшафт: Географічний підхід в первісній археології» (3–5 лютого 2016, Київ, Україна). Тези доповідей, К.: «Видавництво «Стародавній Світ», 2016, с. 37–38.
Залізняк, Л.Л., Фігурний Ю.С., 2016, Результати роботи Овруцької етно-археолологічної експедиції Інститутів українознавства МОН та археології НАНУ у 2016 р., Українознавство, №3, с. 136–146.
Залізняк, Л.Л., 2016, Києворуське коріння автохтонного населення Овруччини, Українознавство, №3, с. 60–74.
Залізняк, Л.Л., 2016, Історичні витоки та цивілізаційні передумови російсько-української війни 2014–2016 рр., Українознавство, №3, с. 26–39.
Залізняк, Л.Л., 2016, Чи повинні українці вибачатися за Другу світову і перед ким?, Українознавство, №1, с. 270–278.
Залізняк, Л.Л., 2016, Україна та Росія: війна цивілізацій, в: Російська окупація і деокупація України: історія, сучасні загрози та виклики сьогодення, К., с. 10–32.
Залізняк, Л.Л., 2015, Фінальний палеоліт – доба кардинальних змін, Археологія, 2, с.3-18.
Залізняк, Л.Л., 2015, Доісторичні елементи в традиційній культурі українців та їхніх сусідів, Наукові студії, Випуск 7, Львів-Винники, 2015, с.3-15.
Залізняк, Л.Л., Шевченко, Т.О., Кухарчук, Ю.В, 2015, Стоянка Андріївка 4 і проблема зубчастого мустьє України, Кам’яна доба України, №16, К.: Шлях, 2015, с.11-43.
Залізняк, Л.Л., Переверзев С.В., 2015, Свідерські стоянки в урочищі Переволоки поблизу оз.Нобель на Рівненщині, Кам’яна доба України, №16, К.: Шлях, с.157-167.
Залізняк, Л.Л., 2015, «Неандертальський» яр мустьєрської стоянки Андріївка 4 на Кіровоградщині, Магістеріум, Випуск 60, Археологічні студії, с.17-22.
Залізняк, Л.Л., 2015, Відділ археології кам’яного віку, в: Інститут археології Національної Академії Наук України. 1918 – 2014, К., с. 99-109.
Залізняк, Л.Л., 2015, Віталій Васильович Отрощенко: знаний археолог і організатор науки, Мова та історія. Випуск 382, К., 2015, с. 4-11.
Залізняк, Л.Л., 2015, Телегін Д.Я., в: Інститут археології Національної Академії Наук України. 1918-2014, Київ, с. 605-606.
Залізняк, Л.Л., 2015, Даниленко В.М., в: Інститут археології Національної Академії Наук України. 1918-2014, Київ, с.396, 397.
Залізняк, Л.Л., Кухарчук, Ю.В., Шевченко, Т.О., 2014, Нова мустьєрська стоянка Андріївка 4 на Кіровоградщині, Археологія, №1, с.73-85.
Залізняк, Л.Л., 2014, Палеоліт Центральної України, Археологія, №3.- с.3-17.
Залізняк, Л.Л., 2014, Україна між Сходом і Заходом, К., 2014.- 160.
Залізняк, Л.Л., 2014, М.Ю.Брайчевський про Київську Русь, походження українців та українську історію, Пам‘ятки України.
Залізняк, Л.Л., Степанчук, В.М., Кухарчук, Ю.В., Товкайло, М.Т., Матвіїшина, Ж.М., Манько, В.О., Вєтров, Д.О., Беленко, М.М., Озеров, П.І., Хоптинець, І.М., Нездолій, О.І., Дорошкевич, С.П., Сорокун, А.А., Шевченко, Т.О., 2013, Найдавніше минуле Новомиргородщини, Кам’яна доба України, №15, К.:Шлях, 2013, 304 с.
Залізняк, Л.Л., 2012, Стародавня історія України, К.: Темпора, 2012.- 600 с.
Залізняк, Л.Л., 2012, Дмитро Якович Телегін, Археологія, №1. с.143-145.
Залізняк, Л.Л., 2012, Іван Гаврилович Шовкопляс – видатний український учений, педагог, музейник і захисник історичної спадщини, КДУ, вип. 14, К., 2011, с. 6-8.
Залізняк, Л.Л., Нездолій, О.І., 2012, Нова палеолітична стоянка Коробчине-Курган на Кіровоградщин, КДУ, вип. 14, К., 2011, с. 43-55.
Залізняк, Л.Л., Вєтров, Д.М., 2012, Нова граветська стоянка Озерове на Кіровоградщині, КДУ, вип. 14, К., 2011, с. 56-62.
Залізняк, Л.Л., 2012, Культурно-історичні процеси у Середньому Подніпров‘ї у первісну добу, Переяславика. Наукові записки, Випуск 5 (7), Переяслав-Хмельницький, с.40-45.
Залізняк, Л.Л., 2012, Україна серед цивілізацій Європи, Український альманах, вип.8, с. 13-15.
Залізняк, Л.Л., 2012, Юрію Кухарчуку – 60, Археологія, №2, с.122-134.
Залізняк, Л.Л., 2012, Відділ археології кам‘яного віку Інституту археології НАН України. Історія та персоналії, Археологія, №2, с.122-134.
Залізняк, Л.Л., Вєтров, Д.О., Беленко, М.М., Хоптинець, І.М., Нездолій, О.І., 2012, Дослідження палеолітичних стоянок на Кіровоградщині, АДУ, с. 276-278.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Олександра Олександрівна Кротова

Доктор історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1104

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0003-0299-7628

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Проблематика пізнього палеоліту Східної Європи, розробка питань хронології та періодизації, культурної адаптації суспільств мисливців доби верхнього палеоліту Північного Надчорномор’я.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України», розділ: «Періодизація пам’яток середнього та пізнього верхнього палеоліту півдня України (27/26 - 10 тис. р. т.).

Стипендії та гранти:
2006-2008 — участь у проекті CNRS «Мамонти» Франція ( археозоологічні дослідження матеріалів Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу).
2005 — грант 04-05 Фонду Лікі (Leakey Foundation, USA) – польові дослідження Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу.
2005 — малий грант фонду Фулбрайта (публікація монографічного дослідження «Пізньопалеолітичні мисливці азово-чорноморських степів»).
2001-2002 — стипендія фонду Фулбрайта (стажування в Університеті штату Вайомінг, США. Наукове дослідження «Адаптації верхньопалеолітичних – палео-індіанських мисливців на бізонів (порівняльний аналіз).

Експедиційна діяльність:
1986, 1988-1990, 1992-1994, 1998, 2000-2002, 2004-2005, 2007, 2009 — очолювала дослідження палеолітичної стоянки та кістковища бізонів поблизу м. Амвросіївка Донецької області, провадила розвідки в Амвросіївському районі;
1989 — організація польової екскурсії на Амвросіївському кістковищі бізонів для учасників радянсько–американського симпозіуму;
1984 — провадила розвідки на Сіверському Дінці на території Донецької області;
1977-1985 — очолювала дослідження палеолітичних стоянок Янісоль, Федорівка, Амвросіївка, Ями на території Донецької та Луганської областей;
1977-1978 — участь у роботі Донецької експедиції ІА АН УРСР;
1975-1976 — очолювала дослідження курганної групи та палеолітичної стоянки поблизу с. Говоруха Луганської області;
1973-1976 — участь у роботі Сіверсько–Донецької експедиції ІА АН УРСР;
1972 — провадила розвідки на території Володарського району Донецької області;
1972 — участь у роботі Костьонківської палеолітичної експедиції ІІМК АН СРСР;
1970-1971 — участь у роботі експедиції Дніпро–Донбас ІА АН УРСР.

Наукові організації й товариства:
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури (УТОПіК)
Українське Фулбрайтівське Коло (УФК)
Спілка археологів України (САУ)

Відзнаки:
2018 — Ювілейна Почесна Грамота Президії НАН України.

Дисертаційне дослідження:
2019 — «Верхньопалеолітичні мисливці степів Північного Надчорномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю «археологія» (ІА НАН України, Київ)
1986 — «Поздний палеолит Северского Донца и Приазовья», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія» (ІА НАН України, Київ); науковий керівник — д.і.н. Д. Я. Телегін

Освіта:
1962-1966 — Донецький державний університет (нині Донецький національний університет імені Василя Стуса), історичний факультет, спеціальність «історія, вчитель історії середньої школи».

Публікації

Кротова, О. O. 2023. Реконструкція стратегії спеціалізованого полювання на бізонів верхньопалеолітичних мисливців степів Південної України. Кам’яна доба України, 22, с. 21–44.

Кротова, О. O. 2022. Амвросіївка — пам’ятка палеолітичних мисливців на бізонів. В: Гершкович, Я. П., Гречко, Д. С. (відп. ред.). Археологія України за роки Незалежності. Київ: ІА НАН України, с. 58–65.

Кротова, О. О. 2021. Епіграветські пам’ятки янісольського типу півдня України. Кам’яна доба України, 21, с. 133–144.

Кротова, О. O. 2021. Елементи індустрії мізинського типу у верхньому палеоліті Східної України. В: Прищепа, Б. А. (ред.) Археологічні зошити з Пересопниці, 8. Пересопниця; Рівне: ПП «Формат-А», c. 48–62.

Кротова, О. О. 2020. Амвросіївський комплекс. В: Локтєв, В. М. (ред.). Велика українська енциклопедія. Т. 2. Київ: Енциклопедичне видавництво, с. 277–278.

Кротова, О. О. 2020. Історія дослідження верхньопалеолітичних пам’яток півдня України. Еminak, 1 (29), c. 9-32. DOI: 10.33782/eminak2020.1(29).376

Кротова, О. О. 2020. Амвросіївське кістковище бізонів та особливості його використання. Археологія і давня історія України, 4 , с. 134–150. DOI: 10.37445/ adiu.2020.04.10

Кротова, О. О. 2019. Історія дослідження верхнього палеоліту басейну Сіверського Дінця. Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 54, с. 53–62

Кротова, О. О., Сніжко, І. А. 2019. Історія дослідження Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу. Археологія, 3, с. 113–125.

Кротова, О. О. 2019. Кістяні знаряддя виробничо-побутового призначення Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу). В: Чабай, В. П. (гол. ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи (online версія). Київ: ІА НАНУ.

Кротова, О. О. 2019. Амвросіївське кістковище бізонів та особливості його використання. В: Чабай, В. П. та ін. (орг.). Від палеоліту до козацької України. Міжнародна ювілейна конференція. Анотації, 21-23 листопада 2019 р. Київ: ІА НАНУ, НаУКМА, с. 53.

Кротова, О. О. 2019. Верхньопалеолітичні мисливці степів Північного Надчорномор’я. Автореферат дисертації д. і. н. Київ: ІА НАНУ, 31 с.

Кротова, О. 2018. Сезони використання Амвросіївського верхньопалеолітичного комплексу. Емінак, 3 (23). с. 84–88.

Kitagava, K., Julien, M.-A., Bessudnov, A., Krotova, O., Rivals, F., Sablin, M., Patou-Mathis, M. 2018. Zooarchaeological record of the last hunter-gatheres of the steppe region of Eastern Europe. In: UISPP XVIIIth Congress. Session XVII: The Upper Palaeolithic research in Central and Eastern Europe. Book of the Session abstract, Paris, p. 1481.

Кротова, О. О. 2018. Кістяні знаряддя праці Амвросіївської стоянки (виготовлення, використання, просторовий аналіз). В: Чабай, В.П. (гол. ред.). І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23–25 листопада 2018 р.). Київ: ІА НАНУ, с. 69–70.

Кротова, О. О. 2017. Планіграфія розташування кістяних виробів на Амвросіївській стоянці. Кам’яна доба України, 17–18, с. 66–78.

Кротова, О. О., Ступак, Д. В. 2017. Дмитро Юрійович Нужний. Життєвий та творчий шлях. Кам’яна доба України, 17–18, с. 6–15.

Кротова, О. О. 2017. Культурні адаптації верхньопалеолітичних мисливців Азово-Чорноморських степів. Людина та ландшафт: первісна археологія Східної Європи. VITA ANTIQUA, 9, c. 107-116.

Kitagawa, K., Julien, M.-A., Krotova, O., Bessudnov, A. A., Sablin, M. V., Kiosak, D., Leonova, N., Plohenko, B., Patou-Mathis, M. 2018. Glacial and post-glacial adaptations of hunter-gatherers: Investigating the late Upper Paleolithic and Mesolithic Subsistence strategies in the Southern steppe of Eastern Europe. Quaternary International, 465, p. 192–209.

Krotova, O., Snizhko, I. and Logvynenko, V. 2016. Bison Utilization at the Amvrosievka Cаmpsite, Ukraine. In: Kornfeld M., Huckell B.(eds.). Stones, Bones and Profiles, Exploring Archaeological Context, Early American Hunter-Gatherers, and Bison. Boulder: University Press of Colorado, p. 391–409.

Кротова, О. О. 2013. Пізньопалеолітичні мисливці азово-чорноморських степів. Київ: Видавник Олег Філюк.

Julien, M.-A., Bocherers, H., Burke, A., Druker, D., Patou-Mathis, M., Krotova O., Pean, S. 2012. Were European steppe bison migratory? 18-O, 13-C and Srintra – tooth isotopic variations applied to a palaeoethological reconstruction. Quaternary International, 271, p. 1–14.

Кротова, О. О. 2011. Житлові території верхньопалеолітичних пам’яток азово-чорноморських степів. Кам’яна доба України, 14, c. 36-42.

Кротова, О.О. 2010. Пам’ятка верхньопалеолітичних мисливців на бізонів (до інтерпретації Амвросіївського кістковища). Кам’яна доба України, 13, c. 159–168.

Кротова, А. А. 2009. Хранение продуктов и адаптация обществ эпиграветтских охотников Восточной Европы. В: Васильев С. А., Кулаковская, Л. В. (ред.). С. Н. Бибиков и первобытная археология. Санкт-Петербург: ИИМК РАН; Киев: ИА НАНУ, c. 129–140.

Julien,M.-A., Krotova, O. 2008. Preliminary Results of a new zooarchaeological study at Amvrosievka (Ukraine). Археологический альманах, 19, c. 189–200.

Кротова, О. О., Сніжко, І. А., Логвиненко, В. М. 2008. Нові дані щодо обробки мисливської здобичі на Амвросіївській стоянці. В: Л.В. Кулаковська (відп. ред.). Дослідження первісної археології в Україні (До 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль). Матеріали міжнародної наукової конференції "Радомишль та його історія" 3-4 жовтня 2006 р. «КОРВІН ПРЕСС», Київ, c. 42–50.

Кротова, О. О. 2007. Знаряддя з різних порід каменю на епіграветських стоянках Північно-Східного Приазов’я. В: Пригарин А.А. (ред.). Человек в истории и культуре. Одесса - Терновка: Друк, c. 46–51.

Нужний, Д. Ю., Кротова, О.О. 2007. Мисливська метальна зброя з Амвросіївського кістко вища. Кам’яна доба України, 10, c. 92–101.

Кротова, О. О. 2006. Кістки бізонів зі слідами діяльності людини з Амвросіївського пізньопалеолітичного комплексу. Матеріали та дослідження з археології Східної України, 5, c. 6–14.

Кротова, О. О. 2005. Поселенські стратегії пізньопалеолітичних мисливців азово-чорноморських степів (до історіографії проблеми). Кам’яна доба України, 7, c. 61-68.

Кротова, О. О. 2004. П. П. Єфименко, О. М. Рогачов та принципи періодизації пізнього палеоліту Східної Європи. Кам’яна доба України, 5, c. 23–33.

Кротова, А. А., Пашкевич, Г. А. 2004. Верхнепалеолитическая стоянка Говоруха и ее палинологическая характеристика. Кам’яна доба України, 5, с. 217–224.

Кротова, О. О. 2003а. Проблеми датування та періодизації пам’яток степової зони доби верхнього палеоліту. Кам’яна доба України, 4, с. 183–198.

Кротова, О.О. 2003b. Визначення сезону використання Амвросіївського кістковища бізонів. Кам’яна доба України, 2, с. 75–81.

Кротова, А. А. 2002а. Связи позднепалеолитического населения бассейна Северского Донца и Центра Восточно-Европейской равнины. Особенности развития верхнего палеолита Восточной Европы. Костенки в контексте палеолита Евразии, ТКЭ ИИМК РАН, Серия: Исследования, 1, Санкт-Петербург: Академпринт, с. 68–80.

Кротова, О. О. 2002b. Господарсько-побутовий комплекс та проблеми вивчення структури пізньопалеолітичних пам’яток. Археологія, 1, с. 24–31.

Кротова, О. О. 2002c. Про сезон використання стоянок пізньопалеолітичними мисливцями на бізонів Північного Причорномор’я. В: Генінг В.Ф. (ред.). Сучасні проблеми археології. Київ: ІАНАНУ, с. 111-113.

Кротова, А. А. 2000а. Синхронизация технокомплексов позднего палеолита в Северном Причерноморье. Археологический альманах. 9, с. 89–98.

Кротова, О. О. 2000b. Граветтоїдні технокомплекси Північного Причорномор’я. Археологія, 2, с. 30-37.

Krotova, A. A. 1999. The Upper Paleolithic Bison Hunters: Amvrosievka. In: P.H.Brugal, F.David, J.G. Enloe, J. Jaubert(eds.) Le bison : Gibier et Moyen de Subsistance des Hommes du Paleolithique aux Paleoindiens des GrandesPlaines. Actes de Colloque International.Toulouse. 6-10 Juin 1995. Editions APDCA - Antibes, р. 334–341.

Krotova, A. A. 1997. Новые позднепалеолитические местонахождения Юго-Востока Украины. Археологический альманах, 6, с. 65–84.

Krotova, A. A. 1996. Amvrosievka New AMS Dates For An Unique Bison Kill Site In The Ukraine. Prehistoire Europeenne, 9, р. 357–362.

Кротова, А. А., Снежко, И. А. 1996. Кости бизонов со следами древних изломов из Амвросиевки. Археологический альманах, 5, Донецк, с. 139–146.

Кротова, О. О., Ступак, Д. В. 1996. Планіграфія та технологія обробки кременю пізньопалеолітичної стоянки Федорівка. Археологія, 3, с. 60–73.

Krotova, A. A. 1995. Chronostratigraphie du Paleolithique Superieur des Steppes d’Azov et de la Mer Noire. PALEO – Supplement, 1. Actes du Colloque de Miskolc. Juin 1995, р. 227-233.

Кротова, О. О. 1994а. Виробництво та суспільні відносини населення Північного Причорномор’я в добу пізнього палеоліту. Археологія, 1, с. 21–31.

Кротова, А.А. 1994b. Позднепалеолитические охотники на бизонов Северного Причерноморья. Археологический альманах, 3, с. 151–160.

Krotova, A. A., Belan, N. G. 1993. Amvrosievka. A Unique Upper Paleolithic Site in Eastern Europe. In: O.Soffer & N.D.Praslov (eds.). From Kostenki to Clovis: Upper Paleolithic-Paleo-Indian Adaptation. Plenum Press, p. 125–142.

Кротова, О. О., Сніжко, І. А. 1993. Сліди утилізації мисливської здобичі в Амвросіївці. Археологія, 4, c. 72–85.

Кротова, А. А. 1992. Структура позднепалеолитических памятников бассейна Северского Донца. Краткие сообщения ИА АН СССР, 20, c. 68–72.

Кротова, А. А. 1990. Об одном из аспектов изучения кремневого инвентаря позднепалеолитических памятников. В: Неприна В. И. (ред.). Каменный век на территории Украины. Киев: Наукова думка, с. 81–90.

Кротова, О. О. 1988. Про господарську діяльність пізньопалеолітичного населення степової зони Східної Європи. Археологія, 64, с. 1–11.

Неприна, В. И., Зализняк, Л. Л., Кротова, А. А. 1986. Памятники каменного века Левобережной Украины. Хронология и периодизация. Киев: Наукова думка.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Людмила Анатоліївна Яковлева

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1107

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0001-5817-3295

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження верхньопалеолітичних суспільств Євразії: спосіб життя, тип палеоекономіки, структура поселення, житлобудівництво. Адаптація верхньопалеолітичних суспільств в умовах холодного клімату Європейської прильодовикової зони відкритих рівнинних ландшафтів; функціонування базових поселень з житлами із кісток мамонта; виникнення та розвиток житлової архітектури із кісток мамонта.
Вивчення палеолітичного мистецтва України в європейському контексті; визначення знаково–комунікативних та практико–пізнавальних функцій палеолітичного мистецтва, порівняльний аналіз монументальних та мобільних форм мистецтва як загально споріднених соціо–знакових систем первісних суспільств.

Поточні дослідження й проекти:
2020-2024 — «Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України», розділ «Поселення з житлами із кісток мамонта Східної Європи: поселенська структура, житлобудівництво, мистецтво».

Програми міжнародної співпраці:
2019-2024 — Науково–дослідний українсько-французький проект ІА НАНУ — CNRS UMR 7041 «Поселення з житлами із кісток мамонта верхнього палеоліту Наддніпрянщини. Гінцівська стоянка: розкопки, дослідження, сбереження».
2018-2022 — Науково–дослідний міжнародний проект Міжнародного Академічного Союзу (UAI) та Міжнародного об’єднання преісторичних та протоісторичних наук (UISPР) «Людина в умовах кліматичних змін в преісторії та протоісторії».

Експедиційна діяльність:
з 1993 по сьогодення — керівник Гінцівської міжнародної палеолітичної експедиції ІА НАН України; дослідження палеолітичної стоянки Гінці у с. Гінці Лубенського району Полтавської області;
1993 — 1996 — участь у роботі міжнародної палеолітичної експедиції Англь сюр Англен МАН Франції;
1992 — участь у роботі Семенівської палеолітичної експедиції ІА НАН України;
1987–1989 — участь у роботі Межирічської палеолітичної експедиції ІЗ АН УРСР;
1986 — участь у роботі Костенківської палеолітичної експедиції АН СРСР ;
1985 — участь у роботі Юдіновської палеолітичної експедиції АН СРСР;
1984 — участь у роботі Межирічської палеолітичної експедиції Київського державного університету — ІЗ АН УРСР;
1976–1977 — участь у роботі ї Межирічської палеолітичної експедиції Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Педагогічна діяльність:
Курс відеолекцій «Палеолітичне мистецтво України в європейському контексті» на сайті ІА НАНУ і на науково-просвітницькому каналі «Archeologies d’Eurasie Art» на відеохостінгу YouTube

Наукові організації й товариства:
Міжнародна Академія преісторії та протоісторії / International Academy of Prehistory and Protohistory (АІРР) — дійсний член (академік);
Міжнародне об’єднання преісторичних та протоісторичних наук / International Union of Prehistoric and Protohistoric Sciences (UISPР) — віцепрезидент комісії «Верхній палеоліт Євразії», член огркомітету XVIII Всесвітнього конгресу UISPР (Париж, 2018), член наукової комісії UISPP «Преісторичне мистецтво»;
Центр національних наукових досліджень Франції (UMR 7041 CNRS) — асоційований член;
Міжнародна асоціація «Археологія Євразії» (Association d’Archéologie d’Eurasie) — віце президент;
Громадське товариство «Гінцівська спадщина» — член правління.

Відзнаки:
2018 — почесна медаль XVIII всесвітнього конгресу UISPP за плідні багаторічні розкопки Гінцівської стоянки;
2016 — грамота Лубенської райдержадміністрації;
2014 — офіцер Ордену Академічних пальм Франції;
2014 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за колективне видання «Історія української культури» у п'яти томах (дев'яти книгах);
2013 — почесна грамота Полтавської облдержадміністрації.

Дисертаційне дослідження:
1987 — «Орнамент в образотворчому мистецтві пізньопалеолітичної людини Подніпров’я», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д. і. н. М. І. Гладких.

Освіта:
1973–1978 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, музеєзнавець».

Публікації

Books
Яковлева, Л., 2013. Найдавніше мистецтво України, Стародавній світ, Київ.
Iakovleva, L., 2013. L'art des origines en Ukraine. Starodavni Svit. Kiev, foreword & abstract in french & in english.

Яковлева, Л., Джіджан, F., 2014. Гінцівська стоянка з житлами із кісток мамонта (Україна ) Двадцять років розкопок у Гінцях (1993 -2013). Київ Service d’action culturelle de l’Ambassade de France en Ukraine.

Iakovleva, L., Djindjian, F., 2014. Le site d’habitat à cabanes en os de mammouths de Gontsy (Ukraine). Vingtième anniversaire des fouilles à Gontsy (1993 – 2013). Kiev, Service d’action culturelle de l’Ambassade de France en Ukraine.

Book collection/One volume of multi-volume work
Iakovleva, L. 2018. L’art paléolithique de la France: art pariétal, art rupestre, art mobilier. Chapitre 11, Djindjian F. (ed.). La Préhistoire de la France. Paris : Hermann, 2018, p.427-448.

Iakovleva, L. 2012. L'art mobilier du Gravettien, in Les Gravettiens, Otte M. (ed.), Paris : Errance, 2012, p.236-269.

Яковлєва, Л., 2010. Пізній палеоліт In Історія декоративного мистецтва України, Розділ 1, у 5т. Т.1, гол. ред. Г.Скрипник, ІМФЕ ім. М.Т.Рильского,Київ : p. 23-48.

Iakovleva, L., Djindjian, F., 2005. Le site paléolithique de Gontsy et les cabanes en os de mammouth du Paléolithique supérieur récent d’Europe orientale. Les campagnes de fouilles 1993-2005 à Gontsy. Kiev : Service d’action culturelle de l’Ambassade de France en Ukraine.

Яковлева, Л., 2001. Культура пізньопалеолітичного населення України, Розділ 2. Історія Української культури у 5т. Т.1, Наукова думка, Київ : p.69-99.

Iakovleva, L. Pinçon, G., 1997. La frise sculptée du Roc-aux-Sorciers à Angles sur l'Anglin (Vienne, France). Paris :RMN-CTHS

Book Editor
Cacho, C., Iakovleva, L. (eds.), 2016. Landscape analysis in the European upper Palaeolithic. Reconstruction of the economic and social activities. Quaternary International, 412, A, Août 2016

Iakovleva, L., Djindjian, F. (eds), 2015. "L'art géométrique de la préhistoire à nos jours ». Actes du IV° Colloque Franco-ukrainien d'Archéologie, Kiev, 23-24 avril 2015, Institut Français d'Ukraine, Kiev : site internet http://institutfrancais-ukraine.com/programmation/colloque-archeologie

Iakovleva, L., Korvin-Piotrovski, A., Djindjian F. (eds.) 2013. L’Archéologie du bâti en Europe. Actes du III° Colloque d’archéologie franco-ukrainien, Paris, EHESS 1-3 octobre 2009. Kiev: Institut d’Archéologie NAS d’Ukraine.

Djindjian, F., Iakovleva, L., (eds), 2003. L'homme préhistorique au temps des mammouths, Les Dossiers de l'Archéologie, n°291.

Зализняк, Л.Л., Яковлєва, Л.А., Гавриленко, І.М., (eds.) 2003. До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки. Публікації матеріалів міжнародної конференції «Гінцівська стоянка та проблеми кам’яної доби України», Кам’яна доба України, 4, Київ

Journals
2018

Iakovleva, L., Djindjian F., 2018. The mammoth bone dwellings of the upper Palaeolithic settlement of Gontsy (Ukraine: a First Synthesis), Археологія, 2018, № 4, p. 86- 94

Iakovleva L., Djindjian F, Moigne A.M., Maschenko E., Konik S., Gregoire S., Matviichina J., Sapozhnikova G., 2018. Gontsy (Ukraine) a settlement with mammoth bone dwellings of the late upper palaeolithic in Eastern Europe . UISPP Journal, 1-1, p.42-61

Iakovleva L., Djindjian F., 2018. Les constructions en os de mammouths de l’habitat paléolithique de Gontsy : étude préliminaire. In: Valde-Nowak, P., Sobczyk K., Nowak M., Zralka J.(eds ). Mélanges en hommages à J. Kozlowski. Krakow, Institute of Archaeology, Jagellonian University, p. 131-143

2017

Iаkovleva, L. 2017. Langage socio-culturel des sépultures de Sungir. In: Vasilyev, S., Sinitsyn, A., Otto, M. (eds.). Le Sungirien. The Sungirian and Streletskian in the Context of the Eastern European Early Upper Paleolithic. Act of the Conference of the UISPP Commission 8. Saint-Petersbourg: ERAUL, 147. Liege, p. 99–106.

2016
Iakovleva, L., 2016. Mezinian landscape (Late upper palaeolithic of Eastern Europe). In C. Cacho, L. Iakovleva (eds.), Landscape analysis in the European upper Palaeolithic. Reconstruction of the economic and social activities, Quaternary International, 412, A, August 2016, p.4-15

Iakovleva, L., 2016. La préhistoire en union soviétique des années 1950 aux années 1960. In Delley G., Diaz-Andreu, M., Djindjian F., Guidi A., Kaeser M.A. (eds.), History of Archaeology: International perspectives”. Proceedings of the XVII° UISPP World Congress. Burgos, 1-7 September 2014. Volume 11, sessions A8b, A4b, A8a, London, Archaeopress archaeology, 2016, p.145-159

Iakovleva, L., Djindjian F. & Egels Y., 2016, 3D modeling by digital photogrammetry applied to the mammoth bone dwelling settlement of Gontsy (Ukraine). In “ H. Kamermans, W. de Neef, C. Piccoli, A. Posluschny, R. Scopigno (eds.). The three dimensions of Archaeology”, Proceedings of the XVII UISPP World Congress (1–7 September 2014, Burgos, Spain) Volume 7/Session A4b & A12, 2016, Archaeopress, Oxford: p.73-87

2015
Iakovleva, L., 2015. L’ornementation géométrique et la géométrisation des formes dans l’art du Paléolithique supérieur européen. In « Actes du IV° Colloque Franco-ukrainien d'Archéologie, L'art géométrique de la préhistoire à nos jours, L. Iakovleva et F. Djindjian (eds.)", Kiev : 23-24 avril 2015, p.1-25, Institut Français d'Ukraine, Kiev : site internet http://institutfrancais-ukraine.com/programmation/colloque-archeologie

Iakovleva, L., 2015. Les représentations associés « femme – animal » dans l’art mobilier et pariétal du Paléolithique supérieur européen : des concepts stylistiques aux fonctions symboliques. Actes du XIX International Rock Art Conference IFRAO, 2015, p. 711-713

2014
Iakovleva, L., 2014. The architecture of mammoth bone circular dwellings of the Upper Palaeolithic settlements in Central and Eastern Europe and their socio-symbolic meanings, Quaternary International, 359-360 (2015), p.324-334

Iakovleva, L., 2014. Convergence et divergence thématique et stylistique dans l’Art du Gravettien d’Europe orientale. In « Modes de contacts et de déplacements au Paléolithique eurasiatique, M. Otte & F. Lebrun-Ricalens (eds.), Colloque UISPP commission 8 de Liège, mai 2012. MNHA-CNRA et Université de Liège, ERAUL 140, p.569-586

Iakovleva, L., 2014. Les nouvelles découvertes archéologiques sur les sites du paléolithique supérieur d'Ukraine (2007 – 2013). Rapport quinquennal de la commission « Paléolithique supérieur d’Eurasie » de l’UISPP, Liège, ERAUL n°142, p.9-17

Iakovleva, L., Djindjian F., 2014. L’habitat a cabanes en os de mammouths de Gontsy (Ukraine) : une référence pour la reconstitution d’un système de chasseurs-cueilleurs dans son territoire basé sur l’économie du Mammouth. In «Modes de contacts et de déplacements au Paléolithique eurasiatique, M. Otte & F. Lebrun-Ricalens (eds.)». Colloque UISPP commission 8 de Liège, mai 2012. MNHA-CNRA et Université de Liège, ERAUL 140, 2014, pp.215-241

2013
Iakovleva, L., 2013. La notation symbolique de l’habitat dans son territoire: l’architecture du Mezinien et le décor pariétal des abris sous-roche du Magdalenien moyen. In « Actes du 3° Colloque franco-ukrainien d’Archéologie, Paris, 1-3 Octobre 2009, Kiev, L’Archéologie du bâti en Europe, Iakovleva L., Korvin-Piotrovski A., Djindjian F. (eds.) » Publications de l’Institut d’Archéologie de l’Académie nationale des Sciences d’Ukraine, Kiev : Starodavni Svit. 2013, p.13-43.

Iakovleva, L., 2013. Die Verwendund von Bernstein im Jungpalaolithikum der Ukraine. The use of Amber in Upper Palaeolithic in Ukraine. Die Kunde N.F.64, p.255-257

2012
Яковлєва,Л.А., 2012. Прикраси із мушель пізнього палеоліту України, Археологія n°1, 2012. Інститут археології НАН України. Київ : c.. 3- 15

Iakovleva, L., Djindjian F., Maschenko E.N., Konik S. & Moigne A.M., 2012.
The late upper palaeolithic site of Gontsy (Ukraine): a reference for the reconstitution of the hunter-gatherer system based on a mammoth economy. Quaternary International, 255, p.86-93

Яковлева,Л.А., 2012. Відкриття житла із кісток мамонта на пізньопалеолітичному поселенні Гінці в 2011 році. Археологічні дослідження в Україні. 2011. Київ : ІА НАНУ. c.392-394.

2011
Яковлєва,Л.А., 2011. Мобільна скульптура Мізина. Типологія, технологія, художня стилістика. Кам’яна доба України, Вип.14, c. 124-132

Яковлева,Л.А., 2011, Прикраси із мушель як елемент символіко- знакової системи оздоблення одежі та тіла (за даними поселень і стоянок пізньої доби верхнього палеоліту України), Археологія і давня історія України. Вип.6, Київ, рр. 91 – 98.

2010
Iakovleva, L., 2010-11. Les manifestations artistiques, un vecteur de la connaissance socio - culturelle des sociétés du Paléolithique supérieur. Actes du Congrès IFRAO, Tarascon-sur-Ariège, septembre 2010. In « L’art préhistorique dans le monde, J. Clottes (ed.) ». Préhistoire, Art et Sociétés, tome LXV-LXVI, p. 314-315 & p.1817-1835.

Iakovleva, L., 2010. Les fouilles paléolithiques en Eurasie au XX° siècle dans leur contexte historique, Colloque international « L’écriture de l’histoire et de la préhistoire d’hier à aujourd’hui », 14 -16 mai 2008, Lyon. In « Ecrire le passé, S. de Beaune (ed.)», Paris, CNRS, p.181-194.

Iakovleva, L., 2010. La décoration corporelle, une manifestation du système socio-symbolique du Paléolithique supérieur ancien en Europe orientale (d’après les sépultures de Kostienki et de Soungir). Colloque international 2-4 Juin 2005 : Université de Toulouse-le Mirail : « Art rupestre et communications : espaces symboliques et territoires culturels ». Préhistoire, Art et Sociétés, Revue de la société préhistorique Ariège Pyrénées, tome LXIII-2008, p.61-72.

Яковлева,Л.А., 2010. Розкопки Гінцівського верхньопалеолітичного поселення. Археологічні дослідження в Україні 2009р. Київ: ІА НАНУ, с.489 –491.

Iakovleva, L., Djindjian, F., Maschenko E. & Konik S., 2010. The mammoth bone bed of the mammoth bone hut Late Upper Palaeolithic camp-site of Gontsy (Ukraine): Recent results of the 2004-2006 excavations. IVth International Conference on Mammoths, Yakutsk (Siberia), 18-22 June 2007. In « Proceedings of the IV° International mammoth Conference, P. Lazarev, G. Boeskorov & E. Maschenko (eds.)”, Yakutsk, 2010, p.150-158.

2009
Iakovleva, L., 2009. L’art mézinien en Europe orientale dans son contexte chronologique, culturel et spirituel. Représentations préhistoriques. Image du sens (2/3). L’Anthropologie, 113, 5(1), décembre 2009, p.691-752.

Iakovleva, L., 2009. De l’art mobilier au système socio-symbolique dans le Paléolithique supérieur ancien et moyen d’Europe orientale. In « Espaces symboliques dans l’art préhistorique, F. Djindjian, L. Oosterbeek (eds.)». Actes du XV° Congrès UISPP, Lisbonne, 4-9 septembre 2006, Session C28., vol.40. BAR International Series, 1999, p.21-32.

Iakovleva, L., 2009. Le concept de territoire à partir des données des sites des régions du Dniepr au Paléolithique supérieur récent en Europe orientale. Actes du XV° Congrès UISPP, Lisbonne, septembre 2006, Session C16, vol.3 : « Le concept de territoires pour les chasseurs cueilleurs du Paléolithique supérieur européen ; F. Djindjian, J. Kozlowski, N. Bicho (eds.) ». BAR, International Series, 1938, p.41-62.

2006
Iakovleva, L., 2006. Le système symbolique des parures dans les peuplements du Paléolithique supérieur récent du bassin du Dniepr. IV° Simposio Cueva de Nerja & Colloque UISPP Commission 8. Nerja (Andalousie), novembre 2004. In « La cuenca mediterranea durante el paleolitico superior 38 000 – 10 000 anos; J.L. Sanchidrian Torti, A.M. Marquez Alcantara, J.M. Fullola I Pericot (eds.)». Malaga : Fundacion Cuevade Nerja, 2006, p.32-44.

Iakovleva, L., 2006. Les parures en coquillage au Paléolithique supérieur récent dans les territoires de peuplement du bassin du Dniepr. Archeometriai Mühely, 2005/4, p.26-37.

Яковлева,Л.А., 2006. Ориньякское искусство : формы и функции (Дордонь, Жиронда, Ардеш, Жура Суаб) Ранняя пора верхнего палеолита Эвразии общее и локальное. Материалы международной конференции к 125 летию открытия палеолита в Костенках 23 26 aвгуста 2004г. M. Anikovitch (ed.), Institute for the Material Culture History Russian Academy of Sciences, Proceedings of Kostenki – Borschevo archaeological expedition, Vol.4, “Nestor-Historia” Publishers : Saint-Petersburg: 2006, p.294-312.

Iakovleva, L., Sapozhnikov, I., 2006. L’état des recherches archéologiques sur le Paléolithique supérieur de l’Ukraine (2002 -2005). In « Le Paléolithique supérieur en Europe ; Bilan quinquennal 2001-2006. Commission 8 UISPP», Liège: ERAUL n°115, p. 17-24.

2005
Iakovleva, L., Djindjian, F., 2005. New data on mammoth bone settlements of Eastern Europe in the light of the new excavations of the Gontsy site (Ukraine). Quaternary International, 2005, 126-128, p.195-207.

Iakovleva, L., Djindjian, F., 2005. Le site paléolithique de Gontsy. In « Archéologies : Vingt ans de recherches françaises dans le monde ». Paris : Maisonneuve & Larose & ADPF/ERC, 2005, p.552-555.

Івакин, Г.Ю., Яковлєва, Л.А., Джінджіан, Ф., 2005. Круглий стіл «Археологія України і Франції – Les regardes croises des archeologes ukrainiens et français » Археологія №2, Київ : с.116-120.

2004
Iakovleva, L., 2004. Les concepts artistiques des représentations féminines dans les habitats du Paléolithique supérieur récent en Europe orientale en comparaison avec ceux du magdalénien moyen en Europe occidentale. In « L’art du Paléolithique supérieur, M. Lejeune et A.C. Welté (eds.) ». XIV° Congrès UISPP Liège, septembre 2001, colloque 8.3., Liège : 2004, ERAUL n°107, p.225-237.

Iakovleva, L., 2004. Computerized Methods for Palaeolithic Art Studies. In “Enter the Past: the E-way into Four Dimensions of Cultural Heritage. International Conference CAA 2003 Vienna (Austria), April 2003, Oxford : Archaeopress, BAR International Series 1227, p.348-351.

Iakovleva, L., 2004. Les habitats en os de mammouths du paléolithique supérieur en Europe orientale. Les Dossiers de l’Archéologie, 291, mars 2004. Editions Faton, Dijon : p. 46-51.

Iakovleva, L., Demeschenko S., 2004. Les mammouths dans l’art paléolithique. Les Dossiers de l’Archéologie, 291, mars 2004. Dijon, Editions Faton, p.78-81.

Iakovleva, L., Djindjian F., 2004. Le site paléolithique de Gontsy et ses cabanes en os de mammouths. Les dossiers de l’Archéologie, 291, mars 2004. Editions Faton, Dijon, p.68-73.

Djindjian, F., Iakovleva L., 2004. L’homme préhistorique au temps des mammouths. Les dossiers de l’Archéologie, 291, mars 2004. Editions Faton, Dijon, pp.8-17.

Gladkik, M., Iakovleva, L., 2004. Les sites d’Ukraine : de Mejiriche à Gontsy et leurs cabanes en os de mammouth. Les dossiers de l’Archéologie, 291, mars 2004. Editions Faton, Dijon, p.64-67.

2003
Яковлева, Л.А., 2003. Основні етапи досліджень поселень з житлами та іншими конструкціями з кісток мамонта басейну Дніпра (до 130-річчя розкопок Гінців). До 130-річчя відкриття Гінцівської стоянки., Публікації матеріалів міжнародної конференції «Гінцівська стоянка та проблеми кам’яної доби України», Кам’яна доба України вип.4, Київ: с. 18-42

Зализняк, Л.Л., Яковлева, Л.А., Гавриленко, І.М., 2003. Міжнародна конференція «Гінцівська стоянка та проблеми кам’яної доби України», Археологія, №2, с.142 144.

Iakovleva, L., 2003. La chronologie du Paléolithique supérieur de l’Ukraine. In «Chronologies géophysiques et archéologiques du Paléolithique supérieur , F. Widemann & Y.Taborin (eds.) », Archeologia, Storia & Cultura n°3, Bari, Edipuglia, p.113-120.

Iakovleva, L., 2003. Les habitats en os de mammouths du Paléolithique supérieur d’Europe orientale : les données et leur interprétation. In “Perceived landscapes and built environments: the cultural geography of late palaeolithic Eurasia, S.A. Vasiliev, O. Soffer, J.K. Kozlowski (eds.)”. Actes du XIV° Congrès UISPP, Université de Liège, Belgique, 2-8 septembre 2001, colloques 6.2 & 6.5, BAR International Series 1122, p.47-57.

Яковлєва, Л.А., 2003. Мистецтво верхнього палеоліту як обьєкт досліджень. Системний аналіз. Кам’яна доба України вип.2, Київ : с. 108-116.

2002
Iakovleva, L., 2002. Un essai de formalisation des études sur l’art paléolithique pour la connaissance des sociétés préhistoriques. XIV° Congrès International UISPP, Liège, Septembre 2001, Colloque 1.3, Archeologia e Calcolatori, 2002, 13, p. 31-40.

Яковлева, Л.А., 2002. Поселения под скалистыми навесами с настенным и мобильным искусством среднего мадлена Франции, Особенности развития верхнего палеолита Восточной Европы, А.А. Синицин (ed), Санкт-Петербург : с. 178-189

Iakovleva, L., Djindjian F., 2002. Les nouvelles recherches sur le site de Gontsy dans le contexte des recherches anciennes et actuelles sur des habitats du bassin du Dniepr supérieur et moyen depuis plus d'un siècle. In "Abstracts of the international conference: The Upper Palaeolithic-Upper Pleistocene dynamics of natural events and periodization of archaeological cultures, N. D. Praslov (ed.)”. Russian Academy of Sciences, Institute of Material Culture History, Saint-Petersburg: 2002, p. 137-143.

2001
Iakovleva, L., 2001. Recherches sur le Paléolithique supérieur de l'Ukraine (1997 à 2000). In "Le Paléolithique supérieur européen. Bilan quinquennal 1996-2001, P. Noiret (ed.) ». XIVe Congrès UISPP, Commission 8. Liège: ERAUL 97, 2001, p.35-43.

Iakovleva, L., Djindjian F., 2001. The new excavations of the Gontsy Site (Ukraine), in the context of the Epigravettian Camp-Sites of the Dnepr Basin, In "Proceedings of the International Conference on Mammoth site studies, D. West (ed.)", University of Kansas Publications in Anthropology n°22, Lawrence, University of Kansas, USA, Mars 1998, p.85-94.

Iakovleva, L., 2001. Les habitats en os de mammouths des chasseurs paléolithiques d’Ukraine. Les dossiers de l’Archéologie, 266 septembre, 2001. Editions Faton, Dijon, p. 36-47.

2000
Яковлева,Л.А., 2000. Поселення з житлами із кісток мамонта Дніпровського басейну, Археологія №2, Київ: с. 72-83

Iakovleva, L., 2000. The Gravettian art of Eastern Europe as exemplified in the figurative art of Kostienki 1. In "Hunters of the Golden Age: The Mid Upper Palaeolithic of Eurasia 30 000-20 000 BP, W. Roebroeks, M. Mussi, J. Svoboda, K. Fennema (eds.)", Analecta Praehistorica Leidensia, 31, Leiden, University of Leiden, 2000, p. 125-134.

1999
Iakovleva, L., 1999. Les datations 14C sur les habitats de la grande plaine russe orientale. In " 14C et Archéologie, J. Evin, Ch. Oberlin, J.P. Daugas & J.F. Salles (eds.)" 3° Congrès International 14C et Archéologie, Lyon, Avril 1998. Mémoires de la Société Préhistorique Française, Tome XXVI et GMPCA, 1999. p. 123-131.

Iakovleva, L., 1999. L'Art dans les habitats au Paléolithique supérieur d'Europe orientale. L'Anthropologie, 103, 1, p.93-120.

Iakovleva, L., Pincon G., 1999. Un habitat en abri sous-roche au Magdalénien moyen : Angles sur l'Anglin (Vienne, France). Trabajos de Prehistoria, 56, 1, 1999, p.41-52.

Iakovleva, L., Pincon G., 1999. L'Art pariétal sculpté dans l'habitat du Roc aux Sorciers à Angles sur l'Anglin (Vienne, France). L'Anthropologie, 103, 4, p.549-568.

1998
Iakovleva, L., Pincon G., 1998. The upper palaeolithic sculptured ibex of Angles sur l'Anglin, France. Oxford Journal of Archaeology, 17, 3, 1998, p. 257-268.

1997
Djindjian, F., Iakovleva L., 1997. Le peuplement du pourtour septentrional de la Mer Noire en Ukraine, de 18 000 BP à 12 000 BP. In " Le monde méditerranéen après le pléniglaciaire 18 000 - 12 000 BP, J.M. Fullola et N. Soler (eds) Actes du colloque international de Banyoles 1994, Gérone, Centre d'investigations archéologiques, 17, 1997, p.101-111.

1996
Яковлева, Л.А., 1996. Образотворче мистецтво верхнього палеоліту (образ, композиція, ансамбль) Археологія №3, Київ, с. 51–60

Iakovleva, L., 1996. Recherches sur le Paléolithique supérieur d'Ukraine de 1991 à 1995. In "Le Paléolithique supérieur européen. Bilan quinquennal 1991-1995. UISPP-Commission VIII. Forli, 1996. ERAUL n° 76, p.23-31.

Iakovleva, L., 1996. Le passage de l’art paléolithique à l’art mésolithique en Europe orientale. Actes du Colloque XV du XIIe Congrès International des Sciences Préhistoriques et Protohistoriques (UISPP). Forli, 8 -14 septembre 1996, p. 49 -51.

Djindjian, F., Iakovleva, L., Pirot F., 1996. Résultats préliminaires d’un projet de reconstitution 2D et 3D de structures d’habitats préhistoriques par le logiciel de gestion d’objets graphiques ArcInfo, III° International Symposium on Computing and Archaeology, Rome, Novembre 1995, Archeologia e Calcolatori, 7, 1996, p.215-225.

Iakovleva, L., Pincon G., 1996. Une composition de deux bisons sculptés de la frise de l’abri Bourdois à Angles sur l’Anglin (Vienne). Bulletin de la Société Préhistorique Française, 93, 2, p.195-200.

1995
Iakovleva, L.A., 1995. Les représentations féminines du Paléolithique supérieur de Mézine (Ukraine). L’Anthropologie, 99, 2-3, p.273–285.

Яковлева, Л.А., Джінджан,Ф. 1995. Сучасні археологічні дослідження пізньопалеолітичної стоянки Гінці. Археологічні дослідження Полтавської області №3. Полтава, p.21-25.

Iakovleva, L., Pincon G., 1995. Les représentations féminines dans l’art pariétal du Roc-aux-Sorciers à Angles sur l’Anglin (Vienne). La dame de Brassempouy. Actes du Colloque International de Brassempouy (Landes), juillet 1994, Liège : ERAUL n°74, p.123-128.

1994
Яковлева, Л.А., 1994, Символіка поховань пізнього палеоліту Східної Європи та Сибіру, Археологія, №4, Київ :1994, с. 84–98

1992
Iakovleva, L.A., 1992. Les statuettes féminines en ivoire du Mézinien de Mejiriche (Ukraine). Bulletin de la Société Préhistorique Française, 89, 3, p.68–71.

Iakovleva, L.A., 1992. L’art mobilier du Paléolithique supérieur des régions du Dniepr (d’après des données de Mézine, Mejiriche, Dobranichivka). Actes du XII° Congrès International des Sciences Préhistoriques et Protohistoriques. Bratislava, 1-7 septembre 1991, éd. Institut d’Archéologie de l'Académie Slovaque des Sciences, Bratislava : 1992, p. 326- 329.

1991
Яковлева, Л.A., 1991. Жилише в мировосприятии позднепалеолитического человека (по материалам поселения Межирич). Духовная культура древних обществ на территории Украины. Наукова думка, Київ, с. 8–19.

Яковлева, Л.A., 1991. Роль женщины в позднепалеолитических обществах (по данным искусства восточной Европы и Сибири), История первобытных обществ Украины, Киев: с. 6-17.

1989
Яковлева, Л.A., 1989. Схематические статуэтки женщин позднего палеолита днепровських регионов. Первобытная археология, Киев: с. 42-54.

1987
Яковлева, Л.A., 1987. Гравировка на бивне из Киев - Кирилловского палеолитического поселения. Исследования социо –экономических проблем археологии. Наукова думка, Киев: с. 177-186.

1985
Яковлева, Л.A., 1985. Архитектурний орнамент палеолитических жилищ, Конструкция и архитектура. Будівельник №3, Киев: с. 25-28.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Микола Тихонович Товкайло

Кандидат історичних наук, позаштатний співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 11хх

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID:

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Дослідження неоліту басейну Південного Бугу, процесу неолітизації Південно-Західної України, міжкультурних контактів неолітичних та енеолітичних людностей, вивчення старожитностей пізнього середньовіччя та нового часу, пов’язаних з запорізьким козацтвом.

Поточні дослідження й проекти:
Дослідження багатошарового поселення і могильника Ґард на Південному Бузі у Миколаївській області

Експедиційна діяльність:

Педагогічна діяльність:

Наукові організації й товариства:

Відзнаки:

Дисертаційне дослідження:
1998 — «Неоліт Степового Побужжя», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., проф. Д. Я. Телегін

Освіта:
1977–1981 — Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка), історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, археолог, музеєзнавець»

Публікації

Монографії:
Товкайло, М. 2005. Неоліт Степового Побужжя. Кам’яна доба України, 6.
Залізняк, Л. Л., Степанчук, В. М., Кухарчук, Ю. В., Товкайло, М. Т., Матвіїшина, Ж. М., Манько, В. О., Вєтров, Д. О., Беленко, М. М., Озеров, П. І., Хоптинець, І. М., Нездолій, О. І., Дорошкевич, С. П., Сорокун, А. А., Шевченко, Т. О. 2013. Найдавніше минуле Новомиргородщини. Кам’яна доба України, 15.

Основні наукові статті та тези конференцій:
Товкайло, М. Т. 2017. Як намагаються знищити останні історичні ландшафти Запорозької Січі. В: Коломієць, Г. (ред.). Матеріали V Наукових читань пам’яті Сергія Таращука (м. Миколаїв, 21 квітня 2017 року). Київ: LAT&K, с. 13—16.
Товкайло, М. Т. Титова, О. М., 2016. Запорозький Ґард: правда і вигадки. Археологія, 2, с. 98—109.
Фоменко, В. М., Товкайло, М. Т., Дяченко, М. В., Требух, О. О. 2016. Розкопки багатошарових пам’яток Ґард і Лідина Балка. В: Болтрик, Ю. В. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ: Стародавній Світ, с. 125—126.
Тетеря Д. А., Товкайло, М. Т. 2016. Дослідження ґрунтового могильника давньоруської доби на східній околиці Переяслава. В: Болтрик, Ю. В. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2015. Київ: Стародавній Світ, с. 78—79.
Товкайло, М. 2016. Михайло Хай: Микола Будник і кобзарство. В: Черемський, К. П. (упоряд.). Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 18—19 червня 2016 р., м. Київ, НЦНК «Музей Івана Гончара». Харків: Видавець Савчук О. О., с. 141—165.
Матвіїшина, Ж. М., Фоменко, В. М., Товкайло, М. Т., Дорошкевич, С. П. 2015. Педологічні дослідження багатошарових пам’яток Ґард і Лідина Балка у Степовому Побужжі. Кам’яна доба України, 16, c. 190—203.
Товкайло, М. Т. 2015. Рудинський Михайло Якович. В: Толочко, П. П. (гол. ред.). Інститут археології Національної академії наук України. 1918—2014. Київ: ВД «АДЕФ-Україна», с. 571—572.
Товкайло, М. Т., Фоменко, В. М. 2015. Ґард — могильник маріупольського типу на Південному Бузі. Археологія, 2, с. 18—33.
Товкайло, М. Т. 2014. Неолитизация Юго-Западной Украины в свете новых исследований поселения Гард. Stratum plus, 2, с. 183—245.
Nikitin, A., Potekhina, I., Tovkailo, M. 2014. Radiocarbon dating inconsistencies of a late Mesolithic burial site at Gard, Ukraine. In: Radiocarbon and diet: aquatic food resources and reservoir effects. International scientific meeting: 24—26 September 2014, (Kiel—Germany). Meeting Programme & Book of Abstracts. Kiel (б. в.), p. 57.
Фоменко, В. М., Товкайло, М. Т., Требух, О. О., Дяченко, М. А. 2014. Дослідження Миколаївської експедиції у зоні водосховищ Южно-українського енергокомплексу. В: Козак, Д. Н. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2013. Київ: ІА НАНУ, с. 200—201.
Тетеря, Д. А., Товкайло, М. Т. 2014. Дослідження переяславського ґрунтового могильника. В: Козак, Д. Н. (гол. ред.). Археологічні дослідження в Україні 2013. Київ: ІА НАНУ, с. 157—158.
Товкайло, М. Т. 2014. Кам’яний хрест із с. Сушки Канівського району. Переяславіка, 7(9), с. 196—197.
Товкайло, М. Т., Фоменко, В. М. 2013. Ґрунтовий могильник усатівського типу на Ґарді В: Тощев, Г. М, Михайлов, Я. Б., Заматаєва, О. В., Пеньова, О. В. (ред.) Північне Приазов’я в епоху кам’яного віку—енеоліту. До 100-річчя від дня народження В. М. Даниленка. Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні», с. 185—194.
Товкайло, М. Т., 2010. Ранньонеолітичний горизонт поселення Ґард і проблема неолітизації Північно-Західного Надчорномор’я та Побужжя. Кам’яна доба України, 13, с. 208—228.
Товкайло, М. Т., 2008. Неолітичний Ґард за даними нових досліджень. Кам’яна доба України, 11, с. 144—156.
Товкайло, М. Т., 2007. Репресована стаття П.В.Харламповича — перша наукова праця з неоліту Побужжя. Кам’яна доба України, 10, с. 222—227.
Залізняк, Л. Л., Товкайло, М. Т., 2007. Проблеми неолітизації Правобережної України за матеріалами розкопок стоянки Добрянка 3 у 2006 році. Кам’яна доба України, 10, с. 148— 167.
Залізняк, Л. Л., Товкайло, М. Т., Журавльов, О. П., 2005. Стоянка Добрянка 3 на р. Чорний Тікич та її місце у неоліті Буго-Дніпровського межиріччя. Кам’яна доба України, 7, с. 96—116.
Залізняк, Л. Л., Товкайло, М. Т., Кухарчук, Ю. В. 2005. Дослідження стоянок біля с. Добрянка на Черкащині археологічною експедицією НаУКМА у 2001, 2003, 2004 р. Маґістеріум, 20, с. 6—17.
Залізняк, Л. Л., Товкайло, М. Т., Степанчук, В. М., Вєтров, Д. О., 2005. Результати досліджень археологічної експедиції НаУКМА у 2006 році. Маґістеріум, 27, с. 4—14.
Товкайло, М. Т., 2004. До проблеми взаємин населення буго-дністровської та ранньотрипільської культур. Археологія, 1, с. 30—42.
Товкайло, М. Т., 2004. До проблеми датування буго-дністровського неоліту. Кам’яна доба України, 5, с. 236—246.
Товкайло, М. Т., 2003. Крем’яний інвентар пізньонеолітичних пам’яток Степового Побужжя. Кам’яна доба України, 2, с. 187—205.
Товкайло, М. Т., 1998. Неоліт Степового Побужжя: Автореф. дис. ... канд. іст. наук. Київ: Ін-т археології НАНУ.
Товкайло, Н. Т., 1990. О восточных связях буго-днестровской культуры (по материалам поселения Пугач). В: Неприна, В. И. (отв. ред.). Каменный век на территории Украины. К.: Наукова думка, с. 47—54.
Шапошникова, О. Г., Товкайло, Н. Т. 1989. Некоторые итоги исследования многослойного поселения Пугач на Южном Буге В: Березанская, С. С. (отв. ред.). Первобытная археология. К.: Наукова думка, 1989, с. 86—97.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Дмитро Леонідович Гаскевич

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1108

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0002-2831-1092

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Вивчення процесу неолітизації території України. Дослідження буго-дністровської неолітичної культури: хронологія та періодизація неоліту Побужжя і Подністер’я, міжкультурні контакти неолітичних мешканців регіону, особливості їх керамічного та крем’яного виробництва, поширення землеробства, історія вивчення неолітичних пам’яток Побужжя.

Поточні дослідження й проекти:
«Культурна диференціація та періодизація пам’яток кам’яної доби України»; розділ «Культурна диференціація та періодизація неолітичних пам’яток Лісостепового Побужжя».

Вивчення керамічного посуду неолітичних культур України в межах міжнародного проекту «Інновація, розповсюдження та використання кераміки в Північно-Західній Євразії» (ERC AG 695539), 2017–2021.

Дослідницький проект № 2018/31/В/HS3/03125 «Довкілля та матеріальна культура граветських та епіграветських мисливців Середнього Подністров’я» 2019-2021 (у рамках Угоди про співробітництво між Інститутом археології НАН України та Жешувським університетом (Польща) від 29.08.2018 р.). Керівник з українського боку – к.і.н. Л. В. Кулаковська.

Експедиційна діяльність:
2021 — археологічна розвідка у долині ріки Тростяниця в межах Новоборівської селищної ОТГ Житомирського району Житомирської області;
2019, 2021 — участь у розкопках Дністровської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на верхньопалеолітичній стоянці Дорошівці 3 в Заставнівському районі Чернівецької обл. (керівник к.і.н. Л. В. Кулаковська);
2019 — участь у розкопках експедиції Інституту археології Жешувського університету на розкопках селетської стоянки Пільшч 64 у гміні Кетш Ґлубчицького повіту Опольського воєводства Республіки Польща (керівник Dr. Hab. М. Полтович-Бобак);
2019 — участь у розкопках експедиції Чорноморського національного університету імені Петра Могили на верхньопалеолітичній стоянці Анетівка І у Доманівському районі Миколаївської області (керівник к.і.н., доц. І. В. Піструіл);
2018 — участь у розкопках Закарпатської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Королево 2;
2015 — участь у розкопках експедиції РАС ІА НАНУ на поселеннях Оселя 5 та Сарни 1;
2013 — участь у розкопках Кримської пізньопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая IV;
2013 — участь у розкопках експедиції ІІМК на поселенні Замостьє ІІ (РФ);
2017, 2012, 2003—2008, 2000, 1999 — проводив розвідки у долині Південного Бугу в межах Вінницької обл.;
2010 — очолював розкопки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Цекинівка І;
2009 — очолював розвідки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ в басейнах лівих притоків Дністра в межах Вінницької обл.;
2008 — очолював розкопки Буго-дністровської неолітичної експедиції ІА НАНУ на поселенні Печера І;
2007 — участь у розкопках Закарпатської палеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Радомишль І;
2005 — участь у розкопках Кримської фінальнопалеолітичної експедиції ІА НАНУ на стоянці Грот Скелястий;
2005 — участь у розкопках Фастівської експедиції ІА НАНУ на могильнику Малополовецьке 3;
2005 — проводив розвідки у долині Дністра в межах Чернівецької обл.;
2004 — участь у розкопках експедиції Ґданського університету на поселенні Тарговисько 14 (Польща);
2003 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянці Кабазі V;
2002 — участь у розкопках Межиріцької постійнодіючої експедиції ІА НАНУ на стоянці Бармаки;
2002 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянках Кабазі ІІ та Кабазі V;
2001 — участь у розкопках Гірськокримської палеолітичної експедиції Кримської філії ІА НАНУ на стоянці Буран-Кая ІІІ;
2000 — участь у розкопках експедиції Інституту праісторії Познанського університету ім. А. Міцкевича на поселенні Грабково 10 (Польща);
2000 — проводив розвідки у Тальнівському р-ні Черкаської обл.;
1998 — проводив розвідку у долині р. Хорол в Полтавській обл.;
1996-1998 — щороку проводив розвідки у Київській обл.;
1996 — участь у розвідці ЛОАД МКУ у Хмельницькій області;
1995-2000 — щорічна участь у розкопках Приднiпровської палеолiтичної експедицiї ІА НАНУ на стоянках Семенівка ІІ, ІІІ;
1995 — участь у розкопках стоянки В’язівок;
1991 — участь у розкопках експедиції ЛОАД МКУ поселення Вовківка;
1990 — участь у розвідці Поліської експедиції ІА АН УССР у Полтавській обл.;
1989 — участь у розвідці Поліської експедиції ІА АН УССР у Рівненській обл.

Дисертаційне дослідження:
2003 — «Крем’яний інвентар неолітичних культур України», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н., проф. Л.Л. Залізняк.

Освіта:
1997-2001 — аспірант ІА НАНУ;
1992-1997 — Київський державний інститут культури, факультет культурології, кафедра музеєзнавства та охорони пам’яток історії та культури, спеціальність «музеєзнавець».

Публікації

Haskevych, D. Beside or by turn? 2021. The Buh-Dnister foragers and the Linear-Band Pottery farmers on the Southern Buh River (Ukraine). Sprawozdania Archeologiczne, 73/1, p. 9—55. DOI: 10.23858/SA/73.2021.1.2480

Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Кунікіта, Д., Яневич, О. О. 2020. Нові результати прямого радіовуглецевого AMS датування кераміки буго-дністровської субнеолітичної культури. Археологія і давня історія України, 4 (37), с. 310—328. DOI: 10.37445/adiu.2020.04.26

Gaydarska, B., Nebbia, M., Chapman, J., Caswell, E., Arbeiter, S., Ovchinnikov, E., Gaskevych, D., Lazăr, C., Ignat, T., Boyce, A., Dolan, A., Newton, J., Kiosak, D., Belenko, M., Craig, O. E., Robson, H. K, von Tersch, M., Lucquin, A., Tóth, Z., Choyke, A., Orton, D., Nottingham, J., Rainsford-Betts, G., Hosking, K., Millard, A., Pashkevych, G. 2020. 5 The finds. In: Gaydarska, B. (Ed.) Early Urbanism in Europe: The Trypillia Megasites of the Ukrainian Forest-Steppe. Warsaw: De Gruyter Open Poland, p. 265–414. DOI: 10.1515/9783110664959.

Гаскевич, Д. Л. 2020. Могильник Васильевка ІІ. Выходцы со Среднего Дуная в Надпорожье накануне неолита? Stratum plus, 1, с. 147—184.

Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е. , Насу, Х. 2020. Нові палеоетноботанічні дослідження кераміки суб-неолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (із використанням Replica-SEM методу). Археологія і давня історія України, 1 (34), с. 181—191. DOI:10.37445/adiu.2020.01.11

Кононенко, О., Гаскевич, Д. 2020. Кошаринці-3 – нова пам’ятка верхнього палеоліту в лісостеповому Побужжі. Емінак, 1(29), с. 158-168. DOI: https://doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).384

Кононенко, О. М., Гаскевич, Д. Л. 2019. Нові верхньопалеолітичні місцезнаходження в лісостеповому Побужжі. В: Чабай, В. П. (гол. ред.) І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. Київ: ІА НАН України, С. 137—148.

Кононенко, О., Гаскевич, Д. 2020. Розвідка первісних пам’яток у Вінницькому Побужжі. В: Болтрик, Ю. В. (ред.). Археологічні дослідження в Україні 2019 р. Київ: ІА НАНУ, с. 13—14.

Haskevych, D., Endo, E., Kunikita, D., Yanevich, O. 2019. New AMS dates from the Sub-Neolithic sites in the Southern Buh area (Ukraine) and problems in the Buh-Dnister Culture chronology. Documenta Praehistorica, 46, p. 216—245.

Вейбер, А. В., Смаголь, В. О., Гаскевич, Д. Л. 2019. Фауністичні знахідки багатошарового поселення Базьків Острів (за матеріалами досліджень 1959 року). В: Литвиненко, Р. О. (ред.). Археологія Поділля. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Вінниця, 16 жовтня 2019 року). Вінниця: ТОВ «ТВОРИ», с. 21—27.

Гаскевич, Д. Л. 2018. Матеріали буго-дністровської неолітичної культури долини Дністра в межах України. Археологія і давня історія України, 3 (28). с. 22—38.

Гаскевич, Д. Л. 2017. Керамика с росписью в неолите Южного Буга. Stratum plus, 2, с. 231—255.

Гаскевич, Д. Л. 2017. Глинське І — неолітична пам’ятка на Південному Бузі (за матеріалами досліджень 1955 та 1957 років). Археологія і давня історія України, 3 (24), с. 85—110.

Гаскевич, Д. Л. 2017. Ревізія стратиграфії поселення Базьків Острів як основи періодизацій буго-дністровської неолітичної культури. Кам’яна доба України, 17—18, с. 188—215.

Гаскевич, Д. Л. 2017. Великий наліп з «дашком» на посудині із Сокільців VI та проблема синхронізації неоліту Побужжя і Балкано-Карпатського регіону. В: Пригарин, А. А. (отв. ред.). Человек в истории и культуре, ІІІ, Одесса: «Ирбис», с. 215—223.

Гаскевич, Д. Л. 2017. Крем’яний інвентар неолітичного поселення Базьків Острів: проблема культурно-хронологічної інтерпретації. Горбаненко, С. А., Гречко, Д. С., Корохіна, А. В. (редкол.). Інтерпретація археологічних джерел: здобутки та виклики. Матеріали наукової конференції молодих вчених. Київ: Стародавній світ, с. 32—35.

Endo, E., Nasu, H., Gaskevic, D., Videiko, M., Yanevich, O. 2017. Re-examination of cereals in Ukraine during Neolithic to Eneolithic, using Replica-SEM method (Preliminary report). In: 32th Conference of The Japanese Association of Historical Botany (Miyazaki, Japan, December 3, 2017). Abstract book. Miyazaki, p. 21—22 (in Japanese).

Gaskevych D., Pottery With Admixture of Graphite and Exchange Networks in Neolithic of Ukraine: Problem Statement. In: Morozova, Y., Shydlovskyi, P. (eds.). Wetland Archaeology and Prehistoric Networks in Europe / NEENAWA International Scientific Conference, Kyiv—Kaniv, September 15th—18th, 2017. Kyiv—Kaniv, p. 41—42.

Гаскевич, Д. Л. 2015. Неолітичні знахідки місцезнаходження Ладижин І у лісостеповому Побужжі. (За матеріалами П. І. Хавлюка). Кам’яна доба України, 16, с. 181—189.

Гаскевич, Д. Л. 2015. Погребения буго-днестровской неолитической культуры: критический анализ источников. Stratum plus, 2, с. 181—206.

Гаскевич, Д. Л. 2014. Поховальні традиції буго-дністровської неолітичної культури: пошук надійних джерел. В: Козак, Д. Н. та ін. (ред.). Культові та поховальні пам’ятки у Вісло-Дніпровському регіоні: проблеми інтерпретації. Львів-Винники: «Апріорі», с. 42—57. Наукові студії, 7.

Gaskevych, D. L. 2014. Radiocarbon dating of pottery as solution of the problem of chronology of the Bug-Dniester Neolithic cultur. In: Mazurkevich, A., Polkovnikova, M., Dolbunova, E. (eds.). Archaeology of lake settlements IV—II mill. BC: Chronology of cultures, environment and palaeoclimatic rhythms. Saint-Petersburg: ООО «Периферия», p. 50—54.

Гаскевич, Д. Л. 2014. Проблеми радіовуглецевого датування буго-дністровської неолітичної культури. Археологія, 4, с. 3—17.

Czerniak, L., Gaskevych, D., Józwiak, B., Domaradzka, S. 2013. Neolityzacja międzyrzecza Bohu i Dniestru. Wstępne sprawozdanie z polsko-ukraińskich badań w latach 2008—2010. In: Czerniak, L. (red.). Gdańskie Studia Archeologiczne, 3, Gdańsk: Gdańsk University Press, p. 91—118.

Гаскевич, Д. Л. 2013. В. М. Даниленко та періодизація неоліту Південного Бугу: нові запитання до старих джерел. Археологія, 4, с. 3—17.

Гаскевич, Д. Л. 2012. Гвоздів: пам’ятка та її колекція і колекція без пам’ятки. В: Пригарин, А. А. (отв. ред.). Человек в истории и культуре, 2. Одеса: СМИЛ, с. 212—217.

Гаскевич, Д. Л. 2012. Неоліт долини ріки Тікич: призабуте відкриття поселення Добрянка. В: Марочко, В. І. , Морозов, А. Г. (відп. ред.). Актуальні проблеми археології, історії та історичного краєзнавства Буго-Дніпровського межиріччя. Умань: ПП Жовтий, с. 53—59.

Гаскевич, Д. Л. 2012. Мельнична Круча — багатошарова пам’ятка первісної доби на півдні лісостепового Побужжя. Археологія і давня історія України, 8, с. 13—22.

Гаскевич, Д. Л. 2012. Поселение Каменная Могила І и начало неолитизации Северного Причерноморья: гипотезы, аргументы, факты. Stratum plus, 2, с. 45—65.

Гаскевич, Д. Л., Кіосак, Д. В. 2011. Неолітичні знахідки Мельничної Кручі з досліджень А.В.Добровольського та культурно-хронологічна інтерпретація пам’ятки. Кам’яна доба України, 14, с. 198—207.

Gaskevych, D. 2011. A new approach to the problem of the Neolithisation of the North-Pontic area: is there a north-eastern kind of Mediterranean Impresso pottery? Documenta Praehistorica, XXXVIIІ, p. 275—290.

Гаскевич, Д. Л. 2010. Кераміка «самчинського» типу та її походження у неоліті Лісостепового Побужжя. Матэрыялы па археалогіі Беларусі, 18, с. 114—130.

Гаскевич, Д. Л. 2010. Северо-понтийское импрессо: происхождение неолитической керамики с гребенчатым орнаментом на юге Восточной Европы. Stratum plus, 2, с. 213—251.

Гаскевич, Д. Л., Журавльов, О. П. 2008. Нова Миколаївка-1 — нова пам’ятка буго-дністровської неолітичної культури у Лісостеповому Побужжі. В: Кулаковська, Л. В. (відп. ред.). Дослідження первісної археології в Україні (До 50-річчя відкриття палеолітичної стоянки Радомишль). Матеріали міжнародної наукової конференції "Радомишль та його історія", 3-4 жовтня 2006 р. Київ: «КОРВІН ПРЕСС», c. 168—175.

Гаскевич, Д. Л. 2008. Кераміка «самчинського» типу та проблеми періодизації буго-дністровської неолітичної культури. Кам’яна доба України, 11, с. 157—187.

Гаскевич, Д. 2008. Форма дна керамічного посуду буго-дністровських пам’яток Лісостепового Побужжя. Археологический альманах, 19, с. 275—307.

Гаскевич, Д. Л. 2007. Cинхронізація буго-дністровського неоліту та неоліту Центральної Європи: Проблема радіовуглецевих дат. В: Gierlach, M., Bakalarska, L. (red.). Wspólnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materiały z konferencji zorganizowanej przez Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego, Łańcut, 26—28 X 2005 r. Warszawa: Krajowy Ośrodek Badań i Dokumentacji Zabytków, c. 115—147.

Готун, І. А., Гаскевич, Д. Л., Казимір, О. М., Лисенко, С. Д., Петраускас, А. В., Петраускас, О. В. 2007. Поселення між Ходосівкою та Лісниками: Дослідження 2003 р. Київ: «Стилос». Північна експедиція ІА НАН України: Матеріали і дослідження, І.

Гаскевич, Д. Л. 2006. Археологічні розвідки пам’яток буго-дністровської неолітичної культури у 2003—2005 рр. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.), Археологічні дослідження в Україні 2004—2005 рр. Київ: ІА НАНУ, Запоріжжя: «Дике Поле», c. 116—122.

Gaskevych, D. 2006. Vita-Poshtova 2 — New The Easternmost Site of The Linear Band Pottery Culture. Sprawozdania Archeologiczne, 58, p. 205—221.

Гаскевич, Д. Л. 2005. Крем’яні вироби кукрекської культурної традиції в інвентарі буго-дністровських пам’яток Побужжя. Археологія, 3, с. 24—37.

Гаскевич, Д. Л. 2003, Крем’яний інвентар неолітичних культур України. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.

Гаскевич, Д. Л. 2002. Трапеції зі струганою спинкою: деякі закономірності виникнення та поширення. В: Сминтина, О. В. , Прігарін О. А. (відп. ред.). Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження, 3, Одеса: «Друк», с. 73—74.

Гаскевич, Д. Л. 2002. Розвідки в басейні Південного Бугу. В: Гаврилюк, Н. О. (ред.). Археологічні відкриття в Україні 2000—2001 рр., Київ: ІА НАНУ, с. 10—15.

Гаскевич, Д. Л. 2001. Регіональні особливості у неолітизації Прип’ятського Полісся. Гістарычна-археалагічны зборнік, 16, с. 36—49.

Гаскевич, Д. 2001. Неолітизація Південного Полісся: характер та напрямки міжкультурних контактів. В: Czebreszuk, J., Kryvalcevič, M., Makarowicz, P. (red.). Od neolityzacji do początków epoki brązu. Przemiany kulturowe w międzyrzeczu Odry i Dniepru między VI i II tys. przed Chr. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, s. 61—72.

Гаскевич, Д. Л., Гавриленко, І. М. 2001. До походження дніпро-донецького неоліту Лісостепового Подніпров’я. Археологія, 1, с. 81—93.

Гаскевич, Д. Л. 1999. Дніпро-донецьке поселення Дубове-1 на р.Хорол. Археологічний літопис Лівобережної України, 2, с. 6—7.

Гаскевич, Д. Л. 1999. До питання про рівень етновизначальної інформативності археологічного інвентаря пам’яток кам’яного віку. В: Курас, І. Ф., Слюсаренко, А. Г., Гладких, М. І. та ін. (ред.). Етнічна історія народів Європи: Національні меншини. Етноархеологія. Київ: «Стилос», с. 97—101.

Гаскевич, Д. Л. 1998. Особливості етнодиференціюючих властивостей керамічного та крем’яного інвентаря неолітичної доби. В: Станко, В. Н. (відп. ред.). Етнічність в історії та культурі: матеріали і дослідження. Одеса: «Гермес», с. 174—177.

Гаскевич, Д. Л. 1998. Віта-Поштова 2 — найсхідніше поселення з матеріалами дунайської неолітичної культури. В: Козак, Д. Н., Гаврилюк, Н. О. (ред.). Археологічні відкриття в Україні 1997—1998 рр. Київ: ІА НАНУ, с. 11—13.

Телегін, Д. Я., Гаскевич, Д. Л., Лисенко, С. Д. 1997. Багатошарове поселення Кощіївка 1 на Унаві. Прес-музей (Науково-інформаційний бюлетень Фастівського державного краєзнавчого музею), 1, с. 33—37.

Гаскевич, Д. Л., 1997. Нові неолітичні пам’ятки басейну ріки Хорол. Археометрія та охорона історико-культурної спадщини, 1, с. 72—84.

: Категорія: Відділ археології кам’яної доби Опубліковано: 2016-11-15

Денис Олександрович Вєтров

Кандидат історичних наук, науковий співробітник

Відділ археології кам’яної доби
пр-т Володимира Івасюка, 12
Київ - 04210
11 поверх, кімната 1112

Тел.: +380 (44) 254 11 82

E-mail:

ORCID: 0000-0002-1879-3163

Профіль
Публікації

Профіль

Наукові інтереси:
Археологія кам'яної доби, первісна історія України. Дослідження палеолітичних пам'яток Центральної України, вивчення проблем верхнього палеоліту України, граветської та епіграветської культурних традицій.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура населення України в епоху каменя»; розділ: «Граветські пам’ятки Подністер’я та Побужжя».
Участь у проекті «Найдавніші палеолітичні стоянки України в контексті колонізації Європи» (НАН України – ДФФД 2017–2018).
Участь у проекті «Виникнення символічно-обумовленої поведінки у Східній Європі» (НАН України – CNRS; PICS-NASU 2015–2017).

Експедиційна діяльність:
2018 — керівник Археологічної експедиції ІА НАНУ з дослідження пам’яток кам’яного віку біля сіл Лікарево та Бирзулове Новомиргородського району Кіровоградської області.
2016 – 2018 — участь у роботі Нижньопалеолітичної експедиціі ІА НАН України, дослідження на Хмельниччині та Луганщині.
2006 – 2017 — участь у роботі Археологічної експедиції НаУКМА з дослідження палеолітичних стоянок у Новомиргородському районі Кіровоградської області.
2015 – 2016 — участь у роботі Меджибіжської палеолітичної експедиції ІА НАН України по дослідженню стоянки Меджибіж поблизу смт. Меджибіж, Хмельницької області.
2013 — участь у роботі Нижньопалеолітичної експедиції по дослідженню нижньопалеолітичних стоянок під м. Дубосари.
2011 — участь у роботі Деснянської палеолітичної експедиції ІА НАН України на стоянці Оболоння Чернігівської області.
2005 — участь у роботі експедиції ІА НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Заскальна VI у АР Крим.
2004, 2007 — участь у роботі експедиції ІА НАН України та по розвідкам пам’яток палеоліту в Черкаській та Кірооградській областях.
2004 – 2005 — участь у роботі Семенівської палеолітичної еспедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Семенівка 3 у Київськії області.
2000, 2004, 2009, 2012 — участь у роботі Запорізької палеолітичної експедиції Суспільства археології й антропології та ІА НАН України на стоянці Міра поблизу с. Канівське Запоріжської області.
1999 – 2004 — участь у роботі Канівської експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на території Канівського природного заповідника.
1997, 2003 — участь у роботі Закарпатської палеолітичної експедиції Київського національного університету імені Тараса Шевченка на стоянці Малий Раковець 4.

Дисертаційне дослідження:
2015 — «Стоянки граветської культурної традиції лісостепового межиріччя Південного Бугу та Дніпра», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. Л. Л. Залізняк.

Освіта:
2001 – 2004 — аспірант кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
1996 – 2001 — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, магістр історії».

Публікації

Степанчук, В. М., Нездолій, О. І., Вєтров, Д. О. 2018. Природні барвники в матеріалах багатошарової мустьєрської стоянки Пролом ІІ. Археологія і давня історія України, 3 (28), с. 7-21.

Залізняк, Л. Л., Вєтров, Д. О., Хоптинець, І. М. 2018. Дослідження граветської стоянки Троянове 4В під Новомиргородом у 2013-2016 роках. Кам’яна доба України, 17-18, с. 79-97.

Вєтров, Д. О. 2015. Зв’язки гравету Південного Бугу з граветом Подністер’я. Кам’яна доба України, 16, с. 112-125.

Вєтров, Д. О. 2015. Стоянки граветської культурної традиції лісостепового межиріччя Південного Бугу та Дніпра. Автореферат дисертації к. і. н. ІА НАНУ.

Залізняк, Л. Л, Вєтров, Д. О., Хоптинець, І. М., Озєров, П. І. 2013. Гравет Центральної України. В: Залізняк, Л. Л. та ін. (ред.). 2013. Найдавніше минуле Новомиргородшини. Кам’яна доба України, 15, с. 106-193.

Залізняк, Л. Л., Хоптинець, І. М., Вєтров, Д. О. 2013. Дослідження стоянки Троянове 4В під Новомиргородом у 2012 році. Магістеріум: Археологічні студії, 53, с. 4-9.

Вєтров, Д. О.2011. Граветська стоянка Троянове 4 на Кіровоградщині та стоянка Пушкарі I на Чернігівщині: деякі аспекти порівняння крем’яних виробів. Переяславіка, 5(7), с. 84-92.

Залізняк, Л. Л., Вєтров, Д. О. 2011. Нова граветська стоянка Озерове на Кіровоградщині. Кам’яна доба України, 14, с. 56-62.

Залізняк, Л. Л., Вєтров, Д. О., Хоптинець, М. І. 2010. Дослідження граветської стоянки Троянове 4 у 2008, 2009 роках. Кам’яна доба України, 13, с. 138—158.

Вєтров, Д. О. 2010. Граветські пам’ятки басейну р. Велика Вись на Кіровоградщині. Археологія і давня історія України, 2, с. 9-16.

Залізняк, Л. Л., Вєтров, Д. О. 2009. Нові дослідження граветської стоянки Троянове 4 під Новомиргородом 2007 року. С.Н. Бибиков и первобытная археология. Зборник научных статей, с. 174-180.

Залізняк, Л. Л., Вєтров, Д. О., Хоптинець, І. М. 2008. Дослідження граветської стоянки Троянове 4 під Новомиргородом у 2007 р. Кам’яна доба України, 11, с. 82-95.

Залізняк, Л. Л., Степанчук, В. М., Товкайло М. Т., Вєтров, Д. О., Озеров, П. І., 2008, Граветська стоянка Троянове 4 під Новомиргородом. Археологический альманах, 19, с. 123-136.

Сторінка 8 із 17